На початку засідання голова Комітету з питань охорони здоров’я Ольга Богомолець розповіла про свій недавній досвід спостереження за військовими навчаннями, які проводилися в ізраїльському медичному центрі Галілея, розташованому на кордоні з Ліваном.

О.Богомолець наголосила, що подібні навчання проводяться щороку у кожному медичному закладі для всього медичного персоналу і кожен їх учасник має чіткі завдання та інструкції на випадок бомбардування, надзвичайних ситуацій, великого напливу поранених тощо.

Вона звернула особливу увагу, як організовані шляхи евакуації пацієнтів, налагоджена система обліку на всіх етапах перебування поранених в медичному центрі, відпрацьовані способи взаємодії між підрозділами у випадку відсутності електропостачання і засобів електронного зв’язку, система контролю за правильністю надання допомоги.

«Організовує навчання Міністерство оборони, а медичні заклади лише виконують свою частину роботи», - сказала голова Комітету.

За словами О.Богомолець навчання проходять під лозунгом: «Підготувати лікарів до найгіршого, щоб надати допомогу якнайкраще».

Вона висловила впевненість, що, «доклавши певні зусилля, ми здатні підготувати медичні заклади в Україні на такому ж рівні, який побачила під час навчань в Ізраїлі».

О.Богомолець також підкреслила, що, саме завдяки проведенню навчань незадовго до вибухів на військових складах в Ічні, вдалося уникнути людських жертв.

Учасники круглого столу заслухали інформацію представників військових та цивільних органів управління у сфері охорони здоров’я щодо заходів, вжитих ними у зв’язку з введенням воєнного стану, а також напрацювання алгоритмів взаємодії на випадок можливого загострення ситуації.

Виступаючи перед учасниками круглого столу президент Національної академії медичних наук України академік Віталій Цимбалюк розповів про роботу Академії протягом більш як чотирьох років в умовах російської збройної агресії на сході країни. Зокрема, він повідомив: «Фахівці НАМН проконсультували і пролікували більше 70 хворих з Луганської і Донецької областей і більше 12 тисяч учасників АТО. Медико-психологічну реабілітацію пройшли 690 постраждалих».

В.Цимбалюк поінформував про заходи, які вживаються Академією, у зв’язку із введенням в 10 областях України військового стану.

«У наукових установах, які мають клініки, ми готові розгорнути до 1000 ліжок. Вже проведена вся необхідна робота – створено запас медикаментів, інструментарію, препаратів крові», - сказав він. «В умовах фінансування 25% від потреби великий запас створити не вдасться, але певний запас створили», - зазначив президент НАМН:

Також, за його словами, створено мобільні бригади, які зараз проходять навчання.

Загалом В.Цимбалюк позитивно оцінив введення військового стану, оскільки за кордоном, в тому числі завдяки російській пропаганді, події на сході України досі сприймали як внутрішній громадянський конфлікт. Окрім того, введення військового стану дозволить мобілізувати ресурси і підготуватися до можливого загострення ситуації.

Про підготовку системи охорони здоров’я військовослужбовців до роботи в умовах воєнного стану розповів перший заступник начальника Головного військово-медичного управління полковник медичної служби Андрій Галушка.

А.Галушка поінформував, що після оголошення воєнного стану визначено заклади охорони здоров’я та державні установи НАМН, що залучаються для надання вторинної (спеціалізованої) та третинної (висококваліфікованої) медичної допомоги військовослужбовцям. Зараз вони проводять: підготовку резерву профільних ліжок для прийому поранених (хворих) військовослужбовців; створення запасів лікарських засобів, виробів медичного призначення, донорської крові та її препаратів; організовують забезпечення можливості одночасного прийому не менше 10-15 осіб поранених (хворих) військовослужбовців.

«Також проведено ряд практичних заходів з нарощування спроможностей щодо медичного забезпечення військ на південно-східному напрямку, а саме: розпочато роботу щодо формування мобільного госпіталю; сформовано загін спеціалізованої медичної допомоги військового мобільного госпіталю (на 60 ліжок) з можливістю розгортання до 100 ліжок; сформовано чотири лікарсько-сестринські бригади для підсилення цивільних закладів охорони здоров’я; здійснюються заходи щодо підвищення готовності військових закладів охорони здоров’я до виконання завдань за призначенням», - розповів представник Міноборони.

Водночас він назвав проблеми: недостатня кількість особового складу для виконання завдань у випадку широкого розгортання агресії, а також невирішеність питання щеплення військовослужбовців від найбільш небезпечних захворювань.

Учасники круглого столу обговорили питання підготовки медичних працівників, які могли б надавати медичну допомогу в умовах воєнних дій та формування відповідного резерву фахівців.

Зокрема, зазначалося, що у медичних вузах зараз працюють лише 10 кафедр, які готують офіцерів запасу. Але особливо гостро стоїть питання підготовки середньої ланки медичних працівників – фельдшерів та медсестр.

О.Богомолець зазначила, що Комітет звернеться до коледжів щодо відкриття необхідних спеціальностей, а також до Міністерства оборони і Міністерства освіти стосовно розробки відповідних програм.

Комітет з питань охорони здоров’я також має намір звернутися до Кабінету Міністрів стосовно напрацювання нового документу, що регламентує щеплення військовослужбовців.

На засіданні круглого столу виступили представники областей, у яких запроваджено воєнний стан.

Зокрема, про досвід організації надання медичної допомоги в умовах воєнних дій розповіла заступник директора Департаменту охорони здоров’я Луганської обласної державної адміністрації Ольга Рибалка.

За її інформацією: «З початку збройної агресії серед цивільного населення постраждали 700 осіб, з них загинуло 266 чоловік, майже кожний третій».

О.Рибалка також повідомила, що, з набутого досвіду військово-медичної служби Збройних Сил в області та медико-тактичної обстановки, сформовано три ешелони закладів охорони здоров’я, які залучаються до надання медичної допомоги пораненим: медичні заклади, що надають долікарську, першу допомогу та кваліфіковану допомогу за життєвими показниками і розташовані вздовж лінії зіткнення; заклади, що надають спеціалізовану допомогу; клінічні лікарні, які надають висококваліфіковану медичну допомогу.

Окрім того, в області напрацьовано лікувально-евакуаційні напрямки руху санітарного транспорту, відпрацьовано механізм взаємодії з Військовими мобільними госпіталями, створені запаси медикаментів, медичних засобів, води, перевірена готовність і рівень забезпеченості усіх служб і об’єктів, посилено моніторинг стану навколишнього середовища та ряд інших.

Серед проблемних питань заступник директора Департаменту назвала: зношеність парку санітарних автомобілів, відсутність централізованої оперативно-диспетчерської служби, недостатній резерв медикаментів на випадок довготривалого проведення операції з відбиття агресії з боку Російської Федерації.

За підсумками обговорення учасники круглого столу напрацювали ряд пропозицій для органів виконавчої влади щодо підвищення готовності системи охорони здоров’я до роботи та міжвідомчої взаємодії в умовах воєнного стану.

         Відеозапис із засідання "круглого столу":

           Аудіозапис засідання "круглого столу":

           частина перша:

          

           частина друга: