Відповідно до  постанови Верховної Ради України восьмого скликання від 4 грудня 
2014 р. № 22-VІІІ до складу Комітету з питань охорони здоров‘я увійшло 11 народних
депутатів України: Бахтеєва Т.Д., Біловол О.М., Богомолець О.В., Донець Т.А.,
Колганова О.В., Корчинська О.А., Мусій О.С., Сисоєнко І.В., Шипко А.Ф.,
Шурма І.М.,  Яриніч К.В.  

Головою Комітету обрано Богомолець О.В., першим заступником Голови – 
Корчинську О.А., заступниками Голови – Донець Т.А., Мусія О.С., Сисоєнко І.В., 
секретарем Комітету - Колганову О.В.

Надалі до складу Комітету увійшли ще три народних депутата України: 
Кириченко О.М. (відповідно до постанови Верховної Ради України від 11.12.2014 р. 
№  29-VІІІ), Березенко С.І. (відповідно до постанови Верховної Ради України від 
12.11.2015 р. № 789-VIII), Мельничук С.П. (відповідно до постанови Верховної
Ради України від 14.03.2017 р. № 1919-VIII).

У складі Комітету з питань охорони здоров’я утворено 6 підкомітетів: 

підкомітет з питань забезпечення євроасоціації (голова підкомітету Мусій О.С.); 

підкомітет з питань контролю реалізації медичної реформи 
(голова підкомітету Сисоєнко І.В.); 

підкомітет з питань законодавчого забезпечення розвитку фармації, здійснення
фармацевтичної діяльності, доступності ліків, виробництва та обігу виробів 
медичного призначення, розвитку сучасних медичних технологій (голова 
підкомітету Шипко А.Ф.); 

підкомітет  з   питань   медичного страхування (голова підкомітету Бахтеєва Т.Д.); 

підкомітет з питань медичної освіти та науки (голова підкомітету Яриніч К.В.);

підкомітет з питань боротьби з корупцією та кадрової політики в охороні здоров’я
(голова підкомітету Мельничук С.П.).

Згідно з розподілом повноважень між парламентськими комітетами, затвердженим постановою Верховної  Ради України від 4 грудня 2014 року  № 22-VIII «Про перелік, кількісний склад і предмети відання комітетів Верховної Ради України восьмого скликання», до предметів відання і сфери діяльності Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я  були віднесені питання, що стосуються: законодавства про охорону здоров’я, у тому числі про медичну допомогу, лікувальну діяльність, лікарські засоби, фармацію та фармацевтичну діяльність; державної політики у сфері боротьби із соціально небезпечними захворюваннями (СНІД, туберкульоз, наркоманія тощо); сучасних медичних технологій та медичної техніки; добровільного медичного страхування; санаторно-курортного оздоровлення; охорони материнства та дитинства, репродуктивного здоров’я населення.

Робота Комітету була спрямована на розвиток та удосконалення законодавства у сфері охорони здоров’я, реформування вітчизняної системи охорони здоров’я, створення правових умов, необхідних для поліпшення доступності та якості медичної допомоги населенню, підвищення доступності лікарських засобів, посилення соціального захисту медичних працівників, розвиток професійного лікарського самоврядування, медичного забезпечення учасників антитерористичної операції та операції Об’єднаних сил (ООС) тощо.

При цьому слід зазначити, що переважна більшість законопроектів, спрямованих на врегулювання питань у сфері охорони здоров’я,  внесених у період роботи Верховної Ради України восьмого скликання, була ініційована народними депутатами України – членами Комітету.

Зі 141 зареєстрованих законопроектів та проектів Постанов Верховної Ради України, з підготовки яких Комітет було визначено головним, усього 10 були підготовлені Кабінетом Міністрів України та 1 законопроект ініційований Президентом України.

На жаль, слід констатувати, що за період роботи Верховної Ради України восьмого скликання законопроектам з питань охорони здоров’я не приділялась належна увага і вони практично не виносились на розгляд парламенту, а також вкрай рідко вносились у порядки денні пленарних засідань Верховної Ради України, незважаючи на настійні прохання профільного Комітету, у тому числі щодо проведення тематичних «днів охорони здоров’я» в парламенті, відведених для розгляду законопроектів з питань охорони здоров’я.

Так, було підготовлено до розгляду ВРУ та внесено в установленому порядку 89 законопроектів та 19 проектів Постанов, з опрацювання яких Комітет було визначено головним. З них рекомендовано прийняти 67, відхилити 23, направити на доопрацювання суб’єктам законодавчої ініціативи 18.

Розглянуто ж парламентом та прийнято в цілому як Закон 11, прийнято у першому читанні 3 (Додаток 1).

З початку роботи Верховної Ради України восьмого скликання Угодою про Коаліцію депутатських фракцій «Європейська Україна» (Розділ VI. Реформа системи охорони здоров’я») було визначено комплекс заходів, необхідних  для реформування національної системи охорони здоров’я та порушено питання щодо створення законодавчого підґрунтя для проведення медичної реформи. 

16 грудня 2015 року за ініціативи Комітету з питань охорони здоров’я були проведені парламентські слухання на тему: «Про реформу охорони здоров’я в Україні», під час яких в широкому колі професіоналів та практиків було обговорено першочергові кроки майбутньої реформи, що знайшли своє відображення в затверджених парламентом Рекомендаціях  (Постанова ВРУ від 21 квітня 2016 року № 1338-VIII) і передбачали створення в Україні системи охорони здоров’я, орієнтованої на пацієнта та здатної забезпечити медичне обслуговування для всіх громадян України на рівні розвинутих європейських держав.

Народними депутатами України – членами Комітету на виконання Рекомендацій парламентських слухань розроблено низку законопроектів, спрямованих  на реформування та розбудову вітчизняної системи охорони здоров’я, частина з яких вже прийнята Верховною Радою України як закони України.

Так,  6 квітня 2017 року Парламентом було ухвалено Закон України  «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань діяльності закладів охорони здоров’я»  № 2002-VIII  (законопроект про автономізацію закладів охорони здоров’я).

Цей Закон став першим кроком на шляху реформування системи охорони здоров’я та на рівні закону вперше ввів у національне законодавство поняття «послуга з медичного обслуговування населення» - «медична послуга», заклавши підвалини для переходу на новий принцип фінансування закладів охорони здоров’я - за конкретно надану медичну послугу. При цьому для забезпечення належної якості медичної допомоги відповідно до стандартів Комітет передбачив, що вартість послуги з медичного обслуговування повинна розраховуватися з урахуванням структури витрат, необхідних для надання такої послуги відповідно до галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я.

Закон дав поштовх до запровадження нових, більш ефективних форм господарювання в охороні здоров’я, надання закладам охорони здоров’я фінансової та управлінської автономії для забезпечення ефективного використання фінансового, матеріально-технічного та кадрового ресурсу системи охорони здоров’я, надавши можливість закладам охорони здоров’я реорганізуватися у неприбуткові державні та комунальні підприємства (казенні та комунальні унітарні підприємства).

Водночас Законом було встановлено запобіжні заходи для недопущення комерціалізації системи охорони здоров’я, а саме: заборона перепрофілізації та приватизації закладів охорони здоров’я, а також недопущення звільнення працівників закладів охорони здоров’я внаслідок їх реорганізації.

Комітет також брав активну участь у підготовці Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», прийнятому  19 жовтня 2017 року (№ 2168-VIII).

Варто зазначити, що відповідний законопроект був внесений урядом і містив низку неприйнятних положень, що суперечили Конституції  України. Зокрема, ним  пропонувалося зобов’язати громадян здійснювати співоплату за отриману медичну допомогу, що порушувало статтю 49 Конституції України в частині права громадян на отримання безоплатної медичної допомоги у державних і комунальних закладах охорони здоров’я. Безоплатно пропонувалося надавати лише первинну, екстрену та паліативну медичну допомогу. За усі інші види медичної допомоги громадяни мали здійснювати співоплату (вторинна, третинна медична допомога, медична допомога у зв’язку з вагітністю та пологами, заходи з профілактики інфекційних захворювань, включаючи вакцинацію, проведення судово-медичної експертизи та паталогоанатомічних  розтинів і пов’язаних з ними досліджень тощо). При цьому розміри такої співоплати законопроектом не визначались.

При підготовці зазначеного законопроекту до другого читання Комітетом було опрацьовано 893 поправки, що надійшли від народних депутатів України, внаслідок чого було:

скасовано запропоновану урядовим законопроектом співоплату пацієнтів за надання медичної  допомоги;

визначено, що  усі види медичної допомоги (первинної, вторинної, третинної, паліативної, екстреної, медичної реабілітації), включаючи медичну допомогу дітям до 16 років та медичну допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, мають надаватися за рахунок бюджетних коштів;

встановлено, що обсяг коштів на реалізацію програми медичних гарантій щорічно визначається у законі про Державний бюджет і має становити не менше 5 відсотків валового внутрішнього продукту України, а також визначено, що видатки на програму медичних гарантій є захищеними статтями видатків бюджету;

передбачено окреме фінансування (окрім програми медичних гарантій) заходів з охорони громадського здоров’я, боротьби з епідеміями, проведення медико-соціальної експертизи, діяльність, пов’язана з проведенням судово-медичної та судово-психіатричної експертиз та інших програми в галузі охорони здоров’я;

збережено усі визначені на сьогодні пільги у сфері охорони здоров’я для ветеранів війни, учасників бойових дій,  інвалідів, Чорнобильців, військовослужбовців різних силових відомств та інших категорій населення, визначених іншими законами.

Крім того, при доопрацюванні урядового законопроекту до другого читання Комітетом було запропоновано встановити запобіжники, спрямовані на недопущення скорочення мережі закладів охорони здоров’я та соціальний захист медичних працівників. Так:

уповноваженому органу (зараз НСЗУ) Законом заборонено відмовляти в укладанні договорів про медичне обслуговування або ухилятися від їх укладання закладам охорони здоров’я та фізичними особами, які мають ліцензію і здійснюють діяльність з медичної практики. Він зобов’язаний укласти такий договір про з кожним з таких закладів незалежно від форми власності чи фізичною особою-підприємцем;

державні та комунальні заклади охорони здоров’я мають отримувати кошти на медичне обслуговування населення на умовах передоплати;

визначено, що розмір заробітної плати медичного працівника має бути не меншим за 250 відсотків середньої заробітної плати в Україні за липень року, що передує року;

з метою попередження зловживань та необґрунтованих відмов з боку лікаря первинної ланки у направлені пацієнта на діагностичні обстеження та дослідження, запропоновано розділити тариф на медичні послуги, пов’язані з наданням первинної медичної допомоги на дві частин: ставка на оплату безпосередньо медичної послуги та ставка на оплату діагностичних послуг, у тому числі лабораторних досліджень.

встановлено обмеження для державних та комунальних закладів охорони здоров’я  щодо обсягів надання платних послуг (не більше 20% від обсягу усіх наданих послуг). Це має убезпечити пацієнтів від комерціалізації діяльності державних і комунальних закладів охорони здоров’я та зловживань при наданні ними платних  медичних послуг. 

Незважаючи на частково нівельовані ризики у прийнятій у другому читанні редакції Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» від 19 жовтня 2017 року № 2168-VIII, на сьогодні у провадженні Конституційного суду України перебуває справа за конституційним поданням 59 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) цього Закону.

Також Комітет брав безпосередню участь у підготовці Закону України «Про підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості» від 14.11.2017 № 2206-VIII, ініційованого Президентом України.

Основною метою цього Закону є розбудова сільської медицини, що для України є дуже актуальним, оскільки 31% населення України проживає у сільській місцевості, а це понад 13 млн українців. Він передбачає створення спроможної мережі закладів з надання первинної медичної  допомоги в сільській місцевості, забезпечених доступом до мережі Інтернет та оснащених  засобами телемедицини для здійснення дистанційного фахового консультування лікарями-спеціалістами за місцем проживання людини, а також  створення належної інфраструктури на селі. Важливим є те, що передбачені цим Законом заходи підкріплені відповідним фінансовим ресурсом. На реалізацію цього Закону з державного бюджету у 2017-2019 роках спрямовано 6 млрд грн.

Важливим кроком на шляху декомунізації психіатричної допомоги в Україні та її розбудови з урахуванням основних міжнародних стандартів у цій сфері стало прийняття Верховною Радою України розроблених народними депутатами України – членами Комітету законів України від 14.11.2017 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання психіатричної допомоги» № 2205-VIII та «Про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров'я щодо окремих питань захисту прав громадян у сфері охорони здоров’я» № 2204-VIII.

Цими законами вперше зроблено крок в українському законодавстві до посилення прав недієздатних осіб при наданні їм психіатричної допомоги. Вони  спрямовані на удосконалення системи правового регулювання  надання психіатричної допомоги населенню України, забезпечення належного захисту прав людини при наданні такої допомоги, сприяння дестигматизації сприйняття психіатричної допомоги в нашій країні, зміцнення соціального захисту осіб з психічними розладами тощо.

17 травня 2018 року Верховною Радою України було прийнято розроблений Комітетом Закон України від «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині» № 2427-VIII (нова редакція), над яким Комітет з питань охорони здоров’я працював майже два роки.

Цим Законом імплементовано в національне законодавство положення Директиви № 2010/45/ЄС Європейського Парламенту і Ради ЄС «Про стандарти якості та безпеки людських органів, призначених для трансплантації» та Директиви 2004/23/EC в частині донорства гемопоетичних стовбурових клітин та фетальних матеріалів.

Закон спрямований на розвиток в України трансплантації, яка у всьому світі розглядається як надзвичайно ефективний та в цілому ряді випадків безальтернативний метод лікування необоротних захворювань та ушкоджень таких життєво важливих органів як нирки, печінка, підшлункова залоза, легені, серце тощо. Він створює законодавче підґрунтя для створення системи трансплантації в Україні та забезпечення захисту прав людини, її честі і гідності при застосуванні трансплантації згідно з міжнародними вимогами і стандартами у цій сфері, а також встановлює запобіжники для «чорної» трансплантації.

Цей Закон набув чинності з 1 січня 2019 року. Пунктом 4 Розділу VII «Прикінцевих положень» Закону Кабінету Міністрів України було доручено до введення в дію цього Закону забезпечити розробку та затвердження низки підзаконних актів, необхідних для його належної реалізації, а також забезпечити утворення та функціонування Єдиної державної інформаційної системи трансплантації (далі - ЄДІСТ), з роботою якої безпосередньо пов’язано практичне виконання норм вказаного Закону.

При здійсненні аналізу практики застосування цього Закону в частині своєчасності прийняття підзаконних актів було встановлено, що станом на 1 січня 2019 року Кабінетом Міністрів України та МОЗ України не було забезпечено створення ЄДІСТ та ухвалення пакету відповідних нормативно-правових актів (усього 29), у зв’язку з чим виник правовий вакуум, який практично унеможливив застосування трансплантації як методу лікування в Україні та поставив під загрозу роботу лікарів.

З метою недопущення колапсу у сфері трансплантації, народними депутатами України було розроблено і внесено відповідний законопроект (реєстр.  № 9461-д), спрямований на розблокування ситуації. Наразі він прийнятий як Закон (№ 2694-VIII від 28.02.2019).

Окремо, варто зупинитися на розробленому  членами Комітету Законі України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення своєчасного доступу пацієнтів до необхідних лікарських засобів та медичних виробів шляхом здійснення державних закупівель із залученням спеціалізованих організацій, які здійснюють закупівлі» від 19.03.2015 № 269-VIII.

Це була одна з перших законодавчих ініціатив Комітету, якою було запроваджено в національному законодавстві процедуру закупівлі через відповідні міжнародні спеціалізовані організації лікарських засобів за рахунок коштів державного бюджету.

Ухвалюючи у березні 2015 року цей Закон, народні депутати України покладали великі надії на те, що запровадження нових механізмів централізованих державних закупівель у сфері охорони здоров’я дозволить усунути корупційні схеми та забезпечить прозоре, ефективне і раціональне використання бюджетних коштів, а населення України буде своєчасно забезпечене якісними лікарськими засобами.

Проте, незважаючи на те, що з державного бюджету у 2015-2019 роках на ці цілі було виділено 24,6 млрд грн, хворі своєчасно не отримували життєво необхідних лікарських засобів жодного року через суттєві недоліки в плануванні та організації міжнародних закупівель.

Щодо інших прийнятих Законів, з підготовки яких Комітет було визначено головним, слід зазначити:

прийняття Закону України «Про внесення зміни до статті 9 Закону України "Про лікарські засоби" щодо доступу до результатів доклінічного вивчення та клінічних випробувань лікарських засобів»  від 04.09.2018 р. № 2519-VIII дало змогу громадськості отримувати достовірну інформацію про доведену ефективність та безпеку лікарських засобів, що реєструються в Україні, та  гармонізувати положення національного законодавства з відповідними положеннями Директиви ЄС 2001/83/ЄС, зокрема щодо забезпечення публічного доступу до результатів доклінічних досліджень та клінічних випробувань лікарських засобів;

Законом України «Про внесення змін до статті 9 Закону України "Про лікарські засоби" щодо спрощення державної реєстрації лікарських засобів» (урядовий) від 31.05.2016 № 1396-VIII запроваджено спрощену реєстрацію в Україні лікарських засобів, що зареєстровані в країнах із жорсткою регуляторною системою (Сполучені Штати Америки, Швейцарія, Японія, Австралія, Канада,  Європейському Союзі) для насичення українського ринку такими лікарськими засобами та зниження цін на них.

Законом України «Про внесення зміни до статті 16 Основ законодавства України про охорону здоров’я» щодо акредитації аптечних закладів від 09.04.2015 № 326-VIII запроваджено добровільний підхід до проведення акредитації аптечних закладів.

Важливою є проведена Комітетом робота по напрацюванню законодавчих ініціатив, необхідних для подальшого розвитку та реформування охорони здоров’я в Україні та виконання міжнародних зобов’язань України за  Угодою про асоціацію між Україною та ЄС.

Так, народними депутатами України – членами Комітету було розроблено та внесено на розгляд Верховної Ради України низку проектів законів, зокрема:

Нові цілісні редакції законів:

про лікарські засоби (р. № 2162-д), метою якого є запровадження європейських принципів та підходів до регулювання правовідносин у сфері виробництва та обігу лікарських засобів;

про лікарське самоврядування (р. №№ 8250 та 8250-2, доопрацьовані), якими пропонується запровадити в Україні професійне самоврядування лікарів та передати професійній спільноті право вирішення питань, пов’язаних з визначенням професійної компетенції, дотриманням етичного кодексу лікаря тощо;

про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»  (р. № 8464), який є невід’ємною складовою частиною системи громадського здоров’я, що нині формується в Україні з урахуванням рекомендацій ВООЗ щодо застосування комплексного підходу - «охорона здоров’я у всіх політиках». Законопроект базується на принципах пріоритетності збереження здоров’я людини та безпечності середовища її життєдіяльності у порівнянні з економічною вигодою від будь-якої господарської діяльності, гарантування національної безпеки та розумного і зрозумілого державного нагляду (контролю) у сферах господарської діяльності, що можуть становити ризик для санітарно-епідемічного благополуччя. Він є вкрай актуальним з огляду на те, що законодавство у сфері санітарного та епідемічного благополуччя не зазнавало системних змін та модернізації з кінця 90-х років і на сьогодні застаріло та не відповідає сучасному рівню розвитку науки і новій системі правовідносин суб’єктів господарювання, органів державної влади та місцевого самоврядування;

про донорство крові та її компонентів і національну систему крові (р. № 9452), яким передбачено: імплементацію Директив Європейського Союзу, що стосуються безпеки кров; виконання положень Угоди про асоціацією між Україною та Європейським Союзом з метою приведення вимог щодо надання  послуг з трансфузії компонентів крові у відповідність до стандартів Європейського Союзу, інших міжнародних стандартів у сфері безпеки і якості донорської крові та її компонентів, утримання ринку крові під контролем держави.

Комітет Верховної Ради України з питань охорони здоров’я протягом своєї діяльності у Верховній Раді України восьмого скликання приділяв постійну увагу питанню законодавчого запровадження загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування, покликаного стати дієвим механізмом залучення додаткових фінансових ресурсів в галузь охорони здоров’я для убезпечення українців від ризиків надмірних витрат на лікування у разі захворювання та збереження їх здоров’я і життя.

Необхідність запровадження в Україні обов’язкового медичного страхування визначена Конституцією України (стаття 49), Законом України «Про страхування», Основами законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», а також Постановою Верховної Ради  України від 21.04.2016 р. № 1338-VIII «Про Рекомендації парламентських слухань на тему: «Про реформу охорони здоров’я в Україні» та була задекларована Угодою про Коаліцію депутатських фракцій «Європейська Україна» на початку роботи Верховної Ради України восьмого скликання.

З огляду на зазначене, ще у жовтні 2016 року на розгляд Верховної Ради України народними депутатами України були внесені три альтернативні проекти законів про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування в Україні, а саме:

реєстр. № 4981, поданий народними депутатами України Шипком А.Ф., Розенблатом Б.С., Єфремовою І.О., Поляковим М.А.;

реєстр. № 4981-1, поданий народним депутатом України Мусієм О.С.;

реєстр. № 4981-2, поданий народним депутатом України  Богомолець О.В.

Крім того, у 2018 році народними депутатами України Шипком А.Ф., Бахтеєвою Т.Д. та інш. був розроблений та поданий на розгляд Верховної Ради України новий законопроект «Про фінансування охорони здоров’я та загальнообов’язкове медичне страхування в Україні», (реєстр. № 9163 від 04.10.2018), який також передбачає запровадження в Україні загальнообов’язкового медичного страхування.

Однак, незважаючи на актуальність цього питання, наявність правового підґрунтя та відповідних законодавчих ініціатив народних депутатів України, поданих на розгляд Верховної Ради України, а також постійне наполягання Комітету з питань охорони здоров’я щодо необхідності його включення в порядок денний та розгляду, воно залишалося не вирішеним по суті.

 Комітет з  питань охорони здоров’я активно співпрацював з іншими комітетами парламенту. Опрацьовано та надано іншим комітетам висновки на 159 законопроектів, з підготовки яких Комітет не був визначений головним.

 У ході виконання контрольних функцій за дотриманням та реалізацією законів, постанов Верховної Ради України та рішень Комітету:

1) проведено виїзні засідання:

20 червня 2018 року - у м. Києві на базі Національної дитячої спеціалізованої лікарні «ОХМАТДИТ» МОЗ України для вивчення ситуації, що склалася у Національній дитячій спеціалізованій лікарні «Охматдит» МОЗ України у зв’язку з її реорганізацією та ліквідацією Центру дитячої онкогематології та трансплантації кісткового мозку, що призвело до погіршення якості та доступності надання високоспеціалізованої медичної допомоги дітям та негативно позначилося на кадровому потенціалі лікарні (За результатами цього засідання народними депутатами України - членами Комітету було спрямовано відповідні звернення до Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Генеральної прокуратури України та Національного антикорупційного бюро України з проханням про розслідування фактів неналежного виконання робіт з добудови та введення в експлуатацію нового корпусу НДСЛ «ОХМАТДИТ», неефективного використання бюджетних коштів, виділених на його добудову та оснащення, недостатнього забезпечення закладу необхідними  лікарським засобами, поставок ліків з обмеженим терміном придатності);

 14 листопада 2018 року - у м. Харків, в ході якого народні депутати України – члени Комітету ознайомились з досвідом організації надання медичної допомоги онкохворим Харківської області та роботою служби екстреної медичної допомоги Харківської області.

 2) забезпечено співпрацю з Рахунковою  палатою України з питань ефективності використання коштів державного бюджету (згідно з вимогами статей 14 та 31 Закону України «Про комітети Верховної Ради України»), зокрема:

в порядку контролю заслухано 13 звітів Рахункової палати за результатами проведених нею аудитів ефективності використання коштів державного бюджету МОЗ України, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування (Додаток 2);

направлено 6 ініціативних запитів до Рахункової палати з проханням про здійснення відповідних аудитів у сфері охорони здоров’я (щодо ефективності використання коштів, що виділялися для: проведення міжнародних закупівель – (тричі за звітний період); створення і функціонування системи «Електронна охорона здоров’я» (e-Health); проведення триступеневої системи ліцензійних іспитів (КРОК), що здійснюється Центром тестування професійної комспетентності фахівців з вищою освітою напрямів підготовки «Медицина» і «Фармація» при Міністерстві охорони здоров’я України», а також щодо використання коштів позики Міжнародного банку реконструкції та розвитку на реалізацію проекту «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей»);

народні депутати України – члени Комітету брали активну участь у засіданнях  Рахункової  палати України під час розгляду питань, що стосуються охорони здоров’я.

 3) тричі проводились парламентські слухання на теми:

 «Про військово-медичну доктрину України» (20 травня 2015 року), за результатами яких Верховною Радою України ухвалено Рекомендації, що визначили необхідність затвердження Військово-медичної доктрини України та запропоновано комплекс заходів, необхідних для її втілення в життя (Постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2018 р. № 910 затверджено Воєнно-медичну доктрину України);

«Про реформу охорони здоров’я в Україні» (16 грудня 2015 року),   за результатами яких Верховною Радою України ухвалено Рекомендації, якими визначено чіткий перелік (покроковий план) першочергових заходів, необхідних для здійснення реформи в охороні здоров’я в Україні;

 «Медична освіта в Україні: погляд у майбутнє» (22 березня 2017 року),  метою яких було: професійне та громадське обговорення питання реформування медичної освіти в Україні, висвітлення проблем та визначення основних стратегічних напрямів подальшого розвитку медичної освіти в контексті реформування охорони здоров’я України та розроблення пріоритетних заходів, що мають бути вжиті законодавчою та виконавчою владою України з метою розвитку вітчизняної медичної освіти (проект Рекомендацій парламентських слухань був внесений на розгляд  Верховної Ради України за р. № 6467, однак не був затверджений).

4) проведено 5 слухань у Комітеті на теми:

 «Про Військово-медичну доктрину України» (24  грудня 2014 року);

«Про реформу охорони здоров’я в Україні» (16  січня 2015 року);

«Запровадження лікарського самоврядування в Україні» (1  липня 2015 року);

«Сімейна медицина – шанс на здоров’я та значне зменшення особистих витрат на лікування» (11  травня 2016 року);

«Про виконання Державної програми «Репродуктивне здоров’я нації» на період до 2015 року та заходи, що вживаються МОЗ України з метою забезпечення охорони репродуктивного здоров’я населення» (19  жовтня 2016 року).

За результатами проведення цих комітетських слухань затверджено відповідні рекомендації з конкретними пропозиціями щодо заходів, спрямованих на вирішення проблемних питань у певній сфері, у тому числі щодо необхідності розробки законодавчих актів.

 5) заслухано в порядку контролю 136 питань, що стосувалися, зокрема:

стану забезпечення своєчасного доступу пацієнтів до життєво необхідних лікарських засобів та медичних виробів, що закуповуються МОЗ України із залученням спеціалізованих міжнародних організацій, та реалізації Концепції реформування механізмів публічних закупівель лікарських засобів та медичних виробів, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2017 р. № 582-р (неодноразово);

забезпечення закладів охорони здоров’я імунобіологічними препаратами, що використовуються для вакцинації населення  (планової та за епідемічними показаннями), рівнів охоплення населення щепленнями відповідно до Календаря щеплень, потреби в імунобіологічних препаратах;

ситуації, що склалася у зв’язку з реєстрацією в Україні випадків захворювання на поліомієліт серед дитячого населення (за участю Голови Бюро ВООЗ в Україні Доріт Ніцан Калускі та заступника Глави офісу представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні) Руді Лухмана) та стану організації та проведення додаткової (позапланової) вакцинації дитячого населення України проти поліомієліту;

реагування на спалах кору в Україні;

стану реалізації Концепції розвитку системи громадського здоров’я та заходів, що вживаються МОЗ України з метою розбудови системи громадського здоров’я в Україні;

організації та надання необхідної медичної допомоги внутрішньо переміщеним особам і їх забезпечення лікарськими засобами, а також здійснення комплексних заходів щодо санітарно-епідеміологічної безпеки населення та карантинних заходів за місцем їх фактичного перебування відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»;

стану охорони здоров’я громадян на тимчасово окупованій території України в Криму та внутрішньо переміщених осіб з Криму;

забезпечення дітей, хворих на хронічну ниркову недостатність, витратними матеріалами для проведення їм гемодіалізу;

організації діяльності обласних баз спеціального медичного постачання та стан їх забезпеченості лікарськими засобами та виробами медичного призначення для надання медичної допомоги населенню в особливий період;

будівництва нового корпусу НДСЛ «Охматдит»;

проблем у сфері забезпечення кров’ю, компонентами та препаратами крові військово-лікувальних закладів та закладів охорони здоров’я Міністерства охорони здоров’я України, які надають медичну допомогу пораненим у зоні проведення АТО;

стану захворюваності населення на грип і ГРВІ та готовності системи охорони здоров‘я до забезпечення належного медичного обслуговування населення у зв’язку з підвищенням рівня захворюваності і смертності від грипу в Україні;

заборгованості по виплатам заробітної плати медичним працівникам;

проблем у сфері лікування громадян України за кордоном;

скасування вимоги обов’язкового відпрацювання протягом трьох років за направленням випускників вищих медичних навчальних закладів, які здобули освіту за кошти державного або місцевого бюджетів;

медичного забезпечення в районах проведення Операції об'єднаних сил та доцільності подальшого залучення цивільних медиків-добровольців для надання медичної допомоги в районах проведення ООС;

незадовільного забезпечення препаратами інсуліну хворих на цукровий діабет;

незадовільного стану виконання Закону України «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині» від 17 травня 2018 року № 2427- VIII;

неприпустимості проведення масової вакцинації проти кору в період загострення епідемічної ситуації з грипу та ГРВІ тощо.

Комітетом постійно проводяться обговорення актуальних для розвитку охорони здоров’я питань з медичною спільнотою, професійними медичними асоціаціями, пацієнтськими організаціями, вітчизняними та міжнародними експертами, представниками органів місцевого самоврядування в форматі «круглих столів».

Зокрема в період роботи Верховної Ради України восьмого скликання за Комітетом проведено 70 засідань «круглих столів» (Додаток 3).

Широке громадське та професійне обговорення суспільно значущих проблем у сфері охорони здоров’я під час ініційованих Комітетом заходів спонукало Комітет до необхідності розробки законодавчих ініціатив, спрямованих на їх вирішення.

 За звітний період Комітетом опрацьовано 15 371 листів та звернень, з них звернень громадян - 3544.

 
 Додаток 1

Прийняті Закони України та постанови Верховної Ради України, головним з підготовки яких було визначено Комітет з питань охорони здоров’я

Закони України:

1. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині від 28 лютого 2019 року № 2694-VIII

2. Закон України від 04.09.2018 № 2519-VIII Про внесення зміни до статті 9 Закону України "Про лікарські засоби" щодо доступу до результатів доклінічного вивчення та клінічних випробувань лікарських засобів

3. Закон України від 17.05.2018 № 2427-VIII Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині

4. Закон України від 14.11.2017 № 2206-VIII Про підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості

5. Закон України від 14.11.2017 № 2205-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання психіатричної допомоги

6. Закон України від 14.11.2017 № 2204-VIII Про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров'я щодо окремих питань захисту прав громадян у сфері охорони здоров'я

7. Закон України від 19.10.2017 № 2168-VIII Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення

8. Закон України від 06.04.2017 № 2002-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань діяльності закладів охорони здоров'я

9. Закон України від 31.05.2016 № 1396-VIII Про внесення змін до статті 9 Закону України "Про лікарські засоби" щодо спрощення державної реєстрації лікарських засобів

10. Закон України від 09.04.2015 № 326-VIII Про внесення зміни до статті 16 Основ законодавства України про охорону здоров'я щодо акредитації аптечних закладів

11. Закон України від 19.03.2015 № 269-VIII Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення своєчасного доступу пацієнтів до необхідних лікарських засобів та медичних виробів шляхом здійснення державних закупівель із залученням спеціалізованих організацій, які здійснюють закупівлі.

 Постанови Верховної Ради України

1. Постанова Верховної Ради України від 08.02.2017 № 1842-VIII Про проведення парламентських слухань на тему: "Медична освіта в Україні: погляд у майбутнє"

2. Постанова Верховної Ради України; Рекомендації від 21.04.2016 № 1338-VIII Про Рекомендації парламентських слухань на тему: "Про реформу охорони здоров'я в Україні"

3. Постанова Верховної Ради України; Рекомендації від 25.11.2015 № 827-VIII Про Рекомендації парламентських слухань на тему: "Про військово-медичну доктрину України"

4. Постанова Верховної Ради України від 24.11.2015 № 810-VIII Про проведення парламентських слухань на тему: "Про реформу охорони здоров'я в Україні"

5. Постанова Верховної Ради України від 22.04.2015 № 351-VIII Про проведення парламентських слухань на тему: "Про військово-медичну доктрину України".

 Законопроекти, прийняті у першому читанні

 реєстр. № 1164 - проект Закону про внесення змін до Закону України "Про екстрену медичну допомогу" (щодо забезпечення справедливої оплати праці працівників бригад екстреної медичної допомоги), (друге читання), (прийнятий у першому читанні 21.04.2015 р.);

реєстр. № 1332 - проект Закону про внесення змін до Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я" (щодо соціальних гарантій працівників охорони здоров'я), (друге читання), (прийнятий у першому читанні 20.05.2015 р.);

реєстр. № 1516 - проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо організації надання домедичної допомоги), (друге читання), (прийнятий у першому читанні 13.05.2015 р.).

Додаток 2

Звіти Рахункової палати України, що були заслухані на засіданнях Комітету протягом восьмого скликання

 1. Про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, виділених на виконання заходів з профілактики, діагностики та лікування вірусних гепатитів (протокол № 29 від 27.01.2016 р.);

2. Про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, виділених Міністерству охорони здоров’я України для лікування громадян України за кордоном (протокол № 34 від 13.04.2016 р.);

3. Про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, виділених на виконання завдань і заходів Загальнодержавної програми імунопрофілактики та захисту населення від інфекційних хвороб (протокол № 45 від 13.07.2016 р.);

4. Про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, виділених Міністерству охорони здоров’я України на фінансову підтримку Товариства Червоного Хреста України (протокол № 52 від 16.11.2016 р.);

5. Про результати аудиту ефективності використання коштів медичної субвенції, спрямованих на забезпечення лікування хворих на ниркову недостатність методом гемодіалізу (протокол № 65 від 20.06.2017 р.);

6. Про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету на здійснення заходів Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії захворюванню на туберкульоз на 2012–2016 роки (протокол № 65 від 20.06.2017 р.);

7. Про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, виділених у 2015 – 2016 роках та І півріччі 2017 року Міністерству охорони здоров’я України для здійснення державних закупівель із залученням спеціалізованих організацій за бюджетною програмою «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру» (протокол № 79 від 16.01.2018 р.);

8. Про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, виділених Міністерству охорони здоров’я України для лікування громадян України за кордоном за період 2016-2017 роки (протокол № 91 від 03.07.2018 р.);

9. Про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, виділених на надання спеціалізованої та високоспеціалізованої медичної допомоги Державною установою «Інститут серця Міністерства охорони здоров’я України» (протокол № 98 від 18.10.2018 р.);

10. Про результати аудиту ефективності використання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реформування регіональних систем охорони здоров’я для здійснення заходів з виконання спільного з Міжнародним банком реконструкції та розвитку проекту «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей» (протокол № 104 від 05.02.2019 р.);

11. Про результати аудиту ефективності використання коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на відшкодування вартості лікарських засобів для лікування окремих захворювань (протокол № 107 від 28.05.2019 р.);

12. Про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, виділених у 2017–2018 роках Міністерству охорони здоров’я України для здійснення державних закупівель із залученням спеціалізованих організацій за бюджетною програмою «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру» (протокол № 107 від 28.05.2019 р.);

13. Про результати аудиту ефективності впровадження проекту «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей», що підтримується коштами Міжнародного банку реконструкції та розвитку (протокол № 107 від 28.05.2019 р.).

  

Додаток 3

Перелік «круглих столів», проведених в період роботи Верховної Ради України восьмого скликання

70 засідань «круглих столів» на тему:

1.                 «Охорона здоров‘я учасників антитерористичної операції» (13 лютого 2015 року).

2.                 «Чим інфікує донорська кров?» (16 березня 2015 року).

3.                 «Автономізація закладів охорони здоров’я» (3 червня 2015 року).

4.                 «Скільки коштує програма лікування СНІДу і туберкульозу в Україні?» (30 червня 2015 року).

5.                 «Сучасний стан і шляхи вдосконалення трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів людини в Україні» (15 липня 2016 року).

6.                 «Захист прав пацієнтів в Україні та шляхи його вдосконалення» (16 жовтня 2015 року).

7.                 «Психіатрична допомога в Україні. Виклики сьогодення та шляхи реформування» (30 жовтня 2015 року)

8.                 «Про засади державної політики охорони здоров’я» (6 листопада 2015 року).

9.                 «Про організацію та систему координації захисту життя та здоров’я громадян під час проведення масових зборів, мітингів, демонстрацій та пікетів у м. Києві» (13 листопада 2015 року).

10.            Актуальні проблеми законодавчого регулювання обігу лікарських засобів та здійснення фармацевтичної діяльності» (16 листопада 2015 року).

11. Самоврядування в охороні здоров‘я України» (18 листопада 2015 року).

12. Охорона здоров’я матері та дитини: актуальні проблеми та стратегія розвитку» (11 грудня 2015 року ).

13. «Лікування за кордоном: результативність і захист прав пацієнтів» (19 лютого 2016 року).

14. «Оцінка технологій охорони здоров’я як інструмент підвищення якості медичної допомоги та раціонального використання ресурсів»  (25 лютого 2016 року).

15. «Практика застосування парамедичної допомоги в Україні, перспективи її розвитку та законодавчого закріплення» (3 березня 2016 року).

16. «Актуальні питання охорони репродуктивного здоров’я нації та планування сім’ї. Стан законодавчого забезпечення» (18 березня 2016 року).

17. «Медичний туризм в Україні: проблеми та перспективи» (25 березня 2016 року).

18. «Законодавче забезпечення реформування судово-медичної експертизи в Україні» (6 квітня 2016 року).

19. «Розвиток системи громадського здоров’я в Україні» (22 квітня 2016 року).

20. «Паліативна допомога дітям: право на отримання медичної допомоги та знеболення» (27 квітня 2016 року).

21. «Розвиток національної системи телемедицини та парамедицини в Україні: Впровадження міжнародних стандартів» (27 травня 2016 року).

22. «Сучасний стан надання паліативної допомоги дорослому населенню, міжнародний досвід та перспективи розвитку в Україні» (23 червня 2016 року).

23. «Аналіз стану служби крові в Україні та перспективи її розвитку»   (8 липня 2016 року).

24. «Опікова травма в Україні: лікування та профілактика. Вивчення міжнародного досвіду» (м.Львів) (15 вересень 2016).

25. «Чи бути в Україні незалежній судово-медичній експертизі?» (23 вересень 2016 року).

26. «Антибіотикорезистентність: причини, наслідки, подальші дії» (7 жовтня 2016 року.)

27. «Законодавчі ініціативи у сфері охорони здоров’я - ключ до побудови нової національної системи охорони здоров’я України» (21 листопада 2016 року).  

28. «Реформування стоматологічної діяльності» (29 листопада 2016 року).

29. «Профілактика онкозахворювань в Україні» (9 грудня 2016 року).

30. «Про стан та перспективи медичної освіти в Україні» (14 лютого 2017 року).

31. «Питання оплати праці медичних працівників» (16 лютого 2017 року).

32. «Робота системи екстреної медичної допомоги України: проблеми на шляхи вирішення» (28 лютого 2017 року).

33. «Роль жінки у збереженні здоров'я сім'ї і нації» (3 березня 2017 року).

34. «Про санітарну охорону території України» (13 березня 2017 року).

35. «Створення госпітальних округів в Україні: проблеми та шляхи вирішення» (19 травня 2017 року).

36. «Презентація законодавчих ініціатив парламентського Комітету з питань охорони здоров’я щодо адаптації системи охорони здоров’я до європейських стандартів» (9 червня 2017 року).

37. «Законодавчі ініціативи Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я та проблеми у сфері реформування вітчизняної системи охорони здоров’я» (15 червня 2017 року).

38. «Реформування первинної медичної допомоги та стан виконання рішення комітетських слухань по сімейній медицині» (23 червня 2017 року).

39.  «Проблеми материнської смертності та шляхи її зменшення» (8 вересня 2017 року).

40. «Психологічна реабілітація та психіатрична допомога учасникам АТО. Шляхи зменшення рівня суїцидів серед військовослужбовців та демобілізованих із зони АТО» (18 вересня 2017 року).

41. «Травматизм - глобальна проблема сьогодення» (27 вересня 2017 року).

42. «Роль приватної медицини в реформі охорони здоров’я України»                      (6 жовтня 2017 року).

43. «Проблемні питання виконання органами виконавчої влади Закону України «Про гуманітарну допомогу» № 1192-XIV від 22 жовтня 1999 року зі змінами для потреб антитерористичної операції» (20 жовтня 2017 року).

44. «Актуальні проблеми медичного забезпечення учасників АТО»  (10 листопада 2017 року).

45. «Запровадження загальнообов’язкового соціального медичного страхування в Україні» (15 листопада 2017 року).

46. «Шляхи зменшення дитячої смертності» (29 листопада 2017 року).

47. «Суспільство проти раку: переможемо разом» (8 грудня 2017 року).

48. «Права медичних працівників на захист від протиправних посягань на їх життя та здоров’я» (24 січня 2018 року).

49. «Шляхи зниження дитячого травматизму від опікової травми. Міжнародний та вітчизняний досвід - вчимося разом» (25 січня 2018 року).

50. «Актуальні проблеми забезпечення учасників АТО медичною, фізичною та психологічною реабілітацією» (2 березня 2018 року).

51. «Застосування сучасних міжнародних протоколів в умовах надання медичної допомоги пораненим під час бойових дій» (16 березня 2018 року).  

52. «Раптова серцева смерть – фактори ризику та шляхи профілактики» (21 березня 2018 року).

53. «Напрями розвитку системи організації стоматологічної допомоги в Україні» (13 квітня 2018 року).

54. «Лікарське самоврядування та професійні асоціації як запорука професійного зростання медичних працівників» (20 квітня 2018 року).

55. «День матері» (16 травня 2018 року).

56. "Цукровий діабет. Міжнародний досвід. Проблеми та можливості в Україні" (14 червня 2018 року). 

57. «Стан організації ДНК-ідентифікації загиблих під час проведення антитерористичної операції і операції об’єднаних сил, розшуку зниклих безвісти громадян на тимчасово окупованій території» (13 вересня 2018 року).

58. «Реформування системи реабілітації та визначення групи інвалідності громадян України» (21 вересня 2018 року).

59. «Забезпечення права на охорону здоров’я недієздатних осіб: актуальні проблеми та шляхи їх вирішення» за сприяння міжнародної організації «Права людини у сфері психічного здоров’я - Федерація Глобальна ініціатива в психіатрії» та Асоціації психіатрів України (28 вересня 2018 року).

60. «Доцільність передачі окремих медичних закладів від силових відомств, Міністерства соціальної політики України, Міністерства охорони здоров’я України до Міністерства України у справах ветеранів» (3 жовтня 2018 року).

61. «Державно-приватне партнерство у сфері охорони здоров’я: виклики та перспективи в умовах медичної реформи» (17 жовтня 2018 року).

62. «Створення державної системи оцінки технологій охорони здоров’я (Health Technology Assessment – HTA) як необхідного інструменту реформування медичної галузі» (24 жовтня 2018 року).

63.  «Про стан фінансового забезпечення потреб хворих на цукровий діабет у препаратах інсуліну у 2018 році» (07 листопада 2018 року).

64. «Науково-медичні підходи до проблеми ґендерної рівності» (09 листопада 2018 року).

65. «Проблеми фінансування програм лікування вірусних гепатитів, онкологічних та гематологічних захворювань, зубопротезування серед учасників АТО/ООС» (05 грудня 2018 року).

66. «Готовність системи охорони здоров’я до роботи та міжвідомчої взаємодії в умовах воєнного стану» (10 грудня 2018 року).

67. «Партнерство в публічному управлінні охороною здоров’я для підвищення людського потенціалу нації» (12 грудня 2018 року).

68. «Жінка в суспільстві, жінка у владі, жінка у бізнесі, жінка в родині, жінка в майбутньому» (15 травня 2019 року).

69. «Реформа охорони здоров’я в Україні очима національних та міжнародних експертів (зустріч громадськості з представниками Network 20/20, США)» (27 травня 2019 року).

70. «Перемогти смерть: ключові чинники, що впливають на тривалість життя українців» (10 червня 2019 року).