Голова Комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький повідомив, що даний законопроєкт системно пов’язаний з проєктом Закону «Про Державний бюджет України на 2021 рік». Пропоновані ним зміни до Бюджетного кодексу України обумовлені необхідністю врегулювання правових засад функціонування бюджетної системи України, міжбюджетних відносин для здійснення повноважень органів місцевого самоврядування на новій територіальній основі.

Він також звернув увагу, що запропонованими змінами до пункту 26 Прикінцевих положень Бюджетного кодексу України фактично скасовується норма Закону «Про державні фінансові гарантії» щодо фінансування програми медичної гарантії на рівні не нижче 5% ВВП та віднесення видатків на цю програму до захищених статей видатків бюджету, а також положення щодо необхідності розрахунку тарифів для визначення компонента оплати праці медиків з базовою величиною не менше 250% середньої базової зарплати в Україні за липень року, що передує плановому.

«Натомість Уряд пропонує нам визначити порядок та розміри фінансування програми медичних гарантій виходячи з наявних фінансових ресурсів державного та місцевих бюджетів. По суті це означає, що фінансування даної програми буде здійснюватися за залишковим принципом, що негативно позначиться на якості надання медичної допомоги та її доступності», - підкреслив Голова Комітету.

Михайло Радуцький також висловив переконання, що «Комітет має наполягати на тому, щоб норми закону щодо фінансування програми на рівні 5% ВВП і визначення мінімального рівня заробітної плати медиків виконувались, а не скасовувались».

Доповідач нагадав, що на минулому засіданні Комітет подав поправки до проєкту бюджету на 2021 рік, які, зокрема, передбачають збільшення фінансування програми медичних гарантій з 123 до 220 мільярдів гривень (або 5% ВВП).

В обговоренні законопроєкту взяли участь представники Міністерства охорони здоров’я України, Національної служби здоров’я України, ДП "Медичні закупівлі".

Комітет підтримав ряд пропозицій до законопроєкту, зокрема: про вилучення із нього пункту щодо зміни обсягів фінансування програми медичних гарантій та визначення окладів медиків; доповнити та внести зміни в частині надання МОЗ права брати бюджетні зобов’язання за договорами закупівлі ліків; включити пропозиції, надані Національною службою здоров’я України.

Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти проєкт Закону №4100 у першому читанні за основу із врахуванням наданих Комітетом пропозицій, та направити висновок щодо законопроєкту до Комітету з питань бюджету із проханням врахувати пропозиції, затверджені Комітетом з питань здоров’я нації, медичної допомоги.

Члени Комітету заслухали презентацію Віце-прем'єр-міністра України - Міністра цифрової трансформації України Михайла Федорова щодо цілей і роботи цього Міністерства.

Зокрема, він назвав чотири цілі, яких Мінцифри планує досягти до 2024 року: перевести 100% послуг онлайн, на 95% покрити країну інфраструктурою інтернету, навчити 6 мільйонів українців базової цифрової грамотності і збільшити долю ІТ та креативної індустрії у ВВП країни до 10% (сьогодні це 3-4%).

Михайло Федоров розповів про шляхи досягнення цих цілей та наявні досягнення на усіх напрямках.  

«Ми хочемо, щоб за три роки (залишилось два роки) наша країна стала найзручнішою для взаємодії людей і бізнесу з державою», - підсумував він.

«Наша амбітна ціль - зробити так, щоб з 1 вересня 2021 року органи влади взагалі не вимагали від людей паперові документи», - сказав Віце-прем'єр-міністр, додавши, що «ця амбітна ціль дозволить нам пришвидшити процеси в державі, ліквідувати неефективні процеси та прибрати неефективних людей».

Заступник Міністра охорони здоров’я України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Міністерства охорони здоров'я України Ярослав Кучер поінформував про бачення планів цифрової трансформації у медичній сфері.

За його словами, на цьому напрямку у Міністерстві 85% займає програма eHealth. Він розповів про адміністрування даної програми і плани щодо її подальшого розвитку.

Ярослав Кучер озвучив виклики, які стоять перед Міністерством, серед яких: низька ефективність і непрозорість системи охорони здоров’я, екстенсивна форма ведення медичної документації, недостовірні статистичні дані і недостатність інформації про стан здоров’я пацієнта, недостатньо розвинена медична інфраструктура інформатизації, обмежена доступність медичних послуг, потреба у стабільному ресурсному забезпеченні та розвитку кадрового потенціалу.

Також Заступник Міністра назвав стратегічні цілі:

- надання якісних, безпечних та доступних цифрових медичних послуг українцям;

- забезпечення прозорості фінансування системи охорони здоров’я;

- зменшення адміністративного навантаження на медичних працівників;

- нові можливості для бізнесу в медичній сфері.

Серед найближчих планів, за словами Ярослава Кучера: нормативно правове врегулювання переходу від паперових форм до електронних документів і даних; сталий розвиток eHealth та її компонентів; розвиток Інформаційно-аналітичної системи «Централь 103»; створення онлайн-платформи супроводу міжнародних програм із охорони здоров’я, медичної та фармацевтичної освіти і науки в Україні; розвиток телемедицини.

Доповідачі відповіли на запитання народних депутатів.

Комітет прийняв рішення взяти до відома надану інформацію.

Члени Комітету розглянули звернення народної депутатки Ольги Василевської-Смаглюк щодо організації надання паліативної допомоги дітям та дорослим бригадою мобільної медичної паліативної допомоги КНП «Київська міська клінічна лікарня № 11» Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за договорами про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій з Національною службою здоров’я України.

Народна депутатка Ольга Василевської-Смаглюк поінформувала, що КНП «Київська міська клінічна лікарня № 11» має договір на надання паліативної допомоги із фінансуванням в обсязі понад 7,5 мільйонів гривень, однак про надання цією лікарнею таких послуг нічого не відомо. На запит народної депутатки вказана лікарня надала інформацію про надання 254 таких послуг з початку року, водночас НСЗУ має інформацію про 54 послуги.

У розгляді питання взяли участь керівники НСЗУ, КНП «Київська міська клінічна лікарня № 11», представники громадських організацій.

Комітет рекомендував НСЗУ провести перевірку дотримання виконання умов договору КНП «Київська міська клінічна лікарня № 11» та до 1 грудня 2020 року поінформувати народну депутатку О.Василевську-Смаглюк і Комітет про результати такої перевірки та вжиті заходи.

           Відеозапис засідання Комітету:

       Аудіозапис засідання Комітету:

       частина перша:

       частина друга: