У заході взяли участь народні депутати, видатні жінки України, матері-героїні з усіх регіонів України, представники української та міжнародної жіночої громадськості, представники Адміністрації Президента України, Кабінету Міністрів, Міністерства охорони здоров’я, Міністерства соціальної політики, Міністерства молоді та спорту, Національної академії медичних наук, представники посольств іноземних держав в Україні та релігійних організацій.

Голова Комітету з питань охорони здоров’я Ольга Богомолець, відкриваючи засідання, привітала учасників з Днем матері та Днем родини, які нещодавно відзначалися в Україні та закликала взяти участь в обговоренні надважливих питань збереження українського роду. «Лише за минулий рік нас, українців, стало на 200 тисяч менше. Віртуальний Тернопіль або віртуальний Івано-Франківськ зник з карти України. Навіть не будемо рахувати скільки зникло маленьких сіл та міст, якщо говорити про цифру 200 тисяч. І саме матері, і жінки, продовжують рід і які дивляться в майбутнє України», - наголосила голова Комітету.

О.Богомолець повідомила про те, що минулої неділі було проведено Міжнародну асамблею матерів і висловила сподівання, що учасники цього круглого столу наступного року стануть співорганізаторами цієї Міжнародної асамблеї.

Учасники круглого столу обговорили нагальні проблеми українського жіноцтва,  укріплення ролі сучасної жінки у суспільно-політичному та економічному житті країни, зміцненні сім’ї, поширенні культури миру, побудові соціально-справедливого суспільства, заснованого на християнських цінностях, відродженні духовності та культури нашого народу.

Під час заходу також обговорено питання, що стосуються охорони здоров’я жіночого населення, соціального захисту матерів, сімей з дітьми та багатодітними дітьми, попередження насильства в сім`ї, соціальної підтримки учасників АТО та членів їх сімей.

У виступах прозвучали пропозиції щодо внесення змін та доповнень до законодавства з метою зміцнення інституту захисту материнства і дитинства та прав жінок в Україні.

У круглому столі також взяли участь представники іноземних громадських організацій з Туреччини, Сирії, Боснії та Герцеговини, Нідерландів, Португалії, Японії, які втратили своїх дітей на війні, та жінки з інших країн, які зіткнулися з проблемами, аналогічними тим, які доводиться розв’язувати українським матерям та жінкам. Вони поділилися власним досвідом про миротворчу діяльність жінок, про поширення культури миру та про роль жіноцтва у громадському просторі.

Довідково:

Відомо, що вперше ідея відзначення Дня матері була оприлюднена у 1872 році американською пацифісткою Джулією Ворд Гоув, яка пропонувала відзначати його як день єдності матерів у боротьбі за мир у всьому світі. У 1907 році інша американка Анна Джарвіс з Філадельфії також виступила з ініціативою вшанування матерів та їхньої ролі у житті кожної людини у пам'ять про свою матір, Анну Марію Рівз-Джарвіс, яка була відомою громадською діячкою, боролася за розвиток сфери охорони здоров'я у США. Анна написала листи до державних установ, законодавчих органів і видатним особам з пропозицією один день у році присвятити вшануванню матерів. У 1910 році штат Вірджинія перший визнав День матері офіційним святом. А в 1914 році президент США Вудро Вільсон оголосив другу неділю травня національним святом на честь усіх американських матерів.

Слідом за США другу неділю травня оголосили святом 85 країн (у тому числі Бахрейн, Гонконг, Індія, Малайзія, Мексика, Нікарагуа, Об'єднані Арабські Емірати, Оман, Пакистан, Катар, Саудівська Аравія, Сінгапур, Австралія, Україна та ін.). Після завершення Першої світової війни День матері почали відзначати і в Європі. Сьогодні вже понад 170 країн відзначає це свято. В Україні День матері відзначається на офіційному рівні щорічно, починаючи з 1999 року, у другу неділю травня.

Згідно зі статистикою, жінки складають 70% населення всього світу. В Україні жінки становлять 54% населення країни. При цьому близько 16 млн. жінок проживають у містах і лише 7 млн. - у сільській місцевості. На 1 тис. чоловіків у нашій державі припадає 1 159 жінок. На 100 дівчаток в Україні народжується 107 хлопчиків (у 2016 році народилося 397 тис. дітей, з них 206 тис. хлопчиків та 192 тис. дівчаток).

Середня очікувана тривалість життя при народженні серед жінок складає в Україні 75,8 років, у країнах ЄС - 83,7 років, у країнах Європейського регіону - 81,2 роки. У статевій структурі смертності населення рівень смертності чоловіків і жінок є майже однаковим. Так, у 2016 році всього померло 584 тис. осіб, з них - 286 тис. чоловіків та 296 тис. жінок.

Частота реєстрації хвороб серед жіночого населення України дещо вища, ніж серед відповідного чоловічого населення України. У 2017 році поширеність хвороб серед чоловічого населення була нижче, ніж серед жіночого населення (151 860,9 проти 189 479,6 на 100 000 відповідного населення).

Показник смертності жінок при вагітності, пологах та у післяпологовому періоді за останні роки дещо знизився з 17,6 на 100 тис. народжених живими у 2005 р. до 14,09 - у 2017 році. Рівень штучного переривання вагітності також суттєво знизився за роки незалежності України з 150,1 на 100 тис. населення у 1995 році до 26, 4 на 100 тис. населення в 2016 році.

Загалом, за роки незалежності Україна зробила величезні кроки на шляху створення інституту захисту жінки-матері, жінки-трудівниці та інституту забезпечення гендерної рівності. Однак залишається ще низка нагальних проблем у цій сфері, які потребують оперативного реагування та якісного вирішення.

Так, дані щодо насильства в сім’ях свідчать, що протягом 2017 року зафіксовано 96 245 звернень з приводу домашнього насильства (на 102 звернення більше, ніж у 2016 році), з них від жінок – 85 340 звернень (88,7 %). Водночас існує проблема зі створенням соціальних притулків для жертв домашнього насильства. Так, згідно з міжнародними нормами, на кожні 10 000 населення має бути 1 місце у притулку для жінок, потерпілих від домашнього насильства. В Україні нині забезпечено лише 1/10 частину від цього мінімального стандарту, причому такі притулки не приймають жінок старших 70 років чи жінок-мігранток без документів.

З 2015 року ведеться активна робота з підготовки України до ратифікації Стамбульської конвенції (Конвенції Ради Європи про запобігання насильству щодо жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами, яку Україна підписала ще 7 листопада 2011 року, ставши однією з 20 держав-членів). Однак законопроект, що передбачав  ратифікацію цієї Конвенції (р. № 0119 від 14.11.2016 року) так і не був ухвалений, і рішенням Верховної Ради України від 17 листопада 2016 року його було передано на доопрацювання Комітету ВРУ у закордонних справах.

Незадовільним залишається становище жінок на ринку праці. Відповідно до законодавства жінки та чоловіки мають рівний доступ до економічних ресурсів та кредитів, однак сьогодні жінки володіють лише 22% бізнесу і керують 6% великого бізнесу в Україні. До того ж 80% безробітних в Україні – це жінки. При цьому рівень жіночої заробітної платні становить у середньому 73% від платні чоловіків. Про певну нерівноправність свідчить і незначне залучення жінок з вищою освітою та лідерськими якостями на керівні посади.

Щодо політичного представництва жінок, то у цій сфері відзначається  певне поліпшення ситуації, але рівень представництва жінок на вищих щаблях державного управління досі є незначним. На останніх місцевих виборах рівень представництва жінок у списках до обласних рад по всій Україні дорівнював 29,6%, а до міських – 32,1%. За даними 22 обласних рад, жінки у них склали 15%, а у міських радах – 18,1%. Встановлений законом гендерний поріг у 30% було подолано лише в одній міській раді та – в жодній з обласних рад. У нинішньому складі Верховної Ради України жінки складають 12% від загальної кількості депутатів (середній світовий показник - 10%, у Швеції - 46%).

Існує також низка нагальних проблем із соціальним забезпеченням багатодітних сімей та пенсійним забезпеченням матерів загиблих учасників АТО.

Це є свідчення того, що українська жінка все ще залишається незахищеною та вразливою і потребує особливої уваги з боку суспільства та держави.

       Відеозапис із засідання "круглого столу":

       Аудіозапис засідання "круглого столу":

                  частина перша:

                       

               частина друга: