Згідно з українським законодавством, недієздатною судом визнається особа, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України. Для представлення майнових та інших інтересів недієздатних осіб, піклування про них, у тому числі забезпечення їх необхідною медичною допомогою, створення належних умов життя, таким особам призначається опікун.

Відкриваючи засідання, заступник голови Комітету з питань охорони здоров’я Ірина Сисоєнко повідомила, що станом на 21 січня 2018 року в Україні проживало 40 248 недієздатних осіб, з них 36 786 осіб перебували під опікою.

Для забезпечення належних умов життя громадянам з психічними розладами, які потребують стороннього догляду й допомоги, сприяння їх інтеграції у суспільство, у тому числі недієздатним особам, в системі Міністерства соціальної політики функціонує 145 психоневрологічних інтернатів (ПНІ), у яких проживає 28 тис. осіб.

І.Сисоєнко зазначила, що останнім часом вносилося ряд змін до законодавства, що стосується недієздатних осіб, і більшість із них були спрямовані на розширення їхніх прав, однак, за її словами, цього недостатньо.

Починаючи з 2012 року, офіс Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини за участі групи експертів міжнародного фонду «Права людини в психічному здоров’ї - Федерація Глобальна ініціатива в психіатрії» (Нідерланди) здійснює моніторингову місію національного превентивного механізму. Даною місією виявлено низку глобальних проблем та масових порушень прав людини у багатьох вітчизняних ПНІ, які не вирішуються роками.

Виступаючи під час круглого столу, виконавчий директор міжнародної організації «Права людини у сфері психічного здоров’я - Федерація Глобальна ініціатива в психіатрії» Роберт ван Ворен зазначив: «Один із найгірших залишків радянської історії – система опіки». За його словами, з того часу багато змінилося, але ще багато треба змінити, оскільки система психоневрологічних інтернатів в Україні залишається практично незмінною: забюрократизованою, недофінансованою і недостатньо забезпеченою професійними кадрами.

Роберт ван Ворен підкреслив, що майже 50 тисяч осіб в країні залишаються ізольованими від суспільства і частина з них перебуває у жалюгідних умовах. Система опіки застаріла і підлягає трансформації - слід розширювати можливості людей, визнаних недієздатними і прагнути до збільшення можливостей їх контролю над власним життям. «Звичайно, мають бути обмеженні права недієздатних, але не можна позбавляти їх прав зовсім», - наголосив виконавчий директор міжнародної організації. За його словами, трансформація триватиме не один рік.

Під час засідання зазначалося, що незважаючи на світову тенденцію щодо розгоспіталізації та ресоціалізації осіб із психічними вадами, в Україні простежується збільшення чисельності підопічних у ПНІ та брак місць для їх влаштування. Водночас, в усіх психоневрологічних інтернатах спостерігається досить низький рівень і обмежений спектр надання медичних послуг підопічним. Фактично, про повноцінне психіатричне або соматичне лікування не йдеться взагалі, оскільки лише 15% з усіх закладів мають передбачених штатним розкладом фахівців. Решта закладів укомплектована, наприклад, лікарями-психіатрами – на 30%, а 38% ПНІ не має власних лікарів-психіатрів і терапевтів взагалі.

Крім того, через вкрай обмежене фінансування у переважній більшості ПНІ не забезпечено елементарних потреб людини, зокрема, у їжі та лікуванні. Так, наприклад, на забезпечення підопічних ПНІ медикаментами виділяється від 3 до 5 грн. бюджетних коштів на одну особу в день, що абсолютно недостатньо.

Зазначалося також, що у більшості ПНІ мають місце факти насильства й неналежного поводження з підопічними у вигляді примусу їх до праці, ненадання медичної допомоги, безпідставної примусової госпіталізації до психіатричних закладів, примусового лікування тощо.

Моніторинговою місію було виявлено ще ряд інших зловживань щодо недієздатних підопічних ПНІ з боку адміністрації та персоналу цих закладів, у вигляді порушення їхніх майнових прав, права на свободу пересування, повагу до людської честі і гідності тощо.

Виступаючи на засіданні, президент Асоціації психіатрів України Семен Глузман підкреслив: «Недієздатні особи залишаються людьми і традиція вичленення їх із суспільства – не правильна і дану проблему потрібно вирішувати, зокрема, на законодавчому рівні». За його словами, Асоціація буде продовжувати цю непросту роботу разом із Комітетом з питань охорони здоров’я.

Директор Українського науково-дослідного інституту соціальної і судової психіатрії та наркології Міністерства охорони здоров’я України Ірина Пінчук зауважила, що на сьогодні дуже мало зроблено для поновлення дієздатності осіб, які визнані недієздатними. Над цим питанням має спільно працювати мультидисциплінарна команда: психіатри, суди, органи опіки, громадські організації.

За її словами, у листопаді 2017 року Верховною Радою було прийнято Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання психіатричної допомоги» (№2205-VIII), яким передбачено, що недієздатна особа госпіталізується до закладу з надання психіатричної допомоги на її власне прохання, або за її усвідомленою письмовою згодою, а у разі, коли вона за станом здоров’я не може надати таку згоду - за рішенням (згодою) органу опіки та піклування, таким чином, усунено існуючу раніше в українському законодавстві дискримінуючу норму щодо госпіталізації недієздатних осіб до психіатричного закладу за заявою їх опікуна.

У круглому столі також взяли участь провідні вітчизняні та європейські фахівці з психіатрії, експерти, народні депутати, представники Кабінету Міністрів, міністерств охорони здоров’я, соціальної політики, юстиції, інших зацікавлених відомств, наукових медичних установ, регіональних департаментів (управлінь) охорони здоров’я, міжнародних та громадських організацій, а також представники ЗМІ.

Учасники засідання наголошували на необхідності розробити відповідну комплексну національну стратегію для забезпечення належного права недієздатних осіб в Україні на охорону здоров’я, соціальний захист та їх інших прав і свобод, передбачивши у ній усі необхідні для цього заходи, з урахуванням пропозицій іноземних експертів та кращих світових практик у цій сфері, а також забезпечити належне фінансування заходів цієї стратегії та їх неухильне виконання всіма гілками влади.

За результатами круглого столу ухвалено відповідну резолюцію.

Відеозапис із засідання "круглого столу":

    Аудіозапис засідання "круглого столу":

         частина перша:

                

           частина друга: