На засіданні Комітету народні депутати – члени Комітету розглянули в порядку контролю питання щодо прогресу у підготовці установ Національної академії медичних наук України (НАМНУ) до контрактування Національною службою здоров’я України за Програмою медичних гарантій. 

Голова Комітету Михайло Радуцький нагадав, що торік Комітетом було надано низку рекомендацій НАМНУ щодо прискорення входження установ Академії до єдиного медичного простору та доєднання до Програми медичних гарантій (ПМГ). Стан виконання цих рекомендацій залишається на контролі Комітету.

«До кінця 2024 року процес трансформації установ Національної академії медичних наук має бути завершено і вони повинні увійти у єдиний медичний простір», - зазначив Михайло Радуцький.

Він підкреслив, що відповідно до постанови Уряду  № 209 від 27 лютого 2024 року, МОЗ України спільно з НСЗУ, Міністерством фінансів України та НАМНУ до 1 липня цього року  мають розробити пропозиції щодо долучення науково-дослідних установ Академії до Програми медичних гарантій з відповідними фінансово-економічними розрахунками та обґрунтуваннями. Йдеться про визначення переліку медичних послуг, які надаватимуться установами Академії, тарифи на такі послуги і коригувальні коефіцієнти.

Президент НАМНУ Віталій Цимбалюк повідомив, що робота з підготовки установ Академії до входження у єдиний медичний простір триває. Найбільш підготовлені до цього 8 інститутів Академії, які вже з січня 2025 року  зможуть перейти на роботу за Програмою медичних гарантій. За словами очільника Академії, буде робитися усе можливе, щоб й усі інші установи були готові до цього терміну автономізуватися та розпочати роботу з НСЗУ.

Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко поінформував присутніх, що Міністерством здійснюється підготовча робота спільно з Міністерством фінансів, щоб з початку наступного року установи НАМНУ могли отримувати відповідне фінансування від НСЗУ за договорами в рамках Програми медичних гарантій. Головне, щоб установи Академії вчасно реорганізувалися у державні некомерційні підприємства.

За інформацією заступниці Голови НСЗУ Ірини Кондратової, результати співпраці з НАМНУ свідчать про те, що наразі до переходу до єдиного медичного простору готові лише 4 з 33 її установ. Вона також відзначила, що заклади Академії, ще не розпочали реорганізацію в державні некомерційні підприємства та не передають медичних даних до електронної системи охорони здоров’я, що ускладнює підготовчий процес.

Заступник Міністра фінансів Роман Єрмоличев зазначив, що Мінфін розробив план дій для інститутів Академії, який 27 лютого затвердив Уряд. Інститути мають підготуватися до переходу на роботу за ПМГ та провести навчання персоналу. Також необхідно проаналізувати стан готовності установ НАМНУ до роботи за новими умовами для можливості забезпечення їх необхідним фінансуванням на перших порах, коли вони розпочнуть роботу з НСЗУ.

Обговоривши це питання Комітет ухвалив рішення рекомендувати: Національній академії медичних наук:

1) до 1 квітня 2024 року розробити план заходів на виконання листа Мінфіну від 5 березня 2024 року № 07060-07-5/6512, що буде містити заходи щодо:

- проведення навчання з підготовки входження до ПМГ керівництва та персоналу установ НАМН;

- забезпечення внесення установами НАМН медичних запитів до електронної системи охорони здоров’я;

- визначення переліку пакетів медичних послуг, пов’язаних з наданням спеціалізованої допомоги у визначених установах НАМН, і вартості договору про медичне обслуговування населення за ПМГ;

- забезпечення відповідності установ НАМН вимогам надавача послуг з медичного обслуговування населення, з яким головними розпорядниками бюджетних коштів укладаються договори про медичне обслуговування населення,    затвердженим    постановою    Кабінету     Міністрів     України від 28 березня 2018 року № 391;

- здійснення всіх необхідних організаційно-правових дій щодо перетворення установ НАМН, які планується долучити до ПМГ на першому етапі, в державні некомерційні підприємства;

- етапів долучення, починаючи з 2025 року, установ НАМН до ПМГ з чітко визначеним переліком таких установ для кожного етапу;

- забезпечення фінансування наукових програм установ НАМН України тощо;

2)  надати Комітету затверджений план заходів та забезпечити щомісячне інформування Комітету щодо його виконання.

Також Комітет ухвалив рішення, згідно з яким у разі невиконання Академією цих заходів народні депутати – члени Комітету мають ініціювати внесення змін до Державного бюджету в поточному році стосовно перегляду обсягів видатків, передбачених на фінансування НАМНУ, за відповідною бюджетно програмою у частині надання медичних послуг, а також звернутися до Прем’єр-міністра України щодо проведення засідання Уряду та Комітету з залученням представників НАМНУ для розгляду питання щодо неготовністю інститутів академії до входження до єдиного медичного простору до початку наступного року.

Рішення підтримали 9 народних депутатів (Василь Вірастюк, Дмитро Гурін, Оксана Дмитрієва, Юрій Заславський, Валерій Зуб, Сергій Кузьміних, Максим Перебийніс, Михайло Радуцький, Ольга Стефанишина).

Також на засіданні було розглянуто проект Закону  про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України з метою сприяння діяльності Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні (р. № 10345), поданий народним депутатом України Ольгою Стефанишиною та іншими народними депутатами України (разом 14 народних депутатів України).

Ним пропонується звільнити від ПДВ такі підакцизні товари як паливо, транспортні засоби, які закуплені коштом грантів Глобального фонду і надалі будуть переобладнані в мобільні амбулаторії. Наразі підакцизні товари, що закуповуються Глобальним фондом не звільнені від ПДВ.

«Він є важливим, тому що нам потрібно збільшити парк мобільних амбулаторій з метою своєчасності забезпечення в умовах війни доставки ліків і витратних матеріалів та підвищення доступності населення до медичних послуг», - зазначив Михайло Радуцький.

Автор законодавчої ініціативи, народний депутат України Ольга Стефанишина підкреслила важливість співпраці з Глобальним Фондом для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні, який вже багато років поспіль надає Україні потужну допомогу у боротьбі з цими небезпечними хворобами. Вона зазначила про важливість запропонованих законопроектом змін, реалізація яких дозволить заощадити додаткові кошти від грантів Глобального Фонду, спрямувавши їх на додаткові закупівлі для потреб хворих та запропонувала підтримати цей законопроект за основу та в цілому.

На засіданні також у режимі відео-конференції був присутній директор  Об'єднаної програми Організації Об'єднаних Націй з ВІЛ/СНІД (UNAIDS) Роман Гайлевич, який також підкреслив важливість продовження співпраці Україні та Глобального Фонду і зазначив, що запропоновані законопроектом зміни дозволять покращити умови фінансування програм Фонду, оскільки заощаджені внаслідок відсутності податку кошти будуть залишатися та використовуватися в Україні.

Комітет ухвалив рішення підтримати законопроект р. № 10345 та запропонувати Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, який визначено головним з його підготовки, рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду у першому читанні прийняти його за основу і в цілому як Закон.

Рішення підтримали 9 народних депутатів (Василь Вірастюк, Дмитро Гурін, Оксана Дмитрієва, Юрій Заславський, Валерій Зуб, Сергій Кузьміних, Максим Перебийніс, Михайло Радуцький, Ольга Стефанишина).

В порядку контролю на засіданні Комітету також було обговорено питання про забезпечення життєво необхідними лікарськими засобами хворих на рідкісні (орфанні) захворювання.

Голова Комітету зазначив, що необхідність розгляду цього питання обумовлена численними  зверненнями від громадян та пацієнтських організацій, що надійшли до Комітету з початку цього року, в яких повідомлялося про проблеми із забезпеченням орфанних хворих життєво необхідними ліками. Зокрема йшлося про ліки для хворих на СМА, хворобу Фабрі та гіпофібриногенемію.  

Михайло Радуцький підкреслив, що питання організації належного лікування орфанних хворих завжди у полі зору Комітету, який постійно співпрацює з Міністерством охорони здоров’я для створення механізмів забезпечення цих пацієнтів необхідними ліками бюджетним коштом. Зокрема, було створене необхідне законодавче підґрунтя для можливості закупівлі високовартісних ліків для цієї категорії хворих за договорами керованого доступу. Також він повідомив, що у державному бюджеті 2024 року на закупівлю лікарських засобів для орфанних хворих передбачено кошти у сумі 2,3 млрд грн і МОЗ України вже затверджено паспорт відповідної бюджетної програми.

Водночас він висловив сподівання на скоріше прийняття урядового законопроекту  р. № 9428, який розблокує закупівлю оригінальних (інноваційних) лікарських засобів за договорами керованого доступу. Цей законопроект вже підтриманий головним Комітетом з економічного розвитку та усіма парламентськими фракціями і групами.

В обговоренні питання взяли участь Міністр охорони здоровя України Віктор Ляшко, представники Державного підприємства «Медичні закупівлі України», Державного експертного центру МОЗ України  та представники пацієнтських громадських організацій.

Під час обговорення наголошувалося на тому, що за останні два роки укладено лише 2 ДКД по лікам для лікування орфанних захворювань, оскільки закупівля таких ліків має свої певні особливості, через їх надзвичайно високу вартість та невелику кількість хворих, для яких їх можна застосовувати. Ці фактори, зокрема, негативно впливають на бажання фармвиробників виходити на український ринок з цими препаратами.

На засіданні також виступив батько дитини з орфанним захворюванням, який наголошував на необхідності вжиття заходів для вирішення проблемних питань із забезпеченням його дитини необхідними ліками, яких на даний час немає в Україні.

Представники пацієнтських організацій наголошували на необхідності пошуку спільних механізмів співпраці щодо здійснення впливу на фармвиробників для стимулювання їх до роботи в Україні, а також зміцнення співпраці з Міністерством охорони здоров’я в рамках робочих груп для пошуку шляхів вирішення проблем у лікуванні орфанних хворих.

Підсумовуючи результати обговорення цього питання, Голова Комітету  запропонував об’єднати зусилля Комітету, Міністерства охорони здоров’я та пацієнтських організації з метою спільного вироблення дієвих кроків для вирішення окреслених проблем у цій сфері.

Крім того, депутати розглянули підготовлену до другого читання порівняльну таблицю до проекту Закону № 10094 щодо посилення спроможності наглядових рад закладів охорони здоров’я та продовження спрощеного періоду реорганізації в державні некомерційні підприємства.

Редакція законопроекту до 2-го читання була напрацьована спільно з Міністерством охорони здоров’я та Офісом Президента України.

13 березня 2024 року законопроект було розглянуто на засіданні підкомітету з питань охорони здоров’я Комітету, який підтримав його та рекомендував до ухвалення у  другому читанні.  

У визначений Регламентом Верховної Ради термін до законопроекту подано 49 поправок від народних депутатів.

Комітет ухвалив рішення врахувати 5 поправок,  відхилити 44 поправки та рекомендувати Верховній Раді прийняти запропоновану Комітетом остаточну редакцію проекту Закону у другому читанні і в цілому як Закон.

Рішення підтримали 9 народних депутатів (Василь Вірастюк, Дмитро Гурін, Оксана Дмитрієва, Юрій Заславський, Валерій Зуб, Сергій Кузьміних, Максим Перебийніс, Михайло Радуцький, Ольга Стефанишина).

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку

Ще за розділом


“Новини”

12 квітня 2024 09:21
08 квітня 2024 14:11
29 березня 2024 12:40
21 березня 2024 17:41
20 березня 2024 17:35
15 березня 2024 14:30
13 березня 2024 14:16
07 березня 2024 15:12
27 лютого 2024 10:50
23 лютого 2024 16:30