Постановою Верховної Ради України від 25 грудня 2012 року № 11-VІІ  «Про комітети Верховної Ради України сьомого скликання» затверджено предмети відання Комітету та обрано його персональний склад. До повноважень Комітету віднесено законопроектну роботу, підготовку та попередній розгляд питань, що належать до повноважень Верховної Ради України у сферах законодавства про охорону здоров’я, у тому числі про медичну допомогу, лікувальну діяльність, лікарські засоби, фармацію та фармацевтичну діяльність; державної політики у сфері боротьби із соціально небезпечними захворюваннями (СНІД, туберкульоз, наркоманія тощо); сучасних медичних технологій та медичної техніки; медичного страхування; санаторно-курортного оздоровлення; охорони материнства та дитинства, репродуктивного здоров’я населення, та виконання відповідних контрольних функцій у цих сферах.

До складу  Комітету  увійшло 12 народних депутатів України: Бахтеєва Т.Д. – Голова Комітету; Ілик Р.Р., Спіріна І.Д. – перші заступники Голови  Комітету; Біловол О.М. – заступник Голови Комітету; Гелевей О.І. – секретар Комітету; члени Комітету – народні депутати України Дейч Б.Д., Донець Т.А.,  Дудка В.В.,  Іонова М.М.,  Пазиняк В.С.,  Ханенко С.М., Шипко А.Ф.

18 квітня 2013 року членом Комітету обрано народного депутата України Поляченка Ю.В. (Постанова ВРУ від 18 квітня 2013 року № 220-VII «Про внесення змін до Постанови Верховної Ради України «Про комітети Верховної Ради України сьомого скликання»).

З метою забезпечення виконання покладених на Комітет функцій у його складі було створено 8 підкомітетів:

з питань законодавчого забезпечення медичної діяльності, захисту прав пацієнтів, прав і професійної відповідальності медичних працівників (голова – Поляченко Ю.В.);

з питань законодавчого забезпечення реформування системи охорони здоров’я, медичної освіти та науки (голова  - Ханенко С.М.);

з питань законодавчого забезпечення запровадження обов’язкового медичного страхування (голова – Дудка В.В.);

з питань законодавчого забезпечення охорони громадського здоров’я, санітарного та епідемічного благополуччя населення (голова – Пазиняк В.С.);

з питань законодавчого забезпечення розвитку фармації, здійснення фармацевтичної діяльності, виробництва та обігу виробів медичного призначення, розвитку сучасних медичних технологій (голова – Шипко А.Ф.);

з питань законодавчого регулювання санаторно-курортної діяльності, оздоровлення та відпочинку (голова – Дейч Б.Д.);

з питань законодавчого забезпечення охорони материнства та дитинства, репродуктивного здоров’я (голова – Іонова М.М.);

з питань законодавчого забезпечення протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу, туберкульозу, іншим соціально небезпечним захворюванням та з питань контролю за забезпеченням лікарськими засобами і медичними виробами, що закуповуються за державні кошти (голова – Донець Т.А.).

Організаційно-інформаційне, консультативно-правове, методичне забезпечення роботи Комітету здійснював секретаріат у складі 8 працівників.

Усього протягом скликання було проведено 39 засідань Комітету, на яких розглянуто 287 питань.

Законотворча робота Комітету була спрямована на законодавче забезпечення вирішення проблемних питань у сфері охорони здоров’я, створення правових умов, необхідних для поліпшення доступності та якості медичної допомоги населенню, підвищення доступності лікарських засобів, медичного забезпечення учасників антитерористичної операції, що відбувається на Сході України, та подальшого розвитку вітчизняної системи охорони здоров’я.

Усього протягом сьомого скликання Верховною Радою України розглянуто 53 законопроекти, з опрацювання яких Комітет був визначений головним. З них 8 прийнято в цілому як закони України,  а саме:

 «Про внесення зміни до статті 14 Закону України «Про екстрену медичну допомогу» щодо джерел фінансування системи екстреної медичної допомоги» (від 18.06.2013 № 333-VII);

 «Про внесення змін до статті 16 Основ законодавства про охорону здоров'я щодо укладення контрактів з керівниками державних, комунальних закладів охорони здоров'я» (від 19.11.2013 № 694-V);

«Про введення мораторію на ліквідацію та реорганізацію закладів охорони здоров‘я» (від 23.02.2014 № 772-VII);

«Про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров’я щодо забезпечення профілактики та лікування рідкісних (орфанних) захворювань» (від 15.04.2014 № 1213-VII);

«Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань проведення медико-санітарної експертизи» (від 04.07.014 № 1590-II);

«Про внесення змін до Закону України «Про лікарські засоби» щодо удосконалення порядку забезпечення населення лікарськими засобами, призначеними для лікування соціально небезпечних і тяжких хвороб» (від 12.08.2014 р. № 1637-VII);

«Про внесення змін до Закону України «Про лікарські засоби» щодо обігу лікарських засобів та державного контролю якості ввезених на митну територію України лікарських засобів» (від 20.10.2014 р. № 1707-VII);

«Про затвердження Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу на 2014—2018 роки» (від 20.10.2014 р.№ 1708-VII).

Завдяки прийняттю цих законів вдалося вирішити низку вкрай важливих питань, зокрема:

заборонити ліквідацію та реорганізацію закладів охорони здоров‘я  державної та комунальної форми власності, скорочення їх працівників та ліжко-місць;

визначити на законодавчому рівні право хворих рідкісними (орфанними) захворюваннями на  безперебійне і безкоштовне забезпечення   необхідними для лікування лікарськими засобами і спеціальним харчуванням;

скасувати необхідність систематичного перегляду встановленої інвалідності для осіб, інвалідність яких зумовлена наявністю анатомічних дефектів чи інших необоротних функцій органів і систем організму;

спростити порядок державної реєстрації в Україні лікарських засобів для лікування туберкульозу, ВІЛ/СНІДу, вірусних гепатитів, онкологічних, рідкісних (орфанних) захворювань, зареєстрованих компетентним органом Сполучених Штатів Америки, Швейцарії, Японії, Австралії, Канади або Європейського Союзу;

розблокувати питання щодо можливості ввезення та використання незареєстрованих в Україні лікарських засобів іноземних держав, необхідних для медичного забезпечення військовослужбовців та інших учасників антитерористичної операції (ліки, сироватки, вакцини тощо);

забезпечити продовження розпочатої в останні роки реалізації національної стратегії по боротьбі з ВІЛ/СНІДом за фінансової підтримки Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією тощо.

З 44 інших розглянутих законопроектів,  з опрацювання яких Комітет з питань охорони здоров’я було визначено головним, 3 не були прийняті Верховною Радою України, 24 - не були розглянуті, 16 – відкликано, 1 - прийнятий у першому читанні (проект Закону про внесення змін до статті 16 Основ законодавства України про охорону здоров‘я щодо акредитації аптечних закладів, реєстр. № 2226), у зв’язку з чим він підлягає передачі новообраній Верховній Раді України восьмого скликання.

Значне місце у виконанні законопроектної функції Комітету належало також роботі з підготовки висновків та пропозицій до проектів законів, з опрацювання яких головними були інші комітети Верховної Ради України. Протягом скликання Комітетом підготовлено 76 висновків до таких законопроектів.

Протягом періоду діяльності Верховної Ради України сьомого скликання значну увагу Комітет з питань охорони здоров’я приділяв виконанню визначеної Законом України «Про комітети Верховної Ради України» контрольної функції.

З усіх 287 розглянутих на засіданнях Комітету питань у порядку контролю за дотриманням вимог законодавства та з метою узагальнення практики його застосування було розглянуто 34 питання.

Протягом усього скликання одне з чільних місць у здійсненні контрольної діяльності Комітету посідали питання контролю ефективності використання бюджетних коштів, спрямованих на фінансування охорони здоров’я. Таке спрямування контрольної діяльності Комітету передусім було зумовлене значним дефіцитом фінансування галузі охорони здоров’я та пов’язаною з цим необхідністю раціонального використання державних коштів, що спрямовуються на її потреби, в умовах економічної кризи та нестабільної політичної ситуації в країні.

Так, на засіданнях Комітету неодноразово порушувалися питання щодо: фінансування державних цільових програм, замовником яких є МОЗ України, та ефективності використання спрямованих на їх виконання бюджетних коштів; стану державних закупівель лікарських засобів для забезпечення медичних заходів окремих державних програм і комплексних заходів програмного характеру та цінової ситуації на фармацевтичному ринку України; закупівлі автомобілів швидкої медичної допомоги для служби екстреної медичної допомоги; ситуації, що склалася з постачанням в Україну імпортних лікарських засобів у зв’язку з прийняттям Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні»; критичного стану із забезпеченням регіонів ліками, імунобіологічними препаратами, витратними матеріалами, дезінфекційними та іншими засобами, що закуповуються за бюджетні кошти тощо.

Значна увага Комітетом приділялася й контролю дотримання вимог законодавства у сфері медичного обслуговування та захисту населення від інфекційних хвороб. Зокрема, протягом скликання Комітетом розглядалися в порядку контролю питання:

щодо критичної ситуації у сфері імунопрофілактики інфекційних хвороб в Україні, відсутності в регіонах України вакцини туберкульозної БЦЖ та заходів, що вживаються Міністерством охорони здоров’я України з метою вирішення цих проблем;

про стан організації медичної допомоги дітям, хворим на онкологічні захворювання, та заходи щодо його покращання;

про хід впровадження Закону України «Про екстрену медичну допомогу»;

про хід реалізації пілотного проекту щодо запровадження державного регулювання цін на лікарські засоби для лікування осіб з гіпертонічною хворобою;

про результативність Державної цільової соціальної програми «Трансплантація» на період до 2012 року, сучасний стан справ у сфері трансплантації та наявні проблеми;

про стан виконання Постанови Верховної Ради України від 09.02.2010 р. №1859-VI «Про внесення змін до Постанови Верховної Ради України «Про невідкладні заходи щодо збереження цілісності лікувального комплексу Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит»;

про готовність системи охорони здоров’я до епідемічного сезону    2014-2015 рр. з грипу і ГРВІ та заходи, що вживаються МОЗ України з метою недопущення епідемічних ускладнень;

про стан реалізації державної політики у сфері санітарного  та епідемічного благополуччя населення та організацію роботи Державної санітарно-епідеміологічної служби України після її реорганізації тощо.

Крім того, з огляду на актуальність у даний час питань організації медичного забезпечення учасників АТО та населення, яке проживає на території її проведення, у червні та у серпні 2014 року Комітетом було проведено засідання за участю представників Міністерства охорони здоров‘я України, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Генерального штабу Збройних Сил України, Національної академії медичних наук України, Військово-медичної академії України, громадськості, на яких у порядку контролю розглянуто ці питання.

Також Комітетом заслуховувався звіт Міністра охорони здоров’я України Мусія О.С. про роботу Міністерства охорони здоров’я України у березні - червні 2014 року.

У порядку контролю за дотриманням вимог законодавства та з метою узагальнення практики його застосування Комітетом було проведено виїзне засідання в Донецькій області на тему: «Про досвід реалізації пілотного проекту з реформування системи охорони здоров’я у Донецькій області», у ході якого народні депутати України мали можливість ознайомитися з результатами проведення медичної реформи, діяльністю закладів охорони здоров’я первинної та вторинної ланки, організацією роботи обласного територіального медичного об’єднання (ДОКТМО), а також з організацією роботи обласного центру екстреної медичної допомоги (12 червня 2013 року).

У лютому 2014 року проведено спільне засідання комітетів Верховної Ради України з питань охорони здоров‘я та з питань інформатизації та інформаційних технологій, на якому розглядалося питання «Про пропозиції Української асоціації медичних комісій та експертиз щодо використання даних інформаційних електронних реєстрів асоціації у діяльності закладів охорони здоров‘я, відповідних органів виконавчої влади, установ та організацій» (протокол № 23/10 від 05.02.2014 року). За результатами розгляду зазначеного питання ухвалено Рішення Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров‘я «Про запровадження інформаційних електронних баз даних у діяльність закладів охорони здоров‘я  та  їх  використання у роботі  відповідних органів виконавчої влади, установ та організацій» від 09.04.2014 року № 04-26/4-28, яке направлено для відома та відповідного реагування заінтересованим міністерствам.

5 червня 2013 року за ініціативою Комітету відбулися парламентські слухання на тему: «Сучасний стан, шляхи і перспективи  реформи у сфері охорони здоров’я України». З метою консолідації зусиль українського суспільства довкола реформування вітчизняної системи охорони здоров’я на широке громадське обговорення було винесено вкрай актуальні питання щодо сучасного стану справ у системі охорони здоров’я України, досвіду запровадження реформи медичного обслуговування населення у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та м. Києві, виявлених у ході її реалізації проблем і недоліків, що  потребують усунення з метою забезпечення реалізації невід’ємного конституційного права кожного громадянина України на охорону здоров’я та медичну допомогу.

За результатами цих парламентських слухань Комітетом було підготовлено проект відповідних Рекомендацій та внесено на розгляд Верховної Ради проект Постанови Верховної Ради України про їх затвердження (від 20.09.2013 р. реєстр. № 3308). Зазначена постанова була прийнята у першому читанні 15.11.2013 р., однак під час розгляду Верховною Радою України у другому читанні 18.06.2014 р. не набрала необхідної для остаточного прийняття кількості голосів.

18 жовтня 2013 року за ініціативою Комітету відбулися слухання на тему: «Про запобігання поширенню епідемії туберкульозу, ВІЛ-інфекції/СНІДу та вірусних гепатитів», учасники яких обговорили проблемні питання у сфері  протидії соціально небезпечним інфекційним хворобам в Україні та визначили шляхи підвищення ефективності національної відповіді на пов‘язані з ними інфекційні загрози. За результатами розгляду та обговорення винесених на розгляд питань Комітетом підготовлені Рекомендації вказаних слухань, схвалені  рішенням Комітету від 18 листопада 2013 року № 04-26/4-19 та направлені для відома та організації виконання Кабінету Міністрів України, заінтересованим міністерствам і  відомствам.

Протягом скликання під егідою Комітету було проведено 8 «круглих столів» на такі теми: «ВІЛ/СНІД: сучасний стан захворюваності в Україні та шляхи подолання епідемії» (13 лютого 2013 року); «Туберкульоз: сучасний стан захворюваності в Україні та шляхи подолання епідемії» (14 лютого 2013 року); «Вірусні гепатити: сучасний стан захворюваності в Україні та шляхи подолання епідемії» (15 лютого 2013 року); «Проблеми та ефективність застосування замісної підтримуючої терапії в Україні» (20 травня 2013 року); «Актуальні проблеми комунальної фармації» (31 травня 2013 року); «Інфекційна безпека донорської крові та її компонентів в Україні» (3 червня 2013 року); «Зміни до законодавства з питань протидії поширенню ВІЛ/СНІДу в Україні» (27 червня 2013 року); «Лікарське самоврядування. Міжнародний досвід. Перспектива впровадження в Україні» (20 листопада 2013 року).

Крім того, протягом звітного періоду у Комітеті опрацьовано 5115 листів та звернень громадян, підприємств, установ та організацій.

Підсумовуючи викладене, слід зауважити, що, незважаючи на  проведену Комітетом роботу,  через дострокове припинення повноважень Верховної Ради України сьомого скликання залишилося багато невирішених проблем, заходи з подолання яких були заплановані Комітетом нереалізованих планів Комітету. Насамперед це стосується низки напрямів роботи, пов’язаної із забезпеченням розвитку та вдосконалення законодавства України у сфері охорони здоров’я.

Зокрема, не вдалося завершити розпочату роботу над законопроектами, присвяченими питанням регулювання медичної діяльності, у тому числі закладів охорони здоров’я, саморегулювання медичної професії, захисту прав пацієнтів, страхування професійної відповідальності медичних працівників, трансплантації органів і тканин, запровадження в Україні обов’язкового державного медичного страхування, а також гармонізації з міжнародними вимогами, передусім із законодавством ЄС, вітчизняного фармацевтичного законодавства та законодавства про вироби медичного призначення тощо.