У заході взяли участь народні депутати, представники Адміністрації Президента України, Кабінету Міністрів, міністерства охорони здоров’я, міністерства фінансів, Національної академії медичних наук, керівники регіональних управлінь (департаментів) охорони здоров’я, провідні регіональні фахівці з кардіології, кардіохірургії та загальної практики - сімейної медицини, а також представники Бюро ВООЗ в Україні, українських медичних асоціацій, громадських організацій, науковці та експерти.

Голова Комітету з питань охорони здоров’я Ольга Богомолець, відкриваючи засідання, зазначила: «тільки за минулий рік Україна втратила понад двісті тисяч свого населення. Це не смертність, це наш мінус. Тобто за минулий рік Україна стала меншою на такий віртуальний Тернопіль або Івано-Франківськ. Минулого року українців померло більше ніж у 2016 році. На жаль, спостерігається негативна тенденція зменшення людського потенціалу і кількості нашого населення».

За словами голови Комітету питання раптової смертності виникло не випадково.

«Щорічно від раптової смерті у нас гине 40-50 тисяч людей. Тобто у порівнянні з нашою війною раптова смертність забирає на порядок більше людей. І що найбільш болісно, більшій частині цих смертей можна запобігти сьогодні. І це не потребує великих капіталовкладень. Для цього просто потрібно правильно підійти і знайти ті рішення, як зробити так, щоб смертність від інфарктів зменшилась, і смертність від інсультів зменшилась, і зменшилась смертність власне від раптової смерті, однією з головних причин якої є кардіоваскулярні хвороби», - зазначила О.Богомолець.

Голова Комітету наголосила на важливості спільної роботи з областями, щоб кожна людина відчувала, що влада дбає про людей, а держава дає захист. «Потрібно шукати шляхи практичних рішень, які зміни потрібно внести в протоколи, у фінансування, в роботу Міністерства охорони здоров’я, в роботу управлінь охорони здоров’я, щоб дати людям піклування, а для держави отримати зменшення смертності та збільшення тривалості життя», - підкреслила О.Богомолець.

Голова Комітету повідомила про відкриття 31 березня тренінгового центру парамедиків. За її словами, цей тренінговий центр буде вчити рятувальників, пожежників, поліцейських надати людині шанс дожити до приїзду швидкої, яка має надати відповідну кваліфіковану допомогу. У тренінгову центрі, який працюватиме за стандартами НАТО, будуть проходити навчання всі поліцейські, пожежники і рятувальники. Це дуже важливо для держави.

О.Богомолець також висловилася за те, щоб в майбутньому таке навчання також проходили вчителі фізкультури, адже у нас є випадки смертей у школі. Це дозволить врятувати дітей, надати їм першу кваліфіковану допомогу. «І тоді дефіблілятори, які ми поставимо на вокзалах, в аеропортах, на автобусних зупинках, тоді будуть люди, які будуть розуміти, що з ними робити і як ними користуватися. Зараз ми закладаємо цеглинки у фундамент майбутньої безпечної України на 20-30 років наперед», - наголосила голова Комітету.

У виступах зазначалося, що серцево-судинні захворювання є найбільш поширеними неінфекційними захворюваннями і основною причиною смерті в Україні.

Учасники заслухали доповіді стосовно причин, наслідків та шляхів вирішення проблеми раптової серцевої смерті; про заходи, які необхідно вживати з метою боротьби з раптовою серцевою смертю в Україні; стосовно боротьби з раптовою серцевою смертю у системі охорони громадського здоров’я та щодо особливостей профілактики раптової серцевої смерті в Україні та за кордоном.

Учасники заходу у виступах погоджувалися з тим, що саме профілактика та раннє виявлення серцево-судинних захворювань є одними з найважливіших факторів подолання проблеми виникнення синдрому раптової серцевої смерті, оскільки дозволяють вчасно запобігти недузі або вилікувати її на якомога ранніх стадіях і повернути людину до життя.

Під час заходу наголошувалося на необхідності вживати заходів щодо покращення матеріально-технічного стану закладів охорони здоров’я, що надають кардіологічну та кардіохірургічну допомогу населенню, щорічно і у повному обсязі забезпечувати бюджетне фінансування потреб вітчизняної кардіології, стимулювати розвиток наукових розробок у цій сфері. Також, за їхніми словами, потрібно переглянути галузеві стандарти надання кардіологічної медичної допомоги, адаптувавши їх відповідно до вимог найкращих світових практик, зокрема, створивши раціональний маршрут пацієнта на всіх рівнях надання медичної допомоги, починаючи з сімейного лікаря і до лікаря кардіолога-спеціаліста.