Комітет Верховної Ради України

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, вітаю вас. Дозвольте розпочати перші відкриті слухання Комітету охорони здоров'я, які присвячені Військово-медичній доктрині. Я дякую всім вам за те, що ви сьогодні тут, тому що ви чудово знаєте, в яких абсолютно нових умовах сьогодні перебуває наша держава і сьогодні саме ті люди, які вчора були волонтерами, ті люди, які вчора були в громадянському суспільстві саме вони сьогодні, в тому числі прийшли до влади для того, щоб перебрати, власне, змусити державні структури і державну систему працювати заради життя і збереження, заради збереження життя і здоров'я громадян України.

Що таке Військово-медична доктрина? Буквально ще декілька місяців про це взагалі ніхто не говорив. І перше ніж презентувати вам концепцію, яку ми напрацювали, я би хотіла представити наших сьогоднішніх гостей, де мені мали б передати список до представлення. Хочу познайомити вас і представити членів Комітету охорону здоров'я, депутатів Верховної Ради, які тут присутні: пані Оксана Корчинська – заступник голови комітету, перший заступник; пан Олег Степанович Мусій – заступник. У вас, якщо є мікрофони… Пані Бахтеєва –  немає, прогулює. Пан Олександр Миколайович Біловол. Олексій Миколайович Кириченко – також прогулює у нас. Ні, є.  Прошу пробачення. Костянтин Володимирович Яриніч, Ігор Михайлович Шурма, Шипко Андрій Федорович і пані Сисоєнко Ірина Володимирівна, заступник голови комітету, на даний момент представляє комітет на засіданні бюджетного комітету, який йде в цю саму хвилину, і ми потім до неї приєднаємось. Чи є пані Донець Тетяна Анатоліївна? 

_______________. Вона теж хотіла попрацювати над бюджетом.

ГОЛОВУЮЧИЙ. І Колганова Олена Валеріївна. Немає.

Я з вашого дозволу  не буду представляти шановних докторів наук, професорів, академіків, які тут  присутні, а ми приступимо відразу до роботи. І буду просити кожного з вас, хто буде приймати участь в подальших обговореннях Військово-медичної доктрини, власне вставати і представляти себе.

Прошу повернути на  перший слайд. Які сьогодні у нас  виникають (наступний, будь ласка)  питання до держави у нас у всіх?  Чому  функції держави мали перебрати на себе волонтери? Я думаю, що кожний з нас задавав  собі це запитання. Чому в найбільш критичний час в  армії не було зброї? Чому в найбільш критичний час не було елементарних аптечок?  Чому навчання медичної допомоги мали проводити волонтери і  громадські організації, а не держава? Чому на сьогоднішній день біженцями і склади, де вони можуть знайти собі речі, медикаменти, чому навіть біженцями й тимчасовими переселеннями людьми мають опікуватись волонтери  замість того, щоб це робила держава.

Я думаю, що кожний з нас давав  собі відповідь на це запитання. Як вирішувати проблеми з охороною життя і  здоров'я цивільних і військових громадян України?  Як вирішувати  сьогодні проблеми з гемодіалізом, коли півмільйона людей, які змінили місце перебування, коли тисячі сьогодні потребують невідкладної медичної допомоги. Як організовувати надання  медичної допомоги біженцям і  тимчасово переселеним особам? Чому сьогодні неможливо зробити ротацію, яка так потрібна, вже скільки  місяців військові медики перебувають на передній лінії?  Чому не вистачає медсестер, що в державі мало громадян? Ні. Організації немає. Чому виникають проблеми  з ідентифікацією тіл загиблих та з їх похованням?  Чому вони виникають? Чому вивезенням тіл загиблих мають займатися волонтери і громадські  організації? Чому під час проведення бойових дій до 60 відсотків новобранців стають  дезертирами? Чому система державного забезпечення матеріальних потреб військових не справляється зі своїми функціями ні в обсязі, ні в часі?

Кожен з нас задавав собі це запитання. І для того, щоб виправити ситуацію, не може бути точених… Зрозуміло, що ми на сьогоднішній день закриваємо, волонтери, громадські організації, частково держава закриває ці всі потреби, як можуть. Але для того, щоб  цих проблем не виникало у наших дітей, у наших онуків, має бути створена система – система державної відповідальності. Наступне.

Це коротка статистика, яка, ну, навряд чи відповідає на сьогоднішній день дійсності. Це кількість загиблих з різних силових структур, ви бачите, зі Збройних Сил України, системи безпеки, Міністерства внутрішніх справ, Нацгвардії. Кількість поранених. Понад 10 тисяч людей вже отримали психіатричну допомогу. Наступне, будь ласка.

Це – кількість на сьогоднішній день, знову ж таки, за офіційними даними, але вона не відповідає дійсності, і ви це чудово знаєте, що не всі біженці і тимчасово переселені особи зареєструвалися.  Навпаки, я би сказала, що менша частина тільки зареєструвалася. Наступний, будь ласка, слайд.

Все-таки повертаючись до того, як нам зробити, щоб тих проблем у майбутньому у нас не було. Саме для цього сьогодні ми з вами будемо розглядати концепцію Військово-медичної доктрини. І для того, щоби, як буває в житті, коли ми говоримо одні слова, але вкладаємо різні смисли, так часто буває у чоловіків і жінок, говорять одне, а думають зовсім різні речі, я дозволю собі нагадати вам два терміни, якими ми будемо сьогодні користуватися: "військовий", це все те, що стосується війська. І враховуючи те, що за рішенням Президента України, Україна буде переходити до швейцарсько-ізраїльської моделі, з повною мобілізацією у віці 18 чи 20 років, це означає, що кожен із свідомих громадян, принаймні, кожен з чоловіків буде мати відношення до війська в майбутньому, і це означає, що Військово-медична доктрина або все, що стосується війська, яке буде і в мирний час, і військовий час, вона буде торкатися кожного. Коли ми говоримо термін "воєнний", термін "воєнний" має відношення тільки до часу війни. І в частині воєнно-медичної доктрини мова буде йти про надання медичної допомоги військовим в воєнний час.

Наступне, будь ласка. Що ж таке Військово-медична доктрина? І що  ми маємо з вами створити, разом з вами доопрацювати і до 31 грудня подати всі ваші зауваження, думки, пропозиції для того, щоби ця концепція Військово-медичної доктрини працювали наступні 100, 200, 300 років, як це є в Швейцарії, в Ізраїлі, які розуміють, що таке безпека. Так от Військово-медична доктрина, яка стосується кожного – це система поглядів щодо організації, забезпечення і збереження життя і здоров'я  цивільного і військового населення України. Ми всі з вами приходимо в це життя соціально-незахищеними, приходимо до нього і ідемо з нього. Ви бачите, там маленький, тінь немовлятка і старших людей, це наш початок і, власне, це  наш... завершення нашого життя. В проміжку між народженням і пенсійним віком ми є здоровими, працездатними і ми є тими людьми, які мають надавати допомогу і захищати соціально-незахищених – наших дітей і старших людей.

Будь ласка, наступне. Чому Військово-медична доктрина має діяти на всій території України? Цей слайд тут для того, щоб нагадати вам, які в нас чудові довгі кордони і які у нас чудові відповідальні сусіди. І при таких сусідах і при таких кордонах ці держави, які мають захищати свою територію, ідуть не на контрактну  армію, яка  існує в тих державах, які готові нападати, а йдуть на режим військової повної мобілізації і створення військових резервів і військових ресурсів. Так от, маючи таку територію і маючи можливість отримати терористичний акт, гібридну війну, провокацію на будь-якій території, ми чудово розуміємо, що кожна лікарня: районна лікарня, обласна лікарня – має мати можливість при потребі стати військово-медичним шпиталем. І ми чудово розуміємо, що на сьогоднішній день – от були поранені серед військових на табличці, але в цих цифрах не було поранених цивільних, - так от, за статистикою сьогодні в тих місцях, де проходять бойові дії, половина на половину поранення отримують цивільні громадяни, діти і військові. Це означає, що кожен лікар в майбутньому мусить мати військово-медичну підготовку, для того щоб не робити помилок, адже тактика лікування кардинально відрізняється при лікуванні чистої хірургії і хірургії або терапії військової.

Наступне. Чому на сьогоднішній день ми не можемо і не маємо, ким зробити ротацію в військових шпиталях, в польових шпиталях? Чому у нас немає, ким зробити ротацію серед медсестер, фельдшерів, парамедиків? Тому що у нас немає підготовлених кадрів. І саме тому Військово-медична доктрина має діяти і в мирний час, і у військовий час, для того щоб ніхто своїм указом, ні один міністр оборони, а сьогодні, власне, ми з вами отримали результати роботи "попередников" – тих міністрів оборони, які знищували і армію, і військову медицину. Ті, хто мають відношення сьогодні до Військово-медичної академії, знають, що приміщення, де мала розміщуватися військова, де розміщувалася Військово-медична академія, сьогодні віддано під суд. Питання: хто буде захищати державу і хто буде проводити навчання військово-медичних лікарів?

Наступне. Військово-медична доктрина – це комплекс мір, спрямованих на підготовку усього населення. Сьогодні кожен викладач школи, кожна медсестра, кожен повар, офіціант, кожен провідник на  залізниці має знати основи  паромедицини – як надати  домедичну допомогу собі або тим людям, які знаходяться поряд.

Військово-медична доктрина   забезпечує потреби усіх громадян України: військових, військовозобов'язаних, непридатних до військової служби та соціально незахищених верств населення – шляхом залучення громадян до фізичної, психологічної, патріотичної, військової та медичної підготовки, цивільного захисту і цивільної оборони.

Наступне. Яка мета Військово-медичної доктрини?  Ви всі знаєте, яка кількість дітей-сиріт сьогодні з'явилася в Україні. Ви знаєте, яка кількість  інвалідів, які будуть непрацездатними, сьогодні з'явилася в Україні? В Хорватії, в Сербії після того, як  них було 100 тисяч поранених під час протистояння в Косово, на сьогоднішній день їх держава кожного року витрачає 700  мільйонів євро тільки для опіки  над тими людьми, які постраждали. І буде стояти питання кожного  року: де взяти ті гроші для того, щоби опікуватися постраждалими. Так от завдання Військово-медичної доктрини – зробити так, щоби кількість інвалідів, постраждалих, тих людей, які  отримують бойову психічну травму, з яких 10 відсотків можуть стати інвалідами для того, щоби ці втрати були меншими в державі.

Які головні  задачі ставить перед собою Військово-медична доктрина? Це створення єдиної системи  збереження життя і здоров'я  громадян України. Якщо ми говоримо про медичну допомогу, сьогодні цивільні заклади охорони здоров'я знаходяться в 14 різних системах підпорядкування. Це означає, що існують 14 різних тендерних комітетів, 14 різних систем фінансової звітності. Військова медицина знаходиться сьогодні в 6 формах фінансового підпорядкування. І виникає проблема -  яким чином військових, які відносяться до однієї системи, лікувати в госпіталі іншої системи.  Такої шизофренії державної нема ні в одній державі світу.  

І надавати якісну професійну своєчасну медичну допомогу в такій системі є неможливим. Тому всі заклади, які будуть надавати допомогу в системі охорони здоров’я, мають бути, мають працювати під однією парасолькою. Для того, щоб всі військові мали абсолютно однакову аптечку, вона може бути двох видів, але це вже є деталі, я зараз не буду вдаватися. Це напрямки, за якими буде працювати кожне відомство.

Забезпечення національного психічного здоров’я. Як я вам уже сказала, психічну травму отримує практично кожен, хто попадає в зону бойових дій. До тих людей, які отримують психічні травми і які можуть стати інвалідами, відносяться: біженці, тимчасово переселені, родини загиблих і родини тих, хто отримав інвалідність, а також самі люди. Тобто кількість тих людей, які будуть потребувати психологічної і психіатричної допомоги, вона в десятки разів більша, ніж кількість людей, які будуть отримувати фізичну і медичну допомогу.

Зменшення кількості поранених і хворих у мирний і воєнний час, запобігання інвалідності і втрати працездатності, фізична, психосоматична і соціальна реабілітація; повернення до строю або трудової діяльності в найкоротший термін; визначення персональної державної відповідальності громадян України, державних та приватних установ.

Прошу вас подивитися на цей пункт. Іншими словами, більш простими не вдавалося це сказати. Але в Швейцарії і в Ізраїлі кожен депутат, кожен чиновник, кожен продавець в магазині, кожен юрист має свій припис, що він буде робити, якщо… Не робить різниці, який у нього  фах у мирний час. Якщо його кантону або українській області потрібен водій або куховар, ця людина після мобілізації отримує ту освіту, яка потрібна для її області, і  має чіткий припис, що йому роботи.

На сьогоднішній день в Україні в зв’язку з прийняттям законів  про відмову від створення військових резервів, навіть військовозобов'язані лікарі сьогодні  не мають прикомандирування, навіть якби вони хотіли, вони не мають куди піти, до якого військового шпиталю.

Координація діяльності громадян, громадських організацій, державних установ для встановлення, для досягнення встановленої мети. Саме для цього нами були започатковані і проведені медико-волонтерські навчання, вони були проведені в Херсонській області і в Київській області, в Обухові, коли волонтери разом з громадськими організаціями, представниками швидкої допомоги, Червоного Хреста, МЧС, СБУ і МВС приймали участь в ліквідації наслідків цієї чи іншої події, це були дводенні тренінги, які ми разом з вами  плануємо проводити в усіх областях України, згідно з рішенням і за підтримки Президента і Адміністрації Президента.

Наступне. Хто є головними у часниками Військово-медичної доктрини? Безперечно, це військові і  цим військовим стають ті люди, які мають фізичні, психологічні здібності і можливості. Це є військовозобов'язані або мобілізаційний резерв. Всі психологи в майбутньому, педагогічні, практичні мають отримати військовий вишкіл для того, щоб мати можливість надавати психологічну допомогу і підтримку. Є також непридатні до військової служби в мирний час і обмежено придатні у воєнний час. А ви бачите... Тобто щодо непридатних до військової служби в  мирний час, це можуть бути люди, які  з ідеологічних чи фізичних міркувань відмовляються взяти в руки зброю.

Я абсолютно розділяю позицію таких людей, які кажуть, що вони не будуть стріляти. Це люди – ідеологічно не готові до бою, це люди – потенціальні дезертири, якщо їх забрати  на передову. Але чи мають вони бути звільнені? Абсолютно ніяк не мають бути. Тому що є цивільний захист і цивільна оборона, є допомога соціально незахищеним. Ви тут бачите намальований ув'язнений з ґратами. На сьогоднішній день якби заклади цієї системи, які мають швейні цехи,  мали би замовлення держави на пошиття військової форми, то військовою формою ми би могли забезпечити  не тільки всіх українських військових, а ще й оточуючі держави і робити на цьому бізнес.  Так от залучення абсолютно всіх учасників Військово-медичної доктрини дозволяють захистити, мало того, на сьогоднішній день ми маємо на територіях, непідконтрольних українській владі,  в'язниці і колонії, де знаходяться ув'язнені, хворі на СНІД і туберкульоз. І сьогодні ми через  міжнародні організації вирішуємо як зробити, щоб лікування для них було продовжено, щоб не було небезпеки.

 Наступне. Які є інструменти  Військово-медичної доктрини? Це є медицина, парамедицина, цивільний захист і цивільна оборона – це ті інструменти, які  мають бути включені в систему середньої і вищої освіти практично  всіх людей, які йдуть для того, щоб отримати освіту.

Наступне. Ви бачите шестирьонку. Оця шестирьонка – це власне державний механізм, який  має бути створений, який має бути здоровим, прозорим і абсолютно зрозумілим кожному. І  після патріотичного виховання, фізичного виховання в школі, уроків  початкової військової підготовки і початкової медичної підготовки кожна людина 18 чи 20 років має  попадати на відбір і сортування для майбутньої підготовки, чи бути військовим, чи бути військовозобов'язаним, чи приєднатися до цивільного захисту і до цивільної оборони.

Наступне. А тут ви бачите кроки, тобто чому саме Комітет з охорони здоров'я є ініціатором військо-медичної доктрини. Тому що ні один крок без створення законодавчої бази буде неможливо створити. І у нас сьогодні є  необхідність повернення і адекватної фізичної підготовки в школі, а не тих дітей, які виходять  з тотальним сколіозом,  які є не придатними до військової служби.   Психологічна підготовка і психологічне  і професійне  тестування на рівні 9 класу, і це є завдання системи освіти  повернути і створити механізми тестування і  підготовки.

Наступне. Це мобілізація, яка має бути також підкріплена  законами і далі, ви бачите, у нас є ресурс і резерв. Якщо відбуваються бойові дії, має бути зорганізована своєчасна медична допомога. І це, власне, частина Воєнно-медичної доктрини. А далі можуть бути… якщо загинув солдат чи офіцер, якщо є тіло чи немає тіла – все… має бути розроблена законодавча база: і для того, щоб відбувалася ідентифікація, поховання. Аналіз причин смертності для держави є обов'язковим для того, щоби зробити висновки, що потрібно ще змінити.

Соціальні пільги родини. Не родина має ходити, стукати  в двері і просити, випрошувати довідку, був учасником АТО чи не був учасником АТО, отримав травму під час бойових дій чи не під час, сьогодні держава, тобто ми маємо створити механізми сервісу, коли якщо в шпиталі  ставиться  діагноз і робиться ампутація, то людина автоматично має попадати в систему державного захисту. Якщо людина загинула, то родина автоматично має отримувати державну опіку, а не ходити кланятися і оббивати пороги. Тобто є поранення, інвалідизація – це вже… я намагаюся цією схемою вам пояснити, наскільки і Міністерство соцполітики, і Міністерство охорони здоров'я, Міністерство освіти, Міністерство оборони мають бути задіяні на кожному кроці для того, щоб з держави-бандита, в якій ми з вами живемо, щоб ми через певну кількість років опинилися в державі-сервісі, яка буде працювати. І ці механізми не будуть потребувати нашого  часу, наших сил і наших грошей, волонтерів, громадських організацій, які будуть працювати автоматично і будуть  давати  можливість людям жити, радіти і відчувати, що є державну піклування.

Наступне. Я дякую за вашу увагу і тепер надаю слово нашим наступним учасникам. Запитань зараз немає.

ШУРМА І.М. Це не запитання. Це пропозиція.

ГОЛОВУЮЧИЙ. І пропозицій зараз немає. У нас ще чотири співдоповіді.

ШУРМА І.М.  Пані Ольго, я вибачаюсь. На початку ведення було сказано, що відсутня  Бахтеєва Тетяна Дмитрівна, що вона прогулює. У мене є пропозиція некоректну фразу зняти і сказати, що все-таки  вона присутня на     роботі в комітеті.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тетяна Дмитрівна Бахтеєва присутня тут. Ми ніяким чином не хотіли вас образити, Тетяно Дмитрівно.

БАХТЕЄВА Т.Д. ………… слово "прогулює". Було це слово  сказане чи ні?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово це було сказано, я прошу вибачення за некоректність. Воно було сказано воно було сказано по відношенню не тільки до вас, Тетяно Дмитрівно, до всіх відсутніх, які не знаходять на бюджетному комітеті.

Наступна доповідь, співдоповідь, Максиме, ваша зараз. "Воєнно-медична доктрина України: її місце та роль у формуванні системи медичного забезпечення військ і цивільного населення у воєнний час".

Пан Жаховський Віктор Олександрович, провідний… Де, де є Віктор Олександрович? Будь ласка. Чи ви, мікрофон є у вас.  Провідний науковий співробітник української Військово-медичної академії Міністерства оборони України, кандидат наук з державного управління, доцент, заслужений працівник охорони здоров’я України. 5 хвилин.

ЖАХОВСЬКИЙ В.О. Вельмишановна Ольга Вадимівна, шановні народні депутати, шановні присутні! За дорученням Міністерства оборони представляю воєнно-медичну доктрину, суто воєнно-медичний фрагмент того загальнодержавного проекту, який винесений зараз на обговорення.

Другий слайд, будь ласка.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте ви вийдете сюди, ми вам тут…

Прошу підготуватися, наступна доповідь по парамедицині Максим Миколайович Іонов. Я прошу наших доповідачів виходити сюди до мікрофона, де всі вас можуть бачити і чути.

ЖАХОВСЬКИЙ В.О. Шановні присутні, на тому слайді ви бачите про те, що під час медичного забезпечення антитерористичної операції виявлено ряд серйозних проблем, які впливають на якість медичного забезпечення і надання медичної допомоги. Основний з них – це відсутність індивідуальних засобів медичного захисту, це відсутність броньованого санітарного транспорту,...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я перепрошую. Якщо комусь нецікаво, якщо ви не готові слухати, а готові розмовляти, то прошу вас розмовляти за дверима. У нас зараз 4 програмні доповіді, люди готувалися протягом місяця для того, щоб вам доповісти протягом 5 хвилин все, що напрацьовано різними закладами, установами. У нас потім буде година на обговорення, де кожен з вас дасть свої пропозиції, і потім до 31 грудня в письмовій формі ви все зможете надати. Зараз прошу вас бути чемними і уважними.

ЖАХОВСЬКИЙ В.О. Наявне комплектно-табельне оснащення, яке є в медичних службах, морально і фізично застаріло, його не вистачає. Також ми стикнулися з проблемою необізнаності лікарів, які працюють в цивільних лікарнях, з особливістю перебігу бойової патології і порядком надання медичної допомоги. А також сьогодні практично відсутня єдина система управління та координації дій медичних служб військових формувань, які задіяні в АТО, а також цивільні системи… (Не чути)

Воєнно-медична доктрина містить мету, принципи, організаційні основи системи військової охорони здоров'я, повноваження та відповідальність, ресурсне забезпечення, підготовку медичного персоналу, а головне – відповідальність держави за організацію медичного забезпечення і за якість медичної допомоги.

Наступний слайд, будь ласка. Таким чином, воєнно-медична доктрина має стати основою для розробки всіх нормативно-правових документів, які мають розробити військові формування, а також цивільні системи охорони здоров'я; вона має стати, як Конституція, основою для всіх ……,  а також дорожньою картою для розбудови військової охорони здоров'я.

Наступний слайд. Воєнно-медична доктрина – це сукупність поглядів, науково обґрунтованих принципів, єдиних організаційних вимог щодо організації медичного забезпечення Збройних сил і інших військових формувань. Метою доктрини є збереження життя та здоров'я військовослужбовців, населення України через досягнення максимальної ефективності їх медичного забезпечення у воєнний час та під час надзвичайних ситуацій, а також шляхом об'єднання зусиль військової і цивільної системи охорони здоров'я.

Наступний слайд. Воєнно-медичною доктриною визначатиметься основні принципи організації медичного забезпечення, яке представлено на слайді, основні з них – це єдині організаційні засади діяльності медичних служб, єдині погляди на профілактику, діагностику, надання медичної та психологічної допомоги, евакуацію, лікування, медичну та психологічну реабілітацію поранених і хворих, профілактику бойового стресу, а також превентивну реабілітацію, а також територіальний принцип медичного забезпечення та  функціональна інтеграція медичного забезпечення військ в єдиний медичний простір.

Наступний слайд. Особливо важливо, що доктриною визначатися, що для потреб медичних служб і цивільної системи охорони здоров'я державою забезпечується виробництво та постачання за замовленнями військових формувань необхідного переліку та кількості вітчизняного медичного обладнання, майна і техніки, лікарських та профілактичних засобів, створення і утримання стратегічного запасу відповідно до затвердженої номенклатури. Медичні служби комплектуються медичною апаратурою, технікою переважно подвійного використання, а також сучасним медичним і санітарно-технічним обладнанням.

Держава забезпечує залучення промисловості України для проектування та виробництва вітчизняного водного, наземного, авіаційного транспорту для медичної та аеромедичної евакуації. Програми підготовки всіх медичних фахівців мають бути наповнені знаннями відповідно до медичного забезпечення військ і цивільного населення під час війни  та надзвичайних ситуацій.

Наступний слайд. Вважаючи за мету завдання, що визначатимуться воєнно-медичною доктриною, вважаємо, що... а також її роль і місцем, що вона бути затверджена указом Президента – Верховного Головнокомандуючого Збройних Сил України.

Наступний слайд. Цілком зрозуміло, що прийняття цього документу – доктрини не вирішить автоматично всіх проблем в організації медичного забезпечення, але в той же час цей документ в державі і запровадить єдиний підхід до організації надання медичної допомоги, лікування і реабілітації поранених, стане основою для впорядкування відомчих нормативно-правових документів, сприятиме поліпшенню матеріально-технічного оснащення медичних  служб і  створить передумови для подальшої розвитку системи військової охорони здоров'я та формування єдиного медичного простору нашої держави.  Дякую вам.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Я буду просити, щоби ті зауваження, які ви отримали на нашій останній нараді, ви їх не включили сюди і, власне, немає послідовності. Я прошу вас внести всі та зауваження, які ми проговорили.

Максим, будь ласка. Наступна співдоповідь: "Парамедицина". Лікар невідкладних станів Центру екстреної медичної  допомоги та медицини катастроф, голова правління неприбуткової громадської організації "Медики доброї волі" Іонов Максим Миколайович.

ІОНОВ М.М. Доброго дня, шановні присутні! В нас питання парамедицини вже включалось давно, але попередньо дуже прошу не брати цей термін за офіційний, тому що він у нас законодавчо не прописаний. Але у нас стосовно того, щоб включити напрямок парамедицини у військову медичну доктрину, вже обговорювалось давно.

Трошки, я не буду довго, хочу коротко сказати постулати парамедицини. Вона здійснюється за рахунок основних принципів надання екстреної медичної допомоги, в яких є головними складовими – це врятувати життя, попередити подальше ускладнення і сприяти відновленню.

Є основні шість позицій, які виконуються парамедициною: це виявлення, тобто раннє виявлення будь-якої особою інциденту розуміння проблеми; друге – це оповіщення (оповіщення – це раннє повідомлення до екстрених або рятівних служб з  наданням повної детальної інформації, що, де і коли трапилося); третє – це відповідна реакція, тобто прибуття на місце події рятівника і негайний початок надання допомоги; четверте – це допомога на місці, якісна допомога на місці події із забезпеченням відповідного і своєчасного втручання задля надання допомоги постраждалим в умовах події, будь-що це, або надзвичайна ситуація, або військова подія, тобто  будь-яка місце… будь-яка подія; п'яте – це допомога під час транспортування, продовження надання відповідної допомоги під час транспортування постраждалого до лікувального закладу; шосте – це передача постраждалого в спеціалізований центр допомоги і надання йому вже на тому етапі відповідної спеціалізованої допомоги.

У нашій системі охорони здоров'я немає офіційного визначення терміну "парамедик". Це іноземний термін, він має на увазі те, що працівник - учасник цієї системи, який навчений спеціалізованим курсом, має відповідний сертифікат, надає першу домедичну допомогу. Він є, цей термін, у багатьох країн світу. В нашій системі охорони здоров'я є відповідні терміни. Вони були і раніше у нас, ще з тих часів. Це санітарний інструктор, фельдшер або медична сестра.

Далі. Що собою представляє парамедична система допомоги. Вона передбачає створення єдиної комунікативної бази даних всіх працівників та волонтерів, які включені в роботу системи. Також вона передбачає оновлення матеріально-технічної бази і впорядкування кадрової політики. Що входить в кадрову політику? Це залучення до роботи волонтерів, це залучення до роботи курсів, які пройшли відповідні сертифіковані курси, і це, як варіант можливий, проходження альтернативної служби під час роботи в системі. Прикладом цього є декілька країн Європи, які цю практику запровадили. Також це є впровадження окремої міжнародної сертифікованої системи навчально-тренувальної підготовки фахівців і міжнародна співпраця. Я хочу трішки сказати, що в нас вже були попередні консультації з країнами: Сполучені Штати Америки, Канада, зараз ще й держава Ізраїль, підключились до міжнародних проектів, – які готові допомагати, які готові навчати, які готові інвестувати і  вкладати ресурс, щоби  допомогти змінити систему. Далі, будь ласка.

Впровадження подібної системи в контексті Військово-медичної доктрини дозволить вирішити багато  супутніх проблем, які пов'язані взагалі в системі екстреної медицини, і це є досить перспективним напрямком в подальшій роботі, в подальшій системі охорони здоров'я. Далі. Далі.

Система парамедичної допомоги як момент національної безпеки держави.  Що це означає? Це зрозуміла річ  для багатьох присутніх. Це передбачається запровадження  механізму  функціонування  єдиної системи надання екстреної та парамедичної допомоги на всій території держави. Але це… звісно, що це не одразу, це  перспектива. Поки  що ми це розглядаємо в  контексті подій, які   відбуваються  на Сході України.

Далі. Наступність надання екстреної та парамедичної допомоги у лікувально-профілактичних закладах різних територіальних одиниць, введення єдиних принципів управління аналогічними рятівними підрозділами та службами, про  що далі будуть ще доповідачі говорити, і мобілізаційна готовність служб екстреної медичної допомоги та парамедичної допомоги різних територіальних утворень  держави до роботи в умовах надзвичайних ситуацій та бойових дій.

Я хочу на завершення додати, що включення  парамедичної допомоги як складової медичної… Військо-медичної доктрини воно попередньо обговорювалося в інших структурах. Також були рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров'я стосовно цього. Вони абсолютно підтримали даний напрямок, але, звісно, що треба багато  опрацювати підготовчої бази до цього. Дуже  вам дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.   Будь ласка, пані Людмила Шостак, радник   голови ДСНС, доктор медичних наук. Тема: "Цивільна оборона. Цивільний захист".

Пані Ірина Пинчук, директор Інституту психіатрії – ваша доповідь наступна.

ШОСТАК Л.Й.  Шановна Ольга Вадимівна! Шановні народні депутати! Шановні присутні! Цивільний захист  як інструмент Військово-медичної доктрини. Цивільний захист, як ви знаєте, – це   функція держави, спрямована на захист населення територій  навколишнього середовища та  майна від надзвичайних ситуації шляхом запобігання таким ситуаціям, ліквідації їх наслідків  і надання допомоги постраждалим у мирний  час та в особливий період. Забезпечення дій реалізації державної політики в сфері  цивільного захисту здійснюється єдиною державною системою цивільного захисту, яка складається з функціональних і територіальних підсистем та їх ланок. Функціональна  підсистема єдиної  державної системи цивільного захисту створюється центральними органами виконавчої влади.

Якщо ми сьогодні ведемо мову  про медицину, то,  от я хочу вам  показати на слайді, - це дуже велика  система, яка фактично об'єднує всю виконавчу владу України з питань цивільного захисту.  Якщо ми сьогодні ведемо питання про медицину, то я хочу  вам сказати, що  МОЗ України створює відповідно до  Положення про єдину   державну систему цивільного захисту  підсистему  медичного, біологічного  та психологічного захисту населення, забезпечення санітарного  та епідеміологічного благополуччя  населення. Крім  цього,  МОЗ  також створює спеціалізовану медичну службу…

КОРЧИНСЬКА О.А. Перепрошую,  можна… Вибачте, будь ласка, на секунду. Можна максимально уваги,  тому що зараз йде мова про моменти, котрі  до цього дня в державі не існували – про цивільний захист і цивільну оборону. Будь ласка, максимальна увага. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Якщо не буде  прийняте рішення, то як не мали ні кияни, ні дончани бомбосховищ, куди їм сховатися, так його і не буде. Тому що сьогодні бомбосховища належать одну, той, кому воно не належить, будемо ходити в  нічні клуби, ні шляхів евакуацій, ні шляхів створення безпеки для громадян.  Знову таки, ще раз наголошую, кому не цікаво, будь ласка, нікого тут не затримуємо.

ШОСТАК Л.Й.  Повертаємося до  сказаного, що МОЗ створює спеціалізовану медичну службу – службу медицини катастроф як особливий вид  аварійно-рятувальної служби. На цьому слайді ми бачимо, що от вам зона надзвичайної ситуації, от її ....межа. У зоні надзвичайних ситуацій працюють медичні фахівці нашої ДСНС і медичні фахівці медицини катастроф. Це, будемо так говорити, наша служба, аварійно-рятувальна служба, особливий вид аварійно-рятувальної служби. На сьогодні ми маємо великі проблеми в функціонуванні цієї служби в зв'язку з тим, що введення... в зв'язку із вступом в дію Закону про екстрену медичну допомогу поняття "державна служба медицини катастроф" було скасовано. Є служба медицини катастроф. Служба медицини катастроф, відповідно до цього закону, має вищу свою управляючу структуру – Міністерство охорони здоров'я. Я навіть не знаю, яким зараз чином функціонує український науково-практичний центр медицини ката... екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Це  питання фактично не унормоване і на сьогодні в державі ніхто його не підіймає, ніхто про нього не говорить. І якщо ви говорите, Ольга Володимирівна, що приїжджають на надзвичайні ситуацію бабушки на швидкій допомозі, яка не може фактично війти в зону, вона не може зайти в зону в зв'язку із тим, що вона не може там бути відповідно до свого віку, стану здоров'я, підготовки, відсутністю так называемого жетону рятувальника. Вона не має права ввійти в цю зону. І для того, щоб ця служба функціонувала як така, яка написана в нашому Кодексі цивільного захисту, як вона повинна бути в кожній державі, вона має бути... мати свій статус. Ну, в зв'язку із цим неефективне функціонування системи екстреної медичної допомоги в умовах надзвичайних ситуацій  - медицина катастроф, пов'язано із відсутністю чіткої законодавчої регламентації діяльності структурних підрозділів, формувань служби медицини катастроф, особливо на регіональному рівні, недостатньою визначеністю функціонального та адміністративного підпорядкування та взаємодії формувань регіонального рівня.

Наступне питання – навчання населення діям в надзвичайних  ситуаціях. Організація навчання покладається працюю чого та непрацюючого  населення на центральний орган виконавчої влади з питань цивільного захисту та місцеві органи виконавчої влади. Навчання дітей, учнів, студентів – на Міністерство освіти і науки. Навчальні програми з питань безпеки та  способів захисту мають бути погоджені з Державною службою надзвичайних ситуацій.

Я хочу вам сказати, що на сьогодні фактично до 2013 року ця функція не працювала. Але на сьогодні ми маємо позитив. Ми фактично погодили всі, мало того, що ми погодили, ми були учасниками в розробці цих програм для Міністерства освіти і науки. І на сьогодні всі програми: для шкільного віку – це програми патріотичного спрямування, в якому є блок цивільного захисту; для бакалаврата – це програма називається "Безпека життєдіяльності"; і для магістратури – це програма називається "Цивільний захист". Тобто ми активно працюємо, ну, я думаю, що виникає необхідність в більш тісній співпраці МОН, місцевих органів виконавчої влади, ДСНС для підвищення рівня культури і безпеки життєдіяльності населення, залучення до вирішення цих питань громадських волонтерських організацій.

Наступне питання. Повертаємося до питання "Захисні споруди". Я хочу вам сказати, що ми в своїй діяльності керуємо Кодексом цивільного захисту і, відповідно, нормативною базою – підзаконними актами. Тому на сьогодні є поняття "захисні споруди". Бомбосховища – це ці споруди, які були на слуху тоді, коли в нас був час зразу після Другої світової війни, і вони – це тільки сховища, які мали на меті захистити нас від прямого удару авіаційної бомби, в залежності від того, якого вона класу була. На сьогодні такої необхідності, називати ці споруди так ми не можемо, тому ми називаємо їх "захисними спорудами" різного класу. Вони захищати нас від одного вражаючого фактору, припустимо, ударної волни; можуть від чотирьох, в тому числі і хімічної якоїсь зброї, яка буде застосовуватися; радіаційної зброї, і зброї звичайної. Є окремі захисні споруди, які захищають тільки від радіаційного ураження. Є такі, які будуються у великих містах, як швидко споруджувальні захисні споруди.

І що я вам хочу сказати? (Наступний слайд) От те, що говорила Ольга Вадимівна. Тобто ми маємо три форми власності цих споруд. Центральні та місцеві органи виконавчої влади, такі, наприклад, я візьму для прикладу, просто ДСНС. Державна служба надзвичайних ситуацій формує свої захисні споруди для себе, для своїх фахівців, які мають працювати в особливий період і мають бути задіяні для виконання функцій в особливий період ….. Міністерство освіти має створити свої захисні споруди, в яких вони мають укривати своїх працівників, які будуть задіяні до цих там дій, надзвичайних ситуацій при війні і так далі. І кожне підприємство, яке має стратегічний якийсь характер свого виробництва, яке має якесь важливе державне значення, хоч і не перебуває в державній власності, теж має формувати свої ці захисні споруди.

Тому відповідно таким чином центральні місцеві органи виконавчої влади – бюджет. Органи місцевого самоврядування – комунальне. І відповідно суб’єкти господарювання – приватна власність. Наскільки ви розумієте, що ДСНС не являється власником ні одного з цих зазначених, крім своїх, воно не може ніяким чином фінансувати ці захисні споруди. Захисні споруди, фонд захисних споруд формує місцева влада. Вона їх створює реєстри, вона має їх перевіряти спільно з нашими представниками на місці. Ми виходимо з перевіркою раз у рік, робимо інвентаризацію цих і пишемо акт. Не припис – акт. Відповідно до цього акта, якщо ми знаходимо там якісь неполадки, щось там не зроблено, через якийсь час відповідно до акта ми маємо перевірити, чи вони ці неполадки ліквідували. Якщо такого не відбулося, це рішення, це питання виноситься на засідання (ТЕБНС) місцевої комісії техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. І на цій комісії ми можемо їм сказати: так, ви неправильно зробили, ви не ліквідували неполадки, які у вас були. Там ви неправильно, там їх зберігаєте, щось не те, що потрібно відповідно до договору, немає у вас входів-виходів, неналежний технічний стан цих споруд. І все, пальчиком пригрозили – і все. Більше ми не можемо. Ми просимо.

І тому на сьогодні стало питання унормувати нормативну базу, щоб ми могли. Якщо все суспільство рахує, що ми повинні це робити, то давайте нам, дайте право це зробити. У нас немає бюджетних… строчки, немає бюджету для цих заходів, у нас немає можливостей. І виходячи з сьогоднішньої позиції по дерегуляції, ми і не будемо мати цієї можливості. Тоді давайте призвемо наше суспільство для того, щоб воно відповідально відносилось для збереження таких споруд, особливо, враховуючи досвід, який ми сьогодні маємо, ми повинні бути відповідальними.

І наступне питання. Оце наша нормативна база, якою ми керуємося. І наступне питання. Я хочу вам сказати, що цивільна оборона у моєму розумінні, я підтримую повністю Ольгу Вадимівну, вона розуміє це як загальну, якби така загальна система, яка має об'єднати всіх, хто хоче приймати участь у заходах під час війни, під час надзвичайної ситуації, тут бути, мають бути і військовозобов'язані, і особи, які не можуть по якихось причинах служити. Але якщо цивільна оборона, у нас це з вами асоціюється з відповідним напрямком діяльності нашого цивільного захисту. І тому, от уже згадувалась тут альтернативна, може це бути територіальна оборона. І я пропоную, що для можливості залучення до участі в діяльності органів виконавчої влади в особливий період осіб, які не можуть в силу різних причин брати участь в військових діях, створити колегіальний орган при Мінсоцполітиці, може при іншому якомусь центральному органу виконавчої… До складу його мають увійти представники всіх центральних органів виконавчої влади та представників волонтерських організацій. Його діяльність має бути законодавчо унормована, забезпечена фінансово, оскільки виникла необхідність відповідно навчанню осіб, які матимуть бажання пройти такий вид служби.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, в останніх, як ви бачили, в останньому слайді мова йшла про легалізацію і надання статусу тероборонам. Тобто, коли ми говоримо про цивільний захист і цивільну оборону, в світовій практиці це два різні терміни. Цивільний захист – це без зброї не готові йти на якийсь, допомагають в лікарні, перевозять поранених, а цивільна оборона – це ті люди, які не хочуть йти на фронт, не хочуть стріляти, але готові ходити і, наприклад, охороняти свою територію, на якій вони знаходяться.

Будь ласка, наступна співдоповідь –  директор Інституту психіатрії пані Ірина Пінчук –  "Забезпечення національного психічного здоров'я".

Я хотіла би звернути вашу увагу, що це питання ніколи не піднімалося так само, як і питання Військово-медичної доктрини. І питання психічного здоров'я воно має велику кількість граней своїх, про які ми не будемо сьогодні всі  говорити. І перед тим, як пані Ірина почне свою доповідь, хочу  сказати, що декілька днів тому стаття була надрукована в одному з поважних засобів масової інформації, яка називалася: "Как киевляне готовятся к  худшему". Так от, в цій статті йшла мова про  створення спеціальних міст, де кияни можуть  навчитися основам парамедицини, надання першої домедичної допомоги. І така маніпуляція свідомістю, яка сьогодні відбувається, і така маніпуляція, коли налаштовують одних громадян проти других і, власне, це і впливає на психічне здоров'я. коли сьогодні українці одні бояться  інших, і коли сьогодні незрозуміло, у людей починається страх, а цей страх приводить до депресій імунної системи і приводить до збільшення онкологічних захворювань, не кажу вже про потенційну інвалідизацію.

Вибачте, пані Ірино.

ПІНЧУК І.Я. Шановна Ольга Вадимівна! Шановні народні депутати! Шановні присутні! Якщо почати говорити про охорону психічного здоров'я населення України, не можна відкривати це питання без основної вимоги. Основна вимога – це визнання державою важливості цього питання. і саме питання охорони психічного здоров'я.

Яка основна мета? Це створення цілісної системи охорони психічного здоров'я, яка передбачає зміну парадигми саме від надання психіатричної допомоги певним категоріям, що сьогодні є, до охорони психічного здоров'я населення України, зокрема і в умовах військових дій та тимчасової окупації частини території. 

Згідно Міжнародному праву мають бути чотири основні критерії, яким відповідати буде нова система. Це достатня кількість функціонуючих закладів товарів і послуг, доступність цих закладів товарів і послуг в різних аспектах, доступність  без дискримінації, фізична доступність  цих закладів, економічна доступність, доступність інформації, також  відповідність товарів, послуг принципам медичної етики, культурним критеріям і висока  якість послуг і товарів.

Я хочу дуже важливе зупинитись, що сьогодні в Міністерстві охорони здоров'я  існує дуже потужна система надання психіатричної допомоги, у нас 3 тисячі 200 лікарів, у нас дуже багато ліжок   39 тисяч, у нас є і психотерапевти, і  психологи. (Наступний слайд). У нас дуже потужна  наркологічна служба в системі охорони здоров'я, також у нас 1 тисяча 200 лікарів наркологів, у нас 38 наркологічних диспансерів і 3,5 тисяч ліжок  наркологічних. (Наступний слайд). У нас в багатьох міністерствах і  відомствах є психіатрична служба – це  і в Міністерстві освіти, і в Міністерстві  соціальної політики, і в Міністерстві оборони, пенітенціарна система і таке інше.

І чому  я над цим  зупиняюся (наступний слайд), тому що згідно вимогам, рекомендаціям Всесвітньої організації охорони здоров'я ми маємо в себе зробити от таку піраміду  втручань у сфері психічного здоров'я. І саме  всі ці системи, які існують на  сьогодні, це тільки оці  спеціалізовані послуги, це от та вершина цього трикутника. І на сьогодні у нас  немає не спеціалізованої підтримки, у нас немає підтримки на рівні спільноти і родини, у нас не задовольняються базові послуги  та безпека.  І це той  чистий лист, який  сьогодні  ми маємо знову зробити, створити. Я хочу тут зазначити, що  саме допомога громадських організацій і волонтерів, які  сьогодні дуже багато допомагають, саме їх енергія   має бути спрямована на оці три рівні, які чисті сьогодні і їх треба  збудувати заново. 

Які ж кроки ми маємо пройти при формуванні цієї нової цілісної системи. Перший крок – це використання наявних ресурсів, це те, що є сьогодні гарно воно чи ні, але  ми використовуємо. Наприклад, у психіатричній допомозі ми надаємо допомогу  бійцям в умовах  психіатричних лікарень.

Другий крок. Ми маємо модернізувати існуючу систему. І Міністерство охорони здоров’я це сьогодні вже робить. Ми намагаємося там відкривати такі відділення в соматичних лікарнях, в шпиталях і таке інше. Але все ж таки маємо створити нову систему з новою ідеологією. Але для цього потрібен час, для цього потрібні знання, для цього потрібен ресурс. І я ще хочу зазначити, що саме і волонтери сьогодні, і громадські організації можуть дуже допомогти в цьому, ставши учасниками процесу, а потім і зайняти цю нішу і отримувати державні кошти на утримання цих нових структур.

Якщо говорити про задачі, які перед нами будуть стояти при створенні нової системи. Необхідна стандартизація допомоги, яка буде базуватися на світових протоколах, побудованих на основі доказових досліджень. Нам треба змінити систему освіти і підготовки кадрів, змінити парадигму психічного здоров’я за умови впливу саме психотравми з урахуванням сьогоднішньої ситуації з визнання людини хворою або психічно хворою на людину з реакцією на стрес. І психіатризації сьогодні не потрібно робити.

Нам необхідно впровадити програми збільшення поінформованості суспільства про проблеми в сфері психічного здоров’я загалом та посттравматичного стресового розладу зокрема. Говорити про дуже важливе питання – профілактика вживання алкоголю та наркотичних речовин, координація взаємодії різних міністерств та відомств, а також громадських організацій, фахових товариств, волонтерських ініціатив у сфері охорони психічного здоров’я і створити національну базу даних усіх ресурсів допомоги постраждалим. Це і кадри, і установи, і матеріально-технічне забезпечення.

Якщо говорити, хто має отримувати послуги, ми фахівці вже сьогодні чітко для себе зрозуміли, що необхідна спеціалізація при наданні психіатричної, психологічної допомоги. Послуги мають охоплювати військовослужбовців та членів їх родин, цивільне населення, яке перебувало під впливом психотравмуючих ситуацій, і окрему увагу слід зосередити на вразливих контингентах населення – це діти, особи похилого віку, люди з особливим потребами, вимушено переселені особи, особи, що перебуваються на анексованих та окупованих територіях, і окремо це особи, які надають допомогу постраждалим – це  фахівці, і лікарі, і психологи, і волонтери.  Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.  Шановні колеги, хочу зазначити, що те, що ви зараз почули, це, власне, опис того, що в нас сьогодні є і що нам потрібно змінити. Хочу вам сказати, що певні, достатньо жорсткі кроки нами вже були зроблені, і саме спираючись на досвід Сербії, які нам порадили абсолютно категорично не лікувати людей, які мають військову бойову травму, психічну травму, в психіатричних закладах, а лікувати їх в соматичних закладах. Саме сьогодні підписано вже договір з Міністерством охорони здоров'я, 13 шпиталів і 26 шпитальних відділень, загальний коєчний фонд – 8 тисяч 347 койок, мова йде про госпіталі ветеранів війни, які підпорядковані Міністерству охорони здоров'я. Так от там сьогодні, на території госпіталів ветеранів війни, які знаходяться в підпорядкуванні Міністерства охорони здоров'я, має бути створена окрема служба, як буде опікуватися тими людьми, які отримали бойову психічні травму і повертаються з зони АТО.

Дякую, пані Ірино.

Наступна доповідь (3 хвилини, будь ласка):  "Єдиний інформаційний простір в організації медичного забезпечення війська".  Національний медичний  університет імені Богомольця, курс медицини невідкладних станів, пан Кіржнер Геннадій. І пані Вотчер Юлія, будь ласка, прошу підготуватися. Остання наша доповідь, по три хвилини. (Шум у залі)

Прошу пробачення, Шекера Олег, "Фінансове та ресурсне  забезпечення і підготовка кадрів". Це те, без чого взагалі нічого не працює. Якщо немає фінансів і ресурсів, то виникає багато запитань.

ШЕКЕРА О.Г. Дякую.

Провідним стратегічним завданням держави, важливою їх складовою та  ресурсом національної безпеки України є постійна турбота про поліпшення здоров'я кожного військовослужбовця, забезпечення ефективної діяльності системи медичного забезпечення Збройних Сил України та інших структур сектору безпеки держави як сукупності загальнодержавних та галузевих медичних соціальних закладів, створення для військовослужбовців широкої доступності медичної допомоги в мирний та воєнний час.

Наступний слайд. Фінансове та ресурсне забезпечення функціонування…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Олеже, можу я вас попросити.

По-перше, не читати, відкладіть той папірець, ви краще ніж всі знаєте все це, скажіть нам за 3 хвилин найголовніші речі, які тут присутнім народним депутатам, які нам потрібно готувати закони і, що нам потрібно робити, щоб система працювала і як нам потрібно контролювати виконавчу владу для того, щоб не було тих проблем, які є сьогодні.

ШЕКЕРА О.Г. Дякую. Фінансове ресурсне забезпечення функціонування системи медичного забезпечення завжди гарантується достатнім фінансування. У нас на сьогодні, якщо брати тільки бюджетне фінансування, цього, ми знаємо, недостатньо, а якщо говорити про оснащення медичної технікою та обладнанням, то ми розуміємо добре з вами, що стан незадовільний. Тому цей, я хочу зразу сказати, що стосується медичної техніки, то завжди це потрібно було робити як медичну техніку подвійного призначення. Тоді з точки зору фінансування це було б вигідно. На мирний час це працює, на військовий час ця медична техніка могла б використовуватися на період війни або якихось катастроф.

Наступний слайд. Я хотів би вам запропонувати таку оптимальну модель, яка абсолютно відповідає, скажемо, ВООЗівським вимогам. І мова йде про те, що здоров'я військовослужбовців в центрі уваги. Для того, щоб, скажемо, дійсно забезпечити з точки зору фінансування, ми говоримо завжди про бюджетне фінансування. Але ми забуваємо, що дуже важливий елемент це є медичне страхування. Всі країни НАТО, всі країни Європейського Союзу, Збройні Сили я маю на увазі, мають страхові компанії, які забезпечують військовослужбовців в плані медичних послуг. Це реальні речі. І тому ми пропонуємо або створювати військово-медичну страхову компанію, це як один варіант під, скажемо, особливо під егідою Кабінету Міністрів України, або страховий пул.

Наступний слайд. Страховий пул – це добровільне об'єднання страховий компаній для спільного страхування певних ризиків. Це дуже важливо, тому що ми дуже добре розуміємо, що саме таким чином можна, скажемо, забезпечити додаткове фінансування і ризик буде зменшений.

Наступний слайд. Ми розуміємо з вами, що держава забезпечує орієнтування промисловості країни на задоволення окремих потреб військовослужбовців медичної служби.

У той же час, якщо говорити про медичні послуги, то це додаткове фінансування за допомогою медичного страхування дозволить додаткові кошти направити на забезпечення військовослужбовців, населення України. Ну, в першу чергу, я чому говорю про військовослужбовців, тому що ми дуже розуміємо, що сам Закон про медичне страхування дуже довго, скажемо, приймає це рішення і не так його просто вирішити. Тому ми пропонуємо такий крок зробити, в першу чергу для військовослужбовців. І, на мій погляд, це було б дуже, по-перше, важливо на даний час, а, по-друге, ми б побачили через як ця система може працювати і надавати послуги. По-перше, це і військовослужбовці, і, скажемо, і ветерани Збройних Сил, могли би, скажемо, брати в цьому медичному страхуванні участь. Будь ласка. Я говорив вам про фінансово-економічні елементи моделі оптимізації системи медичного забезпечення Збройних,  зараз ми переходимо до кадрової підготовки.

Наступний слайд. Здійснення кадрової політики направлено, в першу чергу, на розробку науково-обґрунтованої …….. потреби в медичних кадрах різних спеціальностей в мирний та воєнний час, забезпечення, випереджаючи темпи якісної підготовки спеціалістів, і важливу роль в навчанні відіграють методи і форми польових занять, тому що без цих питань дуже важко озброїти слухачів в перспективі, скажемо, будь-яких…

(Немає запису)

… і дозволять, дійсно, готувати, підготовити військових офіцерів медичної служби запасу на достатньому рівні.

І останнє. Рівень підготовки кваліфікації здійснюється, як ми бачимо, у нас достатньо вищих медичних вузів, і я… зверніть увагу, поставив Українську медичну академію  в кінці ……. Але як хочу підкреслити, що саме через Українську військову медичну академію вся інформація і по військовій підготовці повинна йти. Тому що в даному випадку, ну, скажемо, я як  в минулому також співробітник цієї академії я не міг про неї не сказати, тому що, дійсно, там на даний час достатньо фахівців, спеціалістів високого рівня, які могли б, скажемо, надавати допомогу і консультативну, і на  навчанні для  всіх вузів України по своєму фаху – по військово-медичному напрямку.

Будь ласка, наступний. Висновки та пропозиції. Я хотів би зупинитися на таких моментах.

Перше. Відновити у всіх навчальних медичних закладах освіти кафедри військової та екстремальної медицини щодо підготовки офіцерів медичної служби запасу. Так, це треба пробити  поступово, тому що рівень повинен  бути дуже високий цієї кафедри.

Друге. Створити умови волонтерським організаціям, підготовленим фахівцям для проведення занять щодо надання першої медичної допомоги населенню, ще раз звертаю, підготовленим фахівцям.

І останнє. Для збереження, поліпшення умов, підвищення якості  надання медичної допомоги військовослужбовцям і формування додаткових коштів є пропозиція: запровадити медичне страхування військовослужбовців, осіб, що проходять службу та працюють в Збройних Силах, в інших структурах сектору безпеки, а також військових пенсіонерів, що посилить правову, економічну зацікавленість військово-медичної і медичної служб.

І хочу вам сказати, що  в свій час це зовсім недавно, декілька років тому підтримка щодо створення, наприклад, медичного страхування була повна, крім, хочу сказати, деякого відомства. А так була повна підтримка з приводу створення медичного страхування. Чому воно не пішло далі? Це вже, як кажуть, інша справа.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Можна вас попросити попередній слайд.

ШЕКЕРА О.Г. Будь ласка.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще попередній. Можна? Я прошу шановних.... Попередній, будь ласка. Присутніх тут представників Міністерства оброни, Міністерства освіти, Міністерства охорони здоров'я прослідкувати, щоб в наступний рік в бюджет були введені кошти на відновлення кафедр і курсів військової медицини в усіх медичних закладах, де вони всі були ліквідовані. На сьогоднішній день ще є професорсько-викладацький склад, ще є ті люди, які це все пам'ятають і знають. Прошу вас, будь ласка. Комітет охорони здоров'я буде контролювати діяльність всіх дотичних до цієї програми міністерств.

Будь ласка, наступний  доповідач – Кіржнер Геннадій. "Єдиний інформаційний простір в організації медичного  забезпечення війська". Три хвилини. Готується Юля Вотчер.

КІРЖНЕР Г.Д.  Вельмишановна Голово, шановні колеги, гості! Значить я буду дуже короткий, я не військовий, але я 27 років присвятив медицині невідкладних станів. То я хочу вам сказати, що те, що… (Не чути)

Вже працює? Дякую.

Як ви пам'ятаєте, десь 30 років тому в країні нашій нарешті було прийнято рішення про створення лікарень швидкої допомоги. Про що йшлося? Йшлося про те, що одна і та сама лікувальна установа фізично не може здійснювати і лікування екстремальних ситуацій, і лікування планове. І тоді нарешті їх розділили: створили центри політравми, які реально внесли свій вклад в зменшення летальності.

У воєнній медицині що відбувається. Якщо ви подивитися… Ну, я збоку дивлюся, на мене пан Жаховський дивиться… Я дивлюся на наші шпиталі, да? Наші шпиталі на сьогодні є шпиталями для ветеранів. Вони реально, жодний з них не є регіональним центром політравми. Але де в нас є політравма? Політравма в нас є на рівні обласних лікарень. Це єдині сьогодні лікувальні заклади, фахівці яких реально можуть змінити ситуацію. Тобто, до чого ми йдемо? У нас немає ані часу зараз, ані багато грошей. Ми не можемо створювати дві окремі системи: воєнної системи політравми і цивільної системи політравми. Маємо користуватися тим, що є. Якщо є декілька госпіталів, які можуть стати локальними в своєму регіоні центрами політравми, це треба зробити. І тоді що ми маємо? Ось дивіться.

Дуже маленька держава Ізраїль, про котру говорила Ольга Вадимівна, і дуже велика країна Україна. В країні-державі Ізраїль дуже маленьке плече евакуації, вони можуть впоратися в один етап. Ми, на жаль, це зробити не можемо. Ми змушені робити проміжні етапи. Тобто евакогоспіталі, військово-польові госпіталі, називайте, як хочете, але це проміжний… два, три і більше етапів.

Наша пропозиція. От той етап, етап поля бою, етап військово-польового шпиталю – так, це воєнна медицина,  це Міністерство оборони, це бюджетне фінансування.

Продовжуючи тему, що сказав пан Шекера, у нас є третій етап – етап стаціонарного лікування в спеціалізованому закладі. Так от ми маємо сьогодні відійти від парадигми, коли   це обов'язково воєнний госпіталь. Це має бути той лікувальний заклад, який спроможний. Але для того, щоб той лікувальний заклад міг виконати ту функцію, ми маємо його забезпечити грошима, витратними  матеріалами. Все  це коштує грошей.  Гроші треба звідкілясь брати.

Будь ласка,  далі. Ось дивіться, оце перший етап – те, що я казав. Тут, окрім Міністерства оборони і їх фахівців,  ніхто більше не впорається. Це їх робота.

Але оцей етап Міністерство оборони зараз на собі не потягне. Але для того, щоб його профінансувати (я повертаюся до того, що пан Шекера) це медичне страхування, і для того, щоб маршрутизувати  фінансові потоки  туди, де їх зможуть використати для лікування конкретного пораненого.

Далі, будь ласка. Для того, щоб це зробити і маршрутизувати ми того пораненого  маємо ідентифікувати. Живого. Не труп, не залишки того, що від людини залишилося, а живої людини. Це може бути солдатський медальйон, це може бути інших вид цифрового ідентифікатора. Це має бути вирішено на державному рівні.  Єдине… я тут намалював чіп. Комусь не подобається чіпування, нехай буде інший спосіб, але має бути єдиний цифровий ідентифікатор з виходом в мережу. І якщо у нас такий вихід є, тоді автоматично генерується маршрут евакуації для кожного конкретного пораненого.  Наприклад, якщо там є комбінована травма з важким ураженням головного мозку, і ми знаємо, що Львів може кваліфіковано з цим впоратися, автоматично має бути маршрут евакуації туди, а не Харків, Київ і потім нарешті Львів.

Далі, будь ласка. Останній слайд.  Ото таке маленьке поросятко  навів. Насправді все вирішення всього, що ми казали, саме в цьому поросятці, фінансових потоках. Як тільки ми вирішимо, завдяки чому ми це фінансуємо, вони залишаться жити.

Дякую за увагу.  (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прошу до слова пані Вотчер Юлію. Спостереження волонтера з зони АТО щодо медичного забезпечення війська.

ВОТЧЕР Ю.Л.  Вітаю всіх присутніх. У мене немає слайдів, тому що якби я зараз включила слайди ті, які в мене перед очима і на фото, і на відео є, за 25 поїздок на передову, сумарно до 3-х місяців, то тут було б дуже плачевна картина.

Я буду говорити лише тільки про те, про що можу говорити теоретично, без малюнків. Все те, що сказала пані Богомолець, я можу лише тільки сказати, я згодна. І добавлю фарб. Тому що все враховано. Єдина малесенька така поправочка. Про цю доктрину було говорено у нас в штабі, в медичній частині Штабу національного спротиву ще з травня місяця. З тих пір, як перші рази я поїхала на передову і побачила той жах. Відсутність всього, тих незахищених, поранених, кров, біль, смерті. І участі держави ніякої.

І я приходила в штаб і про це все розповідала. Кіржнер, попередній виступаючий перший сказав тоді: "Все це тому, що немає доктрини. Я в минулому вчитель". Я кажу: "Як немає, то давайте напишемо". Оця фраза пролунала просто так, як виклик. Через кілька тижнів мені прийшлося зустрітися з Президентом очі в очі, коли він нагороджував другий батальйон Нацгвардії в Нових Петрівцях нагородами. Стільки зброї, стільки техніки, стільки засобів вбивств, – і тільки 2 "швидких допомоги" стояло осторонь. І наші погляди зустрілися. Я кажу: "Петро Олексійович, у мене таке враження, що ми "на зарнице". Стільки всього багато, металу, але ушкоджених, поранених не буде".

Що ви пропонуєте? Я кажу: "Ми почали писати, але просимо вашого благословення, якщо буде, яка потреба, яка буде, щоб підштовхнути, бо коридори ж дуже вони довгі". Ну, ніби як через Авакова, через Кривенка, ніби нам сприяли. Але така ситуація в державі, що нічого не працює, нікому нічого не треба. І наразі я навіть готова, знаєте, припуститися такого ризику когось образити, але, мені здається, що серед нас є люди присутні, які так чи інакше приклали свого пальця до руйнації тих важливих речей в медицині, які на сьогодні ми хочемо або відродити, або їх поновити.

Я сьогодні впевнена, що сьогодні серед наших людей присутніх є люди, які з перших днів війни і по сьогоднішній день чогось не зробили, що мусили зробити, чогось не хотіли зробити, що мали би зробити, є такі. І в мене, знаєте, острах бере, ми приймемо цю доктрину, ми її напишемо. Але, хто її буде втілювати чи не ті самі люди, які руйнували вчора, ці люди, які не вміли або не хотіли щось зробити для сьогодні. Скільки місяців йде війна? І що ви думаєте, остання моя, це спостереження, це біль мій ……… 24, ні, тоді було 15 градусів морозу пораненого хлопця в ногу поклали на бронь, вкрили, там, якимось, я не знаю, плащ-палаткою і везли 10 кілометрів. Як ви гадаєте, ця дитина доїде живою до польового шпиталю, якщо він там близько є? Я впевнена, що ні, або ноги вже не буде, або дитина замерзне на броні. Нічого немає ще, системи немає. Тому це фарба до тих слів, що я погоджуюся.

А тепер трошечки системи якоїсь. Забезпечення не тільки ліками немає, як і в нього немає теплого взуття і теплого одягу, це завтрашній хворий. Зараз на передовій майже всі хворі, всі, що зараз просять? Дайте протигрипозне, протизастудне, дайте краплі які-небудь. Люди добрі вже стільки часу війна, ну, до якого треба кабінету чи медику відірвати ручку від дверей, щоб відкрити ті двері і, щоб доставили до фронту те, що вкрай необхідно. Вони всі хворі, всі! Але хтось поранений і це правильно сказали,  він зразу попадає в якусь систему захисту. А якщо він не поранений на свою "біду" в лапках, він завтра хронік. У нього нирки хворі, бо він з травня місяця в землі, в копанках,  у нього суглоби хворі, у нього   шлунок хворий, підшлункова буде хвора, легені в них хворі вони всі… адреналін минеться  і хвороби полізуть.

Питання: що з тими  масою  людей, як їх приймуть в яку лікарню, що з ними буде?  Це питання, я не знаю,  до кого це питання, це питання, до всіх,  до   нас.

Тепер про  кадрове забезпечення. Немає лікарів. Немає лікарів. Є лікарі, і хочуть поїхати, але  вони не можуть через те, що він зірветься з своєї роботи на два тижні, на місяць і втрачає  своє робоче місце. Що зараз немає тих людей, які відповідальні, прописати  на місяць Вінницька область забезпечує, Київська область забезпечує… все і цих уже буде 12 областей, які забезпечать ротацію цих медичних кадрів. Хіба це так важко, що  це треба закінчувати якісь великі інститути чи академії і мати звання, що для  цього треба? Це треба  просто любити цю державу і дякувати  на колінках тим людям, які зараз там знаходяться.

І ще знаєте, написати можна, прийняти можна доктрину, можливо навіть приймуться підзаконні акти дуже правильні. Але в мене дуже великий  страх, що все одно нічого не буде працювати. Не буде працювати. Я прошу всіх присутніх, самі не можете, звертайтеся до своїх колег, щоб придумати механізм, придумати методику контролю  за  тим, що має робитися.    Треба ввести обов'язково червоною ниткою відповідальність на кожному  кроці особисту, кримінальну, я знаю, яку відповідальність, щоб рука боялася недописати або схибити, щоб кожна людина відповідала за те, що вона має зробити і не зробила. Бо колись  Ейнштейн говорив таку фразу, що "не зло перемагає добро, а байдужість". Якщо ми дозволимо собі це, нічого, оце, що ми поговорили, воно на цьому і закінчиться. Єдине, що десь прописано буде, що ми приймали участь у створенні доктрини, а її, фактично, як немає, так і не …

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Пані Юлія…

ВОТЧЕР Ю.Л.   Все, останнє.

Є дві причини, чому ми не  зробимо: або не хочемо, або не вміємо. Третьої причини у нас немає. Ну, і решта… слово за всіма за нами.

Дякую. (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я вам дякую і дякую всім присутнім. І хочу прокоментувати.

Питання: хто це зробить? Якщо не буде усвідомлення кожного звичайного громадянина… Якщо ви пам'ятаєте, в моїй презентації було написано: державна відповідальність кожного громадянина за своє місце. Так от коли приходить до мене інформація, що 300 хлопців-новобранців відправлені з однієї військової частини на передову, навіть не те, що без жетонів – без аналізів крові, без з'ясування групи крові, яка в них є, без рентгенів просто відправлені на передову. В когось, можливо, туберкульоз, комусь невідомо буде, яку групу крові перелити. Питання: хто і яку має за це понести відповідальність? Чи той воєнком, який це зробив? Тобто тут не питання корупції, не питання влади – питання звичайного виконавця, який іде на злочин, якому совість це дозволяє зробити.

Який вихід я бачу? Цього воєнкома потрібно віддати під суд і посадити, а на його місце поставити того хлопця, який вернувся з АТО, отримав поранення і залишився живий. І в такому випадку, при такій кадровій перестановці вже той хлопець, який повернувся із зони АТО і має інвалідність, він нікого не відправить на передову без правильного обстеження.

Тому ми підводимо такий короткий підсумок військово-медичної доктрини для того, щоб вона виконувалась. Має бути патріотичне виховання з дитинства кожного. Через Міністерство освіти мають бути уроки патріотизму, уроки гідності, початкової військової підготовки. Мають бути ті самі "Зарниці", тобто людей потрібно готувати до власної відповідальності. І тоді  ця Військово-медична доктрина буде працювати. А якщо ми її не зробимо, не викладемо системно, як, яка подія, після чого має відбуватися, що від чого залежно і що як має відбутися, тоді, відповідно, нічого і не запрацює. Бо державне мислення – це відповідальність державних органів за кожного і створення державних механізмів допомоги.

Тепер прошу всіх бажаючих, хто хоче долучитися, включайте ваш мікрофон, натискайте кнопочку, вона має загорітися червоним. Після цього ви представляєтесь, кажете, хто ви, піднімаєте руку, а я буду казати, хто в якій черзі. (Шум у залі) Там була рука. Прошу, будь ласка, народних депутатів, всіх, хто має бажання висловитися. Пані Оксана, будь ласка.

ШУРМА І.М. Дякую. Ігор Шурма, народний депутат.

Шановні присутні, хочу зразу сказати, що сьогодні слухання є надзвичайно вчасними і надзвичайно актуальними. Мова йде про довгостроковий проект в Україні. Проведена просто фантастична робота по проекту і по доповіді Ольги Богомолець, і всі виступаючі, які були тут, професійно, щиро підійшли до виконання своїх функцій. Величезне за це "дякую".

Але є цілий ряд запитань. Питання сьогодні слухаються у нас на комітеті, і тут  присутні представники різних відомств. Хотів би нагадати, що 04.11.2014 року був виданий Указ Президента номер 880, який говорив, невідкладно (наголошую, "невідкладно" – 4 листопада, а сьогодні вже Новий Рік) Кабінету Міністрів розробити разом з СБУ та участю Національної академії наук і затвердити, наголошую, військово-медичну доктрину.

На превеликий жаль, в нас сьогодні відсутній юридично-медичних глосарій, тому різні терміни у нас путаються, чим відрізняються "військова" від "воєнної". Тому що Ольга Вадимівна сьогодні говорила про Військово-медичну доктрину, яка забезпечує  комплекс заходів  під час мирного життя, природних катаклізмів, а також під час ведення бойових дій. Але є ще і виконане, але  не зреалізоване доручення воєнної доктрини Академії меднаук і Міністерства оборони.   … а там є воєнна доктрина, а воєнна доктрина передбачає, виключно  заходи в період……

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дозвольте вам надати відповідь на це запитання.

ШУРМА І.М.  Ні, я ще не задаю запитання, я хочу виступити, а тоді поясните.

Тому ця воєнна  доктрина мала би бути складовою  Військово-медичної доктрини, про яку сьогодні велася доповідь.  Але виникає одне велике запитання, і воно сьогодні звучало, ніяка доктрина не буде  реалізована до тих пір, поки не буде фінансів. І, звичайно, було б добре, якби був представник  Кабінету Міністрів, який би нам  сказав, наскільки це є  реальний старт хоча би в 2015 році. Бо цей проект бюджету, який ми з вами сьогодні обговорюємо, і будемо заслуховувати, він сто відсотків не передбачає жодних заходів стосовно реалізації цієї доктрини.

Тому в мене зразу є  пропозиція, в рішенні нашого комітету записати один пункт. В  п'ятницю на ні уряду від імені комітету задати запитання Кабінету Міністрів. Чи в  2015 році передбачені фінанси для того, щоб затверджену програму, якщо вона буде  затверджена, бо невідкладні заходи передбачають це, чи вона буде  реалізована в 2015 році? І це повинен був би сказати Кабінет Міністрів. І тоді ми побачимо, чи ця титанічна праця не розіб'ється об скелю відсутності  фінансів, чи вона буде мати шанс на реалізацію – це  є перше.

Друге. Велика частина цієї Військово-медичної доктрини є і на плечах Міністерства охорони здоров'я. Міністр охорони здоров'я пообіцяв у найближчий час запропонувати нам реальну картину  з термінами і діями реформування  охорони здоров'я. Цікаво було би сьогодні почути флагмана реформи в закладах охорони здоров'я, в системі охорони здоров'я, якби тут був присутній  міністр. Він або не був запрошений, тому що ніякі зами, ніякі представники цієї відповіді не дадуть,  міністр обіцяв реформи. Чи він бачить цю Військово-медичну доктрину в складі реформування, чи це  просто довгостроковий проект? Я ще раз кажу, якщо  це буде мати шанс на життя, я буду двома руками голосувати за неї, тому що це є майбутнє в нашій державі. Але     якщо немає на сьогоднішній день грошей, якщо уряд не бачить реальних термінів впровадження цієї доктрини, нічого не вийде. Класний виступ, професійні виступи, класні слайди, класні малюнки. Але, я ще раз кажу, сьогодні тут позбиралися державні мужі, у яких є купа відповідальної роботи. І мені видається, що якщо ми хочемо, щоб ця доктрина запрацювала, то ми можемо дуже швидко отримати відповідь у п'ятницю в День уряду. Ми всі хочемо дій, от, будь ласка, Ольга Вадимівна, давайте ми приймемо рішення – і ми на Дні уряду почуємо відповідь, чи ми далі її доопрацьовуємо, чи ми напрацьовуємо, обговорюємо і розписуємо стратегію, чи це просто на сьогоднішній день завдання Президента до Кабінету Міністрів, СБУ – це є просто, ну, так, кинуті в повітря речення, які не мають реалізації; чи те, що ви написали, воно повинно бути як роботою, виконаною замість них. Оце в мене є таке побажання…

ГОЛОВУЮЧИЙ. З вашого дозволу, по мере поступления вопросов.

Перше. Воєнно-медична доктрина на доручення Президента була підготовлена Академією наук. Ця воєнно-медична доктрина була затримана особисто мною, тому що у своїй частині надання медичної допомоги військовим у військовий час вона не могла бути виконана в повному обсязі при відсутності адекватної частини, яка мала бути зроблена в мирний час: відновлення всієї системи освіти. Ця воєнно-медична доктрина термінологічно – я почала свою доповідь з пояснень, - "воєнно" – це відноситься до війни, це те, що було розроблено, - воєнно-медична доктрина: надання медичної допомоги військовим у воєнний час. Але виконати її без частини освітньої, парамедичної, цивільного захисту, оборони і бомбосховищ її неможливо.

Саме тому було прийнято рішення повернути її на доопрацювання. І вона була доповнена вступною частиною, військо-медичною узагальнюючою, і блоками: цивільної оборони, цивільного захисту, парамедицини. І воєнно-медична частина стала її частиною. Це перше, що стосується. Проведена дуже велика робота за декілька місяців. Міністр був запрошений, планував бути, але в третій голині, як ви знаєте, почався Бюджетний комітет, на якому деякі з нас також мали бути. Тому міністр зараз знаходиться там.

Воєнно-медична доктрина включена і підтримана Коаліційною угодою і це наше завдання, і саме тому ми поспішали провести комітетські слухання для того, щоб включити ці всі положення в наступний рік, в тому числі в бюджет. Тому зроблена велика робота і все воно послідовно йшло один за одним. Тому що ротацію нема ким зробити, бомбосховищ нема, парамедицини нема і все це ув'язано в єдину систему поглядів. Дякую.

Будь ласка, пані Оксана.

КОРЧИНСЬКА О.А. Дуже  вдячна. Я встану, щоб всіх побачити, тому що недарма я просила Міністерство оборони на початку пересісти сюди представників, а не цілу все ж таки презентацію розмовляти там – на галерці.

Я – Оксана Корчинська, я зараз перший заступник голови Комітету охорони здоров'я Верховної Ради. Насправді, на добровольчих засадах я далі залишаюсь координатором з медицини сектора "М" АТО. Я п'ять місяців в цьому секторі і п'ять місяців я координую там всі рода військ, начмеди, от котрі у нас наших служб зараз сидять,  це знають. Це координація медслужб Нацгвардії, Збройних Сил України, прикордонників, добровольчих батальйонів і цивільної медицини. Із нашого досвіду, позаяк ми вважаємося все ж таки сектор "М", як, в принципі, як ми сьогодні... Дякую. Як сьогодні ми зазначали, що в нас є експериментальні області в Україні, де у нас проходять там певні реформи, в тому числі сектор "М" можна вважати такою площадкою, в котру я запрошую всіх для того, щоб побачити як це відбувається в секторі "М". Ще раз хочу зазначити і щоб Міністерство оброни особливо це почуло, тому що не побачила великих змін, на жаль, вашої воєнно-медичної доктрини із того, щоб обговорювала громадськість і ті зауваження, котрі робили, сьогодні нічого не зробили. Я зрозуміла, що Міністерство оброни все ж таки не готово все швидко змінювати і поправляти все ж таки свою концепцію, що надзвичайно важливо, що те. що ми побачили із практики і те, що пан Геннадій вам зазначив, я б хотіла підтримати нашого виступаючого, щоб у нас була єдина  парасолька. Ми не можемо більше рухатися, коли кожне міністерство, кожна собі медична служба рухається окремо, і поранений замість того, щоб після догоспітальної допомоги і надання першого рівня потрапив в найближчу високоспеціалізовану  допомогу, він повинен пройти спочатку через систему шпиталів, коли його везуть, і коли його в аеропорту насильно заміть лікарні Мечникова відправляють в Дніпропетровський шпиталь, хоча 5 місяців… Які? 9 місяців цей шпиталь не має судинних хірургів і не має нейрохірургів. Але все одно його насильно, цього бійця, везуть туди і на третій-четвертий день тільки починають  думати: а що ж робити далі?чи подзвонити до Мечникова? чи запросити в  четверту лікарню?

Такого не може бути. Ми кардинально  повинні змінити цю систему, і якщо Міністерство оборони, котре, на жаль, до цього (єдине міністерство, хочу зауважити зараз)… тому що до цього дуже лояльно ставиться керівництво  Національної гвардії, прикордонників, коли їх поранених ми централізовано веземо, зразу відправляємо в ті  медичні заклади найближчі, котрі можуть надати бійцю високоспеціалізовану допомогу. Поки у нас "буксує" тільки Міністерство оборони. Мабуть тому, що  все ж таки їх бійців найбільше поранено по кількості. Але їх система  працює так, щоб вони… мені здається іноді, що у них немає мети надати саме адекватну допомогу пораненому бійцю, а є мета – заповнити койко-місця в своїх регіональних шпиталях. Це неправильно. Регіональні шпиталі, котрі ви хочете розвивати вони мають право розвиватися. Але вони повинні розвиватися в напрямку реабілітації, тому що те, що ви зараз даже розвиваєте запорізький шпиталь.. Я знаю цей шпиталь, там 12 високоспеціалізованих лікарень, там обласна лікарня, котра має найкращих судинних хірургів області. Там дуже сильні нейрохірургічні… І в цей час ви  берете, реконструюєте, вкладаєте вчергове гроші в дивовижне початку 20 століття приміщення, котре не має ніяких сучасних взагалі можливостей, приладів і дай Боже Вакарчуку здоров'я, котрий туди в черговий раз зібрав 10  мільйонів. А зараз він виконує роль чергового соматичного санаторію, щоб ви знали. Тому що туди реально в запорізький шпиталь ми туди веземо виключно соматичних поранених, або легкопоранених, бо вони не можуть, у них немає рук.

У них немає, в даному разі, спеціалістів, котрі можуть надати цю допомогу. І єдина наша ситуація, що такі установи  ми повинні розвивати в плані реабілітації, котре наше саме слабке місце. У нас немає де поранених після надання високоспеціалізованої допомоги, потім їм надавати реабілітацію. І ми всі це знаємо.

І тому в мене велике прохання до Міністерства оборони підійти до цього надзвичайно серйозно, тому що дійсно пані волонтер, пані Юля має рацію. Одна справа, що тут у нас буде правильно написано. І ми дуже вдячні пані Ользі, що це все сталося, і в нас слухання це відбулося. І я надіюся, що зараз буде підтримана ця Військово-медична доктрина нашою країною. А інша справа, коли це запрацює. Для цього у нас, як показала практика, міжвідомчий штаб почав працювати, логічно було б, щоб в АТО так само працювали в кожному секторі, і в Центральному штабі АТО працювали ті міжвідомчі штаби.

 Дуже вдячна за розуміння. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. В нас ще є бажаючі народні депутати. Слово пані Бахтеєвій…

ІЛЬКІВ І.П.  Дозвольте, якщо можна, я ще скажу, будь ласка, пані Ольго Вадимівна, бо ви мені слова не даєте ніяк.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу пробачення. Зараз попросили народні депутати.

ІЛЬКІВ І.П.  Дві хвилинки, якраз по темі. Я вас дуже щиро прошу. З передової. Можна дати слово з передової?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Можна.

 ІЛЬКІВ І.П.  Депутати, ми вас послухаємо. Тепер ви нас послухайте, будь ласка.

Сектор "Ц", перша ротація Слов’янськ брала, як було, –  я розміщався теж координатором в лікарні в Ізюмі. Друга ротація, сектор "Ц", – я розміщався в лікарні як координатор між всіма відомствами СБУ, Міністерства оборони (моє рідне міністерство, де я з нього вийшов, купу років віддав на пенсію ……..), Міністерство Національної гвардії і подальші міністерства.

Висновок один: не треба, трохи як-то кажуть, в город закидати камені в Міністерство оборони. Якби 2 госпіталі дієво не працювали на етапах евакуації, особисто я всіх знаю лікарів, і мене знають купу років, у Харкові і госпіталь у Дніпропетровську, і при евакуації, отут дослухайтеся всі, і цивільні лікарі, – я вас щиро прошу, на етапах евакуації яка відбувається дуже важка проблема. З поля бою привозять раненого будь-якого, без кінцівок тих чи інших, важкопоранених, стікаючих кров'ю, не хватаючи транспорту на будь-чому, було таке, що зразу везли і 200 на грузовій машині, і в БТРі, і 300-го, і легко пораненого.  40 кілометрів, де Дебальцеве, де ……….. помирають по дорозі, бо некваліфіковані до кінця лікарі, не фахові, не обладнанні машини реанімаційні, довезли з боєм по полам. Попадає він в лікарню. В лікарні цивільні ці лікарі бідні, нещасні хірурги-травматологи і соматичний кардіолог мають своїх достатньо хворих соматичних, і хірургічних, і профільних, і непрофільних, і мають операції, мають біженців, а тут ще звалилися ми, всі військові і жодного військового там лікаря немає. Ну, добре, що ми там появилися, від Національної гвардії маю цю практику і досвід, кидаємося їм помагати. А що помагати? Ліків у них немає і нам недостатньо доставляють. Слава Богу, дякувати, є волонтери такі як: Всеволод, Мусій Олег Степанович приїжджав, Звягінцев… Ну, тут багато ліц.  Подзвонив серед ночі, везуть лікарства, а кожен день поступає 17, 19, 20 поранених, з них .… троє важких. Не хватає тих ліків, які вони довезли по соматиці, хірург-реаніматолог вибігає: "Петрович, ану, бігом, треба то, то докупить". Добре, що молодці люди навіть вже в Артемівську збирають гроші і біжиш купляєш в аптек, і до….. спасаєш хворого. Треба, треба. Дальше хворого треба накормити, переодіть, за ті сутки. Нічого немає. Знову ж таки волонтери, знову ж волонтери. А десь то має, все забезпечення має бути і довозити, і машини мають бути. Добре, що ……. прислали нам ще чотири машини. Але ………. доповідаю, в медичній новоствореній роті, яка з потугами давалася деяким, ну, не хочу називати тих людей, бюрократами в певній системі, молодці з Національної гвардії хороші, приятні люди, які підтримали генерали-полковники, не буду називати фамілії. Є в міністерстві оборони, які підтримали і, слава Богу, аж нарешті та рота родилася, а ми вже 2 тижні сидимо на чемоданах, два тижні. А ми  вже мали бути на передовій. І тільки я відправив перших ласточек 10 чоловік, навіть 15 на передову з 4 машинами. Слава Богу, вже і поранені, і ці була перша надана допомога. Так ви мене зрозумійте як тим лікарям зарадити цивільним, вони працюють денно і ночно, їм треба якась доплата, якийсь відпочинок, так? Ті лікарі, яким ми зараз будемо помагати в ротах медичних і посилемо їх нашої структури Національної гвардії та теж те саме кажуть, найти компроміс. Але ж ми находили компроміс гарно.

І порахуйте. З тих блокпостів, які вони були змішані, вони стояли там всі разом. Національна гвардія - частина, підсилена Міністерством оборони - частина мобілізованих, частина СБУ і всі. Ми не перебирали, що Національну гвардію забираємо чи забираємо всіх поранених з поля бою. З евакуації ми доставляли по етапам евакуації в цей госпіталь.

Сутки, сутки вони перебули в районній лікарні. Але треба, знову ж акцентую увагу, переодіти, обігріти, постіль, накормити і дати ліки. І відправити на наступний день в Харків.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вам дякую. З вашої промови зробили висновок ми наступний. Що нам потрібно ініціювати прийняття Закону про прифронтову зону, де буде коефіцієнт на заробітну платню лікарям, медичному персоналу і всім тим, хто опікується, і що можна буде внести як додаткові витрати. Погоджуєтесь? Народні депутати, тут присутні, не заперечуєте? Щоб висновок цих комітетських слухань – ми поставили для себе поставили завдання?

Прошу народних депутатів проголосувати. Хто – "за"? Хто - проти? Хто утримався?

Будь ласка, пані Тетяна Бахтеєва, вам слово.

БАХТЕЄВА Т.Д. Уважаемые коллеги, вопрос о необходимости Военно-медицинской доктрины в нашей стране уже  поднимался в 90-х годах. И, к сожалению, за все эти годы не была принята эта доктрина. И самое главное, что она была не принята и не определила для себя основные принципы построения системы именно медицинского обслуживания Вооруженных Сил Украины.

Как было отмечено, во многих очень развитых странах есть военно-медицинская доктрина. И это является главным базовым документом для принятия основных нормативно-правовых документов и именно для военной медицины. И конечно же актуальность ее сегодня о том, что проводятся парламентские слушания, это очень велико. Я также очень благодарю всех, кто выступал, все говорили с криком души, понимаю, что сегодня тяжелая ситуация, идет война, гибнут люди, гибнут дети. И всеми усилиями мы должны сделать как можно быстрее мир на нашей земле. Говорил уже коллега Игорь Шурма о том, что указом Президента о 4 ноября 2014 года было поручено Кабинету Министров безотлагательно подготовить и утвердить медицинскую, военно-медицинскую доктрину. Будет утверждаться такая доктрина только постановлением Кабинета Министров Украины. Основными ответственными разработчиками военно-медицинской доктрины есть силовые ведомства и наша академия, Национальная академия медицинских наук Украины. Мне, к сожалению, тоже очень бы хотелось услышать сегодня, чтобы сказала наша Национальная академия медицинских наук, на жаль, потому что они являются очень відповідальними по данному вопросу.

Военно-медицинская доктрина она должна определить как  финансовые, ресурсные, так и кадровые обеспечения именно вооруженных сил Украины, что было, ну, нам сегодня презентовано о том, что также вопросы, касающиеся  именно гражданской обороны, потом военно-патриотического воспитания молодежи, затем создания в обществе дополнительного ресурса населения, которое должно владеть оказаниям до медицинской помощи и другие вопросы. Это бесспорно также является очень важным. Но оно не может входить в военно-медицинскую доктрину. Это может приниматься определенно тоже государственной программой. Поэтому это отдельная часть, которая по-другому должна и готовится и рассматриваться.

И у меня есть зауваження по проекту про рекомендации слухань сьогоднішніх про військово-медичну доктрину України. Це пункт перший, підтримати проект. Ми не можемо підтримати проект, ми можемо взяти до відома, тому що це не є наша робота, а це є робота Кабінету Міністрів України. І розглянути напрацьований проект та взяти його за основу. Это тоже мы не можем предлагать, мы тоже просто можем предложить взять до відома. А так, конечно же, я тоже на позиции того, у меня тоже будут сейчас, после того, что я услышала, свои предложения. Я их в письменном виде обязательно передам в комитет. Поэтому мы можем взять только до відома, не нарушая регламент работы комитета.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Віце-президент Української академії наук, професор Віталій Цимбалюк.

ЦИМБАЛЮК В.І. Дякую. Вельмишановна Ольга Вадимівна, вельмишановні народні депутати, вельмишановні пані і панове! Моя зразу перша пропозиція, надзвичайно важливе питання. І нам чим скоріше треба приймати,   давайте  називати там не будемо, ми пропонували воєнно-медичну доктрину, військово-медична – вона більш загально, чим скоріше, то є той документ, який дасть нам можливість дуже швидко напрацювати всі інші документи. В ідеалі ми його не зробимо, нам немає часу цим займатися. Але якщо ми ще будемо тягнути, знову сотні наших поранених бійців будуть гинути  і не отримувати необхідної допомоги, тому це перша пропозиція.  Академія, хочу тільки сказати, що Академія медичних… України ще з літа працювала над цим, ми працювали разом з усіма керівниками силових структур і той варіант, який є ми передали Ольге Вадимівні, вона має эти варианты. Дійсно треба розширити, зробити, щоб це  було для держави.

Друге. Це прохання ще  Ольга Вадимівна, в нас велика група, тільки ми повернулися із Франції ми знайомилися із наданням допомоги пораненим в військових госпіталях Франції. Надзвичайно цікаві дані, але цей треба зайняти буде хвилин 20, 15, готова доповідь – як це все робиться. І хотілося що зразу б сказати, у них дійсно працюють всі лікарні як госпіталі. Є військовий госпіталь, але ці всі поранені поступають в інші і всі лікарі вміють то робити, роблять це на самому високому рівні, це перше.

Друге. Підготовка новобранців, ви знаєте, я дуже багато дивлюся і надаю допомогу, ми кожного дня оперуємо цих молодих хлопців. Коли я їх питаю: "Ви хоч знаєте, як надавати першу медичну допомогу?" – ніхто елементарно не знає, як користуватися джгутами, що треба робити. Давайте ми навчимося, уже зараз приймемо рішення, що не можна відправляти, хоча б не дві-три години – два дні потратити на надання самодопомоги, взаємодопомоги. Це просто.

Можу… Немає часу розказати, які аптечки повинні бути, бо ми билися з цього дуже багато місяців. Я накінець зрозумів, яка має бути мінімальна аптечка, яка є.

_______________. (Не чути)

ЦИМБАЛЮК В.І.  Ну, ви прийняли, але я можу показати вам те, що у Франції дають, і те, що забезпечує дійсно.

Тепер, санітарний транспорт, авіація, що є. Ви знаєте, є речі, які для мене – я вже посивів, - в медицині були дуже цікавими. Ну, наприклад, від чого гинуть: від крововтрати. Як французи рятують своїх поранених? Ви знаєте крововтрата… в кого вену ви знайдете де-небудь або з шоком? Ні в кого не знайдете вену, тільки вено…….. робити на полі бою. так Вони все просто роблять: в головку великої гомілкової кістки ставиться система для гемотрансфузії. Спочатку розчини, кожен боєць має свій пакет з розчином для трансфузії, а лікар… Але там же медицина: лікар наближений, він на першій лінії, які є. Не так, як у нас, санінструктор, там лікар є. І зразу наладжують гемотрансфузію. Тобто цей пацієнт уже звідти, з поля бою, поступає по етапах. У них чотири етапи евакуації це вирішується, я готовий це доповісти. Не буду, такі цікаві речі як …..теотомія, те, що ми вже давно говоримо, починається з першого етапу – рятують. Накладання шунтів судинних. Не треба бути дуже великим судинним хірургом для того, щоб накласти шов, і довезти його потім відповідно в госпіталь і врятувати ногу чи руку цьому пацієнту. Унікальні речі, це ми доповімо.

І на кінець. Я дуже прошу теж дуже швидко прийняти, що емоційно, знаєте, мене, коли я дивлюсь цих дітей, ці емоції перехльостують. Але на кінець тільки хочу сказати – я спокійно так на кінець зрозумів, чого армія Наполеона багато років була непереможною. А тому що Наполеон турбувався за кожного свого солдата. Вони готові були вмерти за свого імператора, тому що вони знали, що якщо він залишається інвалідом, він буде жити в цьому госпіталі інвалідів, який, ви знаєте, до кінця свого життя забезпечений повністю житлом, їжею і абсолютно всім. І те ж саме робить зараз робить французька армія. Навіть, по-перше, реабілітація в них іде в госпіталях, в них немає цих нормативів, які є у нас в військових госпіталях. Я не розумію цих нормативів. Вони не такі перегружені. От ви кажете, немає ким. Зараз госпіталі не перегружені. Є місце. Але певна кількість днів – і їх відправляють на реабілітацію. А в них йде закритий цикл, починаючи від першого дня і закінчуючи соціальною адаптацією.

І на кінець, поранений, який отримав, скажімо, залишився, скажімо, без ноги, він не залишається за межами своєї, він залишається в армії на іншій посаді: інтендант, писар, але він психологічно залишається там же. І ось таким чином ми зможемо. Тому що, ви знаєте, коли от зараз питаєш тих хлопців, які під іншими іменами з тими справками не можуть отримати, я не знаю, як ми наберемо зараз в армію людей, які  потім не можуть отримати довідку про те, що вони приймали участь у військових діях.

Тому я дуже прошу, надзвичайно важливе питання, і давайте ми всі зробимо так, щоби ця доктрина була дуже швидко прийнята, тому що це  відкриє багато можливості для надання допомоги пораненим.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам. (Оплески)

Наші два народні депутати, пан Олег Степанович Мусій. Ви також будете?

МУСІЙ О.С. Шановні колеги, я спробую коротко, хоча, звісно, про військово-медичну доктрину можна говорити і не на одному засіданні тільки, а на багатьох інших, і потрібно буде  говорити. Але якщо вдатися до того, що ми сьогодні маємо прийняти яке рішення за підсумками наших комітетських слухань.

Безумовно, абсолютно правильна пропозиція – розділити  на дві частини. Перша частина – це ми маємо намітити стратегію того, що має бути зроблено в державі в майбутньому. І якраз затвердження Військово-медичної доктрини дасть можливість нам побачити, і запропонувати алгоритм дій  послідовний, в якій  має бути здійснений після прийняття, наприклад  Указу Президента про затвердження Військово-медичної доктрини. Я стаю на цій позиції, що  за підсумками наших слухань, якраз ми б мали звернутися до Президента або Ради національної безпеки і оборони, в компетенції якої може бути розгляд цього питання з рекомендацією Президента  затвердити відповідний указ.

І після того дати доручення виконавчим органам влади або від Комітету з питань охорони здоров'я, або  у відповідному  Указі Президента рекомендувати затвердити план дій з реалізації цієї доктрини. Без чіткого плану дій  міністерства всі будуть  знову перетягувати килимок на себе. Міністерство оброни буде вважати, що це має бути воєнна доктрина, Служба безпеки буде  лікувати своїх тільки у себе. Цивільні заклади охорони здоров'я, на превеликий жаль, в жахливому стані,   жодної копійки не виділено в цьому році на лікування наших бійців. І на превеликий жаль, в наступному бюджеті знову не передбачено жодної копійки,  це є неподобство.

Тому оця відомча наша, що ми не можемо ніяк ліквідувати 14 відомств, це також має бути в розвиток, скажімо, і прописано в майбутній Військово-медичній доктрині в Указі Президента про те, що це  є зараз нагально і на часі, щоб не було так, що  в Міністерстві охорони здоров'я з квітня місяця  існує штаб, штаб  існує, а медична допомога не надається, і надається далі волонтерами. Чим займається  Міністерство охорони здоров'я і та відповідальна людина, яка очолює оцей штаб? Напевно, нічим.

Академія медичних наук також абсолютно правильно підняла питання про поточний  стан речей, про лікування і надання на сьогоднішній день. Безумовно, потрібно надавати сьогодні, і ми будемо надавати цю медичну допомогу. І на превеликий жаль, хочу сказати, що  в бюджеті грошей не буде, тому все одно волонтерами найближчі, як мінімум півроку, доведеться надавати цю  медичну допомогу, якщо ми будемо думати про наших солдат, а не писати красиві реляції.  

Але для того, щоби реалізувати Військово-медичну доктрину, конче необхідне наше рішення сьогодні, необхідно указ Президента, в якому має бути зазначено і доручення нашим відомствам нарешті об'єднатися не під Міністерством охорони здоров'я, а об'єднатися, можливо, і під Комітетом з питань охорони здоров'я для контролю за написанням програми майбутньої протягом двох чи трьох місяців і поетапного кроків з її реалізації відповідно з Міністерством фінансів, де буде розписано детально, які фінансування потрібно на ці всі етапи.

І ще маленька ремарка і зауваження до парамедиків, як раз до виступу. Ви сказали, що парамедики – це і фельдшери, і медсестри, ну, напевно, це все-таки медики, а не парамедики. Тому потрібно якось теж, так, якось це питання регулювати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олег Степанович.

МУСІЙ О.С.  І по страховій медицині. Я розумію, що є бажання зараз когось застрахувати. Не буває загальнообов'язкового медичного страхування в окремо взятому князівстві чи в окремо взятій  цих – чи тільки для військових, чи тільки ще для когось. Якщо ми запровадимо загальнообов'язкове медичне страхування у всій державі, тоді і військові будуть також застраховані. Тому що цей проект також потребує ресурсів. Хто буде платити замість військових? Держава? Так хай бюджет закладе. Тому це питання – дуже дискутабельне, я думаю, зараз його піднімати не на часі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ми в такі точечні запитання, в нас ще один народний депутат – пан Яриніч, слово. А потім – нашим присутнім гостям.

ЯРИНІЧ К.В.  Доброго вечора, колеги! Яриніч Костянтин, народний депутат України.

Колеги, ну, мені здається, що треба нам провести відповідні...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не чути вас, не чути.

ЯРИНІЧ К.В. Так чутно? Голосніше, так, чуть, да?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, голосніше.

ЯРИНІЧ К.В.  Мені здається, що треба привести все-таки нам в відповідність нашу термінологію, тому що навіть ті виступаючі, яких ми сьогодні заслуховували, ви знаєте, плутається: чи воєнна у нас доктрина, воєнно-медична, чи військово-медична. І я підтримую тут пані Ольгу в тому, що, ну, скоріше за все, це має бути все-таки військово-медична доктрина, вона більш широка. І я навіть на російську мову, я не знаю, як ми переведемо, як будемо термінологію цю оцінювати. Да? Що таке військовий....

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нащо нам перекладати?

_______________.  Зачем нам переводить?

ЯРИНІЧ К.В.   Ну, можливо, знаєте, ну, хтось буде переводити, перекладати, так, це важливо, щоб ми з вами  принципово розуміли, про яку доктрину ми сьогодні говоримо. Тому що у нас є уже на сьогоднішній день декілька документів. Одні пропонують військову доктрину, інші – воєнну.

І друге: про цивільний захист, який на сьогоднішній день існує по регіонах. Знаєте, він, дійсно, в незадовільному стані. І мене цікавить все-таки, хто буде реанімувати оті, ну, не подобається казати, бомбоубежища. Але це величезні кошти і величезне фінансування. І якщо ми будемо накладати це зобов'язання, наприклад, на лікарню чи на школу, то я не знаю, чи отримає коли-небудь школа чи лікарня, а це інші, зовсім різні напрямки фінансування, хто це буде робити. Мені здається, що завтра – і я підтримую пана Шипка,- в тому, що не в п'ятницю – в День уряду, а завтра у нас є можливість все-таки при формуванні бюджету, мабуть, задати ці питання. Це важливо. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я хочу прокоментувати переклад: військово-медична і воєнно-медична – на російську мову. В русском языке есть одно слово "любовь". В українській мові є слово "любов" і "кохання", які мають трішки різні тлумачення. Так само в російській мові, в русском языке, є слово "военный", а в українській мові є слово "військовий" і "воєнний". І вони також мають кардинально різні тлумачення. Тому я думаю, що ми будемо рухатися військово-медичною доктриною, в ній буде воєнно-медична частина.

І зараз, будь ласка… Представтесь, будь ласка. Потім правий фланг…

РЕТЕР А.С. Анатолій Ретер, Асоціація виробників ліків України. Я хотел бы два комментария: один – по самой доктрине и второй – о том, что звучало.

Первый: по доктрине. Мы, к сожалению, практически не услышали о фармацевтическом обеспечении, собственно, военной доктрины. Еще в давние, советские, времена на каждом фармпредприятии был так называемый госрезерв, который хранился на случай военных действий. Может быть, имеет смысл сегодня вернуться к этому. И здесь сегодня то состояние, которое есть, то есть та возможность Украины: высокий уровень производства собственных лекарств, - даст возможность, собственно, создать этот резерв на военное время, в том числе обезболивание, противовирусные средства и так далее.

Второй комментарий касается того, что в этой же доктрине можно предусмотреть необходимость соответствующих специалистов, дать задание отечественному производству для производства тех или других препаратов. Оно вполне в состоянии произвести большую часть того, что требуется. Но сегодня мы находимся в определенном неведении.

И я, плавно перетекая к третьему замечанию. Сегодня звучит… Вот, Юлия говорила о том, что не хватает лекарств, не хватает противовирусных средств. Вот, с помощью Ольги Вадимовны мы провели акцию и всех бойцов, находящихся в зоне АТО, снабдили противовирусным средством, снабдили. Мы не уверены в том, что мы снабдили. Мы передали 40 тысяч упаковок Министерству обороны, после этого тысячами передавали волонтерам в результате на сегодня мы понимаем, что до сих пор не понятно куда это пошло и кого мы снабдили. Мы в нашей ассоциации передаем лекарств собственно производства абсолютно бесплатно на десятки миллионов. Просьба очень активная – определите центр, кто скажет, что нужно и в каких количествах нужно, и кому конкретно передавать. Поверьте, огромное количество проходимцев и пройдох, которые сегодня обращаются и говорят: "Дайте нам для АТО". И мы уже начали постепенно различать, кто действительно волонтер, а кто приходит просто на этом наживаться. Должен появится, должен появится какой-то координационный центр, который нам скажет: "Мы готовы, мы даем очень много и готовы давать еще больше, мы искренне готовы давать это больше и даем это абсолютно бесплатно". Но давайте определимся, кто это будет делать. И желательно на законодательном уровне, чтобы это как-то было.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я дякую дуже, слушні запитання. По-перше, дякую вам за вашу допомогу. По-друге, хочу сказати, що ми сьогодні не виносили, насправді, велику кількість аспектів і їх дуже багато. Ми провели перед нашою сьогоднішньою зустріччю десятки різних зустрічей з волонтерами, з Академією наук, з військовими медиками, з Санепідслужбою, в тому числі по забезпеченню, по розробці аптечок, все це було зроблено, воно там є і є одна галузь це є матеріальне ресурсне забезпечення, мало того є ще закони, які регламентують про те, що фармпідприємства мусять мати цей запас НЗ.

Ми, в тому числі, робили слухання з РНБО, давали їм завдання зробити ревізію всіх бомбосховищ, зробити ревізію всіх НЗ-складів, які є. На жаль, імпульс є, але робота, як кажеться, вона не вся виконується.

А щодо того, з ким координувати і коммунікувати, зараз ви підійдете потім з пані Оксаною, вона вам надасть… У кожному секторі є свій начмед, і ви з цими начмедами напряму коммунікуєте, і все, що потрібно, буде передаватися і там обліковуватися. І знову-таки, це зорганізовано не державними, а громадськими структурами.

Будь ласка, правий фланг. Представтесь, будь ласка.

БУР'ЯНОВ О.А. Дякую. Бур'янов, Національний медичний університет, кафедра травматології і ортопедії.

Я дуже вдячний за можливість висловитися. Я перше, в обговоренні. В мене перша частина емоціональна, оскільки я виступаю тут як лікар тим холодним страшним літом, що був якраз Ізюм ………… Харківський шпиталь, а на сьогоднішній день, на жаль, я виступаю волонтером. Волонтером, котрий доносить першу медичну допомогу, всі засоби безпосередньо на місце бою, це …………, чого там не вистачає.

Так от, з цих позицій, перше, слід вклонитися військовим медикам, що працювали в той час. 80 хворих одночасно поступає в шпиталь. А навколо – Харків, високопрофесійні лікарні. Які? Обласна, Інститут академії наук. Ходять волонтери лікарі, допомагають. Так, це так. Але ж а чому не допомагали цій лікарні. А, здається, така ситуація, що гроші перерозподілялись, хто буде платить за цього  хворого… це військовий, а гроші – гражданської охорони здоров'я.

Розумієте? Це питання дуже важливе, і пан виступав, що гроші. Не тільки гроші, а і як їх розподілити, як показує сьогодні життя. Як розподілити допомогу? Ви знаєте, що волонтери не возять безпосередньо в штаби, в склади, а ми возимо безпосередньо людям, в штурмову бригаду, Петрову, Іванову, візьми, одінься. Що тобі треба, яку допомогу ми повинні тобі надати? Так? Це – перша частина.

І те, що ми розглядаємо, ми говорили про це з пані Корчинською влітку. Що саме головне, що прописано в цьому документі, що це є система, але ж це …….. поглядів, а система єдиної медичної допомоги без врахування всіх інших відомств, що підпорядковані тим чи іншим структурам.

По-друге, дуже важливе наступне питання, що ви підняли. Це не просто прифронтові зони. Ми об’їхали всі. Там немає найнеобхіднішого – апаратів зовнішньої фіксації ні в одному. Це коли йде війна! Що ви, люди добрі, робите? Ми покупаємо, університет купив дякуючи ректору, ми роздали хоча б по 3-5, щоб було. Це лікарні наближення 20-30 кілометрів, ви знаєте, від Слов’янська, так, Ізюм, Балаклея. Чому це не робиться.

А далі ще цікавіше. Ми об’їхали південь. Ми теж повинні про це думати. Обласні лікарні не мають цих засобів. Ми мали спілкування з фахівцями з районних лікарень, який справжній стан речей, – всього немає. Ми повинні думати про забезпечення. 80 відсотків поранених – саме поранення з опорно-руховим апаратом. 75 відсотків повертаються до поля бою. Це зрозуміло, під час Другої великої війни. Ми про це повинні також знати.

Наступне, це забезпечення сучасними методами лікування ран. …… життя, …..терапія нам дозволяє зберегти не тільки кінцівку, але й життя. Це теж повинні врахувати. У нас є розрахунки. Ці всі бумаги ми подавали безпосередньо з літа до Міністерства охорони і здоров’я. Була проведена робота передчасного, в Українській військово-медичній академії, велика закрита тема, де були розрахунки кількості необхідних систем зовнішньої фіксації під час бойових дій як для тих, хто приймають участь, так і що безпосередньо знаходяться на полі бою. Все це є, ми повинні це дійсно впроваджувати.

Наступне дуже важливе питання. Це питання відновлювального лікування, реабілітації. Ольга Вадимівна, дуже важливо, що є центри для психологічної реабілітації. Але знов-таки, ми писали, що всі системи. Система ж то є, та не використовується. Система по відновленню інвалідів Великої Вітчизняної війни, вона ж існує. Система є, треба її запровадити. Саме ці шпиталі, їх 28, можуть застосовуватися в якості саме лікування, відновлення цих постраждалих.

Наступне. Наступне ще більш важливе. Це не тільки мітки ставити, ні, це важливо. А це необхідна реєстрація, реєстр всіх поранених. На сьогоднішній день ми все робимо. Реєстр, щоб ми знали, як, на якому етапі яка допомога надана.

По-друге, на сьогоднішній день міняються способи фіксації. Технології вчасно застосовуються. Але що з хворим, на якому етапі, де він знаходиться? Не тільки стабілізувати кінцівку – забити стержень чи пластинку, а що далі? Відновити не кінцівку, а особистість хворого.

І наступне питання. Саме для цього, мабуть ми, і формується ця вся програма. І на сьогоднішній день що зроблено. Існують ті форми і ми реально сьогодні можемо розпочати цю роботу. І, мабуть, не треба ждати, коли хтось дасть грошей на фінансування програми. В рамках цієї ідеології ми вже, я вважаю, повинні працювати. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам за висновок. Хочу зробити два коментаря.

Коментар перший. Щодо роботи Міністерства охорони здоров'я. Пам'ятайте, що у вас є орган, який може контролювати виконання своїх обов'язків Міністерством охорони здоров'я. Це присутні перед вами депутати Комітету з охорони здоров'я. Всі питання, де ви впираєтесь в неможливість співпраці з Міністерством охорони здоров'я, будь ласка, вносьте. Комітет це буде розглядати і максимально виконувати свою функцію – контролю виконання Міністерством охорони здоров'я своїх функцій.

Наступне. Хочу зазначити, що ще влітку Академією наук і безпосередньо Віталієм Івановичем Цимбалюком мені був наданий перелік всіх установ Академії наук з тисячами койок по всім містам України, які є. Які були готові з переліком діагнозів, ускладнень, які вони брали всім лікарям. Цей перелік було передано у всі силові медичні відомства Міністерства оборони.

Мало того, мною особисто розіслано по кожному начальнику шпиталів військових. І питання полягає, що піти Ольга Богомолець до кожного пораненого не може. А чому начальники шпиталів, головні лікарі, знаючи, що вони можуть передати цього пацієнта в провідні установи провідним фахівцям Академії наук, чому вони це не роблять?! І не відповідають, чому вони тримають цих пацієнтів у себе до тих пір, поки третє ускладнення у них не починається, - і тоді вони тільки шукають шлях, куди їх посунути!

Прошу, будь ласка, хто ще? Не коментуємо. Значить, я прошу, ми не переходимо в коментарі щодо клінічних протоколів, методів лікування. Це все, що буде розроблятися окремими міністерствами,  комісіями окремо по кожному питанню, тільки ваші загальні зауваження або пропозиції по одній хвилині до концепції військово-медичної доктрини, яка працює в мирний і військовий час і опікується військовими і цивільними.

Прошу представлятися. Будь ласка, по хвилині. Через 10 хвилин ми закінчуємо обговорення.

ШИПКО А.Ф. Ольга Вадимовна, я одно слово. Народный депутат Шипко Андрей Федорович.

Ольга Вадимовна, ну, первое, конечно, хочу сказать спасибо вам и всем, кто выступал, потому что год назад из всех сидящих здесь, в зале, наверное, никто даже не представлял, что такая доктрина нам сейчас очень нужна. Мало того, что такие события в нашей стране, но никто не знает, какие могут быть еще техногенные, экологические катастрофы. Поэтому эта доктрина на часи, и я ее буду поддерживать как народный депутат и втілювати в жизнь. Но я только хочу услышать несколько вопросов.

Первое. Я хочу все-таки видеть не то, что мы дадим до 31 числа, дадим свои пропозиции, я хотел бы услышать термины реализации нашей программы. Что мы даем до 31-го пропозиции, до, там, до 14 января или до 15-го мы даем это в Кабинет Министров. До 1 февраля Кабинет Министров должен ответить, должны быть сроки выполнения военно-медицинской доктрины. И это я прошу внести.

И хочу, чтобы ответственность была, ну, кто ответственный. Потому что мы объединяем все под одним зонтиком. Кто будет руководить этим зонтиком? Первое.

И еще хотел бы сказать. Вот все выступающие говорили четко и, видно, от души, что они переживают. И все, все как один. Но я хотел бы сказать, что мы как народные депутаты в каждом разделе, какими мы должны выступить инициаторами каких законопроектов, чтобы, ну, втілювати в життя цю воєнно-медичну доктрину. От такі у мене три питання, і я прошу їх врахувати в пропозиції слухань. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Дякую.

Прошу по хвилині, будь ласка, мікрофон. Починаємо.

ЗВЯГІН І.  ……………., волонтер. Я буквально минуту.

Я занимаюсь,  ……… медицинским штатом, ………………. Андрей Петрович, Стеблюк, профессор……… Мы занимаемся тем, что помогаем медикам, которые находятся на передовой, на самой передовой: в Дебальцево, в Песках. И я хотел, чтобы просто  объективно сейчас рассказать  ситуацию.

Большую часть времени я провожу сейчас в Песках. Вчера я вернулся ………………аэропорта. Процентов 70-80 раненых вывозят с передовой на район аэропорта Одессы, которые вывозят волонтеры-добровольцы это ………………… И пока тут, ну, все это обсуждается, ……………все это красиво. Но каждый день есть раненые, и каждый день машины должны выезжать и каждый день нам нужны деньги в порядка 10 тысяч гривен. Я хочу обратиться к депутатам, потому что у меня есть такая возможность, эти деньги, я думаю, не такие уже огромные для такого сектора как Дебальцево. ………….машину волонтерам……………для такого сектора как Пески, потому что каждый день там дежурят бригады волонтеров. Там оборудовано единственная операционная, которая там …………….., это тоже сделано волонтерами. Поэтому я прошу, огромная просьба ………….. и оказать профессиональную помощь. Потому что ………….. и Министерство обороны и здравоохранения (Не чути) сами ребята брали…………….. 20 человек ……………….. Поэтому прошу. Оно все примется, все………………

            ГОЛОВУЮЧИЙ. Залишить, будь ласка, ваш номер телефону, або рахунок.

ЗВЯГІН І.  066 … 54 16.

И я бы очень хотел, мы слушали много чиновников, но тут есть человек, Всеволод Стеблюк, это начмед батальона "Миротворец", который был в Иловайском котле, и я знаю, что он тоже по этой теме много можно сказать.

(Шум у залі)

_______________. Шановна Ольга Вадимівна…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте без ліричних відступів, по суті. У нас………….

СКАЛЕЦЬКИЙ Ю.М. Згоден з академіком Цимбалюком, що повинно бути зроблено швидко, але, якщо це вплине на якість документа, то цього не потрібно. Натівці переопрацювали свою доктрину взірця 1993 року за досвідом надання допомоги військовослужбовцям у війнах на Середньому Сході. Росіяни переробили свої принципи і політику  організації медичної допомоги, а власне, доктрину за досвідом першої чеченської війни, а тому нам цікавий досвід французький, цікавий ізраїльський і цікавий швейцарський. Але не врахувати наш власний досвід написаний кров'ю це було б неправильно. Ви зробили добрий почин відкрили і провели разом з Військово-медичною академією, Міністерством оборони конференцію, це спроба зробити такий аналіз. Але поза увагою науковців залишиться догоспітальний етап, а саме там вирішується ситуація. І в  нас…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу пропозиції до суті Військово-медичної академії.

СКАЛЕЦЬКИЙ Ю.М. Вот провести такий аналіз всім решта силовим міністерствам і відомствам, і Міністерству охорони здоров'я, тому що загинуло цивільних в чотири рази з половиною більше, а ми ситуацію не знаємо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Зрозуміли. Дякую.

СКАЛЕЦЬКИЙ Ю.М.  І ще одне, ще одне. Я згоден з паном Мусієм і з виступаючими іншими депутатами, до вас просьба така, як радника Президента, ще повинен бути, повинно бути розпорядження Президента, де вказаний повинен бути склад робочої групи. Це в рішення потрібно внести і дійсно конкретні терміни.

І ще саме останнє, 30 секунд. В мене особисто оптимізму небагато, що ми зробимо військово-медичну доктрину. В нас була Чорнобильська аварія і через несвоєчасну йодну профілактику у нас на сьогодні вже 10 тисяч раків іще будуть, на жаль. Але ж в нас до цього часу немає регламенту йодної профілактики. Національний інститут стратегічних досліджень писав у міністерство…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так я, давайте так…. Я вам дякую за ваш виступ. Значить, пане, я вам дякую за вашу репліку, дякую за ваш виступ…

СКАЛЕЦЬКИЙ Ю.М.  Ми вас просимо зламати цю традицію і ми готові підтримати. Спасибі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, .…..

ЯРОВА  Б.Е.  Богдана Яровая, волонтер,  "Рятуємо життя разом".

У мене пропозиція і  прохання, якщо ми пишемо доктрину, з доктриною ми згодні, в мене  пропозиція і прохання велике, персонифицирть  ответственность, кто несет ответственность? Сроки –  это замечательно. Я хочу знать конкретного человека, кто несет ответственность по тому или иному вопросу, чтобы я знал, что  к этому человеку можно обратиться за информацией, как она исполняется или не исполняется.

Потому что мы все только что поговорили по поводу    не взаимодействия Министерства здравоохранения с Министерством обороны. Есть приказ, согласно которому гражданские больницы 30 процентов должны обслуживать военнослужащих. Министерство обороны  прекрасно об этом знают, они это приказ написали, но до сих пор волонтеры обеспечивают вот эти гражданские больницы, которые находятся в зоне АТО. И Министерство обороны не  может сесть вместе  с Министерством здравоохранения и договорится, как они будут передавать медикаменты, которые  у них есть, между прочим, они мне говорят, с баланса на баланс одного министерства на второе. Это большая серьезная проблема. И мне, честно говоря, не хочется еще полгода   волонтерить, как  сказал уважаемый Мусий, и я хочу вернуться в семью и заниматься своими вопросами, хочу, чтобы работало государство.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Значить, ми плануємо на наступному тижні, в понеділок або у вівторок, ……….. відповідальний  про те, щоб в Адміністрації Президента зробити спільну нараду між Міністерством охорони здоров'я і …………

ЯРОВА  Б.Е. Замечательно. Нас можно пригласить, мы  просто много вопросов…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ви є  відповідальні…

ЯРОВА  Б.Е.  Замечательно.

ГОЛОВУЮЧИЙ. На вівторок наступного тижня ………

ЯРОВА  Б.Е.  Добре, дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка.

МАЛИШ О.О. Я голова громадської ради, ой, Всеукраїнської громадської організації імені Пирогова "Військова медицина України"  і голова підкомітету громадської ради при  Міністерстві  оборони України з медичного забезпечення Збройних Сил України.

Я хочу зачитати звернення наших членів організацій до  Комітету охорони здоров'я.

Шановна Ольга Вадимівна, військова медична  громадськість України звертається до вас з  проханням про продовження роботи по створенню Військово-медичної доктрини.  Взяти за основу доктрину  країн НАТО, оскільки країна взяла курс на  входження в систему безпеки цих країн. Зрозуміло, що без військової доктрини країни зробити військово-медичну доктрину  неможливо, але паралельно робота повинна проводитись. За нашим глибоким переконанням, продовжити цю роботу повинні фахівці з військової медицини Української військово-медичної академії з залученням фахівців силових структур, МОЗу, військово-медичної громадськості.

Ольго Вадимівно, члени організації розуміють, що ініціатором цієї роботи є особисто ви. І без вашої підтримки та керівництва вона не відбудеться. Військово-медична громадськість просить вас ініціювати та бути науковим керівником науково-дослідної роботи, оперативного завдання, це місяць, два, три, як захочете, по розробці Військово-медичної доктрини.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за вашу пропозицію. Нами був визначений наступний маршрут рухів. Перше. Невідкладні кроки, які мають бути зроблені, ті накази і поправки до законів, які мають бути зроблені в ручному режимі вже сьогодні, для того, щоб вони в наступному році працювали. І потім час, за яким, відповідно до стандартів НАТО і ……..-швейцарській моделі кожен відповідальний, тобто, перше. Ми затверджуємо, (дівчата, волонтери), ми затверджуємо концепцію.

Наступне. Ми прописуємо маршрут завдань.

І третій етап. Ми прописуємо відповідальних.

І четверте. Ми прописуємо ті законодавчі акти, ті постанови, які мають бути зроблені, щоб механізм запрацював.

Будь ласка.

ГУР'ЄВ С.О. Дякую. Профессор Гурьев Сергей Емельянович, исполняющий обязанности директора Українського науково-практичного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.

Я хочу сказати як людина, яка займається вже не перший десяток років медициною екстремальних станів, ситуацій. Хочу сказати, що ви створили велику роботу, але ви створили не Військово-медичну доктрину.

Тому вношу пропозицію, щоб ви створили більш ширший і фундаментальніший документ. Ви б створили доктрину медичного захисту держави України від наслідків можливих військових дій або надзвичайних ситуацій військового характеру. Це комплексна доктрина, велика доктрина, величезна, котра вкрай необхідна нашій державі. Вона більш серйозна. Тобто виникає непорозуміння такого плану.

А в складі цієї доктрини є справи технологічні суто. Доктрина може цивільного захисту бути, може бути доктрина військова. Там вже може бути, звичайно, і доктрина. Таке зауваження. І прошу-прошу в цій доктрині, як  ………. 

Перше. Ця доктрина заснована повинна бути дуже добре на військово-цивільному співробітництві і державно-приватному или державно-волонтерському, як хочете називайте. І хочу сказати виключно одне, шановні, ми сьогодні можемо ситуацію врятувати сьогодні. Не треба нічого міняти, треба оголосити в цих регіонах надзвичайну ситуацію воєнного характеру відповідно до діючого Цивільного кодексу. Это просто так, що дозволить нам негайно ввести регламент реагування, в тому числі Міністерства охорони здоров'я і .... і Державній службі надзвичайних ситуацій. Дякую вам за это. Ми готові всяко науково підтримувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

З вашого дозволу, коментар щодо термінології. На сьогоднішній день військово-медична доктрина або військова доктрина – це той документ, який затверджується не Кабміном, затверджується Президентом. І, не залежно від того, яка буде назва цього  документу, чи це буде медична частина військової доктрини, чи це буде військово-медична доктрина, для мене особисто і для всіх тих, ми це питання обговорювали, не робить різниці. Нам важливо створити план і маршрут дій. Як його вже регламентовано потім назвуть – це вже буде другорядне питання і кількість всіх як би авторів, співавторів, нам важливо створити життєздатний документ, який буде захищати життя і здоров'я не тільки наших дітей,  але і  наших онуків, щоб їм не треба було витрачати своє життя, заміщати собою функції держави. Тому це все буде обговорено, вирішено регламентом. І власне, яку воно кінцеву назву отримає не робить різниці, важливо щоб воно працювало. Так.

Далі. Дякую. Пані Наталя Воронкова і ще останній на завершенні. Пані Наталя, прошу.

ВОРОНКОВА Н.О.  Доброго дня... Доброго вечора, вже.

Наталя Воронкова, волонтерська сотня "Добра воля".

По-перше, хочу сказати два слова все-таки вдячності вам, Ольга Вадимівна, за те, що ви зупинили воєнну доктрину і перетворили її в більш широку загальну і там, де ми все, скажімо так, об'єднали всі наші зусилля.

По-друге, ви всі розумієте, що ця доктрина, найбільш швидке її прийняти буде запобігати, щоб знову хлопці гинули там, на сході. Я так само, як і Юля їжджу на схід і бачу, як хлопці там гинуть і бачу стан нашої медицини також там. Що... до депутатів скоріше звернення, можна увагу вашу? Я прошу пробачення.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Да, будь ласка.

ВОРОНКОВА Н.О. Дякую.

Я дуже вас прошу, ми весь час кажемо про слова "фінансування". Давайте починати робити, щоб це слово фінансування не ставало для нас перепоною. Те, що можна зробити, знову ж таки, ми вдячні, що буде накінець-то ініційована зустріч, скажімо так, самого того званого Медштабу, там, де МОЗ потрібно вже заставити працювати. Повірте, будь ласка, я дуже добре знаю роботу МОЗу. І в нас з вами, якщо ви можете на це впливати, дуже багато роботи.

І те, що Медштаб створений при МОЗі і Мінобороні не працював. І те, що це потрібно, як це прописано в доктрині, буде міжвідомча комісія, туди, куди буде входити СБУ, куди буде входити МВД, Національна гвардія, прикордонники. Щоб це все координувалося з одного центру. То ви всі розумієте, що так повинно бути.

Крім того, щодо пропозицій. Щодо пропозицій хочу зауважити, що до фармкомпаній, що казали, щодо створення запасу. На даний момент, скільки ми говорили з фармкомпаніями, таке неможливо, бо ви розумієте, що зараз у нас твориться з курсом долара і євро. Це просто неможливо тримати такий обіг коштів, скажімо там, в запасі.

По-друге, щодо аптечок. Те, що якраз прописано, що в кожної людини повинна аптечка. Тут до вас особиста пропозиція – прописати, скажімо так, більш швидкий механізм щодо тих фармацевтичних компаній, які можуть і беруться. Ми вже знаємо, що є такі фармацевтичні компанії, які створюють аналоги "Целокса", які створюють аналоги ………, цих гемостатичних препаратів. Просто швидку реєстрацію для них, спрощену систему реєстрації для них зробити, бо це важливо для наших бійців.

Якщо Міноборони вже закупило джгут резиновий, і ми ще деякий час можемо це використовувати. І можемо ще, скажімо, аналог турнікета, ще ми маємо час переробляти. То аналого-гемостатики, яку, вибачте, зараз по божевільних цінах ми, волонтери, завозимо сюди в Україну, його немає. І це треба швидко впроваджувати в першу чергу. Якщо …..……….  На 2,5 мільйони, то наразі ми ще можемо його також використовувати.

І напевно останнє. Я ще хочу подякувати Мінобороні, яке вже робить перші кроки по співпраці з волонтерами. І ми вже створили з ними і майже затвердили стандарт аптечки, також ми робимо перші кроки по затвердженню стандарту тактичної медицини, також ми робимо стандарти евакуацій. І, я думаю, що будемо робити і інші кроки. Єдине, що не погоджую з Іваном, створення хірургічних операційних в Песках, це може привести до втрати хірурга. Виростити хірурга – це, вибачте, 10, 15, а, можливо, і більше років, і це дуже дорого буде коштувати державі. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Останній, останній коментар короткий. Прошу тишу, будь ласка.

_______________. Сьогодні ……. Питання про ……….. деяких працівників в зоні АТО. Хотілося б нагадати, що в нас існує цілий факультет, який готує військо-медичні кадри, але він потребує певної реорганізації та оновлення……….  Міністерства оборони. Зараз, щоб не займати час, ………….

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за ваші пропозиції. Тепер. Дякую, обговорення ми закрили. Дякую всім присутнім. Прошу всі ваші пропозиції в письмовому вигляді надавати на електронну адресу, кажіть яку?   (Шум у залі)

Шановні колеги, прошу вас хвилиночку тиші. Ми чекаємо на ваші письмові пропозиції, побажання, які ви маєте подати до 31 грудня на Комітет охорони здоров'я для того, щоб цей документ включав все те, що потребує ще доопрацювання. Слухайте і записуйте, будь ласка, електронну адресу.

(Загальна дискусія)

_______________. Одну секундочку. По проекту рішення, ми ж рішення приймаємо. Передусім, я пропоную…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми зараз відпустимо всіх, нам не потрібні для прийняття рішення.

_______________. Добре.  Немає питань.

_______________. Шановні учасники, щоб всі легко почули і запам'ятали саму просту електрону пошту, одної із наших працівниць кажу, aronova@rada.gov.ua. На цю електронну пошту можете скидати всі пропозиції і вони будуть передані народним депутатам.

(Шум у залі)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз дякую всім.