Зокрема питання щодо: адаптації українського законодавства до права ЄС; підтримки української медицини в умовах війни; взаємодії у фармацевтичній галузі; розвитку спільного цифрового простору; спільної реалізації проектів у сфері охорони ментального здоров’я; співпраці у лікуванні політравми, реабілітації поранених, забезпеченні інноваційними препаратами онкохворих і орфанних хворих.
Комітет здоров’я нації представляли: Голова Комітету - Михайло Радуцький та члени Комітету - Олесь Довгий, Валерій Дубіль, Яна Зінкевич та Ольга Стефанишина.
У заході також взяла участь заступниця Міністра охорони здоров’я України Марина Слободніченко, яка опікується питаннями євроінтеграції.
Голова підкомітету з громадського здоров'я Європейського парламенту Адам Жарубас запевнив українських колег у безпрецедентній підтримці України на шляху до членства в ЄС з боку Європейського Парламенту.
«Сьогодні, коли Україна бореться з російською агресією, існує, більш ніж будь-коли, потреба в солідарності та підтримці. Я говорю не лише про військову підтримку, а й про підтримку українських громадян та інституцій. У нашому підкомітеті ми розуміємо, що повинні мобілізуватись, щоб допомогти Україні розробити ще потужнішу систему охорони здоровʼя. Сподіваюсь, що сьогоднішнє обговорення полегшить нашу подальшу роботу і покращить співпрацю заради кращого майбутнього громадян та заради підготовки України до членства в ЄС», - наголосив він.
Голова Комітету Михайло Радуцький від імені української делегації висловив вдячність Європейському Союзу та його державам - членам за ухвалення політичного рішення щодо відкриття переговорів про вступ України в ЄС, а також потужну фінансову підтримку України, надання всебічної гуманітарної допомоги.
Він також зазначив про важливість затвердження Фінансового інструменту для України (Ukraine Facility), який передбачає підтримку України з боку ЄС протягом 4 наступних років у розмірі 50 млрд євро. Адже російська війна продовжує руйнівний вплив на критичну інфраструктуру та основні служби української медичної галузі. Зокрема станом на 11 березня 2024 року ворогом пошкоджено 1740 медзакладів, з них 203 - зруйновані повністю.
Михайло Радуцький підкреслив, що євроінтеграція залишається пріоритетом нашої держави і відзначив, що наразі Україна виконала 78% зобов'язань у сфері охорони здоров'я у межах угоди про асоціацію з ЄС.
«За час роботи цього складу парламенту за нашої ініціативи прийнято нові євроінтеграційні закони у сфері охорони здоров’я, якими у національне законодавство імплементовано положення актів права ЄС, що стосуються законодавчого регулювання питань безпеки донорської крові, захисту громадського здоров’я, обігу лікарських засобів, протидії тютюнопалінню та розвитку трансплантації», - повідомив він.
Голова українського профільного Комітету також поділився з європейськими колегами планами законопроектної роботи Комітету на 2024 рік, які включають розробку низки важливих євроінтеграційних законопроектів, що стосуються: розвитку системи громадського здоров’я; створення дієвої системи біологічної безпеки та біологічного захисту; удосконалення законодавства у сфері психічного здоров’я; застосування допоміжних репродуктивних технологій; реформування системи медико-соціальної експертизи та реабілітації осіб з інвалідністю в Україні; регулювання обігу медичних виробів, дієтичних добавок, біоцидних продуктів; самоврядування медичних професій, а також ухвалення нової редакції закону про Основи законодавства України про охорону здоров’я.
Водночас, він звернувся до європейських парламентарів з пропозицією щодо поглиблення співпраці в питаннях реагування на надзвичайні ситуації в медицині, розвитку фармацевтичної галузі, реалізації проектів з ментального здоров’я та реабілітації, забезпечення своєчасної діагностики і лікування пацієнтів з онкологічними та орфанними захворюваннями.
Зокрема, Михайло Радуцький зупинився на важливості підтримки з боку європейських колег у стимулюванні європейських фармвиробників до співпраці з Україною в рамках процедури закупівлі ліків за договорами керованого доступу, оскільки багато виробників інноваційних препаратів з різних причин не мають бажання виходити на український фармринок, що унеможливлює забезпечення важкохворих українців життєво необхідними їм лікарськими засобами.
Також Голова Комітету висловив сподівання на тісну співпрацю з європейськими партнерами у відновленні зруйнованої внаслідок війни з рф медичної інфраструктури.
Заступниця Міністра охорони здоров’я України з питань європейської інтеграції Марина Слободніченко у своєму виступі на засіданні окреслила основні пріоритетні напрями роботи Міністерства щодо виконання евроінтеграційних зобов’язань України у сфері охорони здоров’я. Зокрема, вона відзначила 4 пріоритети евроінтеграційної політики у цій сфері - громадське здоров’я, фармацевтичне регулювання, медичні послуги та медична освіта. Ще одним ключовим рухом до європейського простору вона назвала цифровізацію охорони здоров’я, яка нині триває.
Марина Слободніченко повідомила про
значний прогрес в адаптації українського медичного законодавства до норм права
ЄС і про те, що Україна на цьому шляху рухається чітко за позиціями,
рекомендованими Єврокомісією. Вона також окреслила пріоритети у цій роботі на
2024-2025 роки, відзначивши питання боротьби з антимікробною резистентністю,
реагування на CBRN загрози, створення спеціального органу державного контролю у
фармацевтичній галузі, забезпечення доступу кожного громадянина до послуг з
охорони ментального здоров’я, боротьбу з
раком, а
також імплементацію директиви про транскордонну охорону здоров'я.
Заступниця Міністра подякувала країнам-членам ЄС за підтримку в цій роботі та висловила сподівання на подальшу співпрацю в усіх цих сферах, а також на початок співпраці щодо створення єдиного цифрового простору між Україною та ЄС в охороні здоров’я, що сприятиме більш повному задоволенню потреб пацієнтів у медичних послугах. Для цього, за її словами, Україні необхідно отримати доступ до відповідних цифрових мереж та баз даних ЄС.
Голова підкомітету з питань адаптації законодавства України до положень права Європейського Союзу (acquis ЄС) Ольга Стефанишина повідомила, що Комітет активно працює над тим, щоб адаптувати національну законодавчу базу якомога ближче до європейської. Зокрема було прийнято закони про систему громадського здоров’я, про лікарські засоби та щодо обмеження тютюнокуріння. Деякі євроінтеграційні закони наразі у процесі запровадження і, на цьому шляху обмін досвідом між українським та європейським профільними комітетами дуже потрібен.
«Ми зацікавлені в таких напрямках як фармацевтична галузь та законодавчого регулювання питань безпеки донорської крові. Дуже важлива ваша допомога і експертиза, щоб створити систему донорства крові наближену до європейських стандартів», - зазначила вона.
Ольга Стефанишина також звернулася до колег за підтримкою щодо налагодження перемовин з фармацевтичними компаніями для обговорення питання щодо можливості зниження ціни на ліки для пацієнтів з орфанними захворюваннями, підкресливши важливість цього для України.
Голова підкомітету з питань медичного страхування Олесь Довгий, автор ініціативи створення «РеабіЦентрів», які займаються розширенням можливостей фізичної реабілітації в Україні, звернувся до європейських парламентарів з проханням про технічну та іншу підтримку у відкритті в Україні сучасних центрів політравми та допомогою у навчанні фахівців з реабілітації і хірургів політравми в європейських профільних установах.
Він також підкреслив, що переважна більшість поранених українських бійців після якісної реабілітації повертається на фронт, щоб надалі захищати українські та європейські кордони.
Зі свого боку європейські парламентарі цікавилися питаннями організації лікування пацієнтів в умовах війни, у тому числі в районах проведення бойових дій, доступу українців до психологічної допомоги, вирішення проблем з кадровим дефіцитом в медицині, а також достатності гуманітарної допомоги, що надається Україні країнами ЄС.
Наприкінці зустрічі Голова Комітету Михайло Радуцький запросив депутатів Європарламенту відвідати Україну, щоб на власні очі побачити, як система охорони здоров’я працює в умовах повномасштабної війни та підкреслив, що кожен візит європейського чиновника чи депутата в Україну свідчить про підтримку та солідарність з українським народом.
