За ініціативою народної депутатки Ольги Стефанишиної Комітет розглянув питання про стан централізованих закупівель лікарських засобів за кошти Державного бюджету України 2020 року. Зокрема, йшлося про здійснення централізованих закупівель лікарських засобів за кошти Державного бюджету 2020 року; виконання Держбюджету на 2020 рік у частині здійснення централізованих закупівель лікарських засобів і формування Наглядової ради ДП «Медичні закупівлі України».

Ольга Стефанишина у своєму виступі зазначила, що вдалося з’ясувати, що ситуація із державними закупівлями лікарських засобів «надкритична». Аргументуючи такий висновок, вона сказала: «На сьогодні за кошти державного бюджету 2020 року в українські лікарні не поставлено жодний лікарський засіб». Вона нагадала, що у державному бюджеті на цей рік передбачено майже 10 мільярдів гривень на фінансування 1350 найменувань і 38 програм.

На думку народної депутатки, винним у ситуації, що склалася є Міністерство охорони здоров’я, яке пізно розпочало процедури закупівлі. «На сьогодні, за даними з відкритих джерел, ще не завершені тендери по 351 позиції, навіть не оголошені тендери по 91 позиції», - сказала вона, зауваживши, що «це може призвести до переривання лікування хворих і воно вже є в деяких областях».

Ольга Стефанишина наголосила, що, враховуючи всі етапи, які має процедура закупівлі, «реально ліки за 2020 рік ми більшою мірою не побачимо ще, мінімум, пів року».

Ініціаторка розгляду питання також зупинилася на ситуації, яка склалася із формуванням Наглядової ради ДП «Медичні закупівлі України». Наглядова рада, яка наділена повноваженнями звільняти і призначати генерального директора, затверджує стратегію і моніторить роботу даного державного підприємства, досі не призначена.

Народна депутатка внесла пропозицію звернутися до Рахункової палати України з проханням провести аудит закупівель ліків у 2020 році.

У свою чергу, Міністр охорони здоров’я Максим Степанов не погодився із такою оцінкою ситуації із закупівлею ліків.

Він поінформував, що протягом 2020 року відбулась поставка ліків за програмами, які не були виконані у 2017, 2018 і 2019 роках, на 6,1 млрд грн і до кінця року очікуються поставки ще на 1,2 млрд грн.

За словами Міністра: «Всі номенклатури були затверджені наприкінці травня – початку червня 2020 року. Так сталося, оскільки в квітні місяці, коли я прийшов на посаду, у нас не було навіть номенклатури потреби 2020 року, і її треба було терміново зібрати».

Максим Степанов запевнив, що Міністерство турбує поставка лікарських засобів. Водночас, за його словами: «У нас не існує проблематики про жодному лікарському засобу. Зрозуміло, що інколи виникають ситуації, коли починають закінчуватись лікарські засоби в деяких регіонах, але в такому випадку ми відразу робимо перерозподіл з інших регіонів де є залишки». «Жодного випадку переривання процесу лікування ніде у нас не зафіксовано і зафіксовано не буде», - наголосив очільник галузі.

Урядовець також поінформував, що зараз розпочався процес складання технічного завдання для розробки електронної бази обліку та керування залишками лікарських препаратів так званої програми «е-сток». «Ми очікуємо вже влітку 2021 року запуск цієї програми в тестовому режимі і повний її запуск з вересня», - сказав Максим Степанов.

Висвітлюючи питання про формування Наглядової ради ДП «Медичні закупівлі України», Міністр нагадав, що підприємство існує з 2018 року, однак наглядову раду досі не створено.

За його словами, наразі створена комісія з відбору кандидатів, зареєстровані кандидати і зараз закінчується їх перевірка відповідно до законодавства. «Планується завершити процес формування наглядової ради до кінця 2020 року», - сказав доповідач.

Детальніше про стан закупівель ліків у 2020 року доповіла заступниця Міністра охорони здоров'я Світлана Шаталова.

Зокрема, за її словами: «Що стосується ДП «Медичні закупівлі України», всі технічні завдання і медико-технічні вимоги на лікарні засоби погоджені Міністерством охорони здоров’я в червні-липні. Станом на сьогодні проведено торги на 5 млрд грн. За даними Prozorro, укладено договорів на 3,2 млрд грн, а щодо решти заявлено намір про укладення договору. Ще 400 млн грн - в торгах». Світлана Шаталова також поінформувала, що за зекономлені кошти проводяться додаткові закупівлі для забезпечення 100% потреби по 14 програмам. «Вже укладено договорів на 95 млн грн проведено торгів на 113 млн грн», - сказала вона.

Посадовці Міністерства а також ДП «Медичні закупівлі України» відповіли на запитання народних депутатів.

Зокрема, генеральний директор Державного підприємства "Медичні закупівлі України" Арсен Жумаділов поінформував, що за укладеними договорами в Україну вже прибули ліки на 135 млн грн і їх розподіл та доставка по регіонам очікується у грудні 2020 року. Він також зауважив: «Станом на сьогодні підприємством укладено договорів на 4 млрд 373 млн грн і ця цифра буде зростати».

Під час обговорення порушувалися питання формування бюджету медичної галузі на 2021 рік.

Зокрема, Голова Комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький звернув увагу на пріоритетність фінансування підвищення заробітної плати медикам і забезпечення хворих лікарськими препаратами в умовах обмежених ресурсів державного бюджету.

Він наголосив, що не буде голосувати за виділення коштів у бюджеті на 2021 рік на реалізацію інвестиційного проекту по закупівлі протонного колайдера вартістю 1,5 млрд грн. За словами очільника Комітету, це питання буде обговорюватись сьогодні на нараді у Міністерстві фінансів.

Окрім того, на думку Михайла Радуцького: «Міністерство охорони здоров’я має погоджувати з Комітетом Верховної Ради бюджетні запити, які стосуються таких великих інвестиційних проектів. Особливо в режимі пандемії, економічної кризи, яка є сьогодні в Україні і не фінансування людей з орфанними захворюваннями і недофінансування з онкологічними, а також розуміючи, що в Києві є, і не один, працюючий лінійний прискорювач». «Ми можемо зараз побудувати корпус онкологічної лікарні, а працювати в ньому не буде кому. Я не про те, чи треба нам лінійні прискорювачі, чи ні, а про пріоритети при обмеженому бюджеті», - додав голова Комітету.

Обговорено також питання забезпечення вчасної закупівлі державою антиретровірусної терапії для людей, які живуть з ВІЛ.

Представники громадськості поінформували народних депутатів про критичну ситуацію, що склалася у рівненській лікарні із забезпеченням рядом препаратів, які мають закуповуватись державою для онкохворих.

За підсумками обговорення Комітет підтримав пропозицію направити звернення до Рахункової палати України з проханням щодо проведення аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, виділених у 2020 році Міністерству охорони здоров’я України для здійснення державних закупівель за бюджетними програмами забезпечення медичних заходів, окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру та за програмою «Громадське здоров’я та заходи боротьби з епідеміями».

    На своєму засіданні народні депутати розглянули також проект Закону України «Про внесення змін до статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров’я щодо пільг та підвищення оплати праці професіоналів з вищою немедичною освітою, які працюють в системі охорони здоров’я» (№ 4464)

Голова Комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький зазначив: «Це надзвичайно актуальний законопроект, оскільки переважна більшість працівників клінічних та інших лабораторій закладів охорони здоров’я – біологів, мікробіологів, вірусологів, біохіміків та інших, задіяних у процесі надання медичної допомоги населенню. Це - професіонали з вищою немедичною освітою. Вони на рівні з лікарями-лаборантами працюють безпосередньо з біологічним матеріалом, що містить небезпечні патогени, у тому числі задіяні у проведенні тестувань хворих на COVID-19 та контактних осіб, але на них не поширюється право на пільги, передбачені законодавством для медичних працівників, а також право на отримання доплати до заробітної плати, яку отримують медичні та інші працівники закладів охорони здоров’я, які надають медичну допомогу хворим на COVID-19».

За словами Михайла Радуцького, це призводить до відтоку кваліфікованих кадрів, що вкрай негативно позначається на роботі галузі особливо в умовах пандемії.

Одна із співавторів законопроекту народна депутатка Галина Янченко поінформувала, що законопроектом пропонується поширити соціальні гарантії, які мають медичні працівники, на професіоналів з вищою немедичною освітою, які працюють в системі охорони здоров’я. «В першу чергу йдеться про: стаж і можливість більш раннього виходу на пенсію, кілька днів додаткової щорічної відпустки, страхування від зараження певними хворобами, виплата оздоровчих надбавок», - сказала народна депутатка.

Міністерство охорони здоров’я підтримало даний законопроект.

Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді включити законопроект до порядку денного і за результатами розгляду його в першому читанні прийняти його за основу і в цілому з техніко-юридичним доопрацюванням.

Члени Комітету також розглянули проект Закону «Про внесення змін до розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» щодо відтермінування введення в дію частини десятої статті 10» (№ 4472).

Михайло Радуцький поінформував, що з пропозицією щодо врегулювання питання на вирішення якого спрямований даний законопроект до Комітету звернулась Національна служба здоров’я України.

На сьогодні питання забезпечення доступу пацієнтів за рахунок коштів державного бюджету до лікарських засобів врегульовано Постановою Уряду «Деякі питання державного регулювання цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення» та іншими підзаконним актами, які дають можливість закуповувати за кошти держбюджету також лікарські засоби, які не включені до Національного переліку основних лікарських засобів, але потрібні для лікування тяжких захворювань.

Водночас, з набуттям чинності частини десятої статті 10 Закону «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» (у чинній редакції з 1 січня 2021 року) за рахунок коштів державного бюджету можна буде закупити або відшкодувати вартість (реімбурсація) лише тих лікарських засобів, які включені до Національного переліку основних лікарських засобів або Програми медичних гарантій.

«Фактично це унеможливить доступ пацієнтів до інсулінів, ряду онкологічних препаратів та препаратів для орфанних хворих, які сьогодні відсутні у Національному переліку основних лікарських засобів або Програмі медичних гарантій. Окрім того, до Національного переліку не входить частина лікарських засобів, які необхідні для надання медичної допомоги хворим на COVID-19», - підкреслив голова Комітету.

Виходячи з вище сказаного законопроектом пропонується відтермінувати на рік (до 1 січня 2022 року) введення в дію частини десятої статті 10 Закону «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення».

Комітет рекомендував Верховній Раді включити законопроект до порядку денного і прийняти його за основу і в цілому з техніко-юридичним доопрацюванням.

Відеозапис засідання Комітету:

     Аудіозапис засідання Комітету: