У Комітеті з питань охорони здоров’я відбулися слухання на тему: «Сімейна медицина – шанс на здоров’я та значне зменшення особистих витрат на лікування».
У слуханнях взяли участь народні депутати, представники Адміністрації Президента України, Секретаріату Кабінету Міністрів України, Міністерства охорони здоров’я України, інших зацікавлених міністерств і відомств, Національної академії медичних наук України, вищих медичних навчальних закладів, регіональних департаментів і управлінь охорони здоров’я та центрів первинної медико-санітарної допомоги, міжнародних та громадських організацій, а також медичні фахівці, науковці, експерти та представники ЗМІ.
З досвіду розвинених країн відомо, що більше 80 відсотків проблем із здоров’ям людини можна розв'язувати на первинному рівні охорони здоров’я. Саме тому розвиток первинної медико-санітарної допомоги став для багатьох країн виходом із кризової ситуації в системі медицини.
На сьогодні первинна медико-санітарна допомога, як основа будь-якої системи охорони здоров’я, опікується профілактикою і задовольняє близько 80–90% потреб населення у медичній допомозі, а також вважається раціональною з погляду економіки, потребуючи лише до 30% ресурсів галузі охорони здоров’я в цілому. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) в головному стратегічному документі «Здоров’я для всіх у ХХІ столітті» визначила розвиток первинної медико-санітарної допомоги на принципах сімейної медицини одним із важливих завдань для європейських країн.
Системи первинної медико-санітарної допомоги в різних країнах є різними залежно від історичних умов розвитку, однак більшість з них базується на принципах загальної практики – сімейної медицини.
Нині у більшості держав світу частка лікарів загальної практики – сімейної медицини серед усіх лікарів становить від 30 до 50% Їхня питома вага найбільша у Франції – 54%, а найменша в Іспанії – 15%, в США кількість лікарів ЗПСМ становить 39%. В Європі на 100 000 населення в середньому припадає 68 сімейних лікарів (від 47 в Голландії до 115 в Бельгії).
З метою забезпечення зниження рівня захворюваності, інвалідності та смертності населення в Україні в 2011 році було розпочато комплексну реформу медичної галузі, провідне місце в якій було відведено налагодженню ефективного функціонування системи надання населенню доступної і високоякісної первинної медичної допомоги на засадах сімейної медицини.
Для створення законодавчої та нормативно-правової бази для реалізації реформ була розроблено та ухвалено значну кількість нормативно-правових актів - законів України, постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України, наказів МОЗ України, ряду методичних рекомендацій.
Зокрема, було внесено відповідні зміни щодо удосконалення надання медичної допомоги до Основ законодавства України про охорону здоров’я, де було дано визначення первинної медичної допомоги, що базується на засадах загальної практики-сімейної медицини і прописані основні права та обов’язки сімейних лікарів, а також ухвалено Закон України «Про порядок проведення реформування системи охорони здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві», що дав старт реформуванню первинної ланки медичної допомоги на засадах загальної практики-сімейної медицини у чотирьох пілотних регіонах. А для забезпечення раціонального фінансування заходів з реформування первинної медичної допомоги, було внесено відповідні зміни до Бюджетного кодексу України, згідно з якими з 1 січня 2011 року видатки на функціонування сільських закладів охорони здоров'я (дільничних лікарень, медичних амбулаторій, ФАПів та фельдшерських пунктів) були віднесені до видатків, що здійснюються з районних бюджетів та бюджетів міст республіканського АР Крим та обласного значення.
Водночас починаючи з 2012 року у вищих навчальних закладах IV рівня акредитації та закладах післядипломної освіти були запроваджені цикли спеціалізації з фаху «загальна практика - сімейна медицина» для перепідготовки (підвищення кваліфікації) лікарів-спеціалістів реорганізованих закладів охорони здоров'я, які мали працевлаштовуватися на посади лікарів з фаху «загальна практика - сімейна медицина», за затвердженою МОЗ України програмою за очно-заочною формою навчання з використанням дистанційних методів підготовки, в тому числі через мережу Інтернет.
Однак, незважаючи на створене законодавче підґрунтя у цій сфері та вжиті заходи щодо практичної реалізації приписів законодавства, після завершення зазначеного вище пілотного проекту, мережа закладів первинної медичної допомоги й досі не сформована належним чином і не забезпечує потреб населення у якісній та доступній первинній допомозі.
За даними МОЗ України на сьогодні на більшості територій створено 565 центрів первинної медичної (медико-санітарної) допомоги. Однак загальна потреба у таких закладах по Україні становить не менше 720. При цьому, у 2015 році, за даними МОЗ України, лікарями загальної практики – сімейними лікарями працювало 13 336 осіб , що становить лише 50% від наявної потреби у зазначених фахівцях. Крім того, в 2015 році налічувалось 380 сільських лікарських амбулаторій, в яких жодна посада не заміщена лікарем (основним працівником) та 645 ФАПів без середнього медичного персоналу.
Учасники слухань у Комітеті зазначили, що запровадження сімейної медицини в Україні відбувається повільно і несистемно. Тож в умовах катастрофічного погіршення стану здоров’я народу України та наявних викликів сьогодення, зокрема, у вигляді триваючого збройного конфлікту на Сході України, необхідно вжити невідкладних заходів з метою завершення розпочатого реформування розвитку в Україні первинного рівня медичної допомоги, та розвитку повноцінного інституту сімейної медицини, що відповідатиме кращим міжнародним стандартам та дасть змогу забезпечити на належному рівні усі потреби населення у первинній медичні допомозі.
Під час слухань було заслухано доповіді щодо стану впровадження сімейної медицини в Україні та формування національної моделі первинної медичної допомоги, досвіду окремих регіонів та м. Києва у реформуванні первинної медико-санітарної допомоги на засадах загальної практики-сімейної медицини, а також досвіду роботи сімейних амбулаторій та окремих фахівців у цій сфері, у тому числі приватних лікарів первинної ланки.
За результатами розгляду винесеного на порядок денний питання народними депутатами України – членами Комітету було ухвалено за основу проект Рекомендацій слухань, у якому визначено важливі кроки, які сприятимуть удосконаленню умов надання первинної медичної допомоги населенню України та подальшому просуванню реформи української медицини.