Голова підкомітету з питань забезпечення епідемічної безпеки, боротьби із ВІЛ/СНІД та соціально небезпечними захворюваннями Комітету з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування Лада Булах, представляючи законопроєкт, окреслила проблему, на вирішення якої він направлений.

Так, за її словами: «За даними Всесвітньої організації здоров’я, в Україні сьогодні 23% дорослого населення (старші 15 років) курять щоденно. А кожний п’ятий підліток (діти від 13 до 15 років) курять саме електронні сигарети». Економічні наслідки і втрати від наслідків куріння становлять 3% ВВП країни, або 90 мільярдів гривень. Від захворювань, спричинених курінням, щороку в Україні помирають 84 тисяч осіб. Останні два роки почала зростати поширеність куріння саме серед молоді.

За словами народної депутатки, під час роботи над законопроєктом шукали найкращі підходи, а також врахували пропозиції громадянського суспільства.

Лада Булах наголосила: «Даним законопроєктом ми створюємо такі умови, що діти, народжені за час роботи Парламенту дев’ятого скликання, матимуть змогу не потрапити в тенета тютюнової індустрії і не почнуть курити».

Серед ключових новацій доопрацьованого законопроєкту вона назвала: заборону реклами та спонсорства електронних сигарет та рідин до них, сигарет для нагрівання, електронних пристроїв для куріння; заборону продажу сигарет та інших видів тютюнової продукції людям віком до 21 року; заборону рекламу тютюну в інтернеті; запровадження медичних попереджень на упаковках електронних сигарет, рідин та сигарет для нагрівання; збільшення площі медичних попереджень про шкоду куріння на пачках сигарет і нанесення їх на обох сторонах упаковки; заборону рекламної викладки тютюнових виробів та їх замінників на вітринах, заборону ароматизованих сигарет і рідин.

За словами, народної депутатки, опитування, проведене КМІС, показало, що 87% українців підтримують даний законопроєкт.

Лада Булах також зауважила, що проєкт відповідає вимогам європейського законодавства і реалізує Цілі сталого розвитку в Україні на період до 2030 року.

Комітет підтримав редакцію доопрацьованого законопроєкту і прийняв рішення внести його на реєстрацію в установленому порядку, відповідно до Регламенту Верховної Ради. Рекомендувати Верховній Раді включити проєкт Закону до порядку денного і за підсумками розгляду у першому читанні прийняти за основу.

Члени Комітету розглянули проєкт Постанови «Про вжиття невідкладних заходів, спрямованих на забезпечення належної профілактики, діагностики та лікування хворих дітей на цукровий діабет» (№ 4042).

Голова Комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький зауважив: «Порушені авторами законодавчої ініціативи питання є актуальними, оскільки, незважаючи на існуючу державну підтримку дітей хворих на цукровий діабет, – забезпечення їх за рахунок коштів державного бюджету інсулінами та засобами самоконтролю (глюкометрами і тест-смужками), - охоплення дитячого населення заходами з профілактики і ранньої діагностики, скринінгу цукрового діабету залишає бажати кращого». 

Представляючи проєкт, один із його авторів народний депутат Антон Поляков поінформував, що, згідно із статистичним даними, в Україні на сьогодні до 10 тисяч дітей хворіють на цукровий діабет. За його словами, в деяких містах місцева влада забезпечує таких хворих засобами контролю, однак централізованої програми немає. Постанова направлена на вирішення цієї проблеми.

Проект Постанови містить низку рекомендації Кабінету Міністрів щодо удосконалення проведення заходів з профілактики, діагностики та лікування дітей, хворих на цукровий діабет, а також забезпечення їх належного фінансування за рахунок бюджетних коштів;

Представниця Міністерства охорони здоров’я надала зауваження і пропозиції до проєкту постанови, оскільки багато заходів у сфері попередження і лікування цукрового діабету вже реалізуються, зокрема, освітні програми. Водночас, вона зазначила, що на забезпечення потреб осіб, які мають дану хворобу, виділяється недостатньо коштів.

Народні депутати також висловили ряд зауважень, зокрема, щодо необхідності визначення шляхів забезпечення видатків на пропоновану програму.

Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді включити проєкт Постанови у порядок денний та прийняти її за основу.

Народні депутати розглянули проєкт Закону «Про внесення змін до законодавчих актів України щодо дозвільної системи у сфері господарської діяльності та спрощення доступу на ринки» (№ 4219), щодо підготовки якого Комітет не є головним.

Цим законопроєктом пропонується внести зміни до законів, що стосуються дозвільної системи господарської діяльності та скоротити перелік дозвільних документів з метою спрощення дозвільної системи.

Зокрема, пропонується скасувати: спеціальний дозвіл на зайняття народною медициною; дозволи на транспортні перевезення радіоактивних матеріалів; необхідність надсилання до МОЗ копій документів про видані дозволи на використання водних об’єктів, віднесених до лікувальних, оскільки ці дані є у реєстрах; а також вилучити норму про заборону здійснення цілительства з використанням ЗМІ.

Законопроєкт представила його автор, народна депутатка Роксолана Підласа, яка зокрема, зауважила, що пропозиція про скасування дозволу на зайняття народною медициною внесена за ініціативою МОЗ, оскільки держава не має нести відповідальність за застосування таких методів лікування.

Щодо скасування дозволу на перевезення радіоактивних матеріалів транспортними засобами, то, за словами народної депутатки, це дублююча норма, яка є у загальному дозволі на перевезення радіоактивних матеріалів, який залишається чинним.

Питання вилучення норми про заборону здійснення цілительства з використанням ЗМІ Роксолана Підласа запропонувала додатково опрацювати із Комітетом, зокрема в частині відповідальності за нанесення шкоди цілительством по телебаченню.

В обговоренні взяли учать представники МОЗ та Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства.

Михайло Радуцький висловив пропозицію відтермінувати на один рік скасування положення про надання дозволів на заняття народною медициною і доручити Кабінету Міністрів України розробити відповідний нормативно-правовий акт, спрямований на врегулювання діяльності народної і нетрадиційної медицини та відповідальності осіб, які нею займаються.

Комітет підтримав прийняття проєкту Закону №4219 за основу. Дане рішення буде направлено Комітету, визначеному головним із опрацювання даного законопроєкту.

Члени Комітету розглянули питання про стан організації надання медичної допомоги хворим на цукровий діабет в Україні.

Були презентовані результати дослідження «Аналіз системи лікування та розрахунок економічних втрат від цукрового діабету в Україні», проведеного у 2020 році Київською школою економіки на замовлення громадської спілки «Асоціація виробників інноваційних ліків».

Як зазначив директор громадської спілки «Асоціація виробників інноваційних ліків» Володимир Редько: «Напередодні Всесвітнього дня діабету ми хотіли б ще раз привернути увагу до проблем менеджменту цукрового діабету в Україні, де поширеність захворювання і ускладнень є набагато вищою, ніж у країнах Європи».

Представник Київської школи економіки Андрій Ковальов, презентуючи результати дослідження, повідомив, що метою його проведення був розрахунок втрат, яких зазнає економіка України від цього захворювання і аналіз можливих покращень для зниження цих втрат.

Він наголосив, що діабет входить до сімки основних захворювань у всьому світі, однак, для України дана тема особливо актуальна, оскільки в нашій країні частіше виникають серйозні ускладнення в результаті цього захворювання, що свідчить про неефективність лікування.

Серед виявлених проблем у лікуванні діабету він назвав: низький рівень діагностування, неефективне лікування і, як наслідок, високу кількість ускладнень.

Андрій Ковальов виділив причини неефективного лікування: застарілі протоколи і рекомендації (не оновлювались з 2012 року) і низький рівень покриття ліками (є державні програми, але вони не задовольняють потреби, особливо, щодо неінсулінових препаратів) та тестовими системами (низьке покриття тест-смужками).

На основі проведеного аналізу і моделювання було пораховано, що щорічні втрати від діабету в Україні становлять 104 млрд грн, або 2,5% ВВП країни.

Доповідач також виклав чотири пропозиції, напрацьовані з метою покращення ситуації:

-         розробка довготривалого плану боротьби із діабетом;

-         регулярне оновлення протоколів лікування;

-         покращення рівня діагностики та скринінгу шляхом навчання і заохочення сімейних лікарів;

-         підвищення доступу до ефективного лікування шляхом розширення програм реімбурсації.

На думку дослідників, такі заходи дозволять запобігти економічним втратам до 2,2 млрд грн щорічно.

В обговоренні доповіді взяли участь народні депутати, представники Міжнародної діабетичної асоціації України, Української діабетичної федерації, які закликали врахувати отримані в ході дослідження результати та внесли свої пропозиції, направлені на зміну ситуації із захворюванням на цукровий діабет у країні.

Зокрема, народні депутати закликали МОЗ проявляти більшу ініціативу в питаннях регулювання кількості цукру і трансжирів у продуктах.

Комітет взяв до відома надану інформацію і вирішив направити підсумки дослідження Міністерству охорони здоров’я для подальшого опрацювання.

У рубриці Різне під час засідання було обговорено питання про підтримку членами Комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування проєкту бюджету на 2021 рік.

Михайло Радуцький поінформував, що Комітет з питань бюджету підтримав 90% поданих пропозицій, які стосуються сфери охорони здоров’я, і висловив сподівання, що народні депутати – члени Комітету підтримають проєкт Закону «Про державний бюджет на 2021 рік» (№4000) у першому читанні, відкривши можливість для внесення необхідних правок при підготовці бюджету до другого читання.

Відеозапис засідання Комітету:

Аудіозапис засідання Комітету:

         частина перша:

         частина друга: