У засіданні взяли участь перший заступник голови Комітету з питань охорони здоров’я Оксана Корчинська, в.о. Міністра охорони здоров’я України, доктор Уляна Супрун, Уповноважений Президента з питань реабілітації учасників антитерористичної операції, які одержали поранення, контузію, каліцтво або інше захворювання під час участі в АТО Вадим Свириденко, представники депутатських фракцій і груп у Парламенті, комітетів Верховної Ради, Адміністрації Президента України, Кабінету Міністрів, Міністерства охорони здоров’я, Міністерства соціальної політики, Міністерства освіти і науки України, обласних медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) та клінічних госпіталів ветеранів війни, громадськості, міжнародних та благодійних організацій, ЗМІ, інших зацікавлених осіб.

Учасники круглого столу обговорили недосконалість системи медико-соціальної експертизи в Україні, проблеми системи реабілітації, шляхи вирішення проблем та реформування системи реабілітації.

Відкриваючи засідання, О.Корчинська наголосила, що тема реабілітації і надання інвалідності є надзвичайно актуальною, важливою і болючою останні чотири роки, оскільки триває російсько-українська війна. Дана системи потребує реформи, яка вже триває. Вже прийняті і є чинними два закони, які полегшують процедуру встановлення інвалідності: «Про внесення змін до статті 7 Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" щодо встановлення групи інвалідності» (2318-VIII) і «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення окремих питань проходження громадянами військової служби» (2397-VIII). Перший заступник голови Комітету підкреслила необхідність виконання даних законів.

Вона презентувала нову дорожню карту-схему проходження МСЕК для отримання інвалідності і оскарження прийнятих рішень.

Перший заступник голови Комітету повідомила, що серед внесених змін, зокрема: зобов’язання МСЕК створити виїзні комісії на місця; безстрокове встановлення інвалідності при втраті органу; підвищення на одну групу інвалідності для осіб, у яких інвалідність пов’язана із захистом Батьківщини тощо. Вона звернула особливу увагу представників МСЕК, що військові, які отримали інвалідність, зараз мають право залишатися на службі. Також, О.Корчинська підкреслила, що комісія має право лише рекомендувати місце роботи людини з інвалідністю, а не визначати конкретну професію. «Закон дуже чітко унеможливлює вирішення питання про присвоєння інвалідності за хабарі», - зазначила перший заступник голови Комітету.

Водночас, за словами О.Корчинської, на сьогодні ніхто не займається особою із самого початку, коли тільки виникла ситуація, яка може спричинити інвалідність – чи то ДТП, чи то поранення під час військових дій. Люди сприймають інвалідність як вирок, каліцтво. І завдання держави - повернути людину в суспільство морально здоровою, незважаючи на фізичні вади.

Виступаючи під час круглого столу Уляна Супрун розповіла про концепцію реформи системи реабілітації і зупинилася на проблемах у цій галузі.

За її словами, «досі процедура отримання статусу людини з інвалідності залишається принизливою і тому невтішними є результати реабілітації таких громадян». Так, у 2017 році зі складених 477 тисяч індивідуальних програм реабілітації було виконано 325 тисяч або 68%, з них повністю виконані – 144 тисячі (30%). В результаті проходження даних програм повністю були реабілітовані лише 2%, частково – 16%. Це при тому, що статистика не враховує ефективність реабілітації дітей.

На думку керівника Міністерства, така ситуація склалася через застарілі підходи до інвалідності та обмежень, використання недоказових методів реабілітації, відсутність індивідуальної роботи з інвалідами.

Також не правильним є підхід, коли спершу встановлюється інвалідність і лише потім складається індивідуальний план реабілітації. «Система направлена на видачу папірця, а не на повернення людини до звичайного життя», - сказала У.Супрун.

Окрім того, серед наявних проблем: відсутність мультидисциплінарного підходу; нестача кадрів, які надають реабілітаційні послуги; відсутність стандартів реабілітації і критеріїв її ефективності; хабарництво.

В.о. Міністра наголосила, що, в першу чергу, ми змінюємо підхід до надання інвалідності – це має бути не фіксація втрат, а перший крок до реабілітації з метою включення людини в повноцінне життя. Також має бути забезпечена безперервність процесу реабілітації, вчасне виявлення необхідності в таких послугах, перехід від пасивної до активної реабілітації, запроваджені міжнародні критерії ефективності тощо.

Вона також розповіла, що вже зроблено для реформування реабілітаційної сфери, зокрема, про створення реабілітаційних центрів для дітей.

Виступаючи на засіданні, Вадим Свириденко, який має чотири протези, але брав участь у багатьох змаганнях із марафону, зазначив, що вважає найефективнішою реабілітацію через спорт, оскільки вона впливає не тільки на фізичний стан, а й змінює психологічний стан, змінює мислення. На його думку, треба більше займатися людьми, які стали інвалідами, розповідати, як жити по-новому.

Також, за словами В.Свириденка, треба змінювати МСЕК. І закликав долучатися до обговорення і покращення запропонованої схеми проходження комісії для отримання інвалідності.

На сьогоднішній день близько 600 тисяч жителів України потребують забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації. Раніше особа з інвалідністю у цьому питанні часто залежала від підприємства, яке виробляє такі засоби, оскільки держава гроші виділяла підприємствам. Після внесення змін в законодавство, гроші даються на підприємство, яке виготовляє протези та інші засоби, тільки після підписання контракту і виконання робіт для кожного конкретного інваліда. Така схема дозволяє подолати прояви корупції у даній сфері, повідомив заступник Міністра соціальної політики Микола Шамбір.

Окрім того, цього року Міністерство запустило механізм грошової компенсації за самостійно придбані інвалідами технічні засоби, сказав М.Шамбір.

За його інформацією, в Україні розвивається виробництво виробів підвищеної функціональності для людей із особливими потребами. Такі сертифіковані вироби вже випускають шість підприємств.

У засідання круглого столу також взяв участь народний депутат України, президент Національного паралімпійського комітету України Валерій Сушкевич. Він наголосив на актуальності питань реабілітації, оскільки майже 3 мільйони громадян України мають інвалідність. «Щороку 1 мільйон громадян вперше проходять МСЕК», - поінформував В.Сушкевич.

Він висловив думку, що МСЕК слід віднести до Міністерства охорони здоров’я, а не Міністерства соціальної політики.

Заступник начальника з соціально-гуманітарної роботи державної установи «Академія патрульної поліції», голова ГО «Асоціація учасників та інвалідів АТО» (Миколаївська область), особа з інвалідністю внаслідок війни 1-ї групи Олександр Терещенко у своєму виступі зазначив, що реабілітація повинна не просто зафіксувати стан інвалідності, а дати можливість стати повноцінним членом суспільства, який сам заробляє на життя і не є тягарем для суспільства.

Директор Українського державного медико-соціального центру ветеранів війни Юрій Гріненко особливо наголосив на необхідності соціальної адаптації людей з інвалідністю. Так, важливим є створення мультидисциплінарних бригад, оскільки вирішення сімейних, побутових, житлових проблем значно покращує фізичний і стан пацієнтів «психологічна реабілітація йде у десятки разів ефективніше».

Перед учасниками круглого столу також виступила керівник відділу комунікаційних та трансформаційних кампаній Благодійної організації «Стратком уа» Оксана Горбач, яка розповіла про досвід участі українських ветеранів у міжнародних змаганнях «Ігри нескорених», як першого системного проекту з реабілітації учасників АТО від різних відомств.

Підбиваючи підсумки засідання, перший заступник голови Комітету з питань охорони здоров’я Оксана Корчинська наголосила: «Треба дати шанс кожному пораненому і ми повинні про них подбати».

      Відеозапис із засідання "круглого столу":

            Аудіозапис засідання "круглого столу:

                       частина перша:

                           

                      частина друга: