18 вересня 2017 року Комітет з питань охорони здоров'я провів засідання "круглого столу" на тему: «Психологічна реабілітація та психіатрична допомога учасникам АТО. Шляхи зменшення рівня суїцидів серед військовослужбовців та демобілізованих із зони АТО»

Опубліковано 18 вересня 2017, о 14:30
 У заході взяли участь народні депутати, представники міністерств соціальної політики, оборони, внутрішніх справ, охорони здоров’я, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Українського науково-дослідного інституту соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України, Українського державного медико-соціального центру ветеранів війни, обласних госпіталів для ветеранів війни, регіональних Центрів допомоги учасникам АТО, громадськості.

Під час заходу презентовано «Клінічне Керівництво Міністерства США у справах ветеранів та Міністерства оборони США щодо лікування ПТСР (посттравматичного стресового розладу)» за участі міжнародного експерта Френка Пьюселіка.

Голова Комітету Ольга Богомолець на початку засідання зазначила: війна в Україні актуалізувала проблему посттравматичного стресового розладу (ПТСР). Надзвичайні психоемоційні навантаження в зоні бойових дій, пов’язані з фізичними травмами, втратою побратимів, позбавленням сну, неспівпадінням очікувань військових по поверненню, призвели до зростання кількості військовослужбовців з посттравматичними психічними розладами, які потребують своєчасної та ефективної лікувально-реабілітаційної допомоги.

Результати міжнародних досліджень свідчать, що поширеність ПТСР серед осіб, які перебували в зоні бойових дій (як військові, так і мирні жителі), сягає 15-20%. В Україні, за офіційними даними, демобілізованих бійців АТО понад 350 тисяч, з них 90% потребують проведення комплексної реабілітації.

Під час «круглого столу» також наводилися дані МОЗ України, згідно з якими кількість військовослужбовців (учасників АТО) на кінець 2015 року з ПТСР становило 814 осіб (24,5% від усього населення з ПТСР). Кількість військовослужбовців (учасників АТО), які знаходилися під наглядом на кінець 2016 року з ПТСР збільшилось до 32,6% від усього населення з ПТСР. Серед 1102 осіб, які знаходилися під наглядом на кінець 2016 року з ПТСР, кількість жінок складала 6 осіб (0,54%), чоловіків - 1096 або 99,46%, кількість сільських жителів - 412 осіб або 37,4%.

Українським НДІ соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України проводиться дослідження суїцидальної поведінки в учасників АТО за даними, що отримані з кримінальних проваджень, починаючи з 1 травня 2015 року. До цього закладу надійшло 110 анкет «Характеристика суїцидальної поведінки учасника АТО», яка є додатком до кримінального провадження (100 завершених та 10 - незавершених суїцидів, в тому числі одна жінка). Майже 85% суїцидів скоюють учасники АТО у віці до 40 років, більшу частину з них складають особи до 30 років (45,5% від усіх). Одним з найбільш суттєвих чинників, пов’язаних з суїцидом, виявився «стан алкогольного або наркотичного сп’яніння під час скоєння суїциду». Він був зафіксований у 51% суїцидентів. Серед механізмів суїциду значно переважає поранення від вогнепальної зброї (61%) та повішення (31%).

Учасникам «круглого столу» було презентовано тематичні виступи щодо психологічної реабілітації та психіатричної допомоги учасникам АТО, шляхів зменшення рівня суїцидів серед військовослужбовців та демобілізованих із зони АТО: досвід Збройних Сил України та МВС України; психіатричної допомоги учасникам АТО в 2015-2016 рр., надана характеристика суїцидальної поведінки за даними матеріалів кримінальних проваджень (2015-2017рр.).

Під час заходу обговорювалися питання психологічного захисту населення, а також представлено практичний досвід комплексної реабілітації демобілізованих учасників АТО в мережі госпіталів ветеранів війни, у тому числі досвід надання медичної, психологічної, психіатричної та реабілітаційної допомоги учасникам АТО у Вінницькій та Кіровоградській областях.

Учасники заходу обговорили питання щодо схваленої Кабінетом Міністрів Концепції Державної цільової програми з фізичної, медичної, психологічної реабілітації і соціальної та професійної реадаптації учасників антитерористичної операції на період до 2022 року, та стану розробки проекту зазначеної Державної цільової програми. На думку медичних експертів, схвалена Концепція є тільки фрагментарним вирішенням проблеми та демонструє відсутність нормативного закріплення цілісного комплексного бачення напряму реформування охорони психічного здоров’я та індикаторів ефективності змін.

Завданням державних органів є створення оптимальних умов для збереження здоров’я українців та забезпечення доступності медичної допомоги, зокрема спеціалізованої психіатричної та психологічної підтримки. Тобто має бути створена збалансована самодостатня система охорони здоров’я, запропоновані працюючі механізми, що допоможуть державі якісно виконувати її соціальну функцію.

За результатами роботи «круглого столу» учасники заходу дійшли узгодженої думки про необхідність розробки та затвердження Загальнодержавної програми охорони психічного здоров’я в Україні, яка дозволить створити цілісну та ефективну систему охорони психічного здоров’я населення.

Відеозапис із засідання "круглого столу":


 

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку