Згідно з прийнятим рішенням, підкомітет отримав нову назву: підкомітет з питань боротьби з корупцією та кадрової політики в охороні здоров’я. Його головою обрано народного депутата Сергія Мельничука.

Депутати затвердили План роботи Комітету з питань охорони здоров’я на лютий - липень 2019 року, окрім плану проведення конференцій, семінарів, круглих столів та інших заходів, які будуть проводитись Комітетом або за його участю.

Члени комітету заслухали звернення колективу ДУ «Національний інститут терапії ім. Л.Т.Малої НАМН України» щодо сприяння розвитку нового перспективного напряму з вивчення впливу на мікробіом людини як дієвого фактору підвищення ефективності лікування і профілактики серцево-судинних та інших неінфекційних захворювань.

Виступаючи з даного питання директор ДУ «Національний інститут терапії імені Л.Т.Малої НАМН України» Галина Фадєєнко зазначила: «Хірургічні і фармакологічні методи лікування серцево-судинних захворювань за єдиними стандартами не дали суттєвого зменшення їх кількості, а лише частково зменшили смертність. Стандартні профілактичні заходи, такі як боротьба з палінням і пропаганда здорового способу життя, дещо покращують ситуацію, але дуже повільно і неефективно. Тому проблема профілактики і боротьби із неінфекційними захворюваннями (НІЗ) була визнана однією із основних стратегій цивілізованих країн світу». «Для вирішення даної проблеми потрібні нові інноваційні рішення, одним із яких є вплив на мікробіом людини, який став можливим завдяки досягненням останніх років молекулярної генетики», - зазначила вона.

За словами Г.Фадєєнко, проведені в Національному інституті терапії імені Л.Т.Малої дослідження показують, що лікування основних неінфекційних захворювань та їх профілактика мають перспективу при застосуванні стратегії персоніфікації, тобто, суто індивідуального підходу до кожного пацієнта на основі комплексних молекулярно-генетичних досліджень. «Нами розроблена персоніфікована діагностично-прогностична та профілактична модель для хворих НІЗ на підставі молекулярно-генетичного аналізу хворого і його кишкового мікробіому», - зазначила директор інституту.

Вона також підкреслила, що такий підхід є дійсно інноваційним, новаторським і піонерським для України. «У разі подальшого розвитку, він може стати дійсно проривним для покращення ситуації із НІЗ», - зазначила вона.

Г.Фадєєнко також відзначила, що отримані позитивні результати досліджень можуть бути поширені на всю Україну. Вони також викликали значний інтерес закордонних фахівців.

Під час обговорення народний депутат Олександр Біловол підтримав розвиток стратегії індивідуального підходу до кожного пацієнта і наголосив: «Персоніфікована медицина – медицина майбутнього».

Народний депутат Тетяна Бахтеєва подякувала науковцям за розробку і втілення українських інноваційних методик лікування і профілактики захворювань.

Комітет прийняв рішення: Схвалити зазначені наукові розробки Інституту, як такі, що доцільно розвивати в Україні поряд з іншими країнами світу; Звернутися до Кабінету Міністрів і Національної академії наук України  з пропозицією розглянути розвиток нового перспективного напрямку в Україні – застосування принципів персоніфікованої медицини, зокрема, відносно НІЗ; Звернутися до Національної академії медичних наук та Міністерства охорони здоров’я України з пропозицією розглянути доцільність створення єдиного державного науково-клінічного центру молекулярно-генетичних досліджень профілактики НІЗ; Сприяти виділенню фінансування для продовження робіт у сумі 5 мільйонів гривень для додаткового придбання необхідного устаткування та реагентів.

Члени Комітету також заслухали звернення Української медичної експертної спільноти (УМЕС) щодо проведення масової вакцинації проти кору в період загострення епідемічної ситуації з грипу та ГРВІ, яке представила завідувач кафедри інфекційних хвороб Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, д.м.н., професор Ольга Голубовська.

За її інформацією, «в Україні другий рік триває безпрецедентна епідемія кору і ситуація загострюється. Зараз це відбувається на фоні епідемічного зростання захворюваності грипом, зокрема, і з смертельними випадками».

Професор нагадала, що 3 січня, після позачергового засідання Обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій Львівської ОДА, було розпочато фактично спецоперацію для підвищення рівня імунізації дітей віком від 6 до 18 років та захисту всієї області від розповсюдження даного захворювання.

За її словами: «Вакцинація є правильним методом масової профілактики тяжкого перебігу кору і запобігання смерті. Водночас, під час погіршення епідситуації по грипу значно зростає індивідуальний ризик негативних подій, як безпосередньо пов’язаних із вакцинацією від кору, так і з ослабленням стійкості до інших інфекцій у тому числі грипу. Отже, проводити масову вакцинацію у даний період категорично не можна». «Такі дії не тільки не досягнуть мети, а й можуть підірвати довіру у населення до вакцинації загалом», - наголосила О.Голубовська.

Члени Комітету підтримали позицію науковців. Зокрема, голова Комітету Ольга Богомолець наголосила: «Вакцинація від кору, безперечно, є необхідною, але виникають додаткові ризики у вигляді дискредитації самої вакцинації і збільшення смертності при проведенні її під час епідемії грипу».

Комітет прийняв звернення до Кабінету Міністрів, Ради національної безпеки та оборони України, а також керівників тих областей, де зафіксовано перевищення епідемічного порогу по грипу, з відповідним попередженням.

Також було прийнято звернення до Міністерства охорони здоров’я з метою дізнатися, з чим пов’язана ініціація проведення масової вакцинації проти кору саме в період загострення епідемічної ситуації з грипу та ГРВІ, а також терміни придатності наявних вакцин від кору.

           Аудіозапис засідання Комітету: