З метою врегулювання цього важливого питання, народними депутатами – членами Комітету розроблено два важливих законопроекта.
Головою та народними депутатами – членами Комітету розроблено законопроект р. № 10448 (разом 89 народних депутатів з різних фракцій та груп). Мета цього закону - збереження генофонду Українського народу і його найсміливіших та самовідданих представників, які нині хоробро боронять нашу землю від ворога.
Законопроект пропонує внести зміни до Закону 3496-IX, якими визначається, що у разі загибелі Захисника чи Захисниці, їх репродуктивні клітини коштом держави зберігаються ще протягом 3-х років. Після закінчення цього терміну подальше зберігання може бути продовжене коштом іншої особи, яка вказана у розпорядженні, залишеному такою особою за життя.
Законопроектом також врегульовано важливе питання визнання батьківства та поширення на народжених при постмортальної репродукції дітей усіх необхідних пільг і гарантій. Для цього ним вносяться зміни у статтю 123 Сімейного кодексу, які передбачають, що фізична особа, клітини якої були використанні для народження дитини за допомогою ДРТ, визнається батьком або матір’ю народженої у такий спосіб дитини.
Крім того, для внесення необхідних змін до Цивільного кодексу України щодо регулювання питань постмортальної репродукції, народними депутатами Оксаною Дмитрієвою та Михайлом Радуцьким розроблено законопроект р. № 10450. Ним пропонуються зміни до статті 281 ЦКУ, якими передбачається, що фізична особа, репродуктивні клітини якої зберігаються відповідно до законодавства, має право розпорядитися ними на випадок своєї смерті або оголошення судом її померлою чи безвісно відсутньою, у тому числі щодо використання цих репродуктивних клітин при застосуванні допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ). Порядок та умови вчинення такого розпорядження і його форма, після ухвалення закону, будуть затверджені на підзаконному рівні. Це дозволить запобігти додатковим витратам на нотаріальні послуги, а уніфікований підхід – неоднозначності тлумачення такого розпорядження.
Одночасно прикінцевими положеннями законопроекту передбачено, що усі нотаріально посвідчені волевиявлення Захисників та Захисниць стосовно їх репродуктивних клітин у разі смерті, які вчиненні ними до введення в дію цього закону, є підставою для застосування ДРТ для подальшого народження дитини.
Принагідно хочемо нагадати, що навесні минулого року Комітет вносив на розгляд парламенту законопроект 6475-д, який комплексно врегульовував питання допоміжних репродуктивних технологій, в тому числі постмортальної репродукції, передбачаючи можливість зберігання і використання репродуктивних клітин після загибелі їх власника, у разі наявності відповідного нотаріально посвідченого рішення загиблої особи. Але у травні 2023 року Верховна Рада відхилила цей законопроект. Тому уся надія на скоріше прийняття законопроектів р. № 10448 та р. № 10450, де прописано чіткий та детальний алгоритм цієї процедури.
Нехай памʼять про загиблих Героїв живе не лише в назвах вулиць і памʼятних табличках, а й в їхніх дітях!