Як повідомив Голова Комітету Михайло Радуцький, документ спрямований на розв'язання нагальних питань управління медичною галуззю в умовах медичної реформи та подальшого розвитку електронної системи охорони здоров’я.

Представляючи законопроект, одна із його авторів народний депутат Оксана Дмитрієва повідомила, що проектом пропонується запровадити можливість перетворення державних установ, таких як Академія медичних наук, дитяча лікарня «Охматдит», наукові інститути, в державні некомерційні підприємства і їх приєднання до Програми медичних гарантій. «Це важливий крок для створення єдиного медичного простору та доступу пацієнтів з усіх куточків України до високоспеціалізованої медичної допомоги», - сказала вона.

Також Оксана Дмитрієва зазначила, що проектом пропонується перехід системи виготовлення і забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації на міжнародні класифікації, що сприятиме використанню офіційної термінології ВООЗ в Україні та дозволить синхронізувати систему реабілітації в Україні з міжнародною.

Окрім того, запропоновано перенести електронну систему охорони здоров’я (ЕСОЗ) в основу законодавства, тим самим поширивши її на всю систему охорони здоров‘я, громадського здоров‘я. Також врегульовується її застосування щодо реабілітації у сфері охорони здоров‘я, донорства крові та її компонентів, контролю якості її послуг та уникнення подвійного фінансування.

Комітет ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді включити законопроект до порядку денного сесії і за результатом розгляду у першому читанні прийняти за основу.

Члени Комітету заслухали результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, виділених Національній службі здоров’я України на первинну медичну допомогу (ПМД), проведеного Рахунковою палатою.

Член Рахункової палати Василь Невідомий, представляючи звіт, наголосив на актуальності тематики перевірки, оскільки реформа системи фінансування сфери охорони здоров’я в країні розпочалася саме з первинної медичної допомоги. Він також відзначив значну роль первинної ланки медицини у період пандемії коронавірусу.«Такий аудит Рахункова палата проводила вперше і було охоплено шість міст України (Київ, Вінниця, Дніпро, Львів, Одеса і Харків), більше 20 надавачів первинної медичної допомоги», - сказав доповідач, додавши, що перевірено використання більше 38 мільярдів гривень, які виділялись з державного бюджету в період з 2018 по 2020 рік.

«Результати аудиту свідчать про те, що перехід на фінансування первинної медичної допомоги за принципом «гроші ходять за пацієнтом», поки що в повній мірі не відбувся. Фактично оплата ПМД залежала не від обсягу наданих пацієнтами медичних послуг, а від кількості підписаних декларацій», - сказав Василь Невідомий.

Він також зазначив, що протягом трьох останніх років надання ПМД відбувалося за відсутності формалізованої Програми державних гарантій медичного обслуговування населення, не було визначено чіткого переліку та обсягу медичних послуг і лікарських засобів, які будуть надаватися громадянам безкоштовно.

«Загалом, МОЗ не забезпечило контролю за використанням Національною службою здоров’я коштів бюджету на первинну медичну допомогу», - підсумував член Рахункової палати.

Зокрема, за словами представника контролюючого органу, 19 мільйонів гривень з державного бюджету було витрачено НСЗУ з порушенням умов договорів з надавачами медичних послуг, не було забезпечено безперервність надання послуг пацієнтам та контроль їх якості з боку МОЗ.

Електронна систему охорони здоров’я створена, але функціонує не на належному рівні.

Василь Невідомий поінформував, що за підсумками аудиту розроблено рекомендації Кабінету Міністрів, НСЗУ, МОЗ. Також повідомлено Офіс Генерального прокурора про виявлені аудитом ознаки кримінальних порушень.

Комітет взяв до відома інформацію Рахункової палати.

На засіданні Комітету виконавчий директор Українського інституту майбутнього Вадим Денисенко представив результати соціологічного дослідження: «Майбутнє медицини: чи готові українці доплатити за якісні медичні послуги». Дослідження проводилось онлайн в усіх областях країни, крім тимчасово окупованих територій.

Зокрема, за його словами, результати дослідження свідчать, що 87% опитаних повністю або частково готові скористатися можливістю отримувати медичні процедури та проходити операції у приватних медичних закладах, якщо держава буде компенсувати частину вартості послуги.

У засіданні взяли участь представники Міністерства охорони здоров’я, Рахункової палати, Національної служби здоров’я України, Офісу Президента України, Українського інституту майбутнього, представники міських рад та медичних установ Києва, Вінниці, Дніпра, Львова, Одеси і Харкова, АТ «Укрзалізниця», приватних закладів охорони здоров’я.

      Аудіозапис засідання Комітету: