Відкриваючи засідання, Міністр охорони здоров'я України Віктор Ляшко повідомив, що загалом у сфері електронної охорони здоров’я реалізується 107 різних проектів, кожен з яких має різну ступінь готовності (декі вже успішно впроваджені). Усі ці проекти важливі та будуть обов’язково доведені до кінця і реалізовані.

Заступник Міністра охорони здоров'я України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Марія Карчевич ознайомила учасників зустрічі з Регламентом формування дорожньої карти проєктів eHealth, зазначив, що робота активно триває і  робоча карта буде постійно  удосконалюватися робочою групою з урахуванням пропозицій усіх стейкхолдерів та щоквартально оновлюватиметься.

Презентуючи основні результати впровадження проектів розвитку електронної охорони здоров’я в січні - березні 2023 року, директор департаменту розвитку електронної системи охорони здоров’я Національної служби здоров’я України Дмитро Черниш повідомив, що у першому кварталі поточного року вдалося реалізувати такі важливі електронні проекти як: реімбурсація імуносупресивних препаратів для осіб, які перенесли трансплантацію;  реорганізація закладів охорони здоров’я; сертифікація для щеплених проти COVID за кордоном. Також Дмитро Черниш зазначив, що на стадії розробки знаходиться, ще низка проектів, такі як електронна реімбурсація медичних виробів, електронний стаціонар та інтеграція  Електронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ) в інші реєстри (Державний реєстр актів цивільного стану громадян, реєстри Державної податкової служби тощо). Наразі відбуваються відповідні тендерні процедури та триває розробка необхідного програмного забезпечення для втілення цих проектів.

Заступник генерального директора з питань розвитку інформаційних технологій державного підприємства «Медичні закупівлі України» Альона Жужа представила на засіданні результати підлотного проекту е-Stoc.  Дані для пілоту збиралися щодо онкопрепаратів (доросла та дитяча онкологія) та ендопротезів. ЗОЗ мали подавати дані через систему MedData про 100% потребу у препаратах та ендопротезах (108 позицій по онкопрепаратам від 93 ЗОЗ та 15 позицій по ендопротезам від 76 ЗОЗ). Аналіз даних та їх верифікація показали, що проект працює та дає уявлення про 100% потребу у відповідних препаратах та медичних виробах у розрізі певних напрямів. Надалі планується розширити функціонал e-Stoc, додавши до нього інформацію щодо: утилізації ліків, закупівлі ліків за кошти донорів, гуманітарної допомоги, закупівлі за кошти місцевих бюджетів, закупівлі медичних товарів тощо.

Радник Міністра охорони здоров’я з питань ІТ- технологій Роман Ланський поінформував учасників зустрічі  про  стан реалізації проекту із запуску Державного реєстру медичних виробів (ДРМВ). Він повідомив, що наразі здійснено запуск реєстру у пілотному режимі. Проводиться навчання користувачів. Оновлюються старі та вносяться нові дані до нього. Реєстр створюється з урахуванням кращих європейських практик та матиме можливість інтеграції із системами ЄС. Для реєстру буде створено спеціальний веб-сайт. Нині триває розробка необхідної нормативно-правової бази для запуску повноцінного реєстру та виконуються необхідні технічні завдання.

На зустрічі було також презентовано поточні результатами впровадження телемедичних рішень, наданих у рамках гуманітарної допомоги під час воєнного стану в Україні. Розповідаючи про цей проект, старший аналітик комп’ютерних систем відділу бізнес-аналізу стратегічних проєктів департаменту бізнес-аналізу та методології (керівник напряму телемедицини) ДП «Електронне здоров’я» Вадим Терентюк відзначив, що передумовою старту та успішної його реалізації стало ухвалення Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення доступності медичної та реабілітаційної допомоги у період дії воєнного стану».

Станом на 3 березня 2023 року було запущено 8 телемедичних проектів за допомогою міжнародних партнерів (США, Великобританія, Іспанія, Польща). Зокрема це: телемедичної платформа нейросенсорної та ментальної реабілітації “Rehabitation Gaming System” (нейрореабілітація за допомогою інструментів віртуальної реальності); проект з телемедичного забезпечення віддаленого монітору плода (покриття – вся Україна, у системі працюють 180 пологових будинків і жіночих консультацій, зареєстрований 641 акушер-гінеколог, проведено 1867 консультацій і вазємодій); телемедична система “Health Home Doctor” (дає змогу цілодобового спостереження пацієнта лікарем).

Загальна сума отриманої на ці цілі гуманітарної допомоги від партнерів склала 3, 2 млн. доларів США, і продовжує надходити. Вадим Теренюк також повідомив, що для більш успішної подальшої реалізації телемедичних проектів будуть необхідні деякі зміни до законодавства. Наразі, зокрема, готуються відповідні НПА та зміни до Основ законодавства про охорону здоровя.

Олена Морозенко - керівник технічного напряму компоненту eHealth, проєкту USAID «Підтримка реформи охорони здоров’я», представила  результати аудиту реєстрів в охороні здоров'я. Вона відзначила, що було сформовано актуалізований поточний  перелік  46 унікальних реєстрів, які було проаналізовано та надано рекомендації щодо усунення існуючих недоліків їх ведення та адміністрування. Також вона повідомила, що проєктом USAID «Підтримка реформи охорони здоров’я» розроблено Дорожню карту реформ з оптимізації реєстрів eHealth.

Співзасновниця Українського центру охорони здоров’я Наталія Рябцева презентувала учасникам засідання концептуальні аспекти створення Реєстру людських ресурсів охорони здоров’я. Вона відзначила, що людській ресурс є найціннішим в охороні здоров’я, і повідомила, що згідно із цією концепцією, планується внесення усіх медичних фахівців до вказаного реєстру, що буде передумовою для можливості здійснення ними професійної діяльності. Також до реєстру будуть внесені дані про фармацевтичних працівників. Окремі умови будуть передбачені для студентів-медиків, поки вони здобуватимуть освіту. Це необхідно для забезпечення контролю за професійною діяльністю в охороні здоров’я, забезпечення освітніх потреб медиків, розробці політик щодо людського капіталу, вирішення юридичних питань тощо. Спікерка  відзначила, що для повноцінної реалізації такого проекту необхідні певні зміни до законодавства, зокрема прийняття закону про самоврядування медичних професій. (Довідково: проект Закону про самоврядування медичних професій в Україні розробляється у Комітеті відповідно до Плану законодавчої роботи на 2023 рік, затвердженого Постановою ВРУ від 7 лютого 2023 року № 2910-IX).

Також під час зустрічі, керівник напряму кіберзахист компоненту eHealth, проєкту USAID «Підтримка реформи охорони здоров’я» Андрій Красний ознайомив присутніх з існуючими активностями по кіберзахисту в сфері охорони здоров’я.

Підсумовуючи результати засідання, Марія Карчевич звернулася до учасників з проханням протягом направити протягом наступних 3-х тижнів Офісу координації розвитку електронної охорони здоров’я МОЗ України свої пропозиції до дорожньої карти проєктів eHealth та інші пропозиції для обговорення їх на наступній зустрічі.  

 

 
Повернутись до списку публікацій

Версія для друку

Ще за розділом


“Новини”

12 червня 2024 11:08
06 червня 2024 17:50
31 травня 2024 12:14
30 травня 2024 11:06
29 травня 2024 14:27
29 травня 2024 11:10
27 травня 2024 11:59
24 травня 2024 14:00
17 травня 2024 11:49
15 травня 2024 14:16