Учасники «круглого столу» ознайомилися зі світовим досвідом захисту медичних працівників від протиправних посягань на їх життя та здоров’я та дійшли висновку про необхідність удосконалення національного законодавства щодо забезпечення безпечних умов надання медичної допомоги як дієвого механізму правового регулювання безпеки медичних працівників під час надання медичної допомоги.

надати медикам (за їх зверненням) супровід поліції;

посилити адміністративну та кримінальну відповідальність за протиправні дії щодо медиків та працівників системи екстреної медичної допомоги, які входять до складу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги.

Промовці також звертали увагу на різке збільшення кількості випадків, коли хворі нападають на медиків із вимогою надати наркотичні препарати. Зокрема, такі ситуації зареєстровані у Дніпрі, Підгородному (Дніпропетровська область), інших містах та селах.

Іноді приклади беззахисності медичних працівників і наслідки неправомірних дій проти них шокують. Наприклад, у Запоріжжі хворий на психічний розлад зарубав льодорубом медсестру невідкладної допомоги, що прибула до нього додому за викликом.

Зазначалося також, що кількість випадків протиправних дій проти працівників служби ЕМД (без урахування злочинів проти лікарів інших спеціальностей) у 2016 році склала 112.

Проте, як свідчить практика, наведена статистика є досить умовною, адже у випадку заподіяння легких тілесних ушкоджень чи, наприклад, пошкодження майна медичні працівники зазвичай не звертаються до правоохоронних органів, пояснюючи це відсутністю часу та коштів на отримання належної правової допомоги.

Викрутки та вила, сокири та ножі, побутові льодоруби й уламки скла, кислота й кулаки – перед пацієнтами з таким «арсеналом», які часто сприймають  медиків як «медичне таксі» та потенційне джерело наркотичних речовин, фахівці беззахисні, а методи протидії агресії обирають самотужки: складають списки проблемних будинків/квартир, опановують навички самозахисту. При цьому використання спеціальних засобів захисту (наприклад, електрошокерів чи газових балончиків), що часто пропонується як один із варіантів, є досить ризикованим, оскільки нападник може використати їх проти медиків.

Учасники заходу зазначали: надавати допомогу хворому за будь-яких обставин - професійний обов’язок лікаря, за невиконання якого він несе кримінальну відповідальність. Тому гарантувати медикам особисту безпеку повинні закони та спеціальний правовий статус медичного працівника. Зараз факти нападу на медиків із застосуванням фізичної сили розглядаються правоохоронними органами без урахування того, що це відбувається під час виконання службових обов’язків.

Випадки створення перешкод медичним працівникам та працівникам, які входять до складу бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги, у наданні медичної допомоги з боку родичів або близьких пацієнта, що може призвести до погіршення здоров’я хворого та навіть летального наслідку, є непоодинокими. До того ж в умовах погіршення криміногенної ситуації, яке спостерігається нині в нашій державі, навряд чи варто сподіватися на позитивні зрушення. Саме тому доцільно запровадити адміністративну відповідальність для третіх осіб шляхом внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Учасники круглого столу підсумували: профілактика і протидія загрозам для безпеки лікаря - це фактор, який впливає також на якість і доступність надання медичної допомоги. Тому забезпечення безпеки життя та здоров’я медичних працівників під час виконання ними професійних обов’язків слід розглядати як одне з пріоритетних завдань держави.