Кожного третього четверга травня ми традиційно вдягаємо наше національне вбрання. І, судячи з того, скільки людей навколо у вишитих сорочках, це свято з кожним роком набуває для українців особливого значення.
Кожен регіон України має власні орнаменти, кольори та традиції вишивки. Але саме вишиванка об’єднує нас незалежно від того, де ми живемо — у Києві, Львові, Харкові чи далеко за межами України. Це вже значно більше, ніж просто елемент одягу. Вишиванка стала символом нашої культурної ідентичності, історичної пам’яті та національної єдності.
Особливо важливо, що ця традиція давно вийшла далеко за межі України. Для тисяч людей у різних країнах світу вдягнути вишиванку — це щирий спосіб без зайвих слів сказати: «Я підтримую Україну».
Але, найголовніше пам’ятати, завдяки кому ми маємо можливість відзначати цей день. Саме завдяки мужності українських захисників ми можемо зберігати свої традиції, говорити українською мовою, передавати нашу культуру наступним поколінням і вільно називатися українцями.
Зі святом! Нехай українська вишиванка й надалі об’єднує нас: у країні та по всьому світу.
Голова Комітету
Михайло Радуцький
