Комітет з питань охорони здоров’я утворено Постановою Верховної Ради України від 4 грудня 2007 р. № 4-VІ «Про перелік, кількісний склад і предмети відання комітетів Верховної Ради України шостого скликання». Згідно з нею, до повноважень Комітету віднесено законопроектну роботу, підготовку та попередній розгляд питань, що належать до повноважень Верховної Ради України у сферах законодавства про охорону здоров’я, у тому числі про медичну допомогу, лікувальну діяльність, лікарські засоби, фармацію та фармацевтичну діяльність; державної політики у сфері боротьби із соціально небезпечними захворюваннями (СНІД, туберкульоз,наркоманія тощо); сучасних медичних технологій та медичної техніки; медичного страхування; санаторно-курортного оздоровлення; охорони материнства та дитинства, репродуктивного здоров’я населення, та виконання відповідних контрольних функцій у цих сферах.

Персональний склад Комітету затверджено Постановою Верховної Ради України від 26 грудня 2007 р. № 25-VІ «Про обрання голів, перших заступників, заступників голів, секретарів, членів комітетів Верховної Ради України шостого скликання та обрання голови, першого заступника, заступників голови, секретаря та членів Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації». До його складу увійшли 14 народних депутатів України: Бахтеєва Т.Д. – Голова Комітету; Пєрєдєрій В.Г. – перший заступник Голови  Комітету; Корж В.П. – заступник Голови Комітету; Григорович Л.С. – секретар Комітету; члени Комітету – народні депутати України Гайдаєв Ю.О., Журавський В.С., Карпук В.Г., Коновалюк В.І., Маньковський Г.В., Самофалов Г.Г., Сорочинська-Кириленко Р.М., Шаров І.Ф., Шевчук С.В., Яценюк А.П.

З метою забезпечення виконання покладених на Комітет функцій у його складі було створено 6 підкомітетів:

підкомітет з питань законодавчого забезпечення державної політики охорони громадського здоров’я, розвитку фармації та здійснення фармацевтичної діяльності (голова – Гайдаєв Ю.О.);

підкомітет з питань законодавчого забезпечення медичної допомоги, здійснення лікувальної діяльності, медичної освіти і науки (Голова – Карпук В.Г.);

підкомітет з питань розвитку і зміцнення матеріально-технічної бази охорони здоров’я (голова – Маньковський Г.В.);

підкомітет з питань медичного страхування та контролю за виконанням державних програм у галузі охорони здоров’я (голова – Сорочинська-Кириленко Р.М.);

підкомітет з питань планування бюджетних програм та контролю за використанням бюджетних коштів в охороні здоров’я (голова – Коновалюк В.І.);

підкомітет з питань адаптації медико-санітарного законодавства України до законодавства Європейського Союзу (голова – Шевчук С.В.).

Організаційно-інформаційне, консультативно-правове, методичне забезпечення роботи Комітету здійснював секретаріат у складі 9 працівників.

Всього протягом скликання було проведено 131 засідання Комітету, на яких розглянуто 587 питань.

Законотворча робота Комітету була спрямована передусім на вдосконалення законодавчого регулювання забезпечення конституційних прав громадян України у сфері охорони здоров’я та медичного обслуговування, створення правових умов, необхідних для забезпечення широкомасштабної реформи вітчизняної системи охорони здоров’я, невід’ємними складовими якої мають бути докорінне поліпшення доступності та якості медичної допомоги й, водночас, підвищення економічної ефективності діяльності галузі.

Протягом вказаного періоду значного розвитку та вдосконалення зазнало законодавство у сфері протидії таким суспільно значущим проблемам як поширення туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу. З метою підвищення ефективності комплексної протидії цим хворобам, забезпечення належного контролю яких Організація Об’єднаних Націй визначила як одну з найважливіших Цілей розвитку тисячоліття, завдяки послідовній та принциповій позиції Комітету прийнято нові редакції відповідних Законів України, підготовлені з урахуванням кращого сучасного міжнародного досвіду правового регулювання в цих сферах. Це Закон України «Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний  захист людей, які живуть з ВІЛ» та Закон України «Про протидію захворюванню на туберкульоз», прийняті Верховною Радою України відповідно 23 грудня 2010 р. та 22 березня 2012 р. На сприяння розв’язанню цих проблем спрямовано також прийнятий Верховною Радою України Закон України «Про виконання програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні», прийнятий 21 червня 2012 р.

За період роботи Верховної Ради України шостого скликання значного розвитку та вдосконалення зазнало фармацевтичне законодавство України. У цій сфері завдяки активній та послідовній позиції Комітету з питань охорони здоров’я, спираючись на кращий міжнародний досвід правового регулювання відповідних проблем, вдалося вирішити низку вкрай важливих питань, спрямованих на забезпечення подальшої гармонізації відповідного національного законодавства України із законодавством Європейського Союзу; створення правових умов для сприяння налагодженню вітчизняного виробництва сучасних генеричних лікарських засобів; посилення контролю за дотриманням встановлених законодавством умов та вимог до обігу лікарських засобів, їх якості та безпечності; запобігання поширенню практиці безконтрольного вживання ліків та безвідповідального самолікування, необґрунтованого призначення, недобросовісного просування на ринку та реклами лікарських засобів тощо.

Значною мірою вдосконалено також законодавство щодо якості та безпечності харчових продуктів, щодо контролю над тютюном та запобігання його шкідливому впливу на здоров’я людини.

Протягом роботи Верховної Ради України шостого скликання, завдяки в тому числі активній позиції Комітету з питань охорони здоров’я, було закладено підвалини правової бази для започаткування широкомасштабної реформи національної системи охорони здоров’я. Зокрема, важливе значення для цього мають прийняті Верховною Радою України Закони «Про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров’я щодо удосконалення надання медичної допомоги» (від 7 липня 2011 р. №  3611-VI); «Про порядок проведення реформування системи охорони здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві» (від 7 липня 2011 р. № 3612-VI); «Про екстрену медичну допомогу» (від 5 липня 2012 р. № 5081-VI).

 Прийнято також закони України про затвердження загальнодержавних програм, спрямованих на забезпечення відповідних заходів, необхідних для розв’язання низки пріоритетних для охорони здоров’я населення України проблем, серед яких – протидія туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу, іншим інфекційним хворобам, боротьба з онкологічними захворюваннями, вдосконалення первинної медико-санітарної допомоги населенню тощо.

Всього протягом шостого скликання Верховною Радою України розглянуто 111 законопроектів, з опрацювання яких Комітет був визначений головним. З них 32 прийнято в цілому як закони України. Окрім вже вказаних вище, найважливішими з них є такі закони, як:

«Про внесення зміни до статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров’я» (від 1 березня 2005 р. № 2427-IV), яким надано право на додаткову оплачувану щорічну відпустку тривалістю три календарні дні працівникам сімейної медицини;

«Про внесення зміни до статті 12 Закону України «Про лікарські засоби» щодо маркування лікарських засобів шрифтом Брайля» (від 20 травня 2009 р.      № 1364- VI та  від 11 травня 2010 р. № 2165-VI);

«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення» (від 11 червня 2009 р. №1512-VI);

«Про внесення змін до Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів» щодо інформування громадян про наявність у харчових продуктах генетично модифікованих організмів (ГМО)» (від 17 грудня 2009 р. №1778-VI);

«Про внесення змін до Закону України «Про дитяче харчування» щодо посилення вимог до виробництва та обігу продуктів дитячого харчування» (від 2 грудня 2010 р № 2746-VI) ;

«Про затвердження Загальнодержавної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2009-2013 роки» (від 19 лютого 2009 р. № 1026-VI), метою якої є стабілізація епідемічної ситуації зумовленої поширенням  ВІЛ-інфекції/СНІДу та зниження рівня захворюваності і смертності від них шляхом забезпечення доступу населення до відповідних профілактичних заходів, медичних послуг, догляду та підтримки;

«Про затвердження Загальнодержавної програми боротьби         з онкологічними захворюваннями на період до 2016 року» (від 23 грудня 2009 р. № 1794-VI), що спрямована на підвищення ефективності заходів з профілактики злоякісних новоутворень, поліпшення профілактики цих хвороб, доступності відповідної медичної допомоги для хворих, зниження рівня смертності онкологічних  хворих тощо;

«Про затвердження Загальнодержавної програми імунопрофілактики та захисту населення від інфекційних хвороб на 2009-2015 роки» (від 21 жовтня  2009 р. № 1658-VI), метою якої є забезпечення епідемічного благополуччя населення шляхом посилення протидії інфекційним захворюванням, керованим за допомогою імунопрофілактики;

«Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини на період до 2011 року» (від 22 січня 2010 р. № 1841-VI), метою якої є забезпечення покращення рівня здоров’я населення за рахунок запровадження нових підходів до організації, поліпшення доступності, якості та ефективності функціонування первинної медико-санітарної допомоги;

«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України  щодо клінічних випробувань лікарських засобів» (від 12 травня 2011 р. № 3323-VI), метою якого є вдосконалення порядку проведення клінічних випробувань за участю неповнолітніх, обмежено дієздатних і недієздатних осіб з урахуванням норм і правил, що застосовуються у міжнародній практиці;

«Про внесення змін до статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров’я щодо прискорення надання першої медичної допомоги в невідкладних та екстремальних ситуаціях» (від 3 листопада 2011 р. № 4000-VI), згідно з яким медичним працівникам надано право на безоплатне паркування керованих ними транспортних засобів, якщо останні обладнані спеціальним розпізнавальним знаком або стікером, які у невідкладній ситуації дають можливість звернутися до водія – медичного працівника за отриманням першої медичної допомоги;

«Про внесення змін до статті 9 Закону України «Про лікарські засоби» (від 3 листопада 2011 р. № 3998-VI), спрямований на вдосконалення правового врегулювання відносин у сфері охорони патентних прав та ексклюзивності даних на лікарські засоби при здійсненні їх реєстрації, спрямований на приведення законодавства України в цій сфері у відповідність з міжнародними вимогами, а також на підвищення доступності сучасних якісних лікарських засобів для населення;

«Про внесення змін до статті 17 Закону України «Про лікарські засоби» щодо забезпечення проведення фармацевтичної розробки лікарських засобів» (від 17 листопада 2011 р. № 4056-VI), яким дозволяється ввезення на територію України незареєстрованих лікарських засобів для проведення фармацевтичної розробки нових ліків засобів та проведення відповідних наукових досліджень;

«Про внесення змін до деяких законів України у сфері охорони здоров’я щодо посилення контролю за обігом лікарських засобів, харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання, функціональних харчових продуктів та дієтичних добавок» (від 20 грудня 2011 р. № 4196-VI), що, серед іншого, спрямований на сприяння зменшенню поширеності у суспільстві практики самолікування та безконтрольного вживання ліків і різного роду біологічно активних харчових дієтичних добавок тощо;

«Про внесення змін до Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» щодо надання фізичним особам, які здійснюють медичну і ветеринарну практику, можливості використовувати у роботі наркотичні засоби» (від 22 березня 2012 р. №  4617-VI);

«Про внесення зміни до статті 5 Закону України «Про психіатричну допомогу» (від 22 травня 2012 р. № 4795-VI), що передбачає суттєве підвищення розмірів державної допомоги особам, які здійснюють догляд за інвалідами І групи внаслідок психічного захворювання;

«Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення окремих положень про обмеження місць куріння тютюнових виробів» (від 24 травня 2012 р. № 4844-VI);

«Про внесення зміни до Основ законодавства України про охорону здоров’я щодо встановлення обмежень під час провадження керівниками та працівниками лікувально-профілактичних і фармацевтичних (аптечних) закладів професійної діяльності» (від 4 липня 2012 р. № 5036-VI);

«Про затвердження Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії захворюванню на туберкульоз на 2012 – 2016 роки» (від 16 жовтня 2012 р. № 5451-VI);

«Про приєднання України до Конвенції про розробку Європейської фармакопеї із поправками, внесеними відповідно до положень Протоколу до неї» (від 16 жовтня 2012 р. № 5441-VI).

68 проектів законів, з опрацювання яких Комітет з питань охорони здоров’я було визначено головним, за результатами розгляду Верховною Радою України було відхилено та знято з розгляду.

9 законопроектів з числа закріплених за Комітетом як головним направлено на доопрацювання суб’єктам права законодавчої ініціативи та враховано в інших законопроектах.

2 законопроекти, з опрацювання яких Комітет з питань охорони здоров’я було визначено головним, за результатами розгляду на пленарних засіданнях Верховної Ради України шостого скликання були прийняті у першому читанні, у зв’язку з чим вони підлягають передачі новообраній Верховній Раді України сьомого скликання. Детальні відомості про законопроекти, що підлягають передачі новообраній Верховній Раді, наведено у додатку.

Верховної Радою України шостого скликання також розглянуто 106 проектів постанов Верховної Ради України, з опрацювання яких головним було визначено Комітет з питань охорони здоров’я. 47 з цих проектів ухвалено в цілому. Більшість з них відображають рішення парламенту, прийняті за наслідками розгляду у першому читанні відповідних законопроектів.

Разом з тим, кілька з прийнятих за поданням Комітету постанов спрямовані на безпосереднє врегулювання різного роду важливих проблем, що мають місце у сфері охорони здоров’я.

Зокрема, це постанови Верховної Ради України: від 5 березня 2009 р. «Про заходи щодо забезпечення державної підтримки санаторно-курортних закладів, у яких лікуються та проходять реабілітацію інваліди»; від 17 березня 2009 р. «Про запровадження мораторію на ліквідацію, відчуження, перепрофілювання оздоровчих закладів (дитячих, професійних тощо)»; від 5 листопада 2009 р. «Про ситуацію, що склалася у зв’язку з епідемією грипу та пандемічного грипу А(Н1N1), та першочергові заходи протидії її поширенню»; від 9 лютого 2010 р. «Про внесення змін до Постанови Верховної Ради України «Про невідкладні заходи щодо збереження цілісності лікувального комплексу Української дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит»; від 21 жовтня 2009 р. «Про Рекомендації парламентських слухань на тему: «Шляхи реформування охорони здоров’я та медичне страхування в Україні»; від 6 жовтня 2011 р. «Про Рекомендації парламентських слухань на тему: «Про сучасний стан та перспективи розвитку фармацевтичної галузі України»; від 7 жовтня 2011 р. «Про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування обставин, що призвели до ситуації, яка склалася довкола ЗАТ Індар».

Значне місце у виконанні законопроектної функції Комітету належало також роботі з підготовки висновків та пропозицій до проектів законів, з опрацювання яких головними були інші комітети Верховної Ради України. Протягом скликання Комітетом підготовлено 167 висновків до таких законопроектів.

Протягом періоду діяльності Верховної Ради України шостого скликання значну увагу Комітет з питань охорони здоров’я приділяв виконанню визначеної Законом України «Про комітети Верховної Ради України» контрольної функції.

З усіх   587 розглянутих на засіданнях Комітету питань у порядку контролю за дотриманням вимог законодавства та з метою узагальнення практики його застосування було розглянуто 109.

Зокрема, з цією метою протягом скликання було проведено 6 виїзних засідань Комітету, на яких за участю представників Міністерства охорони здоров’я України, Національної академії медичних наук України, науковців та фахівців всебічно обговорювалися питання:

про стан виконання Постанови Верховної Ради України від 31 травня 2005 р. № 2590-IV «Про невідкладні заходи щодо збереження цілісності лікувального комплексу Української дитячої спеціалізованої лікарні "ОХМАТДИТ"» та доручення Президента України від 12 травня 2005 р. № 1-1/336 щодо розробки та затвердження державної програми розвитку Української дитячої спеціалізованої лікарні “ОХМАТДИТ” на 2006–2011 роки;

про підвищення відповідальності органів місцевого самоврядування за здоров’я територіальних громад на прикладі Миколаївської області;

про ситуацію, що склалася в охороні здоров’я Дніпропетровської області, та стан надання медичної допомоги хворим;

про досвід роботи та проблемні питання охорони здоров’я Волинської області;

про ситуацію, що склалася з будівництвом центру із застосуванням позитронно-емісійної томографії (ПЕТ) для раннього виявлення онкологічних захворювань (м. Київ);

про стан підготовки та перспективи запровадження експерименту з реформування медичного обслуговування у Вінницькій області.

Протягом усього скликання одне з чільних місць у здійсненні контрольної діяльності Комітету посідали питання контролю ефективності використання бюджетних коштів, спрямованих на фінансування охорони здоров’я. Таке спрямування контрольної діяльності Комітету передусім було зумовлене значним дефіцитом фінансування галузі охорони здоров’я, пов’язаними з цим нагальною необхідністю максимально раціонального використання державних коштів, що спрямовуються на її потреби та необхідністю забезпечення максимально можливо високої за цих умов якості медичного обслуговування населення.

Так, на засіданнях Комітету неодноразово порушувалися питання стосовно обґрунтованості та прозорості проведених Міністерством охорони здоров’я України державних закупівель лікарських засобів та імунобіологічних препаратів, медичного обладнання, виробів медичного призначення, спеціального медичного автотранспорту, стану забезпечення ними регіонів України та ефективності використання відповідних бюджетних коштів; забезпечення хворих на цукровий діабет препаратами інсуліну, а також стану фінансування та виконання заходів Загальнодержавної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2009 – 2013 роки у частині забезпечення державних гарантій щодо вільного доступу і належної якості тестування та доступу людей, які живуть з ВІЛ, до безперервної антиретровірусної терапії тощо.

Крім того, протягом скликання на засіданнях Комітету в порядку контролю за дотриманням і реалізацією Конституції та законів України було розглянуто низку інших важливих питань, зокрема:

про стан контролю якості лікарських засобів і дотримання порядку здійснення державного контролю за якістю лікарських засобів, що ввозяться в Україну;

про удосконалення державного контролю за відпуском та якістю лікарських засобів та інших товарів, що дозволені для реалізації аптечними закладами та їх структурними підрозділами;

про результативність програмних заходів у сфері боротьби з туберкульозом та ефективність використання коштів, спрямованих на їх реалізацію;

про результати попереднього розслідування масових поствакцинальних ускладнень серед населення, в тому числі причин смерті підлітка у м. Краматорську Донецької області після проведення йому щеплення проти кору та краснухи;

про виконання  законодавства України у сфері обігу лікарського засобу «Трамадол» та протидії його незаконному обігу;

про ситуацію, що склалася на ринку лікарських засобів і виробів медичного признання, та про ліквідацію Державної служби лікарських засобів і виробів медичного призначення;

про стан виконання Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого спливу на здоров’я населення»;

про надану органами державної влади інформацію стосовно встановлення законності відчуження акцій ЗАТ «Індар»;

про використання бюджетних коштів, спрямованих на завершення реконструкції об’єктів Українського медико-соціального центру ветеранів війни (с.Циблі Переяслав-Хмельницького району Київської області);

про неблагополучну епідемічну ситуацію в Україні, спричинену стрімким поширенням пандемічного грипу A(H1N1), та заходи, що вживаються для локалізації епідемії грипу та мінімізації її наслідків;

про ситуацію, що склалася з введенням в експлуатацію лінійного прискорювача «Trilogy», придбаного НАМН України замість апарата «гамма-ніж», та з підготовкою спеціального приміщення для його встановлення;

про стан перегляду Міністерством охорони здоров’я України Календаря профілактичних щеплень, затвердженого наказом МОЗ України від 3 лютого 2006 р. № 48 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів»;

про стан готовності системи охорони здоров’я України до епідемічного сезону 2010-2011 рр. з грипу та гострих респіраторних вірусних інфекцій та можливих епідемічних ускладнень восени 2010 року через захворюваність населення на грип та гострі респіраторні вірусні інфекції;

про причини спалаху холери у м. Маріуполі Донецької області та готовності системи охорони здоров’я до протидії спалахам інфекційних хвороб та епідемічним ускладненням під час літньої оздоровчої кампанії 2011 р.;

про стан організації надання інтервенційної кардіологічної допомоги хворим з інфарктом міокарда та забезпечення потреб системи охорони здоров’я у коронарних стент-системах;

про стан забезпечення потреб системи охорони здоров’я в ендопротезах суглобів тощо.

Значна увага Комітетом приділялася проведенню спільних засідань з Міністерством охорони здоров’я України, іншими центральними органами виконавчої влади, Національною Академією медичних наук України, присвячених, насамперед, реформуванню охорони здоров’я, оптимізації системи центральних органів виконавчої влади у сфері охорони здоров’я та визначенню пріоритетних напрямів розвитку галузі, концептуальних засад та стану підготовки проектів законодавчих актів, спрямованих на забезпечення реалізації заходів щодо реформування системи медичного обслуговування, передбачених Програмою економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», іншим важливим проблемам у сфері охорони здоров’я.

Так, у липні 2011 р. відбулося розширене засідання Комітету за участю представників МОЗ, МВС, Державної митної служби, Державної податкової служби, Держлікслужби, Служби безпеки України, Держкомпідприємництва, Антимонопольного комітету, Національної академії медичних наук України, а також виробників фармацевтичної продукції та громадських фармацевтичних асоціацій, на якому було розглянуто питання про невідкладні заходи щодо захисту вітчизняного ринку від неякісних і фальсифікованих лікарських засобів та вдосконалення цінової політики у сфері обігу лікарських засобів і виробів медичного призначення.

Протягом скликання Комітет тричі проводив спеціальні комітетські слухання, присвячені різним важливим проблемам охорони здоров’я населення.

16 березня 2011 р. відбулися слухання у Комітеті на тему: «Про результати перегляду Календаря профілактичних щеплень, стан вакцинопрофілактики населення та шляхи подальшого удосконалення нормативно-правової бази у сфері імунопрофілактики та захисту населення від інфекційних хвороб», які були присвячені розв’язанню проблем, пов’язаних з імунопрофілактикою та захистом населення від інфекційних хвороб, необхідності відродження довіри суспільства до імунопрофілактики, вдосконалення медичного контролю за проведенням імунізації населення та дотриманням її правил, моніторингу післявакцинальних реакцій та ускладнень тощо.

21 грудня 2011 р. відбулися слухання у Комітеті на тему: «Здоров’я – 2020: основні засади державної політики України у сфері формування здорового способу життя і протидії неінфекційним захворюванням та шляхи її реалізації».

26 вересня 2012 р. відбулися слухання у Комітеті на тему: «Реформування системи медичного обслуговування населення та перспективи впровадження обов’язкового медичного страхування в Україні». У них взяли участь більш як 100 осіб, в тому  числі народні депутати України, представники МОЗ, НАМН України, провідні українські вчені та представники вищої медичної школи, керівники органів управління охороною здоров’я всіх без винятку регіонів України, представники громадських організацій, преса. У цьому заході також взяли участь голови парламентських комітетів з охорони здоров’я Російської Федерації та Республіки Молдова, які представили досвід цих сусідніх держав щодо законодавчого забезпечення реформ охорони здоров’я, впровадження і практичної роботи системи обов’язкового медичного страхування. Під час цих комітетських слухань їх учасники також були ознайомлені з результатами та уроками  реформ фінансування охорони здоров’я в інших країнах Центральної та Східної Європи, Кавказу та Центральної Азії, що були представлені керівництвом Бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я в Україні.

За наслідками заслуховування питань, що відбувалося в порядку контролю, а також за результатами проведених у Комітеті слухань прийняті відповідні рішення з вимогами та рекомендаціями щодо шляхів розв’язання наявних проблем, які направлені Кабінету Міністрів України, іншим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування тощо.

Крім того, протягом скликання у Верховній Раді Україні двічі проводилися парламентські слухання, ініціатором яких був Комітет з питань охорони здоров’я:

20 травня 2009 р. парламентські слухання на тему: «Шляхи реформування охорони здоров’я та медичне страхування в Україні»;

15 червня 2011 р. парламентські слухання на тему: «Про сучасний стан та перспективи розвитку фармацевтичної галузі України», у яких взяли участь близько 430 учасників, і на яких активно обговорювалося широке коло питань, пов’язаних із забезпеченням населення лікарськими засобами, їх якістю, цінами на ліки і вироби медичного призначення, а також можливі шляхи стримування необґрунтованого зростання цін на ці життєво необхідні людям товари.

За наслідками цих заходів Верховною Радою України ухвалено відповідні постанови про затвердження рекомендацій парламентських слухань, що містять низку важливих доручень різним органам державної влади щодо вирішення розглянутих у ході слухань проблем (згадані вище Постанова від 21.10. 2009 р. «Про Рекомендації парламентських слухань на тему: «Шляхи реформування охорони здоров’я та медичне страхування в Україні»; від 06.10. 2011 р. «Про Рекомендації парламентських слухань на тему: «Про сучасний стан та перспективи розвитку фармацевтичної галузі України»).

Крім того, протягом звітного періоду у Комітеті опрацьовано понад 18,2 тис. листів та звернень громадян, підприємств, установ та організацій.

Протягом скликання під егідою Комітету проведено науково-практичну конференцію на тему «Фінансування охорони здоров’я та медичне страхування в Україні» (18 травня 2009 р.) та 4 «круглих столи» на теми: «Про удосконалення медичного обслуговування та медико-соціального супроводу дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (6 червня 2008 р.); «Обговорення  пріоритетів національної політики України щодо обігу наркотиків та алкоголю» (18 квітня 2008 р.); «Проблеми охорони психічного здоров’я дітей в Україні» (8 грудня 2008 р.); «Нагальні питання охорони здоров’я підлітків в Україні» (19 червня 2009 р.).

Підсумовуючи викладене, слід зауважити, що, незважаючи на досить великий обсяг роботи з розвитку та вдосконалення законодавства України у сфері охорони здоров’я, виконаний протягом діяльності Верховної Ради шостого скликання, у цій сфері залишається багато складних проблем, які  мають стати предметом уваги парламенту наступної каденції.

Зокрема, необхідно вирішити питання про розробку та прийняття низки нових законів, спрямованих на забезпечення подальшої реформи національної системи охорони здоров’я. Серед них – закони, що мають бути спрямовані на запровадження в Україні обов’язкового державного медичного страхування, забезпечення детального регулювання медичної діяльності, у тому числі закладів охорони здоров’я, самоврядування медичної професії.

Суттєвого вдосконалення потребує законодавче регулювання таких актуальних проблем, як забезпечення імунопрофілактики інфекційних хвороб, захист прав пацієнтів, страхування професійної відповідальності медичних працівників, трансплантація  органів і тканин, діяльність служби крові.

Подальшої гармонізації з міжнародними вимогами, передусім із законодавством ЄС, потребує також вітчизняне фармацевтичне законодавство та законодавство про вироби медичного призначення тощо.

 

 

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку