Минуло дванадцять років від тих лютневих днів, коли на Інститутській прості люди з дерев’яними щитами виходили проти озброєних до зубів спецпризначенців режиму Януковича. Вони добре усвідомлювали, що сили нерівні, і кожен крок може стати останнім. І все ж не відступили – відчуття власної гідності виявилося сильнішим за страх.
Герої Небесної Сотні першими прийняли удар у протистоянні, яке швидко вийшло за межі внутрішнього політичного конфлікту. Уже тоді стало зрозуміло: йдеться про право України самій визначати свій шлях і своє майбутнє. Йдеться про вибір, якого кремль та його посіпаки в українській владі хотіли нас позбавити. Але не змогли – багато в чому завдяки мужнім людям, які вийшли на Майдан і заплатили за свій вибір найвищу ціну. Їхні імена назавжди викарбувані в нашій спільній пам’яті.
Революція гідності стала точкою опори, яка допомогла вистояти у 2014 році і дала сили триматися після повномасштабного вторгнення у 2022-му. Герої Небесної Сотні навчили нас простій і водночас складній речі: свобода ніколи не дається легко і назавжди.
Нині боротьба триває. Щодня Україна платить високу ціну за право залишатися собою. І пам’ять про тих, хто віддав життя за нашу незалежність, допомагає не опускати рук і тримати стрій.
Вічна шана кожному, хто віддав життя за Україну.
Героям – слава!
Голова Комітету
Михайло Радуцький
