Захід проводився за сприяння Всеукраїнського лікарського товариства, медичних асоціацій і товариств - членів Національної лікарської ради України, Української медичної експертної спільноти. 

У засіданні взяли участь народні депутати, представники Національної академії медичних наук, місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, професійних спілок, організацій роботодавців, громадськості, міжнародних організацій.

Обговорювалися найгостріші питання національної політики охорони здоров’я, управління галуззю, якості і доступності медичної допомоги, регулювання професійної діяльності, професійного самоврядування і безперервного професійного розвитку.

На початку засідання народний депутат Олег Мусій наголосив: «Без визначення мети важко розбудовувати систему охорони здоров’я країни». «На жаль, сьогодні ми не відчуваємо взаємодії виконавчої гілки влади із спільнотою, а без такої взаємодії з фахівцями рухатися вперед складно», - зазначив він.

Перед учасниками круглого столу виступила голова Комітет з питань охорони здоров’я Ольга Богомолець, яка наголосила на важливості збільшення тривалості життя жителів України. «Збільшення тривалості продуктивного життя є ключовим критерієм ефективності державної політики», - зазначила вона.

За словами депутата, аналіз статистичних даних показує: «Українська нація може зникнути через 180 років через вимирання. І цей процес розпочнеться зі сходу країни, де населення може вимерти вже через 70 років».

О.Богомолець наголосила, що у даних розрахунках не враховані міграційні процеси, які значно пришвидшують цей процес.

Водночас, вона висловила переконання, що ситуацію можна змінити. «Ми можемо стати не тільки свідками, а й учасниками того, коли наша «крива» піде вгору», - сказала О.Богомолець.

Голова комітету підкреслила: «Без зростання тривалості життя не можливий і розвиток економіки. Водночас, надзвичайно важливо, щоб життя було продуктивним. І це питання державної політики – держава має розвивати галузі, які не входять у протиріччя із збільшенням тривалості життя».

О.Богомолець навела досвід інших країн в питаннях збереження і розвитку людського потенціалу.

На її переконання, для вирішення питання збільшення тривалості життя, необхідні зміни на загальнодержавному рівні. Так, країни, які досягли значних позитивних результатів, змінили стандарти споживання солі і жирів, ведуть боротьбу із тютюнопалінням, запровадили індивідуальний моніторинг для хворих із серцево-судинними захворюваннями, проводять освітню роботу щодо необхідності самоспостереження із метою виявлення меланом на ранніх стадіях тощо.

Голова Комітету поінформувала, що в Україні працює програма «День меланоми» і це вже дає свої результати. Водночас, поки не вдалося реалізувати програму «80+».

За її словами, у нашій країні найбільшими проблемами залишаються серцево-судинні захворювання і онкологія.

«На жаль, в бюджеті закладено лише 30% від потреби на лікування хворих з онкологічними захворюваннями. На моє переконання, держава має гарантувати медичну допомогу всім хворим з онкологією і хворобами серцево-судинної системи», - підкреслила О.Богомолець.

Аналізуючи ситуацію в Україні із захворюваннями на новоутворення, вона зазначила: «В деяких областях захворюваність на злоякісні утворення має порівняно невисокі показники, але реєструється висока смертність від даних захворювань. Це свідчить про пізнє діагностування. У нормі реєстрація має перевищувати смертність і між даними показниками має бути різниця в 70%».

Незважаючи на вищевикладене, голова Комітету зазначила, що налаштована оптимістично: «Є можливості і економічні, і міжнародні для підняття людського потенціалу України».

Перед учасниками засідання круглого столу виступив проректор Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика, доктор медичних наук, професор Олександр Толстанов, який презентував концепцію розвитку системи охорони здоров’я України, напрацьовану за всі роки незалежності країни.

За його словами, Україна дуже потребує зміни системи охорони здоров’я, яка досі передбачає виділення коштів на установи, а не на потреби хворих.

«Реалізація пропонованої моделі побудови охорони здоров’я потребує законодавчого забезпечення, підтримки медичної спільноти і контролю з боку громадськості», - зазначив О.Толстанов.

За його словами, втілення даної концепції дозволить збільшити тривалість життя, зменшити захворюваність вже за 10-15 років. «Для цього потрібна політична воля, взаємодія законодавчої і виконавчої влади, а також громадянського суспільства», - підкреслив доповідач.

Учасники круглого столу зазначали, що сьогодні для досягнення мети і цілей національної політики охорони здоров’я необхідно визначити стратегію подальшого розвитку галузі та основні засади сучасної системи управління нею, оскільки не цілеспрямованість змін в національній системі охорони здоров’я та їх хаотичність і відсутність чітко визначеної комплексної стратегії призвели останнім часом до накопичення помилок управління і зростання ризиків.

Така ситуація зумовлює необхідність удосконалення законодавства та стратегічного планування для забезпечення розвитку галузі і негайного вжиття невідкладних тактичних заходів щодо корекції курсу медичної реформи. Зокрема, невідкладного коригування потребує система стандартизації послуг та їх тарифікації, кадрова політика (в якісному і в кількісному аспектах), на часі налагодження ефективних комунікацій та координація місцевої політики охорони здоров’я.

Відзначалося, що на особливу увагу заслуговує надання за європейським прикладом професіоналам галузі самоврядності, повноважень і відповідальності у питаннях, які не можуть бути професійно вирішені чиновниками: якість медичного обслуговування, професійна компетентність, безперервний професійний розвиток тощо.

Для визначення основних шляхів забезпечення сталого розвитку галузі охорони здоров’я обговорення у колі професійної медичної спільноти потребують ряд нагальних питань, зокрема щодо: формування державно-громадської моделі управління охороною здоров’я через запровадження лікарського самоврядування; удосконалення процедур надання і припинення права на професійну діяльність, безперервного професійного розвитку лікарів; сучасних аспектів системного менеджменту і досконалості управління; стандартизації, оцінки технологій охорони здоров’я, доказового менеджменту як джерела впевнених клінічних і управлінських рішень; співвідношення національного контексту і кращих світових практик в охороні здоров’я; місця фармацевтичного обслуговування і стоматологічної медичної допомоги; місцевих аспектів політики охорони здоров’я.

За результатами обговорення винесених на розгляд питань учасники круглого столу ухвалили резолюцію з відповідними рекомендаціями усім зацікавленим сторонам процесу реформи вітчизняної системи охорони здоров’я.

        Відеозапис із засідання "круглого столу":

         Аудіозапис засідання "круглого столу":

                   частина перша:

                 

                     частина друга:

                

                 частина третя:

                

                 частина четверта: