17 березня 2021 року у Комітеті з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування відбулися слухання на тему: «Протидія туберкульозу в умовах пандемії, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»

17 березня 2021, 15:00

 
Слухання відбулися напередодні Всесвітнього дня боротьби з туберкульозом, коли світова спільнота об’єднує свої  зусилля для підвищення обізнаності про глобальну епідемію туберкульозу та ліквідації цієї хвороби, у форматі відеоконференції.

Їх метою було професійне та громадське обговорення широкого кола питань, що стосуються формування та реалізації державної політики у сфері протидії туберкульозу, в тому числі в умовах пандемії COVID-19, а також  створення в Україні сучасної системи протитуберкульозної допомоги, здатної забезпечити якісне лікування та профілактику туберкульозу та ефективно і раціонально використовувати наявні фінансові, матеріально-технічні та кадрові ресурси галузі.

Щороку в Україні помирає від туберкульозу близько 3 тисяч людей. У 2019 році зареєстровано понад 25 тисяч нових випадків туберкульозу, а всього на обліку перебуває майже 30 тисяч хворих на туберкульоз. При цьому, за даними ВООЗ, близько 23% випадків захворювання в Україні не виявляють.

З 2007 року в Україні спостерігається позитивна динаміка захворюваності на туберкульоз і показники захворюваності почали знижуватись у середньому на 3-4% щороку. У 2019 році було фактично досягнуто показника національних орієнтирів у боротьбі з туберкульозом, наміченого до кінця 2023 року. Захворюваність на активний туберкульоз, включаючи його рецидиви, серед населення України становила 60,1 на 100 тисяч населення.

У 2020 році також статистично зареєстровано суттєве зниження захворюваності на туберкульоз (майже на 30%), однак це відбулося через пандемію COVID-19 і обумовлено суттєвим скороченням звернень громадян до медичних закладів, а відповідно й виявлених випадків захворювання на туберкульоз.

Ухваливши наприкінці 2019 року Державну стратегію протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу, туберкульозу та вірусним гепатитам до 2030 року, Україна приєдналася до Глобальної стратегії по боротьбі з туберкульозом і взяла на себе низку зобов’язань з протидії туберкульозу. Зокрема, щодо переходу до більш широкого застосування амбулаторних методів лікування туберкульозу. При цьому стаціонарний етап має залишатися важливою складовою для пацієнтів, яких необхідно на короткий час ізолювати (2-3 тижні) або для важких пацієнтів. Також необхідно забезпечити  перехід на нові механізми фінансування -  від фінансування ліжка до фінансування фактично наданих послуг, як це передбачено розпочатою  реформою медичного обслуговування.

Обговорюючи нагальні проблеми, учасники слухань зазначили, що у 2020 році вже відбулися зміни у фінансуванні протитуберкульозної медичної допомоги, і вона почала фінансуватись за рахунок коштів програми медичних гарантій (майже на 80%). Проте процес переходу на нові механізми роботи дещо уповільнився через пандемію COVID-19. Вони висловили сподівання, що найближчим часом фінансування протитуберкульозної допомоги значно поліпшиться, в тому числі й завдяки Глобальному фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією, який погодився надати Україні у 2021-2023 роках допомогу у фінансуванні заходів з протидії туберкульозу.

Відеозапис слухань у Комітеті:

 

Аудіозапис слухань:

частина перша:

частина друга: