Стенограма слухань у Комітеті з питань охорони здоров'я на тему: "Про виконання Державної програми "Репродуктивне здоров'я нації" на період до 2015 року та заходи, що вживаються МОЗ України з метою забезпечення охорони репродуктивного здоров'я населення" від 19 жовтня 2016 року

17 січня 2017, 15:03

 
 БОГОМОЛЕЦЬ О.В. Шановні колеги, дозвольте вас привітати в цій чудовій залі. Ми розпочинаємо слухання Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров'я на тему: "Про виконання Державної програми "Репродуктивне здоров'я нації" на період до 2015 року та заходи, що вживаються МОЗ України з метою забезпечення охорони репродуктивного здоров'я населення". До нас мають доєднатися мої колеги-депутати – члени Комітету з питань охорони здоров'я. Наразі присутні і Олег Степанович Мусій, і пан Олексій Кириченко, Ірина Сисоєнко, Костянтин Яриніч. Також у нас присутній заступник виконуючої обов'язки Міністра охорони здоров'я пані Уляни Супрун пан Лінчевський Олександр Володимирович. І присутній у нас заступник керівника Офісу програм з охорони здоров'я Агенства США з Міжнародного Розвитку Стейсі Воллік. Ми трохи пізніше нашим запрошеним надамо слово.

На жаль, ми не всі зможемо бути з вами протягом всіх комітетських слухань, тому що інколи в парламенті так трапляється, що одночасно іде декілька дуже важливих, гострих подій, і, власне, в цю саму хвилину розпочалися парламентські слухання, які мають прийняти резолюцію по проблемам ветеранів АТО. І ви знаєте, що тут є багато проблем. Тому нам інколи одночасно потрібно бути на декількох заходах. Тому я наперед прошу вашого вибачення, що я трошки пізніше передам ведення цього надзвичайно важливого заходу пану Олексію Кириченко.

Тепер, повертаючись до проблеми репродуктивного здоров'я нації як складової здоров'я. Тобто без репродуктивного здоров'я нація не реплікується, і, власне, якщо немає здорових нащадків, то у нації немає майбутнього. Саме тому Комітет охорони здоров'я став ініціатором цього "круглого столу": для того, щоб ми підійшли до рішення цієї проблеми комплексно. Це, власне, не тільки проблема наших репродуктологів, це проблема і культури здоров'я, це проблема епідемії венеричних хвороб, інфекційних хвороб. Це проблема захворювань у дітей, які потім мають проблеми з народженням. Це проблеми психологічні. Це проблеми нестабільності родини. Це проблеми економічні, коли жінка для себе шукає відповідь, а чи зможу я і мій чоловік забезпечити життя нашої майбутньої дитини. Тому проблема, безперечно, має вирішуватися комплексно, має вирішуватися з державним підходом, має вирішуватися системно, поступово. І однією зі складових вирішення цієї проблеми є в тому числі продовження державної програми, яка вже завершена, тієї державної програми, яка дозволяла українським жінкам, які мають проблеми, за державної підтримки ці проблеми вирішувати, для того щоб нація мала продовження.

Я дякую всім вам, хто долучився до цієї дуже важливої розробки опрацювання цієї теми. За результатами комітетських слухань буде прийнято документ, який буде спрямований у всі органи виконавчої ланки, які, власне, мають виконувати рішення і комітетських слухань і Парламентських слухань, і я звертаюсь до вас з проханням, розумію, що ви всі надзвичайно високі фахівці, але звертаюсь до вас з проханням, ваші доповіді, які ви будете зголошувати, обов'язково завершувати тими чіткими рекомендаціями до, власне, Комітету з питань охорони здоров'я тими рекомендаціями, які увійдуть в резолюцію. Чіткі рекомендації, що потрібно зробити виконавчій владі, які нам потрібні зміни для того, щоб наша держава рухалася вперед, і для того, щоб наші жінки відчували себе захищеними, і для того, щоб українська нація мала майбутнє. Тому надзвичайно важливе, це, власне, ті кардинальні важливі пункти, які мають бути внесені в резолюцію.

Зараз для привітального виступу надаю слово заступнику Голові Комітету з питань охорони здоров'я пані Оксані Корчинській.

Будь ласка, пані Оксано.

 

КОРЧИНСЬКА О.А. Всім доброго дня! Дуже раді вас вітати. Дійсно, на жаль, у парламентарів складний порядок денний, тому що нам одночасно потрібно бути на двох заходах, і ми з Ольгою Вадимівною далі координуємо по наданню допомоги в зоні АТО, і просимо вибачення, що нас не буде на другій половині заходу.

Тема "круглого столу" – це для України зараз питання номер 1. Здоров'я жінки і дитини для нації, для народу – це номер 1. Не має більш продуктивної інвестиції, ніж здоров'я родини і дитини. Це не порівняти з будь-якими інвестиціями в економіку, в будівництво, в агрокомплекс, неможливо, найкраща інвестиція – це здоров'я людини. І, в першу чергу, здоров'я жінки і дитини.

Тому, зважаючи на те, що зараз цей "круглий стіл" , у нас є підведення підсумків минулих років і продовження програми на наступні роки. І у нас сьогодні присутня молода команда наша Міністерства охорони здоров'я – Олександр Лінчевський. Я думаю, що ті рекомендації, які будуть напрацьовані сьогодні вами, вони будуть якраз засадами до розвитку на найближчі роки. Я дуже вдячна нашому колезі Олексію Кириченку, котрий є ініціатором "круглого столу" і буде проводити його. Він надзвичайно уважно поставився до всіх, хто буде брати участь, тому що нам треба не просто "круглий стіл" і не просто виступи, а нам потрібен результат. Нам потрібно те, що ви продиктуєте, те, що ви будете рекомендувати, було взято Міністерством охорони здоров'я за основу і стало дійсно планом розвитку репродуктивного здоров'я на найближчі роки  для України.

Як не дивно, коли ми дивимося на цифри останніх двох років по народжуваності, я вам скажу, що є парадокс. Серед родин, чоловіки котрих в АТО, набагато більше зараз народжується дітей, ніж в середньому по Україні. Щоб ви розуміли, показник більше, ніж в два рази! В родинах хлопців, котрі пішли на війну, більше, ніж по звичайній Україні. Це говорить про те, що під час мобілізації, коли є загроза родині, все ж таки і Господь Бог, і сім'ї, жінки розуміють важливість того, що родині потрібно продовжувати своє покоління.

Той досвід, котрий ми побачили, я дуже вдячна всім нашим і пологовим будинкам, нашим перинатальним центрам, котрі нам допомагають з цими родинами, слідкують за ними до пологів, після пологів, нам показує те, що в даному пояснення того, що у нас з вами зараз проблеми в зв'язку з війною – це не пояснення. Це не пояснення. Тому що, якщо б це була правда, якраз би серед цих родин була найбільша проблема. Це значить, що суспільство хворе. Це значить, що поки присутній оцей стан депресії, втоми, невіри в майбутнє своїх дітей і своїх родин – і от над цим нам теж треба працювати. Тому що є моральний аспект, не тільки фізіологічний, не тільки медичний, а і моральний, і духовний аспекти. І там надзвичайно велику роль повинна відігравати церква, духовні заклади і  освіта.

Тому я би хотіла, щоб дискусія сьогодні розвивалася в кількох напрямках. Я навіть для того, щоб зараз все ж таки, скажімо, провокативний момент підсилити, скажу, що я, наприклад, як народний депутат відношусь до того кола депутатів, їх у нас є кілька десятків в парламенті, котрі виступають за цивілізовану форму заборони абортів. І тому я хотіла би вам це, в тому числі, задекларувати, знаючи непросте відношення в нашому суспільстві, заспокоюючи лікарів тим, що, на жаль, це поки тільки кілька десятків депутатів, але такі наміри є.

Ви бачите, я знала, що це викличе жваве обговорення.

(Загальна дискусія).

КОРЧИНСЬКА О.А. Я для того, щоб вас, для себе, на жаль, заспокоїти, хочу сказати, що це тільки кілька десятків депутатів. А парламент складається більше ніж з 400. Але, тим не менше, і ці теми треба обговорювати.

Для того, щоб вижити Україні, їй потрібно збільшувати кількість новонароджений дітей, їй потрібно збільшувати кількість народжених здорових дітей, без сумніву. Як голова опікунської ради "Охматдиту" я спостерігаю багато років за дітьми, котрі народжуються після ЕКО запліднень, і у мене є свої, наприклад, питання до цієї області.

Тому я маю надію, що сьогодні ці всі питання ви будете піднімати. Дуже рада, що така  у нас кількість запрошених і кращих фахівців країни. Тому зараз я передаю слово ініціатору "круглого столу" – Олексію Кириченко.

 

БОГОМОЛЕЦЬ О.В. Дякую, Оксано Анатоліївно.

Зараз хотіла би надати слово Олегу Степановичу Мусію. Будь ласка.

 

 МУСІЙ О.С. Доброго дня, шановні народні депутати, шановні присутні!  Надзвичайно важливе питання ми сьогодні розглядаємо, яке є і буде актуальним, тому що воно безпосередньо стосується безпеки і майбутнього української нації.

І на чому б я тільки зупинився. Ми розглядаємо чомусь весь час, і от навіть в нашій поки що резолюції записано більше з акцентом на жіноче здоров'я, насправді  репродуктивне здоров'я залежить в однаковій мірі і від чоловічого здоров'я репродуктивного. Тому я б закликав теж вас як фахівців, хоча тут присутні на 90 відсотків жінки, все-таки звернути увагу на чоловіче репродуктивне здоров'я, особливо в сучасному світі. Використання різних  електронних технологій і пристроїв, ґаджетів і всього іншого за такими попередніми оціночними судженнями  все-таки впливає в тому числі й на чоловіче репродуктивне здоров'я. І ви знаєте, що в сімейних парах, які стикнулися з проблемою репродукції, в сімейній парі, напевно, порівну є проблема і в чоловіків, і в жінок. Тому я би просив вас теж не забувати і приділити увагу і, можливо, дати якісь ваші фахові рекомендації, професійні рекомендації щодо збереження і чоловічого здоров'я, яке однозначно однакове в парі є надзвичайно важливим для майбутнього української нації. Дякую.

 

БОГОМОЛЕЦЬ О.В. Дякую, Олеже Степановичу. Надзвичайно слушне зауваження. Дякую вам за нього. Хочу сказати присутнім тут нашим гостям про те, що в Комітеті з питань охорони здоров'я більшість членів комітету є людьми, які мають медичну освіту. Але при тому у нас є люди, які не мають медичної освіти. І хочу  сказати, що я особисто виступаю категорично проти заборони абортів. Я дуже пам'ятаю той час, коли моя мама, патологоанатом, професор, проводила розтини тих жінок, які померли внаслідок кровотеч, коли робились підпільні аборти. І я думаю, що всі ви дуже добре пам'ятаєте той час, коли в Україні жінки гинули від цього. Тому, безперечно, народжуваність потрібно стимулювати. Життя потрібно зберігати. Я також філософськи вважаю, що вбивати ненароджених дітей дуже неправильно. Але підходи до цього мають бути також і цивілізовані. І тому я сподіваюсь, що все ж таки у нас буде певний баланс. І хочу наголосити, що, незважаючи на те, що інколи ми, депутати, маємо кардинально протилежні погляди на ту чи іншу проблему, це нам не заважає сидіти за одним столом, працювати і шукати ті рішення, які, власне, будуть найбільш притаманні для українського народу.  

Безперечно, ми всі тут є представниками різних груп населення, і є в Україні люди, які виступають за заборону абортів, і їх представники є в парламенті, і це абсолютно нормальне явище. І так само нормальне явище, що в парламенті є лікарі, які мають охороняти інтереси лікарської спільноти, і пацієнти, які мають оберігати інтереси пацієнтської спільноти.

І власне, наше завдання – знаходити той баланс, знаходити порозуміння, знаходити злагоду, тому що без порозуміння, без взаємоповаги неможливий сталий рух держави вперед.

І зараз хочу надати слово представнику Міністерства охорони здоров'я, заступнику пану Лінчевському. 

Будь ласка, Пане Олександре.

 

ЛІНЧЕВСЬКИЙ О.В. Колеги, мені дуже приємно зустріти вас тут. Я також перепрошую, бо разом з народними депутатами буду змушений піти до Верховної Ради на парламентські слухання, тому перепрошую за це.

Я маю звіт, я не буду його зачитувати, щоб вас не затримувати, звіт Міністерства охорони здоров'я. Але ми  в команді прекрасно розуміємо, що всі досягнення, всі ті зміни в репродуктивному здоров'ї, котрі  тут зазначені, вони зроблені вашими руками, вашою щоденною роботою.

Ми би хотіли з боку міністерства чути, коли мова вже іде про звіт, але ми знаємо ціну статистики, ми знаємо ціну вітчизняної статистики, на жаль,  і реально на це дивимося. Але хотіли би чути, тобто спілкуватися з вами і чути ваші реальні проблеми. Тобто говорити про ті проблеми, про які ми з вами говоримо в ординаторській, говорити про них нарешті вголос. І пробувати нашу з вами спільноту потихесеньку захищати, тобто боротися з тими проблемами, які у нас з вами є.

Ми будемо також дуже вдячні за ваші рішення. В цілому ряді питань ми дуже залежні від вашої експертної оцінки, від ваших висновків і від ваших порад. Дуже чекаємо на діалог. Тобто звертайтеся, будь ласка, ми хочемо вас чути. Дякую.

 

БОГОМОЛЕЦЬ О.В. Дякую, пане Олександре.  І зараз надаю слово заступнику керівника Офісу програм з охорони здоров'я Агентства США.

 Якщо народні депутати зголосяться, що вони хочуть щось сказати, то будь ласка. Пане Костянтине, ви будете вступне слово говорити? Пане Костянтине, ви будете? Добре.

Пані Ірино Сисоєнко, будь ласка.

 

СИСОЄНКО І.В. Добрий день усім присутнім!

Я, мабуть, в Комітеті з охорони здоров'я відношуся до тих людей, про яких сказала Ольга Вадимівна, які не мають медичної освіти, але мають юридичну освіту. Я останні роки працювала саме як юрист в медицини і тому знаходжуся в органі законодавчої влади, де якраз готуються закони України.

Що стосується сьогоднішнього заходу. Знаєте, я не буду повторюватись і казати  високопарні слова про актуальність і важливість всіх тих питань, які ви, шановні фахівці, сьогодні будете формулювати для нас: для комітету і для представників Міністерства охорони здоров'я. Але для мене надзвичайно важливими є результати, які зможуть бути або не зможуть бути за результатами сьогоднішніх парламентських слухань.

Я скажу вам, що в минулому році я декілька разів зверталась до Прем'єр-міністра України з питанням збільшити фінансування державного бюджету  і все ж таки добудувати, профінансувати шість перинатальних центрів в шести областях України, які сьогодні ще не добудовані, і шість областей позбавлені високоспеціалізованої медичної допомоги в форматі роботи перинатальних центрів. Це є надзвичайно важливим.

Тому я буду і далі наполягати, щоб в Державному бюджеті 2017 року все ж таки були передбачені ці кошти. Я розумію, що за цей рік сума коштів, мабуть, уже змінилась. І  якщо є представники тут саме тих областей, які знають, що в їх області є така проблема, то я прошу надати вже ті цифри, які є актуальними станом на сьогодні, щоб ми від імені комітету надали їх до бюджетного комітету і щоб це стало реальністю в наступному році. (Шум у залі).

Я розумію, що зразу починаються  дуже активні обговорення, але дуже важко говорити, коли одночасно говорять декілька людей.

Ми розуміємо, що перинатальні центри є сьогодні в основі,  і все впирається у фінансування. Також я повністю підтверджую те, що ми будемо боротися за прийняття і реалізацію державної програми, яка вже сформована в рекомендаціях сьогоднішнього заходу. І також не меншим важливим є питання, що разом з членами комітету, разом з Олексієм Кириченком ми активно зараз обговорюємо нову редакцію Закону України "Про допоміжні репродуктивні технології". Назрів час, коли ми маємо приймати цей важливий законопроект. Робота зараз активно іде, але є певні дискусії, і я також хотіла, щоб в подальшому ми всі разом з вами прийняли активну участь у обговоренні такої важливої сфери.

Дякую усім за увагу. Бажаю цікавих доповідей, і найголовніше, результату від нашої сьогоднішньої зустрічі. Дякую.

 

КИРИЧЕНКО О.М. Большое спасибо.

Я с радостью передаю слово Константину Яриничу – это член Комитета по вопросам охраны здоровья, доктор, онколог.

 

ЯРИНІЧ К.В. Акушер-гінеколог у минулому і онкогінеколог у теперішньому часі.

Доброго дня, шановні колеги, я хотів би, щоб ви більше, можливо, спілкувалися між собою, а не слухали народних депутатів. Це теж необхідно, але ж все-таки хочу тільки звернути вашу увагу на те, що на разі сьогодні немає загальнодержавної програми. Це великий мінус для вас, і я знаю, що у нас така ж проблема в онкології – немає цієї програми.

Ви знаєте, що є постанова Кабінету Міністрів про те, що ми не можемо впроваджувати нових програм, тому звертаю вашу увагу – прикладайте всіх зусиль для того, щоб зараз немає Міністерства охорони здоров'я, Олександр Лінчевський пішов, у нас завтра з ними ще буде зустріч, і ми на це звернемо особливу увагу, тому що без загальнодержавної програми працювати вам досить складно. Це не тільки фінансування, це величезна кількість роботи, яку ви можете закласти в цю програму.

Тому прошу вас зі своєї стороні ініціювати і тримати на контролі цю ситуацію. Ми як Комітет з питань охорони здоров'я теж будемо докладати до цього всіх зусиль. І Міністерство охорони здоров'я, а ви подивіться на резолюцію, яка вам була роздана.

Міністерство охорони здоров'я України. У термін до 1 грудня 2016 року подати на затвердження Кабінету Міністрів проект концепції Загальнодержавної програми "Репродуктивне та статеве здоров'я нації 2017-2021 роки". Я думаю, що це одне із найголовніших завдань, які ви в тому числі повинні проконтролювати разом з нами.

Дякую за увагу.

 

КИРИЧЕНКО О.М. Большое спасибо.

Я, если можно, несколько слов лично от себя. Я очень благодарен, что мне выпала такая честь собрать вас здесь вместе. Очень большое влияние, и большую часть работы провела Галина Павловна, вы, конечно, ее все знаете, и поэтому ей большое спасибо. Я считаю, что было очень правильное и своевременно было подвести итоги программы еще в 2015 году. К сожалению, мы год пропустили, это имеет... Это абсолютно недопустимо, и я предлагаю в будущем нам более эффективно расходовать свое время.

С моей точки зрения, программа выполнила многие функции, которые перед ней были поставлены. Я могу даже продемонстрировать тот факт, что у нас даже снизилось количество абортов у девочек-подростков в результате просветительской работы, в результате раздачи контрацептивов, которые были в пределах этой программы, то есть, это один из факторов, о котором говорила Оксана Анатольевна.

Я, безусловно, не буду пытаться сейчас влезть в детали отчета и выводов, которые мы сделаем из этой программы, но я хотел бы вас все-таки акцентировать, ваше внимание, на оценке или факторах оценки работы этой программы, потому что, безусловно, правильно говорили мои коллеги о том, что перинатальные центры строились в пределах этой программы. И мы знаем, что в течение 2011 и 2013 годов мы потратили 811 миллионов гривен на то, чтобы построить наши перинатальные центры. И если почитать отчет, который "Про результати аудиту ефективності використання коштів держбюджету, виділених на здійснення заходів щодо створення мережі регіональних перинатальних центрів", це Рахункова палата зробила в 2015 році, они пишут о том, что "результати аудиту свідчать, що введення в експлуатацію зазначених центрів дозволило дещо поліпшити або стабілізувати основні показники малюкової та материнської смертності в окремих регіонах". Я говорю про те, що коли ми плануємо якісь заходи, ми чітко маємо розуміти, яка мета цих заходів, як ми будемо оцінювати якість проведеної роботи і після цього робити на підставі цього висновки.

Будь ласка, я прошу, щоб ви у своїх виступах показали, як ми будемо оцінювати, що ми будемо для цього робити і чого ми хочемо досягти.

Дякую за увагу. Будь ласка. Оксана Анатоліївна Корчинська.

 

КОРЧИНСЬКА О.А. Зараз, одну секунду, щоб вам підтвердити, що  комітет, розуміючи всі проблеми перинатальних центрів, в тому числі недобудованих, на минулих засіданнях прийняв рішення і передав Кабміну, ми знайшли гроші, з якраз будівництва "ОХМАТДИТу", котрий лишається, запропонували Кабміну 138 мільйонів перерозподілити грошей, всі члени комітету підписалися, на добудову всіх перинатальних центрів, котрі недобудовані. Ми це запропонували, винесли, проголосували. Бюджетний комітет, на жаль, ще не підтвердив, тому що займається бюджетним процесом, і, на жаль, Кабмін не активно бере участь. Але щоб ви знали, що комітет все робить для того, щоб ці перинатальні центри запрацювали. Щоб ви це знали.

 

КИРИЧЕНКО О.М. Дякую, Оксано Анатоліївно. 

А зараз я до слова запрошую заступника керівника Офісу програм з охорони здоров'я Агентства Сполучених Штатів Америки з Міжнародного Розвитку/USAID Стейсі Воллік.

 

СТЕЙСІ ВОЛЛІК. Мені дуже приємно бути сьогодні тут і бачити настільки багато важливих і відданих справі партнерів, таких як члени Комітету з питань охорони здоров'я, представників міжнародних організацій,   громадянського суспільства, інших гостей та колег.

Американська агенція з міжнародного розвитку USAID підтримувала планування сім'ї, репродуктивне здоров'я, а також здоров'я матері і дитини в Україні майже 2 десятиліття. Ми постійно мали дуже тісну співпрацю з Міністерством охорони здоров'я, Комітетом з питань охорони здоров'я Верховної Ради, а також Фондом ООН з питань народонаселення, з питань репродуктивного здоров'я з 1995 року.

Завдяки цьому співробітництву ми побудували національну систему планування сім'ї та репродуктивного здоров'я, яка успішно функціонує. Ми тренували лікарів, ми так само підтримували розвиток відповідних протоколів та рекомендацій, а також підтримували створення Національного центру з планування сім'ї, репродуктивного здоров'я.

Протягом останніх 5-7 років ми так само розробили дуже сильне партнерство на рівні областей, що привело до кращого просування та використання сучасної контрацепції, які стабілізувалися за останні 3-4 роки, більшою обізнаністю українських людей про планування сім'ї, а так само надання профілактичних послуг в галузі охорони здоров'я до місцевих спільнот на рівні первинної охорони здоров'я. Ми так само нещодавно побачили, що якість і обшир сучасних послуг планування сім'ї збільшилося по всій Україні, а кількість абортів зменшилася з 2005 по 2013 рік.

Як ви вже знаєте, USAID припиняє свою фінансову підтримку галузі з планування сім'ї та репродуктивного здоров'я в Україні, хоча ми розуміємо, що досі залишається ще багато викликів, які має Україна вирішити в цій галузі. Надто багато жінок продовжують покладатися на аборти, а не на контрацепцію для того, щоб попередити небажану вагітність, і крім того, кількість абортів в Україні досі в півтора рази перевищує відповідну кількість у країнах Європейського Союзу. Крім того, крім кількості абортів, також частота захворювань, що передаються статевим шляхом, також раку молочної залози і шийки матки є вищою, ніж в інших сусідніх європейських країнах.

USAID підтримувало проект "Репродуктивне здоров'я в Україні", який запроваджує Фонд "Здоров'я жінки та планування сім'ї", маючи при цьому дуже амбіційні цілі, а саме: розробити нову півторарічну державну програму "Репродуктивне здоров'я нації" на період 2016-2020 роки.

Проект завершив оцінювання запровадженої програми "Репродуктивного здоров'я" на період з 2006 по 2015 роки, яке показало, що програма справді допомогла зменшити смертність серед матерів та новонароджених, зменшити кількість абортів та збільшити чистоту використання сучасних методів контрацепції протягом останнього десятиліття. Але цей аналіз також показав декілька проблем і викликів у репродуктивному здоров'ї: такі як недостатнє інтегрування і планування сім'ї репродуктивного здоров'я до первинних медичних послуг, так само недостатній доступ до якісного догляду в галузі репродуктивного здоров'я й планування сім'ї, а так само контрацепції для вразливих груп населення.

Ви всі знаєте, що через значне зменшення купівельної спроможності населення: через знецінення національної валюти, існуючі економічні проблеми – жінки не купують активно контрацептивні засоби, що може вплинути на ситуацію із абортами та поставити під удар ту роботу, яку  підтримував USAID останніми роками. Це також закликає нас до координованих дій з боку української політичної еліти, урядовців, парламентарів, громадянського суспільства і бізнес-спільноти, щоб ті продовжували інвестувати у планування сім'ї та репродуктивне здоров'я, щоб допомогти українським жінкам зрозуміти, що контрацепція краще, ніж аборти.

Крім того, розробка нової державної програми "Репродуктивне здоров'я нації" є важливим кроком вперед у цьому напрямку і також є дуже важливим для підтримання нашої роботи в Україні після того, як USAID завершить свою фінансову підтримку сектору репродуктивного здоров'я та планування сім'ї в 2016 році.

Окрім того, я бачу важливу роль приватного сектору в тому, що він може зменшити ціни на основні бренди контрацепції, щоб дозволити жінкам їх купувати. Однак хтось має працювати з приватним сектором і робити це досить активно, щоб це сталось. Міжнародні організації можуть підтримати цю роботу, але ініціатива має походити з боку уряду.

Мені б хотілося подякувати команді проекту "Репродуктивне здоров'я в Україні", усім партнерам з громадянського суспільства, які приєдналися до Національної коаліції з планування сім'ї, репродуктивного здоров'я, усім міжнародним організаціям, які зацікавлені і бажають співпрацювати з нами, щоб досягти цілей проекту і, звичайно, подякувати уряду і парламенту України. Протягом цього проекту, який буде тривати до березня 2017 року, ми з нетерпінням чекаємо отримати підтримку Міністерства охорони здоров'я, інших міністерств та Верховної Ради, для того щоб досягти цієї важливої мети – розробки нової державної програми.

На завершення бажаю  всім багато успіхів у роботі на користь України, а також у будуванні сильнішої і здоровішої нації.

Дуже дякую за вашу відданість у підтримці планування сім'ї, репродуктивного здоров'я і дякую за увагу.

 

КИРИЧЕНКО О.М. Thank you very much.

А зараз я запрошую до слова директора Інституту демографії та соціальних досліджень Лібанову Еллу Марленівну.

 

ЛІБАНОВА Е.М. Дякую. Шановні колеги! Я спробую дуже стисло охарактеризувати проблеми  репродуктивного здоров'я з позиції демографа, а не лікаря, тобто в контексті сучасної демографічної ситуації і в перспективі її змін. 

Отже, неминучість депопуляції в Європі і в Україні зокрема обумовлює особливу увагу до всіх, без винятку, можливостей її уповільнення, тому що про скасування, про запобігання не може бути і мови. І в цьому контексті надзвичайно важливою є фізична можливість народження здорової дитини кожною жінкою. Тобто зростає потенціальна, якщо можна сказати, цінність кожного малюка для формування людського і трудового потенціалу країни.

Якщо ви подивитесь на цей слайд, то ви побачите, що Україна вже пережила, от синя крива, це чисельність народжених дітей, Україна вже пережила той сприятливий період, коли до активного репродуктивного віку, це 20-29 років, вступало доволі численне покоління народжених наприкінці 80-х років, в другій половині 80-х років. Сьогодні ситуація сильно погіршується і параметри народжуваності, вони обмежені, дуже жорстко обмежені коридором демографічних можливостей. Дивіться, сьогодні в нас вступає в активний репродуктивний вік жінки народження 90-х років, коли стрімко скорочувалася чисельність народжуваних, тому в найближчі 15 років ми практично не можемо розраховувати на те, що потенціальна чисельність матерів у нас буде збільшуватися. В поєднанні з тим, що в нас практично немає жодних підстав розраховувати на те, що підвищиться інтенсивність дітонароджень, тобто коефіцієнт народжуваності підвищиться, повікові коефіцієнти народжуваності, то ви бачите, що ситуація доволі сумна.

Наступний, будь ласка, слайд. До цього додається ще доволі стрімкий і невідворотній процес постаріння материнства. Йдеться про те, що поступово підвищується, в європейських країнах це вже відбулося, в Україні ще в розпалі цей процес, підвищується середній вік матері при народженні дитини, причому в Україні підвищується середній вік матері при народженні першої дитини.

От, ви бачите, я червоною прямою відокремила ці країни, де середній вік матері при народженні дитини перевищує 30 років, зліва, і справа – починаючи з Чехії, всі країни, де середній вік матері нижче 30 років. Ви бачите, що в Україні він сьогодні становить 27,6 років. Тобто це один з найнижчих ("віків" не можна сказати) параметрів в європейських країнах.

Чим загрожує постаріння материнства в колі лікарів, мабуть, не треба говорити – це погіршення стану здоров'я, це загрози різноманітних патологій і загрози відповідним чином і для апологів.

Будь ласка, наступний слайд.

І я хотіла вам показати, як відбувається це постаріння материнства в Україні. Це 1997 рік і 2013 рік. Я наперед вибачусь, я буду використовувати останні дані переважно 2013 року, тому що статистика 2014-2015 років залишає багато кращого.

Так от, зверніть, будь ласка, увагу, і в сільській місцевості (це зелена крива), і в містах (це сині криві) іде абсолютно чітке збільшення віку народження дитини. І практично з цим ми нічого не можемо зробити, тому що відкладається народження дитини принаймні до набуття освіти і певного соціального статусу, можливо, житла. Це процес абсолютно нормальний, але в контексті сьогоднішньої розмови слід визнати, що він не дуже корисний.

Будь ласка, наступний слайд.

Це частота жіночого безпліддя в Україні. Ви бачите, що воно невпинно зростає, і знов-таки у нас  не має підстав розраховувати, що щось сильно ми в цьому сенсі можемо змінити.

Будь ласка, ще один слайд.

У підтримку цієї програми, яка була реалізована. Я абсолютно переконана, що оце стрімке зниження частки ускладнених пологів у загальній чисельності значною мірою є результатом реалізації цієї програми. І тому, коли ми говоримо про висновки Рахункової палати, то вони, безперечно, вагомі фахівці, відомі фахівці, але бажано було б, щоб відповідні висновки підготували незалежні, можливо, інститути демографічні або медичні, які не підпорядковані Міністерству охорони здоров'я. Це було б дуже важливим аргументом на користь такої програми і на користь її нового етапу.

Будь ласка, наступний слайд.

Перепрошую, пані Оксано, щодо проблеми абортів. Я абсолютно свідома того, що взагалі поширення абортів, яке доволі високе в Україні, ви бачите знову-таки на європейському фоні, воно може заслуговувати виключно негативної оцінки і не тільки з точки зору шкоди здоров'ю жінки і майбутньої дитини, можливо, а виключно ще й з моральних причин, з того, що дитина, навіть ембріон – це вже є людина, ну, про це можна багато говорити. Але я абсолютно переконана в тому, що забороною ми нічого абсолютно не досягнемо.

Зверніть, будь ласка, увагу, у Польщі абсолютно мінімальний рівень абортів в Європі. Польща вирізняється в цьому сенсі з інших країн, і поляки завжди казали, що ще за часів їх приналежності до соціалістичного табору, коли приїжджав Папа до Польщі, то після цього впродовж 9 місяців у них була дуже сприятлива ситуація з народжуваністю. Вони просто відслідковували по місяцях, демографи польські. Але після того, як польський уряд тільки заїкнувся про можливість заборони абортів, ви бачили, що творилося у Польщі. Це при тому, що країна католицька.

Я думаю, що ми маємо сконцентрувати свої зусилля на вихованні, на пропаганді, на забезпеченні доступності контрацептивів сучасних, методів контрацепції. На тому, щоб це планування сім'ї було абсолютно нормальним і нешкідливим.

До того ж, я просто не поставила цей слайд, я не думала, що це буде важливо, але є світова мапа щодо законодавства відносно абортів. І там абсолютно чітко Північна півкуля, яка репрезентує розвинені країни, розвинені в демографічному, в демократичному, в соціальному, в економічному сенсі практично в жодній країні, там 3-4 країни, скажімо, як Ірландія, левова частка цих країн не має жодних законодавчих обмежень щодо абортів. А заборона абортів – це африканські країни, це Південна Америка, це трохи країн Карибського басейну. Це не ті країни, які можуть бути взірцем.

Тому, ще раз повторюю, ми маємо сконцентруватися на тому, щоб запобігти взагалі бажанню жінки або родини робити аборт.

І останнє, те, що просила пані Богомолець щодо того, що ми маємо робити.

Перше. На моє глибоке переконання, завдання політики збереження репродуктивного здоров'я не може обмежуватися виключно сферою діяльності Міністерства охорони здоров'я. Це має бути масштабна діяльність, поширена на різні галузі економіки, соціальної сфери, інформації, тощо. І в цьому контексті ми маємо, я не хочу говорити зараз про суто медичні напрями діяльності, тут є медики, вони  про це будуть говорити, але я абсолютно переконана, що ми маємо ще зі школи вести розмови окремо з дівчатами, окремо з хлопцями щодо роз'яснення шкоди ранньої сексуальної активності, щодо взагалі правил сексуальної поведінки, щодо гігієни, щодо своєчасного систематичного профілактичного огляду, щодо сучасних методів планування, щодо взагалі здорового способу життя загалом і так далі – для цього Міністерство освіти і науки має сконцентруватися на підготовці відповідних фахівців. Це можуть бути медики, але мені видається, що краще, якщо це будуть психологи, тому що вони скоріше знайдуть спільну мову з молоддю для того, щоб вести серед них відповідну роботу.

І в кінцевому підсумку, така діяльність матиме позитивні результати. Ще раз повторюю, абсолютно неминуче депопуляція в Україні, вона змушує нас дуже бережливо ставитися до потенційної можливості народження кожної дитини, тим більше здорової дитини. Дякую за увагу.

 

КИРИЧЕНКО О.М. Дякую. Дуже емоційна доповідь.

Я зараз запрошую до слова Татарчук Тетяну Феофанівну. Це головний позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності "Дитяча гінекологія".

 

ТАТАРЧУК Т.Ф. Вельмишановні депутати! Вельмишановні присутні! Я маю надзвичайно велику відповідальність і надзвичайно велику честь презентувати в цій поважній залі основні положення аналізу роботи Державної програми "Репродуктивне здоров'я" до 2015 року, який був підготовлений профільним департаментом Міністерства охорони здоров'я України, а також провідними експертами Національної академії медичних наук України під керівництвом нашого директора, академіка Юрія Геннадійовича Антипкіна, а також головного спеціаліста з акушерства та гінекології України професора Камінського В'ячеслава Володимировича.

Якщо ми говоримо про основні індикатори, які стояли при розробці програми, то ми бачимо, що ставилось завдання зменшити материнську смертність, зменшити підліткову вагітність, зменшити частку абортів, а також зменшити захворюваність на рак шийки матки і захворюваність на рак молочної залози і збільшити відповідно використання контрацептивів.

Що ми маємо в реаліях? Ми маємо, дійсно, зменшення рівня материнської смертності. На жаль, ми не досягли тієї мети, яку ми ставили. Ми маємо зменшення цього показника, однак не настільки вагоме, як це планувалось програмою. Ми маємо досить серйозне зменшення рівня малюкової смертності. Ми маємо реально зменшення рівня анемії у вагітних. Це показник антенатального догляду,  досить серйозний і вагомий показник антенатального догляду, але він також відображає і соціальний стан проблеми в державі. Тому що ми сьогодні повинні говорити про малозабезпечені верстви населення, про те населення, яке не може мати адекватне харчування, і тому ми повинні говорити про передбачення в наступних програмах забезпечення препаратами заліза жінок групи ризику з малозабезпечених верств населення, адже анемія - це один із серйозних факторів ризику і материнських ускладнень, і перинатальних ускладнень, і малюкової захворюваності.

Яким чином працювала програма? Завдяки чому ми маємо ті позитивні результати? Так, сьогодні в державі діє 10 регіональних перинатальних центрів, які надають висококваліфіковану спеціалізовану перинатальну допомогу серйозному складному контингенту вагітних і породіль. Тобто ми сьогодні створили в державі дійсно серйозну систему "тушіння пожежі" в проблемах репродуктивного здоров'я. Ми сьогодні створили нормативну базу по аналізу всіх причин материнської смертності, і це детерміновано відповідним наказом Міністерства охорони здоров'я, і кожний випадок розглядається на серйозному рівні і робляться серйозні висновки.

Однак ми повинні розуміти, що для того, аби досягти реальних результатів, ми повинні займатись "протипожежною безпекою". А "протипожежна безпека" в цьому аспекті – це система планування сім'ї. І сьогодні інтегровані дії – система планування сім'ї, служби планування сім'ї і служби перинатальної допомоги – це майбутнє нашої держави, яке дасть нам можливість впливати на ті показники, які ми сьогодні виставляємо індикаторами. Сьогодні в Україні функціонують 25 обласних центрів планування сім'ї, 107 відділень і кабінетів планування сім'ї.

В Україні створена повністю нормативна база, яка забезпечує роботу центрів планування сім'ї. Існують документи, згідно яких сьогодні працюють реєстри в областях, і сьогодні за рахунок програми жінки високого ризику вагітності забезпечуються безкоштовно контрацептивами. І це надзвичайно  велика перспектива. Якщо ми і далі будемо розвивати цей напрямок, ми можемо зменшити досить серйозно материнську смертність. А 40% материнської смертності складає смертність від екстрагенітальної патології.

За рахунок виконання наукових завдань програми фахівцями нашого інституту розроблена концепція, стратегія розвитку служби планування сім'ї в аспекті попередження материнської та малюкової смертності. Як уже говорилось в попередніх виступах, нашому інституту відведена роль Державного центру планування сім'ї та репродуктивного здоров'я людини. Виділені куратори з провідних фахівців нашого інституту, які відповідають за кожну область. Проведена велика робота в напрямку інтеграції служби планування сім'ї і служби перинатальної допомоги. Налагоджена послідовність в роботі перинатальної служби та перинатальних центрів. Проведені спеціальні навчальні семінари в областях України в аспекті функціонування служби планування сім'ї як засобу попередження материнської перинатальної смертності. Організована співпраця з засобами масової інформації. Проводиться  консультування з питань планування сім'ї у жінок з важкою соматичною патологією, консультування з питань планування сім'ї жінок з ВІЧ. Консультування з питань планування сім'ї жінок зі спеціальними потребами, тобто жінок-інвалідів.

Це все проводиться  на рівні нашого інституту. І ми сьогодні піднімаємо це питання, аби ця консультативна допомога надавалась в усіх обласних центрах планування сім'ї – і це те, що повинна реалізувати наступна програма.

Методичний супровід проведення Всеукраїнського тижня планування сім'ї, де величезна увага приділяється саме здоров'ю підлітків. Як говорила вже Елла Марленівна, на сьогодні здоров'я кожної дівчинки-підлітка – це демографічний резерв держави. Тому що ми повинні думати, як зберегти здоров'я підлітка, здоров'я дівчинки-підлітка, аби потім не вирішувати питання застосування допоміжних репродуктивних технологій. Зробити все для того, аби не було безплідності як дівчаток, так і хлопчиків. А репродуктивним здоров'ям хлопчиків взагалі не займається ніхто! І це теж потрібно передбачити в наступній програмі, і про це говорив пан Мусій. І це надзвичайно важливий соціальний аспект, і медичний  і соціальний аспект збереження репродуктивного здоров'я населення. 

На жаль, ми маємо стабільні показники, із року в рік, кількості абортів і пологів у віці до 14 років, у віці 15-17 років. В свій час ми мали суттєве зменшення цього показника, але протягом останніх семи років цей показник залишається стабільним. І це говорить про те, що соціальна складова цієї проблеми значно більша ніж медична.

І тому на цьому повинні бути поєднані зусилля Міністерства освіти, сім'ї та молоді, Міністерства охорони здоров'я, Міністерства соціальної політики, засобів масової інформації. Тобто це повинна бути спільна програма всієї держави, спрямована на виховання підлітків і формування раціональної статевої культури молоді.

Зверніть увагу. Сьогодні, по даним різних фахівців, по даним наших досліджень, 30 відсотків дівчаток в 15 років мають досвід статевого життя. По даним опитування, яке було проведено, 22 тисячі підлітків, 42 процента опитаної учнівської молоді у віці 15-17 років мають досвід статевого життя. До чого це приводить? Чому це є проблема?

Проблема дивіться в чому. Ми говоримо про зниження онкологічної захворюваності. Нам, на жаль, не вдалося знизити показник захворюваності на рак шийки матки, тобто ми не маємо суттєвої динаміки в ході виконання даної програми. Якщо ми звернемо увагу на динаміку показника раку шийки матки впродовж останніх 20 років, то ми бачимо результати раннього статевого життя, цей показник збільшився в 5,5 разу за 20 років, це вікова група 18-29 років. Це ті, хто не народив і вже не народить. Це ті підлітки, які сьогодні, кожна дівчинка – це демографічний резерв держави, і вона вже не народить, тому що вона до 29 років, її життя врятують, скринінг виявить вчасно патологію, однак повинні бути засоби профілактики.

І у нас є оптимістичні дані за 2014-2015 роки. Спочатку, коли ми подивилися на цей результат, ми думали, що це не зовсім коректний показник, тому що, можливо, ми не всі області маємо, ми не маємо правильної статистики, однак загальний показник раку шийки матки у дорослого населення не знизився, а знизився саме в цій віковій групі, тому що впродовж реалізації Програми "Репродуктивне здоров'я" педіатри говорять про вірус папіломи людини, Асоціація педіатрів на чолі з нашим директором провела величезну роботу в освіті лікарів-педіатрів, в освіті молоді, в освіті батьків. З огляду на попередження вірусу папіломи людини проведені в ряді областей державні програми вакцинації. Вакцинація за власний кошт, і ми думаємо, що спільні заходи дають все-таки зменшення цього показника у віковій групі 18-29 років.

Стосовно інших онкологічних показників. Якщо ми подивимося на структуру онкологічної захворюваності у жінок, то на першому місці рак молочної залози, на третьому місті – рак тіла матки, і лише на п'ятому – рак шийки матки. У віковій групі до 45 років рак шийки матки на другому місці. Знову ж таки, на жаль, показник раку молочної залози, як ми бачимо, не зменшився суттєво. Якщо ми подивимося на вікову структуру цього показника, то ми звернемо увагу на те, що рак молочної залози все-таки серйозно зростає в віковій групі понад 40 років.

Ми нашою попередньою програмою були сконцентровані переважно на вікову групу тих, хто народжує, це молоді жінки, це дівчатка-підлітки, це ті, хто реалізує свій репродуктивний потенціал. Жінки у віці понад 45 років, вони, на жаль, залишилися поза увагою попередньої програми, і це те, що повинно бути поставлено в майбутніх завданнях.

Аналогічна ситуація виявляється і по раку тіла матки, тому що рак тіла матки, як я вже сказала, на третьому місті в структурі онкологічної захворюваності, і знову ж це вікова група "50 плюс". Тобто онкологічна захворюваність репродуктивної системи молочна залоза і тіло матки – це вікова група "45 плюс", і ми повинні зосередити свою увагу на цій віковій групі населення, тому що говорила Елла Марленівна дуже серйозні цифри, і ми проаналізували вікову структуру населення жіночого в 2006-2016 роках. І ми бачимо, що якщо вікова група 19-49 років, тобто жінки репродуктивного віку складали в загальній кількості 43 відсотки, то сьогодні це лише 27 відсотків, Так, ми повинні будувати перинатальні центри, однак ми повинні розуміти, що ми повинні займатися і профілактикою онкологічної патології, і раннім виявленням онкологічної патології, тому що вікова група понад 50 років зросла суттєво з 38 відсотків до 47 відсотків.

Однак є оптимістичні все-таки дані з огляду на те, що все-таки зростає кількість підлітків, і оті заходи по заохочуванню народжуваності, які були у нас, починалися на початку 2000-х років, вони дали свій певний  результат, тому що все-таки дещо ми мали призупинення зменшення народжуваності.

 І стосовно перспектив, які нас чекають і що нам потрібно робити. Нам потрібно формувати профілактичні напрямки в завданнях державної програми по репродуктивному здоров'ю на майбутнє. Нам потрібно проводити діалог на рівні обласних програм для адвокації і фінансування репродуктивного здоров'я на місцевому рівні. Нам потрібно проводити інтеграцію напрацювань з репродуктивного здоров'я в систему реформ охорони здоров'я і розширення повноважень первинної ланки надання медичної допомоги - сімейних лікарів - в галузі репродуктивного здоров'я.  Потрібно проводити удосконалення знань медичних працівників з питань репродуктивного здоров'я і продовжити проведення просвітницьких кампаній для населення в аспекті репродуктивного здоров'я, здорового способу життя, профілактики ВІЧ-інфекцій, інфекцій, що передаються статевим шляхом, адже вірус папіломи людини не захищає презерватив, а це онкологічна захворюваність. Дякую за увагу.

 

КИРИЧЕНКО О.М. Дякую, Тетяно Феофанівно. Дуже ґрунтовна доповідь. Але я прошу виступаючих, у нас обмежений час, будь  ласка,  вкладайтеся в 5 хвилин. Це просто прохання.

Я запрошую до слова Растригіну Тетяну Василівну. Це старший менеджер проектів Відділу програм з охорони здоров'я Агентства Сполучених Штатів Америки з міжнародного розвитку/USAID.

 

РАСТРИГІНА Т.В. Дуже дякую.

Шановні депутати! Шановне товариство! Тетяна Феофанівна говорила про показники виконання програми державної, яка закінчилась у 2015 році. Я хочу сказати, розставити акценти, яку допомогу надав уряд Сполучених Штатів Америки у виконанні цієї програми.

 Як сказала уже Стейсі Воллік, уряд США, або USAID, Агентство США з міжнародного розвитку надавали допомогу протягом останніх двох десятирічь. Протягом останніх 10 років я адмініструвала проекти з планування сім'ї та репродуктивного здоров'я, про які ви дуже добре знаєте – "Разом до здоров'я", "Здоров'я жінок України",  які закінчились, і цей проект, який зараз ще продовжується, "Репродуктивне здоров'я нації", лідером якого є Галина Майструк, і який є ініціатором сьогоднішнього зібрання.

По-перше, ці інвестиції можна розподілити на 4 великі групи. Перша інвестиція – дуже важлива – інвестиція в людський капітал. Ми навчили 6 тисяч 500 медичних працівників, які зараз надають свої послуги з репродуктивного здоров'я та планування сім'ї у 5 тисяч 500 медичних закладах, включаючи первинну ланку. Ми проводили інформаційні кампанії через національну комунікаційну стратегію під брендом "Плануй своє майбутнє", а також регіональні комунікаційні кампанії. Ми надавали інформацію населенню із сучасних практик планування сім'ї. Ці інвестиції для нас найважливіші.

Друге. Це була розбудова інфраструктури. Ми створили національний тренінговий центр на базі Інституту педіатрії, акушерства та гінекології, який сьогодні очолює і координує його роботу Тетяна Феофанівна, наскільки я розумію, так?

Наступне. Ми надали підтримку Інституту сімейних лікарів при університеті Богомольця. І сьогодні тут може бути присутня Ольга Висоцька, яка також очолює цей інститут. І ми навіть розробили для них навчально-тренінгову програму з планування сім'ї, за якою сьогодні навчаються сімейні лікарі.

Третє. Ми розробили ряд регуляторних документів, клінічних протоколів, які базуються на науково-доказовій медицині. Ми розробили навчальні програми для студентів та інтернів медичних університетів і системи післядипломної освіти.

І четверта велика інвестиція. Ми розбудовували неурядові організації. Ми розбудовували ці організації для того, щоб вони закрили ту нішу діяльності, яку сьогодні не може робити уряд, а саме: профілактичну роботу, роботу по наданню інформації і адвокації. І ми вважаємо, при допомозі проекту "Репродуктивне здоров'я нації" це громадянське суспільство, воно далі продовжує будуватися, тому що проект створив коаліцію.

Також не менш важливою інвестицією була допомога в розробці та виконанні державної програми, про яку говорила Тетяна Феофанівна. Перш за все, не тільки була розроблена ця програма і доведена до необхідності бути затвердженою, а й була допомога і сприяння у виконанні цієї програми, допомога у написанні щорічних звітів по виконанню програми Міністерству охорони здоров'я. І він також розробляв технічні характеристики для закупівлі контрацептивів, які закуповувалися через державні закупівлі. Проте, на жаль, програма не мала достатнього фінансування, щоб забезпечити всі вразливі групи контрацептивами. І тут уряд США знову прийшов на допомогу, і ми закупили на 7 мільйонів 600 тисяч доларів контрацептивів оральних, внутрішньоматкових спіралей та презервативів, які були розповсюджені по 13 областях України у 2009-2010 роках.

Ми також створили систему дистрибуції і систему звітності, яка працювала з первинної ланки на вторинну ланку і на третинну ланку. Області також отримали допомогу в розробці регіональних програм з репродуктивного здоров'я, ті області, які мали інтерес. І обласні ради потрохи почали закуповувати контрацептиви, які були додатковими до того, що надавав уряд США. І, напевне, тому, а можливо і не тому, зріс рівень використання таблетованих контрацептивів в Україні у той час, знизився рівень абортів та знизився рівень небажаної вагітності. Але ми, представники USAID, ми не можемо сказати, що ці зміни сталися тільки тому, що уряд США надавав цю допомогу, вони напевно впливали на ті позитивні зміни, які мали місце в Україні у той час, тому що працювала ця державна програма, яка закінчилася в 2015 році. Програма гарантувала якесь фінансування, забезпечувала фінансування саме контрацептивів. Вона сприяла партнерству між урядовими, неурядовими та міжнародними організаціями. І вона забезпечувала якість послуг з репродуктивного здоров'я та планування сім'ї.

І я думаю, що і надалі ми всі з вами разом сьогодні зможемо також досягти того, що буде нова програма і буде забезпечуватись якість цих послуг, і наше нове покоління буде зростати здоровим, працездатним. І тому я хотіла би звернутися до депутатів наших, щоб вони сприяли просуванню, коли буде закінчено і розроблено нову програму з 2016-го по 2020 рік, просуванню цієї програми, адвокації і затвердженню її Верховною Радою. Дуже вам дякую за увагу.

КИРИЧЕНКО О.М. Дуже дякую вам. Ми вже сприяємо і робимо все, що від нас залежить. Ми дуже вдячні уряду США, що він не тільки надав матеріальну можливість це зробити, але й надав найголовніше – досвід, що якщо робити так, то ви отримаєте певний результат. Це дуже важливо.

Далі я запрошую до слова Майструк Галину Павлівну.

 

МАЙСТРУК Г.П. Дякую.

Шановний пане головуючий, депутати, учасники слухань! Сьогодні в цій залі зібралася фактично вся інтелектуальна еліта України, яка пов'язана з медициною, яка пов'язана з демографією. Тут дуже багато переліків. І представники міжнародних організацій. Це національні експерти дуже високого рівня, які за ці роки працювали над створенням і фактично оцінкою. Перш за все тут є люди, які створювали три програми в Україні, і вони тут присутні, слава Богу, здорові, живі, і дають дуже багато нам на сьогодні доручень на майбутнє. І мені дуже це приємно відзначити, що вони сьогодні тут.

Ми вже цю програму представляли в 2015 році. В 2016 році її дуже широко розіслала по всіх регіонах України. Практично я не буду знову до цього повертатися, тому що у вас є звіти про результати оцінки програм і всі ті рекомендації, які були надані фактично людьми, які працюють в охороні здоров'я – це менеджери, це ті, хто працюють в регіонах і таке інше.

Те, що має бути наступна стратегія і наступна програма, немає жодного сумніву.  Тому що держава, яка знаходиться в такій ситуації, як сьогодні була представлено демографами, реформування охорони здоров'я. Ми чудово знаємо те, що якщо іде ремонт, то це є катастрофа для всіх. І ми знаємо, що реформування – це не є солодке тістечко, яке приносить море задоволення. Це є виклики, це є дуже серйозні проблеми. І ми знаємо дуже добре, що сьогодні у нас немає такого зв'язку первинної ланки, з тим, щоб вона була долучена до питань репродуктивного здоров'я – це є основна проблема на сьогоднішній день. 

Фактично я зараз переходжу до другого, до наступного – це слабкі місця, пріоритети, ми про це говорили. І вони всі є тут, будь ласка.

У вересні в Копенгагені була прийнята програма, яка називається "План дій з охорони сексуального та репродуктивного здоров'я". Це програма, яка була прийнята дуже важко, але регіональним бюро ВООЗ. І для нас велика гордість, що ми приймали учать в створенні цієї програми на регіональному рівні, і Україна була дуже серйозним учасником цього процесу. І ми можемо сказати про те, що ми працювали над створенням концепції, і практично програма готова на наступні п'ять років. Вона вже готова. І ми можемо сказати, що ми йшли паралельно з європейським бюро ВООЗ. Я просто хочу ознайомити, як це сьогодні виглядає. І отут немає помилки – "сексуальне і репродуктивне здоров'я", тому що ми прекрасно розуміємо, що без сексуального ніколи не буде репродуктивного здоров'я. І навіть мене сьогодні шарпали: ну як це, ми так звикли, що ми, знаєте, є таке замовлення, ми будемо говорити тільки в Україні про репродуктивне здоров'я, тому що ми є нація, яка має відтворюватись і таке інше.

Мої шановні колеги! Є сексуальне здоров'я. І воно йде через все життя людини до її фактичного кінця в різних формах і таке інше. Якщо ми не будемо охороняти сексуальне здоров'я, ми не будемо мати репродуктивне здоров'я. І тому тут немає нонсенсу. Це абсолютно сьогодні тенденції Європи, і це те, як живуть люди, як вони відтворюються досить успішно.

Я хочу сказати про те, що в нас є на сьогодні європейська програма, це права. І ми будемо говорити про репродуктивні права. Якщо людина не має права бути забезпеченою нормальним обстеженням, нормальною інформацією, доступністю до послуг, вона не буде нормально відтворюватись у цій країні, не буде нормально в ній жити. Тому я хочу сказати, що на сьогодні програма, мабуть, що вона не зможе покрити, ми покриваємо зовсім інші, скажімо, актуальні теми. Але це є те, що ми хочемо запропонувати і в подальшому працювати з комітетом Верховної Ради, тому що у нас має бути розвинена не тільки адаптація чужих постанов, а й свої закони не про допоміжні репродуктивні технології тільки, а про репродуктивне здоров'я як таке. І це має бути законодавча ініціатива якраз комітету.

Ми хочемо говорити про те, що фактично це статеве виховання підлітків, те, про що піднімалося, і щоб ми не були в ризику весь час, що прийде новий міністр, який скаже, що, ні, не потрібна сексуальна, наприклад, освіта,   або статева, в школах, і діти наші не будуть отримувати цю освіту.

Ми хочемо сказати про те, що  фактично це інформаційна підтримка. І зараз  держава не вкладає  в це гроші, в це вкладають міжнародні  організації. Ми хочемо сказати про те, що інформовані рішення до сексуального репродуктивного здоров'я і сексуальне насильство, яке є сьогодні величезною проблемою, і ми стикаємось з тим, що ми держава не АТО, а війни, і ми стикаємось з тим, що в нас іде дуже великий потік сексуального насильства сьогодні. І, на жаль, ми з цим  будемо мати справи.

Найвищі стандарти сексуального репродуктивного здоров'я і благополуччя. Це наступний слайд. Це друга ціль. І ми будемо говорити, що це має бути відповідь на потреби різних груп населення. В попередній програмі не було людей з обмеженими можливостями і чоловіків. До речі, це дуже добре було озвучено, що 50 відсотків – це чоловіки, без них неможливе відтворення  і таке інше. Тому це буде включено до програми.

Незадовільні потреби в сучасних засобах контрацепції. Це включено до європейської програми. І їх треба усувати. І усунути випадки материнської та дитячої захворюваності та смертності, що можуть  бути попереджені. Оце є сьогодні завдання. Знизити рівень захворюваності на інфекції, попередження, діагностика і лікування безпліддя. До речі, безпліддя – це не тільки допоміжні репродуктивні технології, це, по-перше, небезпечний аборт, який ми маємо в Україні, це дуже багато, дуже високий рівень захворюваності, це є профілактика безпліддя. А вже як лікування, це йдуть допоміжні технології.

Програми з попередження, ранньої діагностики і лікування онкологічних захворювань репродуктивної системи. Ми з вами обговорювали на "круглому столі", що стосується захворюваності на рак шийки матки, сподіваємось, що будуть в цьому плані зрушення.

Завтра День боротьби проти раку молочної залози. Це останній Указ Президента Кучми, який був підписаний. Ми – держава, яка просувається до Європи. Ми маємо думати про серйозний скринінг. Але 30 відсотків захворювання можна  попередити завдяки здоровому способу життя. Це фізична активність, дієта, обмеження тютюнопаління і дуже багато. У вас на столах є такі календарі, це все про попередження, Європейський кодекс.

І останнє. Це завдання, яке стосується гарантування універсального доступу до послуг. Ми будемо говорити про перелік послуг для підлітків. Ми маємо надавати серйозні послуги і розвивати подальший розвиток клінік, дружніх до молоді, сексуальне і репродуктивне здоров'я для груп осіб з особливими потребами. На сьогоднішній день приходять чоловіки, які повертаються з військових дій, і вони мають мати перспективу на сім'ї, на те, щоб відтворюватись і мати нормальне, в тому числі і сексуальне, життя.

Питання в національній стратегії програми. Мають бути інтегровані ці питання практично у всі програми, які йдуть в Україні. І забезпечити міжсекторальний підхід, про це вже говорили, і це дуже важливо.

Дуже добре виписано в Європейській стратегії ролі, які мають займати, перш за все, мені дуже жаль, що немає заступника міністра, що стосується Міністерства охорони здоров'я, і знову ми його не бачимо, і не бачили на попередніх  фактично слуханнях, які були. І роль Міністерства охорони здоров'я дуже висока, тому що ні одна недержавна організація, ні один депутат не пройде той бюрократичний шлях затвердження рішень, і те, що треба мотивувати і Міністерство фінансів, і інші установи, для того щоб програма була підтримана.

Тому ми все-таки сподіваємось, що в нашій країні лідируюча роль буде у Міністерства охорони здоров'я в цьому плані.  Роль регіонального бюро ВООЗ – це як би відомо. Роль недержавних організацій – все, що ми можемо зробити – технічна допомога і підтримка. І моніторинг і оцінка.

Я вам дуже дякую за увагу. І сподіваюсь, що ми отримаємо в 2017 році дуже серйозні зрушення в цьому напрямку. 

 

КИРИЧЕНКО О.М. Большое спасибо, Галина  Павловна. Вы действительно поднимаете очень важные вопросы. Нестабильная роль Министерства охраны здоровья – мы попытаемся компенсировать ее за счет активности депутатов Комитета по вопросам охраны здоровья. Вы видите нашу поддержку. Мы действительно, наверное, мои коллеги подтвердят, мы пытаемся активно заниматься продвижением этих программ. Красной ниткой через все выступления идет то, что нам, действительно, нужна программа долгосрочная. Та первая попытка на протяжении 10 лет, когда мы смогли дойти до наших топ-учреждений и первоочередную скоропомощную патологию каким-то образом купировать. Но дальше мы должны все-таки идти в нашу массовую медицину, это в основном профилактическая часть нашей медицины.

Мы понимаем, что часть кровотечений мы можем купировать на этапе наблюдения за нашими беременными. Также часть вот этих младенцев, которые рождаются с незрелой дыхательной системой, мы могли бы довести хотя бы до нормального веса, чтобы нам не было необходимости использовать сурфактанты, которые нам дают. И мы понимаем, что это то, что должно делаться на уровне профилактической медицины.

Показали очень классные результаты того, что в результате профилактики и в результате вакцинации мы имеем возможность снизить вероятность рака шейки матки. Отлично, мы точно знаем, что скрининг рака молочной железы мы должны проводить на уровне наших участковых-терапевтов, а уже потом отправлять на более глубокие исследования – маммографию и все остальное.

И поэтому в наших рекомендациях очень важным будет следующее выступление – это Гойда Нина Григорьевна, которая проректор по лечебной работе Национальной медицинской академии последипломного образования имени Шупика. Они стоят у истоков обучения наших студентов.

Но, Нина Григорьевна, я прошу прощения, депутат Сысоенко Ирина просит реплику, две минуты, перед вашим выступлением. Пожалуйста.

 

СИСОЄНКО І.В. Якщо дозволите? Рівно дві хвилини. Не можу не відповісти на доповідь попереднього виступаючого.

Галино Павлівно, я хочу вам сказати про те, що ви зазначили важливу роль Міністерства охорони здоров'я. Але давайте не забувати про те, що у нас країна рухається в форматі децентралізації. І ми знаємо, що сьогодні найбільш важлива все ж таки роль стає в регіонах – громади на місцях. І ось тут є важлива робота з депутатськими корпусами: з депутатами обласних рад, з місцевими радами.

І я вам хочу сказати на власному прикладі, Київська область, за моєї ініціативи весь цей тиждень ведеться робота в Київській області по скринінгу і  по ранній діагностиці раку молочної залози. Зараз ми знаходимось тут, а по Київській області виїзні бригади, які організовані за моєю пропозицією Київським обласним онкоцентром, і вони їздять по підприємствам і обстежують протягом всього тижня величезну кількість жінок Київської області.

Це до чого я веду? Я веду до того, що так, Міністерство охорони здоров'я зобов'язано прийняти національну програму, і ми як народні депутати будемо контролювати це і вимагати від них цього, не дивлячись на те, що вони не приймають зараз участі у наших важливих слуханнях. Але давайте все ж таки орієнтуватись на роботу з регіонами.

МОЗ все менше буде формувати для громад їх принципи роботи, тому що державний бюджет повністю переформатовується на місцеві медичні субвенції. І саме там депутатські корпуси мають розуміти, що якраз ті програми по  закупівлі вакцин: по вакцинації раку шийки матки, по папіломавірусу - все це можна робити за кошти обласних та місцевих бюджетів. Але про це потрібно говорити і вони мають це усвідомлювати. Тому у нас з вами багато роботи, і роботи з регіонами. Дуже вам дякую.

 

КИРИЧЕНКО О.М. Большое спасибо, Ирина. Это очень правильное начинание. Если мы на каком-то этапе выйдем на то, что за государственные деньги мы сможем закупать эти вакцины, это будет большой прорыв.

А сейчас Нина Григорьевна, пожалуйста. Извините, что мы вас перебили.

 

ГОЙДА Н.Г. Вельмишановний Олексію Михайловичу! Вельмишановні народні депутати, присутні! Я з великою вдячністю, і мені делеговано висловити цю вдячність Комітету Верховної Ради від імені нашого ректора академіка Вороненка Юрія Васильовича, адже на реалізацію програми був створений Інститут репродуктології як структура нашої академії, який об'єднав в собі 4 кафедри акушерства та гінекології, перинатології і репродуктології та кафедру медичної генетики. Тобто абсолютно включився в реалізацію цієї програми. Ця інформація в унісон моїй проблемі. Я з дуже великою приємністю приймаю участь в засіданні, тому що, подивившись, 90% присутніх в залі - знайомі в обличчя, це люди, які справжні патріоти України. Патріотизм – це не тільки, коли зі зброєю захищаєш нашу Батьківщину, а це справді майбутнє. І ці люди, які в цьому залі, стоять на сторожі для того, щоб наша країна існувала. Я особисто вірю, що ми досягнемо високого економічного розвитку, якщо не за наш період, то наші покоління це зроблять, це буде, досягнемо належного демократизму. Але ми повинні кожного дня ставити питання: а для кого ми це будемо робити? І от відповідь: те, що ми повинні зберегти репродуктивне здоров'я і примножити – є одним із першочергових завдань.

А тепер безпосередньо до тієї проблеми, яку мені доручили висвітлити. Хочу розпочати з того, що в Державній програмі "Репродуктивне здоров'я", яку ми сьогодні обговорюємо, її виконання, із 13-ти пріоритетів, які були чітко прописані в програмі, 3 стосуються медичної освіти - це підвищення рівня професійної підготовки фахівців, які надають медичну допомогу у сфері репродуктивного здоров'я, це включення до навчальних програм до- та післядипломної підготовки розділів з питань репродуктивного здоров'я, планування сім'ї, і те, що вперше з трьох програм з'явилося, створення програми підготовки сімейних лікарів з питань репродуктивного здоров'я як лікарів, які перші стикаються і перші несуть інформацію і знання різним віковим групам.

Наші вітчизняні нормативні документи пронизують постійно два терміни: доступність і якість медичної допомоги. Це стосується і допомоги по репродуктивному здоров'ю. То забезпечити цю якість дійсно можуть тільки освічені професійні фахівці.

Демонструючи цей слайд, мені хочеться сказати декілька слів і про вчорашній форум. В рамках дводенної медичної виставки йде форум по менеджменту. І вчора був цілий ряд цікавих доповідей, які стосуються медичної освіти. Вони настільки цікаві і цінні, тому що показувались перспективи медичної освіти, особливо менеджменту. Є цілий ряд документів. Олексію Миколайовичу, ви у нас відвідували академію, хотілося б, щоб і це питання ви просунули, бо воно напряму стосується і підготовки з питань репродуктивної медицини медичних працівників. То нове попереду – це резидентура, і це не тема нашої розмови. Але підготовка медичних працівників з питань репродуктивного здоров'я також проходить ці етапи – додипломна освіта, післядипломна освіта і безперервний професійний розвиток.  Адже саме на етапі післядипломної освіти формується  лікар-фахівець. А потім безперервний професійний розвиток.

Сьогодні  згадувалось, і не раз, про три попередні програми. І для того, щоб усе розпочати добре, мало продовження, там повинна на наступне наше зібрання з'явитись четверта книжечка. Ну мені поталанило так, що з більшістю з присутніх довелося розробляти ці всі три програми, співпрацювати по розробці програм, останньої програми головний стержень – це була пані Жилка з командою. Мені довелось представляти першу програму на Четвертій всесвітній конференції в Пекіні щодо становища жінок (1995 рік), і то був старт всьому законодавчому підґрунтю. Тому і наступна повинна бути.

Що зробила програма, про яку ми сьогодні  говоримо разом з нашими колегами з міжнародних організацій з інших країн? Це, перш за все, ми зрозуміли, що треба переглянути програми підготовки на додипломному і післядипломному рівні. Зроблений чіткий аналіз. І побачили, я навіть боюсь помилитися, хочу навіть зачитати, що на етапі додипломної підготовки за 6 годин не виділялось жодної години на елементарні поняття репродуктивного здоров'я і планування сім'ї.  Це разом ішло на 2 години при викладанні проблеми безпліддя. І це стало завданням для команди – виконати ці положення програми "Репродуктивне здоров'я". 

Була переглянута програма на додипломному рівні, на післядипломному рівні і також внесені зміни в програму для сімейних лікарів. І таким чином на 4-6-х курсах з'явилася не одна година, а принаймні 8 для того, щоб хоча б терміни наші лікарі на додипломному рівні запам'ятали.

Суттєві зміни внесені були в програми трьохрічної інтернатури. Абсолютно перед вами тут на слайді чітко показано, і от, говорячи про методичне забезпечення, велика команда підготувала цілий ряд посібників. Але тут я хочу доземно вклонитися міжнародним організаціям і в першу чергу Агентству з міжнародного розвитку США, які допомагали, тут називала пані Растригіна кількість підготовлених. Вона, може, не все врахувала, бо й інші програми були. Уявіть собі, що зарубіжні колеги провели за цей час більше тисячі тренінгів, охоплено цими тренінгами було понад 20 тисяч лікарів, які працюють в Україні. Це стало не тільки підмогою для лікарів, які ці тренінги відвідували, а й для наших викладачів кафедр. Ми змогли програми тренінгів трансформувати у програми циклів тематичного вдосконалення, де людина подвійну вигоду отримувала: і знання, і сертифікат, який служив їй для подальшого присвоєння кваліфікаційних категорій.

Я не можу сьогодні не згадати, і тут є в залі представники швейцарсько-української програми, яка функціонувала у нас 15 років. Ви тільки подивіться, скільки підготовлено навчальних посібників! Це все стосується питань охорони материнства і дитинства, в тому числі і репродуктивного здоров'я.

Для забезпечення безперервного професійного розвитку нові методи викладання, створення симуляційних класів, дистанційне навчання, яке ви бачите, – все це було спрямовано на виконання національної програми, в унісон реформам охорони здоров'я.

Але перш ніж я скажу "дякую за увагу", ви вже бачите ці два слова,  я хочу сказати, що все, що ми змогли досягти, це добре, але невирішених проблем залишилось, може сміливо скажу, ще більше! І їх вирішити можна при системному, комплексному підході. А це може зробити тільки наступна державна програма.

І ще хочу сказати, що, по-перше, ми внесли там пропозиції до проекту рішення. Перш ніж цю програму подати на затвердження, шановні народні депутати, треба зняти мораторій з розробки державних програм. І серед того великого переліку, огулом, можна сказати: мораторію стоп! Раз ми визнаємо пріоритетним програму "Репродуктивне здоров'я", зніміть хоч би на одну програму. Дякую за увагу.

 

КИРИЧЕНКО О.М. Большое спасибо, Нина Григорьевна. Безусловно, большую работу вы делаете, обучая наших студентов и врачей.

Вы понимаете, что любые моратории накладывают такие же, как и мы люди, просто у них есть для этого полномочия. У нас есть целая депутатская группа, в которой мы говорим о том, что уже мы видим несколько тем, которые наиважнейшие. И без долгосрочной, многолетней программы развития этих отраслей мы не сможем прийти. Одна из этих отраслей – это репродуктивная медицина. Вторая, как минимум, вторая из этих отраслей – это вакцинация. То есть мы четко понимаем, что мы, безусловно, должны отойти от практики моратория на программы и разработать программы на ближайшие 3, 5, 10 лет, которые позволят нам планировать наши мероприятия.

А сейчас я с радостью приглашаю к микрофону Микичак Ірину Володимирівну. Вона є заступником директора по материнству і дитинству департаменту охорони здоров'я Львівської обласної державної адміністрації.

 

МИКИЧАК І.В. Дякую. Правда, у нас вже в Україні немає таких посад - "заступники з материнства і дитинства".

 

КИРИЧЕНКО О.М. Вибачте, будь ласка, те, що у мене написано.

 

МИКИЧАК І.В. Ні, я цю як репліку критичну говорю, тому що таким чином фактично і пріоритет материнства і дитинства нівелюється в державній службі.

Сьогодні в аудиторії у нас зараз фактично присутні 99% - це люди, які працюють в сфері охорони материнства і дитинства. Мені надзвичайно приємно, що завдяки комітету і вам особисто ми маємо змогу зустрітися всі і поспілкуватися, тому що не так часто ми зараз збираємося. І, власне, обговорити майже самі з собою ті проблеми насущні, які зараз є в нашій сфері, тому що, на превеликий жаль, дуже би хотілося, щоб топ-менеджмент Міністерства охорони здоров'я все-таки глибоко вникнув в проблему, при всій повазі, Наталіє Миколаївно, до вас, але Міністерство охорони здоров'я повинно відігравати, дійсно, функцію реалізації державної політики, напрацювання, лобіювання державних програм, координації цих програм. Тому що  децентралізація, я відповім шановній пані Ірині, децентралізація – це, звичайно, дуже добре, але в сфері охорони здоров'я децентралізується система, а не децентралізується управління. Так працює цивілізований світ. І на територіях, в об'єднаних територіальних громадах, яких ми сьогодні в області маємо вже 16, надзвичайно складно переконати медичну субвенцію передати, власне, на соціальну складову, не на закупівлю. А коли є дефіцит по заробітній платі, ви це прекрасно знаєте, яка ситуація сьогодні у працівників охорони здоров'я, говорити про щось високе і чисте, повірте, надзвичайно складно.

Ну це був ліричний відступ. А що стосується, власне, виконання Державної програми  "Репродуктивне здоров'я" -  за ці роки нам вдалося зробити надзвичайно багато як на державному рівні, так і на обласному рівні. І фінанси, які вкладені в цю програму, вони дійсно дали відчутний результат.

Ну якщо говорити про нашу область, то за час реалізації програми профінансовано, ми отримали і закупили і впровадили різних речей на загальну суму 86 мільйонів гривень. Це обласний бюджет, це державний бюджет, це місцеві бюджети, і це кошти спонсорів і меценатів.

Нам вдалося створити потужну мережу реанімаційних відділень неонатологічних, нам вдалося створити систему закладів навчених з питань планування сім'ї і контрацепції. Ми створили серйозну анестезіологічну службу, у нас працює три реанімаційних неонатальних бригади. Це понад 2 тисячі викликів, коли всі важкі діти забираються в Центр. Ми разом з американською агенцією розвитку з проектами ЮНІСЕФу, іншими міжнародними фундаціями зробили багато речей в реформі акушерської служби. І власне, завдяки проекту "Здоров'я матері і дитини", який дуже тісно співпрацював з Міністерством охорони здоров'я і з пілотними областями, а потім поширився на всю Україну фактично, без сумніву, в Україні зроблена реформа  акушерської служби. Пологові стаціонари стали відкриті, пологові стаціонари запровадили сучасні перинатальні технології. І це дало свій відчутний результат у зниженні показників смертності дитячої, материнської, перинатальної смертності.

І стосовно виховання статевого підлітків нашого. Це мережа клінік, дружніх до молоді. Масу-масу речей можна говорити, які є зроблені, і які не можна, це просто гріх, залишити сьогодні на півдорозі в такій складній демографічній ситуації в державі.

Ми би просили комітет підняти питання і перед урядом. Я професійний педіатр, не тільки державний службовець, за всі роки Незалежності України я вперше не побачила в урядових пріоритетах охорони материнства і дитинства. І повірте, це направду є дуже прикро, тому що, звичайно, є дуже багато проблем в охороні здоров'я  і в здоров'ї загалом населення, але без збереження здоров'я дітей, без опіки, патронату вагітних жінок ми не можемо говорити про будь-яке майбутнє. Ну і в контексті цього – крик душі Львівщини, ми мали один з перших в Україні перинатальних центрів. Ми його створювали за прикладом європейських країн, Сполучених Штатів. Він фактично у нас почав працювати в такому статусі ще в 90-х роках.

І коли розпочалась програма, проект "Нове життя", Львівська область була в числі тих, які мали розпочинати проект, потім, звичайно, що нас відсунули трохи, почалася  східна Україна, впровадження. І ми попали в ситуацію, коли на етапі фактично розвалення існуючого, працюючого перинатального центру, закрили його. І сьогодні ми в області без перинатального центру.

У нас перенавантажені стаціонари міські, які несуть тепер функцію обласних стаціонарів. У нас відділення екстрагенітальної патології вагітності жінок просто в критичній ситуації. В нас надзвичайно висока соціальна напруга серед населення в зв'язку з закриттям перинатального центру. Фінансування в 2016 році не було взагалі. Ми можемо розраховувати тільки на Державний фонд регіонального розвитку, який також не бачив в пріоритетах перинатального центру.

Тому величезне прохання підтримати все-таки і окремою стрічкою в Державному бюджеті України 2017 року передбачити видатки на завершення реконструкції нашого перинатального центру і всіх інших перинатальних центрів, які не завершені всі, дивним чином, у Західній Україні залишилися перинатальні центри.

Я думаю, що внесок комітету тут буде неоціненний, як то кажуть, ненароджені діти ще подякують за таку роботу.

І також просили би звернути увагу все-таки в контексті реалізації напрацювання нової державної програми. Я думаю, це обговоренню просто не підлягає, наскільки вона потрібна. Все-таки зосередити і сконцентрувати, і привернути увагу міжнародних організацій до співпраці у галузі материнства і дитинства.

Ми почули сьогодні і знаємо з інших джерел, що практично всі міжнародні програми в сфері репродуктивного здоров'я і охорони материнства і дитинства припиняють свою роботу в Україні, визначаючи інші пріоритети. Той досвід, який ми отримали при співпраці з міжнародними програмами, він є неоціненним. Знання, які ми отримали, і навчання, яке отримали і наші викладачі, і наша вища освіта, і практикуючі лікарі – вони також є надзвичайно важливі. Співпраця в напрацюванні клінічних протоколів, які з підтримкою, з впровадженням засад доказової медицини, також надзвичайно важлива.

Тому сподіваюся, що ці зауваження будуть враховані і ми зможемо зустрітися незадовго на презентації нової державної програми. Дякую.

 

КИРИЧЕНКО О.М. Спасибо большое, Ирина Владимировна.

Из того, что я смог уловить, я так понимаю, что все программы рассчитывали на взаимность. К сожалению, даже то, что мы обсуждаем закончившуюся почти два года назад программу, это, как бы, не повод говорить о какой-то взаимности. Поэтому я думаю, что нам нужно просто эффективнее и тщательнее работать над нашими вопросами, тогда мы сможем обращаться к тем же международным организациям с просьбой нам что-то помочь сделать.

Я информирую о том, что уже пять часов и у нас всего лишь осталось 30 минут до завершения "круглого стола". И поэтому следующих выступающих я прошу максимально ограничить время своего выступления.

И приглашаю к выступлению Иванову Людмилу Петровну, это областной акушер-гинеколог Полтавской ОГА.

 

ІВАНОВА Л.П. Доброго дня, шановний головуючий, шановні колеги, народні депутати.

Зразу слід зауважити, що якщо говорити про виконання обласної програми "Репродуктивне здоров'я", то фахівці нашої області були причетні до створення державної програми. І тому наша обласна програма досить  чітко несе в собі і віддзеркалює повністю всі ті заходи, які є в державній програмі. І на даний час вона знайшла своє відображення в рамках міжгалузевої програми.

Спершу зауважу, що в нашій програмі, відповідно була прийнята обласна програма, затверджено районні програми із зазначенням, дійсно, Національної концепції репродуктивного здоров'я як основного чинника у формуванні материнської смертності, малюкової смертності, збереження онкологічного здоров'я.

Далі слайд, будь ласка. Що було основним пріоритетом? Основним пріоритетом у фінансуванні програми була значна кількість видатків в обласному бюджеті, як бачимо, біля 10 відсотків, і наповнення коштами позабюджетного фактору.

Далі. Основними чинниками, скажімо, які допомагали нам у наповненні позабюджетного фактору, це були численні міжнародні організації, які допомагали і з нами працювали, і допомогли поставити рівень надання допомоги матерям і малюкам зовсім на інший рівень.

Що вдалося? В першу чергу повністю були впроваджені сучасні перинатальні технології, проведена реорганізація акушерських відділень у всіх містах, районах області, закуплено неонаталогічне обладнання.

Наступний слайд. І одночасно разом із цим що вдалось досягти? В першу чергу – значно високі показники партнерських пологів. Далі. Наступний слайд, будь ласка.

Значно знизити рівень кровотеч – фактично до 1-го відсотка. І одночасно в рамках реалізації як обласної програми, так і концепції розвитку перинатальної допомоги в області було відкрито обласний перинатальний центр, який на сьогоднішній день фактично на собі концентрує і несе весь тягар всіх передчасних пологів, всієї екстрагенітальної патології, хірургічної і онкопатології. Як результат і як наслідок, далі скажу, що область на сьогоднішній день  і за останні три роки відноситься до областей з низьким рівнем материнської смертності (в цьому році за 9 місяців материнської смертності не було) і фактично є в лідерах по низьких показниках малюкової, перинатальної, неонатлологічної смертності.

Одночасно було проведено як внутрішній, так і зовнішній аудит закладів, які ми маємо по області. Відповідно закрито, як не важко було з органами місцевого самоврядування, п'ять акушерських малопотужних стаціонарів. І на сьогоднішній день фактично ми маємо показники, що на вторинному, на третинному рівні у нас розроджується 65 відсотків вагітних жінок.

Колеги, фактично у нас тільки 20 відсотків операцій кесарського розтину проводиться в центральних районних лікарнях. І відповідно я думаю, що це є відповідний рівень.

Одночасно на базі нашого перинатального центру, це єдиний центр, де створено досить на сучасному рівні навчально-практичний центр, який забезпечує підготовку не тільки фахівців перинатального центру, але й одночасно  шляхом  мультидисциплінарного підходу фахівців із районів.

Що стосується заходу формування репродуктивного здоров'я у дітей і підлітків, вже як згадували колеги, дійсно, в області є дві клініки, дружніх до молоді, працюють школи відповідального батьківства, досить широка просвітня робота. І як результат, як наслідок – значно низький рівень абортів у дітей-підлітків – 2,1 і низький показник захворюваності на запальні хвороби і порушення менструального циклу.

Далі. Наступний слайд. Що стосується удосконалення планування сім'ї. Всі ви знаєте, що відповідно програми досить чітко у нас були сформовані групи ризику з жінок, які забезпечувались безкоштовними… Але що було таким новаторством області, що одночасно ми працювали із проектом "Разом до здоров'я". І бачите, фактично 70 відсотків у нас було покрито за рахунок забезпечення контрацептивів і позабюджетних  надходжень даного проекту. Десь близько 30 відсотків це видатки за рахунок області на придбання контрацептивів і профілактику небажаної і непланованої вагітності, які на сьогоднішній день, ці видатки, фактично в такому ракурсі і зберігаються.

Наступний слайд. Досить чітко було відпрацьовано логістику, щоб контрацептив дійшов до жінки, оскільки з 2013 року область не була пілотом, але   відбулось розмежування, і чітко відпрацьована логістика забезпечення жінки контрацептивом.

І одночасно, маючи контрацептив, маючи вже потребу, відбулось за рахунок проекту "Разом до здоров'я", проекту "Здоров'я жінки" і "Планування сім'ї" і "Здоров'я жінок України" підготовка як лікарів акушерів-гінекологів, сімейних лікарів, акушерок і сімейних медсестер.

І відповідно, як наслідок, що вдалось. Наступний слайд, будь ласка. Як бачите, ми значно знизили рівень абортів, фактично починали, на 2007-2008 рік був показник 20 на 1000 жінок фертильного, на сьогоднішній день - 11,11. Так. Але якщо тут звучало питання  стосовно абортів, моя особиста думка, що аборт на сьогоднішній день в країні, де суспільство має відносно низький рівень соціального забезпечення, має право бути, але повинен бути доступним і безпечним. Це моя особиста думка.

І в першу чергу потрібно, дійсно, звертати увагу на виховання і на планування. І що стосується четвертої складової - збереження репродуктивного здоров'я. Так, одночасно коли працювала у нас скринінгова програма патології шийки матки, відкрито кабінети патології шийки матки, але, на жаль, не у всіх районах області, і відповідно одночасно ми створили свій регіональний протокол по профілактиці і скринінгу шийки матки, де чітко розмежували і показали, що повинен робити сімейний лікар в межах скринінгу шийки і молочної залози, і роль вторинної ланки безпосередньо в лікуванні основних диспансерних гінекологічних патологій.

Далі, будь ласка, слайд. І як резюме. Будь ласка, слайди можете пролистати. То наші досягнення і показники. І фактично рівень червоної лінії Полтавщини на рівні загальноукраїнських показників як свідчення, в рамках які пропозиції створення нової програми. По-перше, дійсно, наскільки це можливо, повинна дійсно бути національна стратегія і продовження створення перинатальних центрів як третинного рівня, так і вторинного рівня, тому що у нас, зокрема, в області, як крик душі, не вдалося створити перинатальні центри вторинного рівня, хоч на сьогоднішній день вся медико-технологічна документація вже у нас готова.

І друге. Дійсно, продовжити виконання заходів, що стосується безпеки материнства і дитинства, а саме: забезпечення на державному рівні закупівлі препаратів для лікування кровотеч, сурфактантів. І зосередити сили саме на виконанні третього і четвертого заходу. Третього заходу програми безпосередньо "Планування сім'ї" як профілактичної складової непланованої вагітності і четвертого розділу в розділі вторинної і первинної профілактики раку шийки матки у дівчаток. Дякую.

 

КИРИЧЕНКО О.М. Большое спасибо.

Я приглашаю к микрофону Каиру Екатерину Владимировну. Это   директор департамента охраны здоровья Днепропетровской области.

 

КАЇРА К.В. Доброго дня, шановні колеги. Я головний спеціаліст департаменту охорони здоров'я і головний акушер-гінеколог. І хочу привітати вас від імені Наталії Юріївни Будяк, яка з дуже поважних причин сьогодні не змогла приєднатися до нашого зібрання.

Хочу сказати і поділитися з вами досвідом Дніпропетровської області щодо збереження репродуктивного здоров'я і які шляхи ми бачимо для того, щоб впровадити в подальшому вирішення цього питання. Демографічна ситуація на Дніпропетровщині така ж, як і в Україні, має негативні тенденції. Тільки за 5 останніх років кількість дівчаток-підлітків віком 15-17 років зменшилася майже на 20 відсотків, а це наш майбутній репродуктивний потенціал. І тому на сьогоднішній день в мене є презентація, пане головуючий.

 

КИРИЧЕНКО О.М. Безумовно, ви можете її віддати секретаріату. Вони встигнуть чи не встигнуть спроектувати.

КАЇРА К.В. Ну все. Вже не встигнуть.

 

КИРИЧЕНКО О.М. Але я прошу вас, у нас дуже обмаль часу.

 

КАЇРА К.В. Так. Я перепрошую. І ще я хочу сказати, що на Дніпропетровській області дуже покладено відповідальність велику в тому, що ми знаходимося  біля зони проведення антитерористичної операції. І в нашій області родорозрішується багато жінок з цієї зони. Впродовж останніх двох років майже тисяча жінок була розроджена в нашій Дніпропетровській області.

Хочу сказати, що організація медичної допомоги і всім пільговим категоріям населення перебуває на постійному контролі адміністрації області. І впродовж 2008-2014 років на Дніпропетровщині було розроблено і запроваджено регіональну програму, яка базується на Державній програмі "Репродуктивне здоров'я нації". Але у 2014 році, враховуючи закінчення регіональної програми, розроблено заходи щодо збереження репродуктивного потенціалу області шляхом включення в регіональну програму "Здоров'я населення Дніпропетровщини" пунктів забезпечення лікувальними закладами саме дітей та матерів Дніпропетровщини. Але завдяки обласній програмі ми можемо покрити тільки певну частку тих затрат, які потребують наші жінки та діти. Десь до 30 відсотків жінок з масивною акушерською кровотечою може забезпечено бути лікарськими засобами, сурфактан-замісними засобами – лише 25 відсотків новонароджених.

 Запобігання небажаної вагітності мають тільки до 10 відсотків жінок і до 5 відсотків дівчат-підлітків, ми можемо профілактувати захворювання онкологічні шийки матки. Разом із втіленням програм зі збереження репродуктивного здоров'я в Дніпропетровській області проводилася і регіоналізація перинатальної допомоги шляхом реформування малопотужних закладів та створення перинатальних центрів, розробки маршруту пацієнтів відповідно до ступеня перинатального ризику та втілення передових технологій і також навчання медичних фахівців. І втілення заходів державної та регіональної програми разом з удосконаленням системи надання перинатальної допомоги сприяли зниженню показника материнської смертності майже на 16 відсотків за 7 років та зниженню показника малюкової смертності майже на чверть.

Разом з поліпшенням інтегральних показників вдалося підвищити відсоток виживання дітей, народжених з украй низькою масою майже на 16 відсотків та втричі зменшити кількість виїздів бригад акушерської і санітарної авіації для надання висококваліфікованої  допомоги жінкам та дітям області. Разом з тим, зменшився показник смертності дітей перших семи діб життя майже на третину. Але, незважаючи на певну стабільність нашої Дніпропетровської області, існують ризики, якщо на державному рівні не будуть підтримані заходи…

 

КИРИЧЕНКО О.М. Екатерина Владимировна, я прошу прощения, что я вас перебиваю, но вы обратите внимание: зал шумит. Это значит, что вы не даете им важной информации.  Пожалуйста, если можно, по сути.

 

КАЇРА К.В. По суті. Якщо не буде підтримано на державному рівні заходи програми "Репродуктивне здоров'я  нації", навіть у нашій стабільній Дніпропетровськй області маються певні ризики. Тобто якщо буде відсутність сурфактантів, у нас підвищиться тут же на 30 відсотків рівень малюкової смертності за рахунок того, що ми не зможемо виходити дітей з вкрай низькою вагою при народженні. Якщо в нас не буде імуноглобуліна для профілактики резус-конфлікту у новонароджених, то майже на 5-10 відсотків підвищиться рівень тієї ж малюкової смертності. А відсутність лікарських засобів для профілактики та лікування масивних акушерських кровотеч, а також контрацептивів майже на 20 відсотків  підвищить рівень материнської смертності навіть у нашій Дніпропетровській області.

Тому пропозиції Дніпропетровської області – продовжити, по-перше, реорганізацію перинатальної допомоги, з метою концентрування матеріальних ресурсів та кадрового  потенціалу створити єдиний медичний простір для надання перинатальної допомоги та підтримати заходи програми на державному рівні щодо забезпечення репродуктивного здоров'я населення України. Я дякую за увагу. І дуже перепрошую, що немає презентації.

 

КИРИЧЕНКО О.М. Спасибо большое.

Я запрошую до слова Грищенко Ольгу Валентинівну. Це керівник кафедри перинатального акушерства та гінекології Харківської медичної академії післядипломної освіти.

 

ГРИЩЕНКО О.В. Шановний голово! Шановні учасники сьогоднішнього слухання. Я буду намагатися скоротити свій виступ, бо вже більшість тих питань, про що я хотіла вести мову, вже було сьогодні сказано. Програму всі знають, це все відомо. І хочу сказати, що я не буду торкатися проблеми перинатальних центрів, у нас ті ж самі проблеми, але у нас є й інша проблема: замість  одного у нас три - два обласні, регіональні обласні, і ще міський. І тому ми підтримуємо питання регіоналізації, втілюємо всі ті новітні технології. І дякувати бюджету і спонсорській допомозі в придбанні тих технологій і медикаментів, без яких ця робота не може бути проведена.

Про що хотілося сказати? Мене зараз більше турбує, щоб ми не втратили те, що ми дуже тяжко придбали протягом отих програм, які виконувались з репродуктивного здоров'я. Я взагалі беру. І дуже велике надбання – це те, що ми маємо досить таку міцну і хорошу правову базу. Ви всі знаєте ці документи.

На сьогоднішній день ведеться дуже велика робота, і робота ця стосується освітнього компоненту. Завдяки проектам USAID створена і працює ціла мережа тренерів, які мають навички, які знають, що треба робити, мають програми, за якими працювати. І хоча проект завершує свою роботу в Україні, але вони залишили, дякуємо їм дуже, всі ті напрацювання і ту продукцію, яка була зроблена.

Що нам вдалося в межах цієї роботи? Це міждисциплінарні тренінги, коли були зібрані спільні бригади акушерів-гінекологів, сімейних лікарів, медсестер, і нам вдалося трохи зрушити з місця ставлення лікарів, і напрацювати вже нову генерацію лікарів, які розуміють, що таке планування сім'ї.

Стосовно харківського регіону, що нас відрізняє, наша фішка – це те, що на базі нашого Центру планування сім'ї вже створено реєстр, до якого внесено майже 9 тисяч жінок з тяжкою екстрагенітальною патологією, якими опікується цей центр і їм допомагає. Дуже важливий момент, коли дівчинка з дитячого віку переходить в репродуктивний вік, щоб оці дівчата, які мають серйозні проблеми зі здоров'ям, не втрачалися, а передавалися патронажем на інший рівень. І це теж дуже важлива робота.

Ті жінки, які перенесли в попередніх вагітностях тяжку прееклампсію і еклампсію, повинні вестися окремим реєстром, бо це потенційні втрати материнські і дитячі при наступних вагітностях.

Завдяки державному бюджету, спонсорській допомозі і тим проектам, які працювали, ви бачите, що 79% було покрито потреб в контрацептивах в оцих таргетних групах, це малозабезпечені сім'ї і люди, які мають серйозні проблеми із здоров'ям. І ми маємо програми, ми маємо можливість навчати і медичних сестер, і акушерок, і лікарів, для того щоб продовжувати цю роботу, і маємо потужну тренерську групу.

Цей слайд показує, наскільки проект допоміг знизити рівень абортів, і при цьому значно збільшилася доля тих, хто використовує сучасні контрацептиви.

Сьогодні дискутували щодо абортів. Не зважаючи на те, що знизився рівень абортів, покращилося використання контрацептивів, але народжуваність іде по своїх законах: ті сім'ї, які правильно розуміють своє місце, свою роль, вони народжуваність не зменшили, навіть не зважаючи на тяжкий стан в Україні. Те ж саме стосується рівня абортів, наскільки вони знизилися протягом цієї програми.

Ті цілі, які область бачить, регіон бачить в наступному, це продовження цих всіх надбань, це скринінгові програми: мамографія, шийка матки. Сьогодні багато говорили про навчання молоді, це дуже важливо, клініки, які доброзичливі до молоді, теж треба цю роботу продовжувати. Але, на мій погляд, без державного фінансування, без підтримки з боку держави ніякі спонсорські пожертви цієї роботи не вирішать. Тому ми повинні якось об'єднати зусилля, поки є люди, котрі вже в цьому просторі працювали і знають, що треба робити і як це треба робити, вони повинні об'єднуватись, і тоді щось може нам вдасться для України зробити. Дякую.

 

КИРИЧЕНКО О.М. Большое спасибо, Ольга Валентиновна.

Очень правильно, и акцентирую внимание и в том числе Натальи Николаевны о том, что было сказано о реестре патологий, который обязательно нужно ввести, я считаю, во всех областях, специально научить наших специалистов, чтобы они это делали.

Сейчас я приглашаю к слову Чирву Валентину Игоревну – это главный врач коммунального учреждения "Областной центр планирования семьи и репродукции человека", город Кропивницкий.

 

ЧИРВА В.І. Шановний пане головуючий, шановні присутні, свій виступ я хочу розпочати з того, що передати побажання фахівців нашого регіону про те, що дійсно ми не повинні зупинятися на півдороги. Чому? Тому що всю нашу роботу з питань планування сім'ї, виконання тих заходів, які включені до Програми "Репродуктивне здоров'я", зокрема зниження показника материнської і дитячої смертності, зниження рівня на онкозахворюваність раку шийки матки, раку молочної залози, зниження захворювань, які передаються статевим шляхом та інші, всі ці питання вирішувалися і в нашому регіоні, хоча мені боляче озвучити ті цифри, з якими я приїхала. На відміну від виступаючих, я хотіла би сказати, що фінансування, яке було відведено на виконання Програми "Репродуктивне здоров'я" і невиконання тих заходів, які входили до Програми "Репродуктивне здоров'я", вони вкрай недостатні, вони вкрай не відповідають тим вимогам, і які не дають змоги вирішити ті проблеми, які у нас є, так як є проблеми такі ж самі і в інших регіонах.

Слухаючи про ті цифри, а саме: 10, 15 мільйонів і інші, я хочу вам сказати, що у нас, наприклад, було за плановано виділити трохи більше, аніж півтора мільйона гривень, з яких всього-на-всього профінансовано лише 80 відсотків. Я хочу сказати про те, що, мабуть, як і скрізь, у Кіровоградській, в ній же, Кропивницькій області має місце значний дефіцит кадрів, підготовлених кадрів. А ми прекрасно пам'ятаємо з вами про той лозунг, який ми знали, про те, що "кадри вирішують все". Але не дивлячись на такий складний, скрутний стан і кадровий, і фінансовий у нас проведена величезна робота. І цю роботу можна порівняти, на превеликий жаль, ми не досягли тих очікуваних результатів, які ми ставили, але її можна порівняти до програми і під час проведення програми.

У нас зменшився показник материнської смертності, зменшився показник малюкової смертності, але він вище очікуваних результатів. У нас має місце високий рівень онкозахворювань, раку шийки матки та раку молочної залози.

Але я хочу відмітити позитив в тому плані, що в результаті виконання заходів програми "Репродуктивне здоров'я", при підтримці фонду, у нас проведена величезна робота по підготовці кадрів з питань планування сім'ї, а саме: кадрів первинної ланки. Чому? Тому що, як говорили попередні виступаючі, проведення протипожежних заходів на вторинному та третинному рівні, вони пов'язані з тим, що у нас має місце дефіцит підготовлених кадрів первинної ланки. І нам треба отой айсберг, який має дві третини підводної і лише третину надводної, треба, мабуть, розпочинати цю роботу з підводної частини і більше звертати увагу щодо підготовки фахівців на первинній ланці.

 Це дасть змогу вирішити дуже багато проблем. Чому? Тому що без аудиту ми всі знаємо про те, що перш за все стикаються із пацієнтом фахівці первинної ланки: сімейні лікарі, їхні помічники і первинний рівень.

Багато зроблено відносно підготовки цих фахівців: у нас проводилися одно-, дво-, п'ятиденні тренінги, підготовлено більше 500 фахівців з питань планування сім'ї. Значно підвищився рівень знань. Але цього недостатньо! І тому говорити про те, що програма  повинна закінчитися  ми з вами просто не маємо права. Тому що дія програми направлена на покращення репродуктивного здоров'я в цілому в Україні, і зокрема в нашому регіоні вона потрібна і необхідна на сьогодні і на завтра. Дякую за увагу.

 

КИРИЧЕНКО О.М. Дякую.

А теперь долгожданное выступление, то есть все мы уповали на то, что же хочет сделать наше Министерство здравоохранения? Я так понимаю, что мы стоим в преддверии вообще революционного изменения в нашем Минздраве, особенно в области первичной медицины.

Поэтому я с радостью приглашаю к слову Боднарук Наталию Николаевну. Вона начальник управління медичної допомоги матерям і дітям медичного департаменту МОЗ України.

 

БОДНАРУК Н.М. Дуже дякую.

Шановний головуючий, шановні народні депутати, шановні присутні! Дозвольте представити проект Концепції загальнодержавної програми "Репродуктивне та статеве здоров'я нації" на 2017-2021 роки. Даний проект розроблений за підтримки проекту USAID "Репродуктивне здоров'я в Україні" та благодійного фонду "Здоров'я жінки і планування сім'ї".

Основою проекту концепції є результати оцінки попередньої державної програми, як ви вже сьогодні всі зазначили, стан її виконання, План сталого розвитку ООН на 2016-2030 роки, Європейський план дій  ВООЗ на 2017-2021 роки з посилення охорони сексуального, репродуктивного здоров'я та прав. Концепція розроблена у відповідь на головні проблеми у сфері репродуктивного здоров'я. Перше, це посилення депопуляційних процесів, неповна реалізація репродуктивних прав населення. Відсутність політики та сталої системи виховання дітей-підлітків та молоді щодо статевого та репродуктивного здоров'я. Високий рівень материнської смертності та малюкової, ускладнення під час вагітності та пологів. Високий рівень поширення інфекцій, що передаються статевим шляхом, включаючи ВІЛ. Зростання онкозахворювань репродуктивної системи, безплідність як у жінок, так і у чоловіків. Обмежений доступ до сучасних методів планування сім'ї.

Метою проекту концепції є збереження репродуктивного та статевого здоров'я з дотримуванням репродуктивних прав для досягнення благополуччя кожної людини, відтворення населення і сталого розвитку України.

Які можливі три варіанти розв'язання проблеми. Перший, це коли буде відсутня стратегія, державна програма. Це ставить під загрозу сталість результатів виконання нашої попередньої державної програми, не дає відповіді на нові виклики, спричинені глибокою соціально-економічною і гуманітарною кризою. Результатом буде погіршення стану здоров'я громадян, подальші репродуктивні втрати. І в перспективі це потребує значного зростання видатків, і відповідно будуть негативні всі наші показники.

Якщо фінансування окремих напрямків і статей видатків, так як це відбувається на сьогодні, при відсутності державної програми у нас фінансуються бюджетні заходи. Що до цього призведе? Неврахування особливостей ситуації в країні, сучасних світових підходів, відсутність системного міжгалузевого підходу, недостатня інтеграція послуг з репродуктивного статевого здоров'я в систему надання первинної медико-санітарної допомоги спричинить підвищення захворюваності пізнє виявлення ускладнень, що потребуватиме значних фінансових ресурсів.

Варіант третій. Ухвалення нової державної програми. Це засвідчує нашу послідовність зусиль на шляху виконання взятих міжнародних зобов'язань. Заходи з доведеною ефективністю, спрямовані на профілактику, підвищать мотивацію населення, особливо підлітків та молоді до здорового способу життя, дотримання безпечної статевої поведінки та збереження репродуктивного здоров'я.

Посилення системи ранньої діагностики та лікування захворювань сприятиме зменшенню випадків критичних станів первинної інвалідизації, материнської і малюкової смертності, а також забезпечить раціональне використання ресурсів галузі, які на сьогодні є досить обмеженими, підвищить якість і ефективність медичної допомоги.

Далі на слайдах будуть відображені шляхи ти способи розв'язання проблеми, але враховуючи досить обмежений час, який виділили, я озвучу основні.

Перше. Це забезпечити рівний доступ населення до адаптованої відповідно до віку комплексної та науково достовірної інформації та освіти, необхідної для досягнення і підтримки репродуктивного статевого здоров'я.

Розробити та реалізувати заходи, спрямовані на формування репродуктивного статевого здоров'я населення через пропаганду здорового способу життя, відповідального батьківства, культури і взаємовідносин та сімейних цінностей, планування народження здорової дитини.

Розробити та запровадити сучасні комунікативні стратегії та програми статевого виховання дітей і підлітків, переглянути та удосконалити нормативно-правову базу для забезпечення відповідності міжнародно визнаній найкращій доказовій базі.

Розробити нормативно-правові акти, інформаційні матеріали щодо особливостей репродуктивного статевого виховання представників таких вразливих груп, як люди з інвалідністю, ВІЛ-інфіковані особи, що перебувають в складних життєвих обставинах.

Інтегрувати послуги з планування сім'ї, антенатального догляду, профілактики ІПСШ та ВІЛ-інфекції, хронічних неінфекційних захворювань, а також медико-соціальні послуги в діяльність первинної ланки охорони здоров'я.

Забезпечити доступність та підвищити частоту використання контрацепції. Розробити стратегії та механізми організації популяційних скринінгових програм з  профілактики та ранньої діагностики онкопатології. Забезпечити безперервність медичної допомоги через чіткий механізм перенаправлення пацієнтів у заклади різних рівнів та супроводом медичної інформації із забезпеченням умов конфіденційності.

А також поліпшити матеріально-технічне та кадрове забезпечення закладів, про що сьогодні неодноразово говорили. Забезпечити підготовку лікарів та середнього медичного персоналу. Забезпечити населення доступними за ціною сучасними контрацептивами, а також умови для надання послуг з планування сім'ї. Посилити доступ до послуг з репродуктивного здоров'я чоловіків, те, скажімо, на що в даній новій програмі також зводиться акцент. Забезпечити дієвий механізм управління програмою, моніторинг і оцінювання результатів.

Очікувані результати виконання програми. Це збільшення рівня поінформованості населення щодо репродуктивного та статевого здоров'я і прав. Приведення нормативно-правової бази у відповідність до міжнародних норм. Забезпечення нормативно-правового врегулювання розмежування рівнів первинної, вторинної і третинної медичної допомоги. Задоволення потреб населення в якісній та доступній первинній медико-санітарній допомозі.

Зниження рівня материнської смертності, зниження рівня перинатальної малюкової захворюваності та смертності. Запровадження сучасних підходів конфіденційного аудиту. Зниження рівня захворюваності на ІПСШ, безпліддя, невиношування, завмерлої вагітності, передчасних пологів. А також формування, збереження та зміцнення репродуктивного та статевого здоров'я підлітків та молоді.

Запровадження програм скринінгу. Забезпечення універсальної доступу до послуг. А також інтеграція заходів з репродуктивного та статевого здоров'я в іншій національній стратегії і  програмі. Кадрове та необхідне матеріально-технічне забезпечення.

Виконання програми дозволить досягнути основних ключових показників. Знизити рівень материнської смертності, орієнтовно в проекті концепції це на 10%. Знизити на 10% рівень перинатальної та на 10% рівень малюкової смертності. Знизити рівень штучного переривання вагітності, а також знизити рівень підліткової вагітності на 15% та переривання вагітності серед дівчат-підлітків. Підвищити рівень використання контрацепції на 15%. Охопити скринінговим обстеженням для ранньої діагности раку шийки матки та діагностики раку молочної залози до 60% жіночого населення.

Я представила проект концепції, завдячуючи розробці, Міністерство охорони здоров'я в першу чергу завдячує проекту USAID та Благодійному фонду "Здоров'я жінки і планування сім'ї". Хочу зазначити, що для успішного прийняття даного проекту концепції нам, по-перше, потрібно, з досвіду погодження проекту програми "Цукровий діабет", зняти мораторій на розробку державних програм, який передбачений постановою Кабінету Міністрів № 65. І з відповідними фінансово-економічними розрахункам – це  дасть нам успішно погодити її в Міністерстві фінансів. Дякую за увагу.

 

КИРИЧЕНКО О.М. Я дуже вам вдячний, Наталіє Миколаївно.

До нас доєдналася народний депутат Альона Бабак, це заступник Голови Комітету Верховної Ради з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства. Я не можу не дати їй слово. Будь ласка, запрошую до слова.

 

БАБАК А.В. Дякую, шановний пане головуючий! Доброго вечора, шановні пані та панове! Я тут не як представник Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства, а як співголова міжфракційного об'єднання, яке працює в парламенті, називається "Рівні можливості". Я тут саме для того, щоб почути концепцію, яку запропонувало міністерство, для того, щоб бути вашим рупором в інформуванні людей України, в тому які сьогодні реформи очікуються. Тому що для кожного сьогодні стає викликом нова реформа охорони здоров'я, розуміння того, що ж буде тією первинною ланкою, які стандартні послуги, хто буде отримувати. І тому я тут для того, щоб, по-перше, самій почути про те, що пропонується, і сказати вам, що, будь ласка, ви можете використовувати наше міжфракційне об'єднання, яке об'єднує сьогодні депутатів абсолютно різних фракцій, нас вже фактично 50 осіб в цьому міжфракційному об'єднанні. Ми є тим майданчиком, який ви можете використовувати для комунікації через систему брифінгів, "круглих столів", виїздів в регіони. Ми готові бути для вас саме вашим рупором.

Мені дуже приємно бачити, що очікувані результати виконання програми, вони сьогодні практично інтегровані до цілей сталого розвитку, що вони є в контексті, в тренді, в стримлайні, як сьогодні говорять, глобальної стратегії охорони здоров'я жінок, дітей та підлітків на 2016-2030 роки. Тому що я бачу такі речі, які є в пріоритеті нашого міжфракційного об'єднання, як забезпечення універсального доступу до послуг тих, хто потребує допомоги, мають спеціальні потреби. Тому я лише закликаю вас до співпраці. Наше об'єднання відкрито до такої співпраці. Очікую, що ми будемо в парламенті також спільно з комітетом профільним лобіювати і державну програму, і ті зміни, які потрібні нам всім. Дякую за увагу.

 

КИРИЧЕНКО О.М. Щиро дякую.

Подытоживая, я говорю большое спасибо всем участникам. Я считаю, что доклады были очень важные и по сути. К сожалению, мы ограничены во времени, и я не могу дать возможности задавать вопросы и выступить незапланированным участникам.

Я вам кажу про те, що є секретаріат Комітету з питань охорони здоров'я, він чекає від вас пропозицій та рекомендацій, які ми долучимо до програми, до висновків, які будуть зроблені на підставі цих слухань. Ви чули концепцію, яку запропонував МОЗ. Я розумію, якщо ми кажемо про концепцію, тобто вони самі проаналізували, зробили якісь висновки і запропонували вам канву. Ви можете це обговорювати між собою і дати свої рекомендації та побажання.

На цьому я вам дякую. До нових зустрічей.

 

ЯРИНІЧ К.В. Хвилиночку.

По-перше, я хочу подякувати Олексію Кириченко, який підготував і разом з нами відпрацював. Але досить важлива інформація, щойно мені надали її, від Міністерства економічного розвитку і торгівлі України. Я вам зачитаю тільки останній абзац. Я не знаю, як на нього реагувати, тому що цей лист датований ще 05.08.2016. Послухайте, будь ласка, уважно.

"Водночас інформуємо, що на засіданні уряду 08.06.16 було прийнято Постанову Кабінету Міністрів України про ефективне використання державних коштів, якою передбачається скасування Постанови Кабінету Міністрів України  № 65".

По-перше, це вже пройшло в нас 4 місяці, а ми про це не знаємо. Або хтось від нас щось приховує, тому що якби ми знали ще в 5-у і 6-у місяцях про те, що постанова  № 65 скасована, то, мабуть, і ваша програма трошки по-іншому відпрацьовувалася, і програма онкології, про яку ми так багато говоримо.

Завтра в Міністерстві охорони здоров'я у нас зустріч на 4-у годину і я буду піднімати це питання. Тому що в Міністерстві охорони здоров'я не знають про те, що скасована ця постанова.

Тобто я кажу про те, що ще 08.06.16 було скасування тієї постанови Кабінету Міністрів. Це не врятує нашу програму, тому що часу вже на це немає, і, дійсно, програму просто так прийняти, без фінансування, в цьому немає ніякого сенсу. Але все-таки справедливість повинна бути. Ми з'ясуємо цю ситуацію. Надамо офіційну інформацію через Facebook чи через офіційні медійні засоби.

Тут звучало декілька пропозицій: давайте тут закон приймемо, давайте кадастри створювати – все це правильно і можна робити. Але без програми ми жити просто не можемо. Тому давайте будемо максимально вкладати в програму і добиватися її фінансування. Тоді у нас буде якесь світло в кінці тунелю. Дякую всім за увагу.