СТЕНОГРАМА

 

засідання Комітету Верховної Ради України

з питань охорони здоров'я

 

16 березня 2016 року

 

КОРЧИНСЬКА О.А. Доброго дня, шановні колеги! Дуже раді всіх вас вітати на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я. Ольга Вадимівна у відрядженні, а головує сьогодні, за моєю пропозицією, Олег Степанович Мусій у зв'язку з тим, що я після довгої хвороби і у мене з голосом, на жаль, все ж таки є проблеми, тому заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я Олег Степанович Мусій сьогодні головує, я йому передаю ведення нашого сьогоднішнього комітету.

Дякую.

 

МУСІЙ О.С. Доброго дня, шановні народні депутати, шановні представники Міністерства охорони здоров'я, запрошені присутні колеги! Кворум у нас є, присутні 7 народних депутатів: Кириченко, Колганова, Шипко, Сисоєнко, Корчинська, Мусій, Біловол. Отже, ми можемо розпочати наше засідання.

Проект порядку денного вам було попередньо розіслано на електронні пошти. Також до порядку денного додатково надійшла пропозиція від Міністерства охорони здоров'я за підписом Міністра про перенесення його питання щодо функціонування Центру громадського здоров'я останнім у зв'язку з тим, що заступник Міністра, який курує це питання, трохи запізниться на засідання. Тому тільки перестановка питання в порядку денному, якщо ви не будете проти.

Тому пропоную, шановні члени комітету, затвердити надісланий вам порядок денний для того, щоб ми сьогодні розпочали роботу відповідно до нього.

 Прошу ще внести в протокол, що до нас долучився ще один народний депутат – Костянтин Яриніч.

Хто за затвердження порядку денного у запропонованій редакції…

 

ЯРИНІЧ К.В. Я перепрошую, у нас є зміни до законопроекту, це третє питання. Він погоджений, тут практично всі члени комітету є співавторами, але є зміни, і я прошу його…

 

МУСІЙ О.С. Так ми коли до нього дійдемо, то тоді ви скажете.

 

ЯРИНІЧ К.В. То ми можемо його виключити, і все. Це погоджено зі всіма, хто приймав участь.

 

МУСІЙ О.С. Пропозиція народного депутата Яриніча про виключення третього пункту питань порядку денного зі сьогоднішнього розгляду. Зняти його з розгляду?

 

ЯРИНІЧ К.В. Перенести його на наступне засідання.

 

МУСІЙ О.С. Відповідно до пропозицій, які надійшли від Міністерства охорони здоров'я і від автора законодавчої ініціативи Яриніча з врахуванням цих пропозицій, прошу проголосувати.

Хто за затвердження порядку денного? Хто за? Хто проти? Хто утримався? Одноголосно. Рішення прийнято.

Відповідно, на початку засідання прошу визначитися з приводу відображення результатів голосування у протоколі, поіменне голосування відповідно до частини третьої статті 44 Закону "Про комітети Верховної Ради України". Ставлю це питання на голосування.

Хто за те, щоб поіменно відображати голосування під час розгляду кожного питання? Прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Немає. Хто утримався? Одноголосно. Рішення прийнято.

Відповідно, прошу занести в протокол: Яриніч – за, Біловол – за, Мусій – за, Кириченко – за, Колганова – за, Шипко – за, Сисоєнко – за, Корчинська – за.

Отже, переходимо до розгляду питань порядку денного. Першим питанням стоять законопроекти, з опрацювання яких комітет є головним.

Перше. Це проект закону України про засади державної політики охорони здоров'я (реєстраційний № 2409а), доопрацьований народними депутатами на заміну зареєстрованого раніше 2409а мого авторства. Відповідно станом на сьогодні, окрім народних депутатів: Мусій, Богомолець, Бахтеєва, Кириченко, Колганова, Корчинська, Березенко, Шурма, Шипко, також співавторами даного законопроекту стали народні депутати Біловол і Сисоєнко. Відповідно, 11 членів комітету підписались під відповідним законопроектом. У зв'язку з тим, що він був поданий уже після оголошення порядку денного Верховної Ради четвертої сесії, ми за попереднім розглядом маємо рекомендувати від комітету включити його в порядок денний цієї четвертої сесії. У когось будуть якісь заперечення щодо включення його в порядок денний сесії? Немає.

Оскільки інших пропозицій немає, ставлю на голосування про включення його до порядку денного сесії. Прошу голосувати.

Хто за? Хто проти? Хто утримався?  Відповідно, за: Яриніч, Біловол, Мусій, Корчинська,  Сисоєнко, Шипко,  Колганова, Кириченко – одноголосно.

Дякую всім за оперативність.

Наступне питання порядку денного. Це проект закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо клінічних випробувань лікарських засобів (реєстраційний № 4036), поданий народним депутатом Яринічем. Також питання щодо включення його в порядок денний сесії. Які в кого будуть пропозиції? У мене пропозиція: включити його в порядок денний сесії. Відповідно, інших пропозицій немає, тому прошу голосувати.

 

СИСОЄНКО І.В. А можна запитання? Скажіть, будь ласка, а чому саме ми голосуємо за включення до порядку денного? Ми ж викладаємо самі законопроекти? Розкажіть, будь ласка, що це за процедура у нас така.

 

СЕМЕРУНЬ І.В. Шановні народні депутати, статтею Регламенту 93 передбачено процедуру розгляду для законопроектів, які не включені до порядку денного: попередній розгляд законопроекту для визначення при ухваленні рішення щодо доцільності включення законопроекту до порядку денного. Надалі, коли він уже включений, на нього дають висновки, включається стаття 110 Регламенту – експертиза законопроекту, науково-експертне управління, якщо законопроект включений,  має дати у 14-денний термін свої висновки на цей законопроект, і він тоді підпадає в тому ж порядку, який встановлений у 93 статті Регламенту, розгляду для підготовки до першого читання. Тобто двічі така процедура…

 

СИСОЄНКО І.В. Зрозуміло. Дякую вам.

 

МУСІЙ О.С. Це стосується тих законопроектів, які були зареєстровані після голосування порядку денного четвертої сесії.

Тому, хто за включення вказаного законопроекту за номером 4036 до порядку денного, прошу голосувати.

Хто за? За: Яриніч, Мусій, Корчинська,  Сисоєнко, Шипко,  Колганова, Кириченко. Рішення прийнято одноголосно.

Третє питання ми зняли з розгляду, перенесли на наступне засідання.

Наступне питання порядку денного. Про проект закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зниження цін на лікарські засоби (реєстраційний № 1376), доопрацьований народними депутатами Яценком і Бондарем. У кого будуть які пропозиції, думки щодо цього законопроекту?

 

КОРЧИНСЬКА О.А. Є ініціатори законодавчої ініціативи? Чи хто представляє законопроект? Може, їх помічники представляють законопроект?

 

СЕМЕРУНЬ І.В. Ми запрошували, але офіційної відповіді ні представників, ніякого офіційного листа…

 

КОРЧИНСЬКА О.А. У мене пропозиція. Сама назва чудова, але там є процедурні питання. Все ж таки я просила б його перенести для того, щоб були представники. Там є питання по фінансовому обґрунтуванню, хоча сама назва, само собою комітет повинен підтримати будь-яке зниження на лікарські засоби.

 

МУСІЙ О.С. Це питання регулюється постановами Кабінету Міністрів, і згідно Конституції України питання регулювання цін, в тому числі на лікарські засоби, це є компетенція уряду і Кабінету Міністрів України. Натомість, цей законопроект пропонує почати регулювати, внести зміни відповідні до Закону "Про лікарські засоби" і Закону "Про ціни і регулювання цін", і внести відповідні статті для того, щоб законодавчо регулювалися ціни на лікарські засоби. Дискусійне питання, наскільки це повноваження Верховної Ради України і Кабінету Міністрів, тому…

 

КОРЧИНСЬКА О.А. Але ми не можемо відкидати ініціаторів. У кожного депутата має право бути законодавча ініціатива, вони мають право як вони вважають за потрібне вирішувати. Я пропоную перенести розгляд цього питання.

 

ШИПКО А.Ф. Согласен. Я хочу сказать, что если это и полномочия Кабинета Министров, как мы уже сказали, по Конституции, то соответственно мы тоже имеем право законодательной инициативы. Если Кабинет Министров ничего делать не будет, то мы сами с вами можем инициировать и поддержать этот законопроект.

 

МУСІЙ О.С. Інші пропозиції, окрім пропозиції від народного депутата Корчинської щодо перенесення цього питання будуть? Інших пропозицій немає.

Прошу занести в протокол, що до засідання комітету долучився народний депутат Шурма, тому кворум відповідно збільшився ще на одного народного депутата.

Ставлю на голосування пропозицію про перенесення цього питання на наступне засідання. Прошу голосуати. Хто за? Кириченко, Колганова, Шипко, Сисоєнко, Корчинська, Мусій, Шурма, Яриніч – за. Одноголосно. Рішення прийнято.

Наступне питання порядку денного. Про проект закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони виробництва, ввезення, пересилання, перевезення та торгівлі насваєм (реєстраційний № 2880), поданий народним депутатом Бобовим.

Народний депутат просив розглядати без нього.

 

СИСОЄНКО І.В. Давайте я доповім.

МУСІЙ О.С. Будь ласка.

 

СИСОЄНКО І.В. По-перше, автором законодавчої ініціативи пропонується визначити термін "насвай" як вид тютюнового виробу, який призначений для смоктання, і виготовлений з тютюну, вапна і іншої сировини, яка не містить тютюн. Із наявної інформації законопроекту відомо, що насвай не виготовляється промисловим способом, тобто сьогодні в Україні він виготовляється кустарним способом. І метою законопроекту є припинення розповсюдження насвая в Україні. Але запропоноване автором законодавчої ініціативи визначення "насвай" потребує ретельного уточнення. Також з огляду на те, що насвай все ж таки є забороненим впровадженням діяльності лише з оптової та роздрібної торгівлі насваєм, без заборони збуту насвая, а також заборони виготовлення, не дозволить досягнутої задекларованої автором законодавчої ініціативи мети. Тому я вважаю, що цей законопроект містить ряд законодавчих неточностей, не має комплексного підходу до вирішення даної проблеми, і моя пропозиція: відправити цей законопроект автору на доопрацювання. Які є пропозиції ще?

 

МУСІЙ О.С. Інші пропозиції будуть у народних депутатів?

 

ШИПКО А.Ф. Я считаю, что вообще-то должен быть автор законодательной инициативы.

 

МУСІЙ О.С. Він просив без нього розглянути.

Будь ласка, пані Оксано.

 

КОРЧИНСЬКА О.А. Я в принципі з пані Іриною по цьому питанню, хоча, я скажу вам чесно, цей насвая, переформатувати його, на жаль, в Україні, вони додають якийсь спрей туди, і це переходить вже в фактично наркотичну речовину, вони його в народі називають "спайс", коли вони його збризкують чимось, і тому там дійсно питання… Тобто я розумію, що ми це довести не можемо з точки зору законодавчої, хоча саме питання зараз вже актуальне.

Я була в Бердянську в дитячих лікарнях, то навіть це вже на рівні дітей, коли продають ці пакетики насвая, їх передають… Воно вважається рослинного походження, воно дійсно промислово не випускається, продаються на базарах. Це коштує в залежності від того, яким спреєм його, якою аерозолю його сприснули, коштує від 10 до 100 гривень сильнодіючий. Те, що це є психотропна діюча речовина – це 100 процентів, і те, що… В цьому плані я буду робити запит до департаменту по боротьбі з наркозлочинністю з приводу… Тому що я би в принципі все ж таки його, розуміючи, що це правильне підґрунтя, і що із цього, на жаль, насвая слідує все ж таки те, що його реально в Україні використовують як легкий наркотик, котрий викликає зміну психічного стану людини і дитини найголовніше, тому що він, на жаль, так як він продається, це не наказуємо.

Тому я би все ж таки, щоб підтримати охорону здоров'я нашого, в першу чергу, молодого покоління, я б його підтримала в першому читанні, і ми б доопрацювали, зважаючи…

 

КИРИЧЕНКО О.М. Я прошу прощения, что я вас перебил, но как можно доработать в первом чтении?

 

МУСІЙ О.С. Після першого читання.

 

ШИПКО А.Ф. Мы внесем дополнения ко второму чтению.

 

СИСОЄНКО І.В. Я повністю погоджуюся з вами, що це дуже важлива законодавча ініціатива, але автор чітко дає визначення, що є таке насвай, що це вид тютюнового виробу, який призначений для смоктання, виготовлення… Тобто у нас вже є саме поняття, воно не повно викладено автором законодавчої ініціативи. Ми його змінити між першим читанням і другим, доповнити законопроект ми не зможемо. Ми можемо його доопрацювати в комітеті. Давайте його доопрацюємо в комітеті і на наступне засідання ми його зробимо дійсно нормальним законопроектом, таким, щоб він вирішував ті проблеми, які є, тому що він дуже "сирий", і про це також зазначено в висновку Головного науково-експертного управління Верховної Ради.

 

МУСІЙ О.С. Щодо цієї пропозиції. Без авторів законодавчої ініціативи ми не можемо прийняти такого рішення, що ми доопрацюємо в комітеті. Для цього є автор законодавчої ініціативи. Тим більше ми не головні. Ми можемо на наступному засіданні…

 

ШИПКО А.Ф. Его надо поддержать и пусть он идет на главный комитет.

 

КОРЧИНСЬКА О.А. А ми свої коментарі ще дамо.

 

КИРИЧЕНКО О.М. Я зауважую, що в таком случае, если вы говорите, что туда добавляются какие-либо вещества, которые являются психотропными, они тогда не будут вкладываться в понятие "насвай", потому что здесь четко выписано, что это такое.

 

КОРЧИНСЬКА О.А. Олексію, я перепрошую, саме в чому проблема? Я розмовляла з облздравом Запорізької області. Ми робили навіть мінінараду, тому що я питала, яка ситуація. Чому вони виступають "за"? Тому що це дійсно рослинного походження. Його департамент по боротьбі з наркозлочинністю, закон на нього не розповсюджується, тому що це не вважається наркотиком. Те, що його використовують як базу…

 

СИСОЄНКО І.В. Так тут не написано, что он наркотик.

 

КОРЧИНСЬКА О.А. Абсолютно вірно. Тому я і кажу: підтримати його в першому читанні.

 

МУСІЙ О.С. Шановні народні депутати, надійшло 2 пропозиції.

Прошу також в протокол додати, що присутня також народний депутат Тетяна Бахтеєва. Відповідно кворум збільшився ще на одного депутата.

Перша пропозиція про те, щоб ми відправили на доопрацювання і спільно з автором законодавчої ініціативи доопрацювати комітетом від народного депутата Сисоєнко.

Друга пропозиція від народного депутата Кончинської про те, щоб підтримати його в першому читанні і рекомендувати його в першому читанні. А в період, я так розумію, між першим і другим  читанням надати свої пропозиції і відповідно взяти активну участь у його доопрацювання для детального правильного рішення.

Тому в порядку надходження я поставлю на голосування. Хто за першу пропозицію про те, щоб відправити його на доопрацювання автору законодавчої ініціативи. Прошу голосувати.

Хто за? За: Яриніч, Шурма, Бахтеєва, Біловол, Сисоєнко і Кириченко. Хто проти? Хто утримався? Утримались: Колганова, Шипко, Корчинська і Мусій. Відповідно, рішення прийнято. Рішення комітету: відправити на доопрацювання.

Прошу секретаріат також зв'язатись з автором законодавчої ініціативи для того, щоб ми могли, може, запропонувати доопрацювати разом з комітетом.

СИСОЄНКО І.В. Дякую.

 

МУСІЙ О.С. Дякую всім.

Наступне питання. Про проект закону України про внесення змін  до Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" щодо повноважень Кабінету Міністрів України (реєстраційний № 3145), поданий народними депутатами Князевичем і Поплавським.

Дозвольте 2 слова. Насправді цей законопроект врегульовує повноваження Кабінету Міністрів. На сьогодні в Законі України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" прописано, що це повноваження Президента України, тільки уряд може за пропозицією Президента України. Насправді ми спрощуємо процедуру функціонування цих інтернатів і інших закладів, які забезпечують соціальний захист дітей-сиріт, віддавши ці повноваження, так як належить, Кабінету Міністрів України. Це технічна, можна сказати, така правка. "Президент" змінюється тільки на інше слово "Кабінет Міністрів України", і все. Тому пропоную його підтримати в першому читанні.

 

БАХТЕЄВА Т.Д. За основу і в цілому.

 

МУСІЙ О.С. У кого будуть інші пропозиції?

 

ШИПКО А.Ф. Немає.

 

МУСІЙ О.С. Ставлю на голосування.

Хто за підтримку цього законопроекту за основу і в цілому? Прошу голосувати. За: Кириченко, Колганова, Шипко, Сисоєнко, Корчинська, Мусій, Біловол, Бахтеєва, Шурма, Яриніч. Одноголосно. Рішення прийнято.

Наступне питання. Про проект закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо притягнення до кримінальної відповідальності за закриття закладів охорони здоров'я та їх відділень, які здійснюють збір та переробку донорської крові під час проведення антитерористичної операції (реєстраційний № 2606), поданий народними депутатами України Мельничуком, Розенблатом, Сольваром.

До комітету надійшло звернення від народного депутата Мельничука з проханням надати можливість представити його законопроект помічнику-консультанту Волковій Олені.

Будь ласка, пані Олено, вам слово.

 

ВОЛКОВА О. Доброго дня, шановні народні депутати, всі присутні. До нас звернулись представники громадських організацій з приводу такої проблеми, що в Києві був закритий Київський міський центр крові. Це питання нами було детально опрацьовано. Ми з'ясували, що закриті ще в місті Черкаси, Білій Церкві. І народні депутати прийняли таке рішення, що в період, коли відбувається антитерористична операція, закриття центрів є дійсно злочином, оскільки катастрофічно не вистачає крові.

Тут присутній представник організації, який володіє питанням і краще викладе ситуацію. Тому я йому надам слово.

 

МУСІЙ О.С. Будь ласка, слово надається Цаньку Івану Івановичу – кандидату медичних наук.

 

ЦАНЬКО І.І. Я дякую за надане слово.

Шановний Олеже Степановичу, шановні народні депутати, на наш погляд, обґрунтування необхідності прийняття проекту закону стисло і зрозуміло викладено в самій пояснювальній записці. Однак, своєю місією сьогодні вбачаю те, щоб розказати про деяку хронологію причин виникнення даного проекту закону.

Все почалося ще з часів Революції Гідності в результаті якої поранення її учасників зростала потреба в препаратах крові, в засобах масової інформації лунала пропаганда здачі крові донорами, донори активно залучалися. Зрозуміло, що події відбувалися в Києві, тому основне навантаження полягало на Київський міський центр крові.

Разом з тим у той же період здійснюється закриття відділення по переробці плазми крові, тобто основна частина крові, яка здійснюється при переробці донорської крові, основна частина плазми крові залишалася в резервуарах даного відділення і чекала на свою переробку. Однак, закриття даного відділення, яке практично постачає все місто Київ, лікувально-профілактичні заклади препаратами крові, такими як альбумін 5 та 20 процентний розчин. Київ було позбавлено такої можливості, тобто постачання безкоштовними препаратами.

Громадськість почала до нас звертатися з проханням, щоб якомога швидше чи раніше відновити цей центр крові, тому що потреба у препаратах крові зростала, події на Майдані розвивалися більш стрімкіше, однак керівництво закладу пояснювало нам те, що вигідніше цю плазму, яка накопичується у відділені по переробці плазми крові Київському міському центрі крові замовляти і переробляти її у Луганській області. Тобто з точки зору економії фінансових ресурсів це було вигідніше на той час.

 

МУСІЙ О.С. Шановний Іване Івановичу, я попрошу по суті законопроекту. Ми знайомі з цією проблемою, я думаю, що у народних депутатів тут заперечень ніяких не буде. Якщо можна, ще по самій суті законопроекту скажіть 2 слова.

 

ЦАНЬКО І.І. У зв'язку з цим ми звернулися у Комітет антикорупційної політики для того, щоб можливо попередити якісь зловживання керівниками закладів, попередити зловживання з тим, щоб дане відділення не закривались, а навпаки звернути увагу на те, що відділення мали можливість працювати, і фінансові ресурси чи якісь інвестиції вкладати в дане відділення для того, щоб не закуповувати дорожчі препарати, а, власне, намагатися зберегти виробництво власних препаратів.

 

МУСІЙ О.С. Будь ласка, народні депутати. В кого будуть якісь думки?

 

ЯРИНІЧ К.В. У мене запитання, якщо можна. З якої причини було закрито відділення?

Якщо є, надайте доказову базу: чи застаріле обладнання, чи не було фахівців, чи яка причина? Чи неякісні компоненти крові вироблялись?

І друге питання. У нас згідно Конституції України ми не маємо права закривати заклади охорони здоров'я. У нас уже є заборона на закриття лікувальних закладів.

 

ЦАНЬКО І.І. Дякую за запитання. Власне, чому ми звернули увагу на те, що дійсно заборона закладів згідно Конституції України існує, але заборона закривання окремих відділень…

 

ЯРИНІЧ К.В.  Я тут читаю: закриття закладів охорони здоров'я.

 

ЦАНЬКО І.І. Ми звернули увагу, щоб не закривались відповідні відділення.

 

ЯРИНІЧ К.В. Давайте про відділення. Що там сталось?

 

ЦАНЬКО І.І. Сталося, що відділення не відповідає санітарно-гігієнічним вимогам і економічно невигідним є виробництво.

 

ЯРИНІЧ К.В. У нас є інформація про те, що була забрана ліцензія щодо функціонування цього відділення. Ви підтверджуєте цю ситуацію чи ні?

 

ЦАНЬКО І.І. Я не готовий підтвердити стосовно ліцензії, однак…

 

МУСІЙ О.С. Гаразд, дякую.

Народний депутат Шурма.

 

ШУРМА І.М. Шановні колеги, я підтримую свого колегу Костянтина Яриніча. Є 49 стаття Конституції, яка чітко забороняє закривати комунальні заклади і їх відділення. Про яку кримінальну відповідальність може йти мова? Якщо хтось призупиняє виробництво – це одна справа, потрібно шукати причину, в чому це, чи це є недоробки керівництва чи усунення від виконання своїх функціональних обов'язків. Чи є просто старе обладнання, тоді це є запитання до уряду – нехай виділяє гроші.

За таких обставин запроваджувати, ну, голосувати закон про… Знаєте, "масло масляне", давайте заборонимо хто собі дозволив, а якщо це не буде період АТО, а буде інше, це можна призупиняти виробництво крові? Кров – це є стратегічний об'єкт, це є національна безпека держави, тому тут питання потрібно ставити інакше. Тут, у цьому залі сиділи двоє представників з цієї служби крові, які приходили сюди і розказували байки, що дайте нам гроші, ми налагодимо випуск препаратів крові і будемо на тому ще заробляти гроші. Завдання очевидно стоїть не в тому. Питання у функціонуванні служби крові – це є питання, яке відноситься до компетенції керівників управління охорони здоров'я. Ми сьогодні цим законопроектом внесемо тільки плутанину. Тому моя пропозиція цей законопроект, якщо ви його хочете апріорі щось унеможливити призупинку, можливо, призупиняти якесь відділення і можна і потрібно у зв'язку з необхідною ротацією медичного обладнання, але тоді ті потужності треба передавати на іншу станцію центру переливання крові у іншу область, щоб компенсувати. Але цей закон у такому вигляді голосувати не можна.

Тому, мені здається, так, або його потрібно взагалі відхиляти, або відправити просто їм на доопрацювання, тому що це рішення приймати немає по чому.

 

МУСІЙ О.С. Народний депутат Бахтеєва.

 

БАХТЕЄВА Т.Д. Спасибо.

Уважаемые коллеги, наш комитет является не главным в отношении данного законопроекта, а главным Комитет по вопросам законодательного обеспечения правоохранительной деятельности. Выводов еще Главного научно-экспертного управления нет, но так как наши коллеги народные депутаты актуально высветлили эту тему, она действительно очень важна.

Если сравнивать количество станций переливания крови за последние 10 лет, то у нас уменьшилось в 2 с половиной раза. Есть в Конституции 49 статья, нет, и вот Владимир Васильевич говорит, что буквально недавно закрылось отделение. То есть это сегодняшняя жизнь, такое есть. И, конечно же, народные депутаты неспроста подняли такую очень актуальную тему о том, как важна кровь, ведь сегодня ее недостаточно, и конечно же, не только о количестве мы должны говорить, но и о качестве донорской крови.

Когда мы проводили "круглый стол" (Татьяна Донец), то очень многие присутствующие, общественные организации говорили о том, насколько сегодня качество донорской крови заметно ухудшилось. Это вопросы СПИД, ВИЧ и других инфекций в крови.

Поэтому мое предложение: принять в первом чтении, а ко второму чтению уже подготовить основательный законопроект, который сегодня очень актуален и нужен для страны.

 

МУСІЙ О.С. Дякую.

Народний депутат Сисоєнко.

 

СИСОЄНКО І.В. Шановні колеги, я би хотіла звернути вашу увагу на суть законопроекту. Тобто що він в собі несе? Ми розуміємо, що на рівні Конституції, на рівні законів, які вже діють, у нас є заборона закриття державних комунальних медичних закладів. У цьому законопроекті мова йде про те, що якщо порушується така норма закону, то що тоді повинно відбуватись? Тобто питання санкцій. Тобто заборона у нас на рівні закону існує, але не має, як кажуть, санкцій відповідальності, що буде, якщо ця норма порушується. І саме цей законопроект направлений на це, на виконання норм закону, які є, але на встановлення відповідальності за порушення діючого законодавства, яке передбачає накладання, притягнення до адміністративної відповідальності, наявності штрафів, якщо державні заклади будуть закриватися. Це перше.

Ви знаєте, що масово закриваються: у Білій Церкві державна закрилась, тому що є приватна "Біофарма", в Житомирі повністю закрилась, тому що знову ж таки іде туди приватний бізнес, тому я вважаю, що це дуже важливий законопроект, і пропоную його прийняти.

 

МУСІЙ О.С. Народний депутат Корчинська.

 

КОРЧИНСЬКА О.А. Я хочу зазначити, що якраз він актуальний в тому числі і особливо під час АТО, тому що дійсно у нас є багаточисленні випадки закриття таких наших пунктів в Донецькій, Луганській областях, підконтрольних Україні. У нас були у свій час закритий Волноваський пункт – вдалося відновити, у нас була Дружківка закрита, Костянтинівка – вдалося відновити силовим методом, тому нам важливо дійсно… Я теж хочу підтримати цей законопроект, і прошу всіх все-таки проголосувати в першому читанні, тому що пані Ірина дуже точно сказала, що це стосується санкцій, якщо все ж таки законодавство порушується. Нам треба їх застосовувати, тому що закони…

 

МУСІЙ О.С. Дякую.

Народний депутат Шипко.

 

ШИПКО А.Ф. Во-первых, уважаемые члены комитета, присутствующие, надо поздравить нашего Алексея Николаевича с днем рождения, это в первую очередь!  И пожелать ему здоровья  и поблагодарить: видите, свой день рождения человек проводит на комитете, а это говорит, что он ответственный!

И второе, я полностью поддерживаю предложение народных депутатов и Бахтеевой, и Сысоенко. Я единственно, какой хотел бы акцент сделать: написать не просто "закриття", а "незаконне закриття".

 

БІЛОВОЛ О.М. В цьому сенсу немає, бо "незаконного закриття" немає.

 

МУСІЙ О.С. У кого з народних депутатів ще зауваження?

 

ШУРМА І.М. Дивіться, є Кримінальний кодекс України. Відкривайте таблиці і дивіться, 184 стаття, де чітко прописано: другий пункт "незаконне скорочення мережі державних комунальних закладів карається штрафом до 1 тисячі неоподаткованих мінімумів громадян або виправними роботами строком до 2 років". А далі іде те саме підтвердження, тільки посилюється "3 тисяч неоподаткованих мінімумів". Це вже все є, вони дублюються.

 

СИСОЄНКО І.В. Тут інша санкція.

 

ШУРМА І.М. Шановні колеги, я не хочу, щоб склалося враження, що я проти законодавчої ініціативи тільки не для того, щоб даний законопроект вносив плутанину. Це є все передбачено, тому у мене є пропозиція: відправити їм на доопрацювання, урахувати все, що є в Кримінальному кодексі, в Законі "Про донорство крові та її компоненти", і винести його тоді вже доопрацьованим на засідання. Ну, що ж ми приймаємо? Ми другий раз вже приймаємо законопроект, який…

 

(Загальна дискусія).

 

МУСІЙ О.С. Будь ласка, народний депутат Яриніч.

 

ЯРИНІЧ К.В. Я хочу звернути увагу на Кримінальний кодекс України. Давайте розберемося. Другий пункт каже про незаконне скорочення мережі. Третій пункт практично дублює, але виписує закриття державних установ. Чим відрізняється "незаконне скорочення мережі", яке вже прописано  сьогодні, від закриття державних установ, які з'явились сьогодні третім пунктом.

 

СИСОЄНКО І.В. Тут різні санкції. Подивіться уважно на різні санкції.

 

КИРИЧЕНКО О.М. Хорошо. А если это коммерческая организация, тогда это тоже имеет значение. То есть тут идет через запятую "закладів охорони здоров'я та окремі відділення…"

 

СИСОЄНКО І.В. Здесь нет коммерческих, здесь только государственные.

 

МУСІЙ О.С. Є представник Міністерства охорони здоров'я? Що з цього приводу думає Міністерство охорони здоров'я?

 

ОСТАШКО С.І. Шановні народні депутати, доброго дня!

Світлана Осташко – департамент громадського здоров'я.

Міністерство охорони здоров'я не підтримало означений законопроект. По-перше, я підтримую народних депутатів, що більшість норм уже передбачено і в Кримінальному кодексі, і в Конституції. І зокрема на сьогодні реорганізується служба крові, будуть створення не відділення, а банки крові. І більшість відділень на сьогодні, які переробляють кров, не відповідають вимогам європейського законодавства, тому ми вважаємо, що на сьогоднішній день повинна бути забезпечена якість виготовлення та переробки крові, а не її кількість.

 

ШУРМА І.М. Шановні народні депутати, у мене є ще доповнення. Якщо мова іде про Київ, який є відправною точкою даної проблеми, то треба зрозуміти, що там обладнання по переробці крові 1968 року, що є застарілим. Питання треба піднімати безпеки продукту переробки – оце є абсолютно інша справа. Але ще раз кажу, враховуючи, що авторами законопроекту є наші колеги такі самі як ми. Я не пропоную його відхилити, від нього відмовитись, тому що там Міністерство охорони здоров'я пропонує, я пропоную дати їм на доопрацювання. І якщо вони його з тими ж самими юристами (у них є такі самі юристи, як і у нас) доопрацюють і тоді нехай вносять, будемо за нього голосувати.

 

МУСІЙ О.С. Обговорення закінчено.

Шановні народні депутати, надійшло 2 пропозиції. Перша пропозиція відправити авторам законодавчої ініціативи на доопрацювання і разом з комітетом його доопрацювати і потім знову внести на розгляд.

І друга пропозиція: підтримати його в першому читанні.

Тому відповідно до тих пропозицій, які надійшли, першою я ставлю…

Ще одне уточнення. Народний депутат Березенко також долучився до нашого кворуму. Відповідно, плюс ще один голос.

Ставлю на голосування першу пропозицію про відправлення цього законопроекту на доопрацювання авторам законодавчої ініціативи з рекомендацією доопрацювати разом з комітетом. Прошу голосувати.

Хто за? За: Березенко, Яриніч, Шурма, Бахтеєва, Біловол, Мусій, Шипко, Колганова, Кириченко. Хто проти? Хто утримався? Утримались: Сисоєнко, Корчинська. Відповідно, рішення прийняте. Питання завершено.

Наступне питання порядку денного про проект Постанови про Заяву Верховної Ради України з нагоди 10-річчя ратифікації Україною Рамкової Конвенції Всесвітньої організації охорони здоров'я із боротьби проти тютюну (реєстраційний № 4119), поданий великою кількістю народних депутатів (усього 23 підписи).

Дозвольте вас проінформувати, шановні народні депутати, що вчора, 15 березня, якраз ми визначали 10 років з того часу, як Україна ратифікувала Рамкову Конвенцію Всесвітньої організації охорони здоров'я із боротьби проти тютюну.

Насправді Україна є однією із тих 180 країн, які ратифікували відповідну Конвенцію. І це насправді найбільша Конвенція, яка набрала найбільшу кількість країн, які її ратифікували. І відповідно до ратифікації цієї Конвенції за 10 років український парламент був одним із чемпіонів в реалізації всіх норм цієї Конвенції, в тому числі і попередні скликання Верховної Ради. І автори законодавчої ініціативи, я хочу тут особисто подякувати Тетяні Дмитрівні, яка активно долучилася до розвитку і втілення положень цієї Конвенції. І Україна з четвертого місця в світі по вживання тютюну перемістилася в третій десяток. Насправді це щороку зберігає до 60 тисяч життів наших українців.

Відповідно, наш комітет продовжив ту хорошу традицію, і ми внесли ряд законодавчих ініціатив, які сьогодні на розгляді в Верховній Раді знаходяться, в тому числі і щодо ратифікації чи підтримки відповідних резолюцій уже Європейського Союзу, які передбачені Угодою про асоціацію між Україною і ЄС. Це я маю на увазі Резолюцію 2014 року № 40 про обмеження впливу тютюну і його використання.

Відповідно, це такий акт доброї волі чи жест, який… Це просто буде заява Верховної Ради України про те, що ми підтримуємо подальші кроки і позицію ВООЗ щодо обмеження вживання тютюну в Україні, і будемо далі послідовними у політиці в державі. Тому відповідну заяву підписали 23 народних депутати. Є пропозиція: підтримати цю заяву для того, щоб ми, можливо, навіть якщо вдасться завтра, якщо ні, то на наступному тижні підтримали і проголосували Верховною Радою цю Постанову про Заяву.

Інші пропозиції будуть?

 

ШИПКО А.Ф. Я смотрю, мы же всем комитетом подписались?

 

МУСІЙ О.С. Майже всі.

 

СИСОЄНКО І.В. Хотілось би, щоб всім комітетом.

 

МУСІЙ О.С. Прошу тоді за такою самою процедурою, як ми зробили законом першим, також відповідну заяву я напишу, так як я там є першим автором, щоб підписалися всі інші члени комітету. Завтра в залі, щоб всі долучилися.

Інших пропозицій немає?

 

ШУРМА І.М. У мене тільки доповнення. Ми на комітеті домовлялися, що всі болючіші проблеми, які розробляються в комітеті, повинні бути підписані всіма членами комітету. Щоб у нас не виходило так, що когось одного випадково в залі не було чи на комітеті, він не підписує. Я звертаюся до всіх колег, якщо ми прийняли таке рішення, давайте будемо солідарними, щоб у нас 1-2 людини не випадали з авторів.

 

МУСІЙ О.С. Надійшла пропозиція підтримати вказаний проект Постанови. Прошу голосувати.

Хто за? Відповідно, за: Березенко, Яриніч, Шурма, Бахтеєва, Біловол, Мусій, Корчинська, Сисоєнко, Шипко, Колганова, Кириченко. Рішення прийнято одноголосно.

Дякую, шановні народні депутати.

Переходимо до наступного питання порядку денного. Це "Інші питання". Дуже актуальне питання, яке четвертий раз ми ніяк не можемо проголосувати, вже час втрачений навіть трохи, але ми мусимо затвердити наш план роботи Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я на період четвертої сесії восьмого скликання.

Усі мали можливість ознайомитися з цим проектом, багато було змін і доповнень і так далі, вам був розісланий кінцевий варіант станом на понеділок, тому прошу виконати ту формальну процедуру затвердження нашого плану роботи Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я.

Якщо не буде інших пропозицій, я поставлю на голосування це питання про затвердження нашого плану на четверту сесію. Прошу голосувати.

Хто за? Відповідно, за: Березенко, Яриніч, Шурма, Бахтеєва, Біловол, Мусій, Корчинська, Сисоєнко, Шипко, Колганова, Кириченко. Рішення прийнято одноголосно. Дякую. План прийнятий.

Наступне питання порядку денного про проект звернення до Прем'єр-міністра України стосовно розгляду пропозицій щодо необхідності децентралізації державних закупівель у сфері охорони здоров'я. Відповідно, це був лист нашого колеги народного депутата Ігоря Михайловича Шурми.

 

ШУРМА І.М. Шановні колеги, вам розданий проект звернення. Нагадаю коротенько в чому проблема. Державні закупівлі, які проводяться Міністерством охорони здоров'я, на сьогоднішній день мають результат, який є, будемо говорити м'яко, плачевним. І Закон "Про закупівлю у міжнародних організацій" прийнято, і на сьогоднішній день у експертів є цілий ряд запитань, чи має право і чи мають досвід ЮНІСЕФ проводити такі закупівлі, а людям, які повинні отримати відповідні медикаменти і товари медичного призначення, від цього їм не легше, тому що запізно була сформована заявка, запізно були проведені тендерні закупівлі, і на сьогоднішній день, якщо хтось реально подивиться, що у нас відбувається в лікарнях, медикаментів немає.

В чому ми на сьогоднішній день у перспективі майбутнього реформування системи охорони здоров'я вбачаємо вихід? Є які варіанти вирішення цих проблем? Передача повноважень на місця, тобто враховуючи, що ми ідемо шляхом децентралізації, ми до нього таки прийдемо, це потрібно буде робити, але з урахуванням того, що на 2 роки преференцію у вигляді закону отримали міжнародні організації. Тим не менше, треба буде розробляти цей механізм.

Шляхом передачі цих повноважень, мається на увазі закупівлі Мінекономрозвитку. Моя принципова позиція полягає в тому, що вистачить з Міністерства охорони здоров'я робити міністерство торгівлі. Чому воно повинно тим займатися? Воно повинно займатися іншими речами. Будь ласка, є регіони, збирайте заявку, відслідковуйте реєстри, робіть це все досконало і передавайте Мінекономрозвитку, і нехай вони займаються безпосередньо тією функцією.

І друге. Це декларування створення новоствореного органу і передача цих повноважень саме цьому органу. З Міністерства охорони здоров'я, враховуючи те, що там працює дуже багато фахівців, відданих людей падає тінь постійно, в участі у всяких корупційних схемах, їх потрібно виводити з-під цього удару. Міністерство повинно бути наділене іншими функціями, функціями контролю. От, коли Мінекономрозвитку проведе закупівлі, а тоді Міністерство охорони здоров'я, якщо ми будемо передавати цим шляхом, повинно відслідкувати, чи закуплені ті препарати, по якій ціні вони закуплені і чи в достатній кількості.

Але ще раз кажу. В перспективі, якщо ми ідемо шляхом децентралізації, треба забути про централізовані закупівлі на рівні міністерства.

На даному етапі пропонується для обговорення дві пропозиції. Обидві, це є звернення до Прем'єр-міністра. Перше звернення, яке стосується розробки та прийняття Положення про новостворене Національне агентство з державних закупівель та внесення зміни в нормативні акти щодо передачі функцій держзакупівель від Міністерства охорони здоров'я до новоствореного органу. Або направити звернення щодо внесення змін про нормативні акти про передачу функцій державної закупівлі від Міністерства охорони здоров'я до Мінекономрозвитку з урахуванням децентралізації. Нехай міністерство дасть своє бачення і позицію, тоді далі ми почнемо розробляти.

 

МУСІЙ О.С. Це звернення до Прем'єр-міністра.

 

ШУРМА І.М. До Прем'єр-міністра від комітету.

 

МУСІЙ О.С. Шановні народні депутати, у кого будуть які думки з приводу цього звернення?

 

ШИПКО А.Ф. Мы уже неоднократно выступали, что функции торговли надо убрать из Министерства здравоохранения, а оставить функции контроля. И Минэкономразвития пускай занимается своими природными функциями.

 

МУСІЙ О.С. Інші думки щодо підтримки є? Немає.

Ставлю на голосування про направлення комітетом листа відповідного на Прем'єр-міністра, який був озвучений народним депутатом членом комітету Ігорем Шурмою. Прошу голосувати.

Хто за? За: Березенко, Яриніч, Шурма, Бахтеєва, Біловол, Мусій, Корчинська, Сисоєнко, Шипко, Кириченко. Хто проти? Хто утримався? Утрималась Колганова. Рішення прийнято. Відповідно, звернення направляємо до Прем'єр-міністра.

Шановні народні депутати, наступне питання про звернення народного депутата Тетяни Донець (нашого колеги) стосовно необхідності розгляду Комітетом питання про державні інвестиційні проекти в галузі охорони здоров'я на 2016 рік та направлення відповідних запитів Комітету до Міністерства охорони здоров'я, Академії наук, Мінекономрозвитку України з метою підготовки цього питання до розгляду та пропозиції щодо удосконалення організації роботи Комітету.

На жаль, народного депутата Донець немає. Хтось може прокоментувати? У мене пропозиція перенести на наступний раз.

Хто за перенесення розгляду цього питання на наступне засідання, прошу голосувати.

Хто за? За: Березенко, Яриніч, Шурма, Бахтеєва, Біловол, Мусій, Корчинська, Сисоєнко, Шипко, Колганова, Кириченко. Рішення прийнято одноголосно.

Наступне питання про стан готовності законопроекту про попередження інвалідності та систему реабілітації в Україні, напрацювання якого здійснюється робочої групою, утвореною рішенням Комітету від 23.04.2015 року № 04-25/4-13/II для здійснення аналізу стану системи реабілітації осіб, які постраждали під час проведення антитерористичної операції, та напрацювання законодавчих пропозицій у цій сфері. Керівник групи народний депутат, заступник Голови Комітету Ірина Сисоєнко.

Будь ласка, вам слово.

 

СИСОЄНКО І.В. Шановні колеги, як я повідомляла на минулому нашому з вами засіданні, що наша робоча група протягом року з квітня збиралася 16 разів, ми провели засідання, ми напрацьовували цей законопроект. Зараз він уже створений у вигляді конкретного тексту. Цей законопроект був розісланий всім учасникам робочої групи.

Скажу про те, що за цей час роботи саме робочої групи в цю робочу групу могли увійти всі бажаючі, тобто я навмисне не затверджувала конкретний склад робочої групи для того, щоб надати можливість всім фахівцям, всім, хто приєднувався під час вже початку роботи, всередині роботи до тих всіх ініціатив, всі мали можливість приймати участь у підготовці даного законопроекту.

За цей час, хочу наголосити на тому, що у мене є списки людей, які відображені своєю присутністю у протоколах, які я надала на комітет, то 93 особи, які в тій чи іншій мірі приймали участь у цьому законопроекті.

Також дуже важливим є для підготовки цього законопроекту це те, що у грудні 2015 року були представники Всесвітньої організації охорони здоров'я в Україні, і за результатами цієї Місії ВООЗ вони надали свої пропозиції, які також були відправлені всім членам комітету.

Хочу зазначити про те, що проаналізувавши ці рекомендації, проаналізувавши текст підготовленого законопроекту, я зробила порівняльну таблицю, де повністю ми зазначаємо, що основні всі рекомендації ВООЗ увійшли в конкретні норми цього законопроекту.

Далі. Весь законопроект я переслала вам, народним депутатам, і прошу вас зараз як ми всі разом готували ті законопроекти про автономізацію, про те, як зараз відбувається підготовка спільної редакції Закону України "Про лікарські засоби". Я всім вам розіслала цей законопроект і прошу вас активно долучитися до співавторства. І якщо є конкретні пропозиції по його змінам, я з великим задоволенням включу все це в наш спільний законопроект.

Основні моменти, які вирішуються цим законопроектом. Перше. Це впровадження цілісної системи реабілітації в Україні для осіб з тимчасовим обмеженням життєдіяльності та людей з інвалідністю. Координація дій та участь в єдиному міжвідомчому інформаційному просторі всіх органів державної влади та місцевого самоврядування з проблем інвалідності та реабілітації. Вирішується проблема системності та доступності медико-соціальної реабілітації. Запроваджується система стандартів реабілітаційних послуг, закріплюються на законодавчому рівні здійснення реабілітаційних заходів мультидисциплінарними командами.

Це повністю новий закон, навіть немає порівняльної таблиці, тому що немає з чим порівнювати. Це новий законопроект, який, я дуже розраховую, що ми всі разом від комітету подамо до парламенту і проголосуємо його, тому що ви знаєте, що за 24 роки незалежності нашої держави ми так і не прийняли цей закон про систему реабілітації в Україні.

Тут зараз присутні члени координаційної ради, які безпосередньо формували кожну літеру цього законопроекту. І якщо є потреба, то я зараз можу надати слово, щоб вони дали відповіді на всі ваші запитання, якщо вони є.

 

МУСІЙ О.С. Дякуємо, пані Ірино.

Я думаю, що такої потреби немає.

Я хочу подякувати всім членам робочої групи, які напрацювали серйозний ґрунтовний законопроект, вкрай необхідний, особливо в цей час, коли відсутня в Україні по суті реабілітація, і він є абсолютно нагальним. Я думаю, що це буде ще одним із тих законопроектів, які якраз відповідно до нашого рішення комітету, який взяв на себе ініціативу по реформі системи охорони здоров'я, один із концептуальних законопроектів, які будуть забезпечувати оцю побудову нової системи охорони здоров'я відповідно до нашого рішення.

Тому дякую від імені комітету усім членам робочої групи і голові робочої групи. Відповідно, прошу також секретаріат, якщо не буде заперечень народних депутатів, надіслати усім народним депутатам з визначенням якогось терміну розумного протягом 2-3 тижнів для того, щоб ми могли його вже підписати і подати на реєстрацію до Верховної Ради України.

 

СИСОЄНКО І.В. Давайте до наступного нашого засідання комітету.

 

МУСІЙ О.С. Наступне засідання через 2 тижні.

 

СИСОЄНКО І.В. Якраз доопрацюємо і підпишемо.

 

МУСІЙ О.С. Будь ласка, народний депутат Шурма.

 

ШУРМА І.М. Шановні колеги, у мене є до вас пропозиція. Враховуючи що цей законопроект є абсолютно новим і свіжим, він є новий, чогось подібного аналогічного немає. Я пропоную зону його впливу зробити набагато ширшим. Що це означає? Тут ми говоримо про систему реабілітації осіб, які постраждали під час проведення антитерористичної операції, через кому або поміняти, додати. У нас є зони збройних конфліктів, де громадяни України в складі миротворчих місій ООН приймають участь. Там теж є люди потерпілі, які стають інвалідами. Давайте ми їх долучимо, щоб вони мали законодавче право сюди входити, але це змінюється суть назви закону, вона розшириться більше, ніж антитерористична операція.

 

КОРЧИНСЬКА О.А. Закон, мені здається, називається універсально.

 

СИСОЄНКО І.В.  Його дія розповсюджується на всіх, тобто не тільки учасників АТО. Тому, будь ласка, опрацюйте.

 

ШУРМА І.М. Він буде набагато ширшим.

 

МУСІЙ О.С. Інших пропозицій немає?

Прошу членів комітету затвердити…

 

КОРЧИНСЬКА О.А. Я перепрошую, він називається "про попередження інвалідності та систему реабілітації в Україні", так, як він зараз в редакції. В тій старій редакції, що ми пропонували розробити, пані Ірина працювала своєю радою, він називався, а зараз він якраз.

БІЛОВОЛ О.М. Таку назву треба залишити.

 

МУСІЙ О.С. Шановні народні депутати, прошу підтримати про внесення його від імені комітету, розсилку народним депутатам і протягом 2 тижнів внесення пропозицій від вас з тим, щоб ми подали його від імені всіх членів комітету, які захочуть поставити свій підпис. Прошу голосувати.

Хто за? За: Березенко, Яриніч, Шурма, Бахтеєва, Біловол, Мусій, Корчинська, Сисоєнко, Шипко, Колганова, Кириченко. Одноголосно рішення прийнято.

Всім дякуємо.

Наступне питання порядку денного. Відповідно до нашого рішення на попередньому засіданні про затвердження персонального складу робочої групи з підготовки узгодженої редакції проекту Закону "Про лікарські засоби". Я, як один із співавторів, точніше авторів альтернативного законопроекту про лікарські засоби и інший автор пан Андрій Федорович Шипко, дійшли згоди про те, що редакція має бути одна-єдина. Мало того, до сьогоднішнього дня, я думаю, сенсу затверджувати робочу групу уже немає. Робоча група, яка складалася з тих авторів, які б хотіли долучитися, а це представники народного депутата Кириченка, представники народного депутата Шипка, від народного депутата Корчинської, від народного депутата Богомолець і мої помічники були долучені до опрацювання спільного законопроекту на заміну оцих двох, які є зараз, Шипка і Мусія.

 

КОРЧИНСЬКА О.А. Я прошу вибачення, мої в цьому не брали участі.

 

СИСОЄНКО І.В. Це ви переплутали зі мною.

 

МУСІЙ О.С. Відповідна редакція сьогодні з'явилася уже спільного узгодженого цього законопроекту, тому ми можемо зробити так, як ми прийняли цей алгоритм, за такою самою системою: розіслати всім доопрацьований проект, надіслати усім членам комітету для того, щоб хто захоче стати співавтором доопрацьованого, відповідно, нової редакції Закону "Про лікарські засоби", щоб ви могли реалізувати це своє право.

Окрім того, дозвольте повідомити про те, що робоча група дійшла ще іншого висновку, так як у нас існує Директива Європейського Союзу 2001 року № 83 ЄС, яка розширює цей законопроект про лікарські засоби також наступним законопроектом, буде подання відповідного законопроекту ще одного не про лікарські засоби, а по суті по імплементацію цієї директиви. З цією ініціативою виступила народний депутат Сисоєнко, як раз це найбільш врахований законопроект, а також народний депутат Шипко.

Тому, з врахуванням цього, які будуть у кого пропозиції?

 

СИСОЄНКО І.В. У мене пропозиція змінити назву того законопроекту, текст якого я подала, тому що всі там якось засмутилися як він називається, і у мене є альтернативна…

 

МУСІЙ О.С. Це друге питання. Це не зараз. Ми не обговорюємо.

 

СИСОЄНКО І.В. Це не другу редакцію ми будемо обговорювати? Ми тільки першу з початку?

 

МУСІЙ О.С. Так, першу.

 

СИСОЄНКО І.В. Давайте про першу, а потім перейдемо…

 

МУСІЙ О.С. Та, яка доопрацьована з назвою "про лікарські засоби" замість існуючого Закону "Про лікарські засоби". Він змінений там майже на 70 відсотків з урахуванням усіх зацікавлених сторін, які могли бути тільки від громадських організацій і виробників українських і іноземних, дистриб'юторів і всіх, кого тільки можна було.

Шановні народні депутати, які будуть пропозиції? Приймається такий алгоритм? Приймається.

 

КОРЧИНСЬКА О.А. Але я перепрошую. Скільки на доопрацювання, тому що ми формували цю групу саме з цих своїх представників, котрі повинні були доопрацювати.

 

ШИПКО А.Ф. Ми просто в цій групі працювали весь час.

 

КОРЧИНСЬКА О.А. Ви пропонували частиною групи, тому що в цей момент, щоб ви знали, "Пацієнти України" свій законопроект розробляють. Я їх включила у цю групу, але ви їх не запрошували. Тобто зараз вони розробляють свій законопроект.

 

ІЗ ЗАЛУ. Уже ж доопрацьований цей законопроект.

 

ШИПКО А.Ф. Доопрацьований.

Вопрос только в том, что мы сроки опередили немножко, потому что мы не ждали, пока группа будет утверждена. Потому что всех, кто пожелал, мы взяли и доработали полностью, наши помощники и все юристы отчитались нам сегодня, что у нас замечаний нет, у нас полностью готовый законопроект.

 

МУСІЙ О.С. Є зауваження тільки у народного депутата Корчинської, у інших зауважень немає.

Ставлю на голосування питання про розсилку усім народним депутатам доопрацьованого проекту. Протягом двох тижнів будуть прийматися інші пропозиції з урахуванням того, що ми підписали узгоджений законопроект, і відповідно, пішли за тим алгоритмом, який ми запропонували комітетом, щоб він вийшов замість двох поданих народним депутатом Шипком і народним депутатом Мусієм доопрацьованим від комітету.

Хто за таку пропозицію, прошу голосувати.

Хто за? За: Березенко, Яриніч, Шурма, Бахтеєва, Біловол, Мусій, Корчинська, Сисоєнко, Шипко, Колганова, Кириченко. Рішення прийнято одноголосно. Дякую всім.

 

СИСОЄНКО І.В. А другий законопроект?

 

МУСІЙ О.С. А другий, коли буде текст, тоді ми будемо його розглядати.

 

СИСОЄНКО І.В. Так він же готовий. От полностью имплементация европейского законодательства. Мы подписываем его, второй подаем?

 

МУСІЙ О.С. Уточнення народного депутата Сисоєнко відповідно до тієї інформації, яку я надав, про існування другого законопроекту, який іде в розвиток законопроекту про лікарські засоби, який адаптує 83-ю Директиву ЄС, направити його за таким самим алгоритмом, який ми щойно проголосували: протягом двох тижнів дається народним депутатам до наступного засідання його доопрацювати і висловити свої пропозиції.

Будь ласка, пані Ірино.

 

СИСОЄНКО І.В. Шановні народні депутати, у форматі роботи над двома редакціями Закону України "Про лікарські засоби" ми виявили, що у нас буде один законопроект про лікарські засоби, а другий законопроект, редакцію якого я надала, він повністю імплементація європейської Директиви 83. Ми зрозуміли, що це повинні бути 2 одночасно паралельно подані, тобто незалежні один від одного закони України. Тому я пропоную, я просто змінюю його назву, тому що він має назву таку, як саме він називається у Європейському Союзі, що лікарські засоби для людини. Всі почали сміятися, що це незрозуміло для нашої країни така назва.

У мене є пропозиція: його назвати Закон України "Про особливості імплементації окремих положень законодавства Європейського Союзу щодо обігу лікарських засобів". Розсилаю вам повний текст. Якщо заперечень немає, ми так само його всі підписуємо і подаємо. Погоджуєтеся?

 

МУСІЙ О.С. Хто за таку пропозицію? Прошу голосувати.

Хто за? За: народні депутати Яриніч, Шурма, Бахтеєва, Мусій, Корчинська, Сисоєнко, Шипко, Колганова, Кириченко. Рішення прийнято одноголосно.

 

ШИПКО А.Ф. У меня есть одна информационная справка. Еще комитет не начался, ко мне подошли представители общественности. Это вопрос к Министерству здравоохранения. Игорь Богданович, есть такая специализированая медико-санитарная  часть № 18 в зоне отчуждения. Вы знаете о ней?

 

ПЕРЕГІНЕЦЬ І.Б. Звичайно.

 

ШИПКО А.Ф. Все информируют о том, что отсутствует финансирование на 2016 год. Говорят, что учреждение необходимо в этой зоне, а в этом году мы отмечаем 30 лет (дата такая печальная) с момента Чернобыльской катастрофы. Так что все-таки с медицинским учреждением, этой медико-санитарной частью, як вона буде финансироваться? Потому что у местных бюджетов денег нет, и получается такая двоякая патовая ситуация, поэтому возьмите это на контроль.

 

 ПЕРЕГІНЕЦЬ І.Б. Я готовий вам конкретно відповісти на це питання. Нам ця ситуація відома, вона минулого року управлялася у щорічному перерозподілі ресурсами Кабінету Міністрів у тій частині, яку всі медико-санітарні частини мають брати на себе місцеві органи влади, у яких немає грошей відповідно. Міністерство це питання закривало. Зараз воно знаходиться під якимось контролем з тим, щоб вирішити ситуацію, але ситуація відома, вона не є в неконтрольованому процесі.

 

КОРЧИНСЬКА О.А. Вона в даному разі неконтрольована, тому що це була відомча частина, зараз вона передана в комунальне майно. Комунальне майно не має в даному разі на свої лікарні грошей, тому ця лишилася. Але вона як спеціалізована, вона потрібна.

 

ПЕРЕГІНЕЦЬ І.Б. Не тільки ця, таких медико-санітарних частин є більшість, які перейшли у власність місцевих органів влади, так само, як, наприклад, залізниці, які передали були місцевим органам влади. Це якраз питання того, чи місцеві органи влади своїми бюджетами, маючи зобов'язання згідно чинному законодавства утримувати на своєму балансі, фінансувати ці заклади охорони здоров'я, які великою мірою, дуже часто, скажемо, зараз вони не потрібні, місцевим громадам. То це питання вирішується виключно тим, що ми перерозподіляємо обмежений ресурс на ті заклади, які вони зобов'язані утримувати, але ми мусимо  реагувати відповідно до законодавства.

ШИПКО А.Ф. Вы можете нам четко именно по этой, которая в зоне отчуждения находится, рассказать, какая все-таки будет ситуация с финансированием?

 

ПЕРЕГІНЕЦЬ І.Б. Я зараз не можу сказати.

 

МУСІЙ О.С. Міністерство охорони здоров'я, на наступне засідання, будь ласка, підготуйте довідку для комітету.

Будь ласка, колега Яриніч.

 

ЯРИНІЧ К.В. Я хочу підтримати свого колегу не тільки з приводу цього лікувального закладу, а й ще інші лікувальні заклади, вони теж не фінансуються на сьогоднішній день. Це ті відомчі заклади, які передаються на баланси місцевих громад. На сьогоднішній день не вирішено питання, ну, не хочуть люди йти з роботи в інший лікувальний заклад, лікувальні заклади ніхто не закриває, фінансувати немає можливості, тому я прошу…

 

(Загальна дискусія).

 

МУСІЙ О.С. Міністерство охорони здоров'я надасть нам інформацію. Будь ласка, зафіксуйте до наступного засідання.

Ще одне питання. Це про клопотання Комітету про нагородження Грамотою Верховної Ради України головного консультанта секретаріату нашого Комітету Зброжек Світлану Іванівну з нагоди 50-річчя від дня народження. У мене є пропозиція підтримати таке клопотання. Але ми мусимо проголосувати формально. Прошу голосувати.

Хто за? За: Кириченко, Колганова, Шипко, Сисоєнко, Корчинська, Мусій, Бахтеєва, Шурма, Яриніч. Прийнято. Дякуємо.

На минулому засідання ми прийняли рішення щодо законопроекту про організацію медичного обслуговування населення. Пане Шипко, ваш законопроект відповідно відкликаний про заклади охорони здоров'я, і ми доопрацювали і вам, шановні народні депутати, було надіслано проект закону про організацію медичного обслуговування населення три тижні тому. На превеликий жаль, ні від кого не було поки що зворотної реакції.

Тому за тим самим алгоритмом я попрошу вас, секретаріату сьогодні буде передано як чергову розсилку, протягом двох тижнів до наступного засідання щоб ви вирішили, хто із народних депутатів або дає свої пропозиції і стає співавтором, або просто не реагує і не бере участі в підписанні цього законопроекту, який буде на заміну законопроекту про заклади охорони здоров'я. Це один із концептуальних законопроектів по побудові нової системи охорони здоров'я, називається "про організацію медичного обслуговування". Прошу на це звернути увагу.

 

ШУРМА І.М. Пропозиція, щоб стати співавтором. А дати пропозицію, аби просто дати…

 

МУСІЙ О.С. Хто захоче. Це ж воля народних депутатів.

 

ШУРМА І.М. А якщо пропозицій немає, а підтримується законопроект?

 

МУСІЙ О.С. Теж підписуємо.

Хто за таку пропозицію щодо чергового законопроекту? Прошу голосувати.

Хто за? За: Яриніч, Шурма, Бахтеєва, Мусій, Корчинська, Сисоєнко, Шипко, Колганова, Кириченко.

І останнє питання порядку денного – це Центр здоров'я, найболючіше питання, до речі, бо звернень маса, в тому числі, починаючи від Президента України і закінчуючи Прем'єр-міністром, народними депутатами.

Щотижня нам приходить велике "фе" щодо того, що зробив уряд і Міністерство охорони здоров'я, утворивши, не порадившись ні з ким: ні з профспілками, ні зі всіма іншими. Це питання надзвичайно актуальне і гостре. Я так розумію, що більшість присутніх тут представників громадськості також хочуть сказати свою точку зору. Тому переходимо до розгляду цього питання.

Про утворення державної установи "Центр громадського здоров'я Міністерства охорони здоров'я України" та ситуацію, що склалася у зв'язку з пов'язаною з цим реорганізацією державних підприємств, установ, закладів Міністерства охорони здоров'я України, яка проводиться відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я України від 18 вересня 2015 року № 604. Інформують спочатку представники Міністерства охорони здоров'я, що вони там натворили, а потім народні депутати скажуть свою точку зору і інші присутні.

Будь ласка, заступник Міністра охорони здоров'я Ігор Перегінець, вам слово.

 

ПЕРЕГІНЕЦЬ І.Б. Дуже дякую.

По-перше, хочу подякувати за те, що дали можливість перенести це питання на кінець засідання, дякую за співпрацю.

Хочу почати з того, що формування національної системи громадського здоров'я, якими займається Міністерство охорони здоров'я відбувається відповідно до ключових національний політичних документів, таких як Коаліційна Угода, План заходів Президента, Кабінету Міністрів і підкріплена політичним рішенням країни стосовно європейського вектору розвитку, де частина 22 Угоди про асоціацією між Україною і Європейським Союзом так і називається "Громадське здоров'я". В тій частині описані всі заходи і елементи в системі громадського здоров'я, які Україна повинна провести у відповідність, по більшості з яких країн через 2 роки має надати індикатори реалізації, це епіднагляд, безпека крові, боротьба з курінням, споживанням алкоголю, безпека пересадки органів і тканин, забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя і гарантування міжнародних  медико-санітарних правил для країни і для регіону в цілому.

Відповідно до Плану заходів уряду було рекомендовано, відповідно до реалізації цих концепцій, розробити, створити національний Центр громадського здоров'я, який розвивається, виходячи з визначення що таке громадське здоров'я, які 10 операційних функцій виконує система громадського здоров'я будь-якої країни. І виходячи від тих 10 функцій, були прийняті рішення одні із перших, це, в першу чергу, внесення змін до Постанови 442, яка була прийнята 9 вересня (якщо я не помиляюся) 2014 року щодо ліквідації СЕС.

Так, як було прописано постановою Кабінету Міністрів, ліквідація відбувалася в повному об'ємі СЕС, включаючи фундаментальну функцію економічно нагляду, який, власне, контролює і попереджає розповсюдження інфекційних хвороб.

З метою того, щоб національна система охорони здоров'я не втратила цю функцію, ми могли б бути єдиною країною в світі, яка не має системи епіднагляду під Міністерством охорони здоров'я, ми доклали максимально зусиль з тим, щоб внести зміни в Постанову 442, внести зміни в Положення при Міністерстві охорони здоров'я відповідно і повернути функції епіднагляду в сферу управління Міністерства охорони здоров'я, які (як ви пам'ятаєте) історично були в міністерстві, потім була перетворена в окрему держслужбу, тепер вона назад повернулася в Міністерство охорони здоров'я. На це пішло достатньо багато часу і в результаті, власне, тепер через судовий позов профспілок і рішення адміністративного київського суду про внесення змін до постанови, яку ми і так вже виправили, 442, ми зараз маємо ситуацію, коли Міністерство охорони здоров'я (не побоюся цього слова) врятувало систему епіднагляду для країни, а рішення суду зараз зобов'язує внести зміни у постанову 442 з тим, щоб, очевидно, відновити СЕС у цьому форматі, як вона була ліквідована до 2014 року після того, як вже прийнято багато рішень, в тому числі Постанова Кабінету Міністрів по відновлення епіднагляду. З цим питанням ми повинні, я так думаю, спільно працювати, тому що якщо ми будемо зараз повертатися до етапу 9 вересня 2014 року, то ті напрацювання, які були зараз зроблені (а я вважаю їх адекватними), будуть нівельованими.

Отже, формування Центру громадського здоров'я тими 10-а основними функціями, які визначені Всесвітньою організацією охорони здоров'я і підтримані Україною під  час засідання одних світових Асамблей охорони здоров'я, полягає в тому, що на тих 10 ключових функцій у нас є в Україні як функції, так і ресурси і організації. Тільки проблема в тому, що вони всі в різному підпорядкуванні могли бути, в різних форматах, і тому, формуючи національну політику громадського здоров'я, було вважливо консолідувати національну функцію громадського здоров'я, створивши центр і приєднавши до нього ті функції, які реалізуються тими закладами, які мають те чи інше відношення до СЕС. Тому було визначено перелік закладів і установ, які мають бути консолідовано організовані під управлінням Міністерства охорони здоров'я через національний Центр громадського здоров'я з тим, щоб реалізувати національну політику, гарантувати послідовність дій, впливати на ключові фактори громадського здоров'я і профілактики інфекційних та неінфекційних хвороб до управління якісними даними реагування на ситуацію.

Що ми маємо на увазі? Наприклад, багатьом відомо, що в Україні на даний момент є 2 центри грипу – один в Академії меднаук, один при центральній СЕС. Таких дублювань на регіональному національному рівні є декілька. Ми витрачаємо на це ресурси фрагментовано, не отримуючи ніякого особливо позитивного результату. Спалах поліомієліту, невідома ситуація з епіднаглядом на Сході України, де під час війни ми не отримуємо адекватної інформації, що відбувається тільки тому, що функція епіднагляду, яка реалізовується СЕС, фактично не працює, тому що вона або не координується місцевими органами влади, або не має національного чіткого управління через реформи і трансформацію.

Ці заклади, які були запропоновані до об'єднання, на даний момент всі мають приблизно усвідомлене і консолідоване бачення, як це має розвиватися. Я вдячний Анатолію Івановичу, з яким ми (я вважаю) продуктивно поспілкувалися і порозумілися на тому етапі, що наше завдання не нівелювати, що у нас є, наше завдання – використати найефективніші інструменти в Україні, які доступні, сконсолідувати їх під одне управління і рухатись уперед по сучасних етапах формування національних систем охорони здоров'я.

Що ми зробили за попередній етап? Було проведено 2 ґрунтовних дослідження спільно з Європейським центром по контролю за захворюваннями ECDC. У рамках виконання Угоди про асоціацію вперше в Україні була зроблена така робота. Зараз нам буде наданий ґрунтовний звіт на 150 сторінок щодо стану системи епіднагляду в Україні. Була оцінена система біобезпеки України спільно з американським урядом і приєднана до глобальної ініціативи по біобезпеці.

Всі ці ініціативи підтверджують одне – в Україні має існувати консолідована система громадської охорони здоров'я, яка буде реалізовуватися національним Центром громадського здоров'я. Ця ініціатива і цей формат, підтриманий європейською комісією, яка зараз допомагає писати концепцію, яка є на обговоренні на сайті Міністерства охорони здоров'я вже 2 тижні. Ця концепція підтримується Всесвітньою організацією охорони здоров'я і ключовими донорами, які чекають (що немало важливо).

Тут я хотів би особливо звернути увагу. Всі потенційні донори, з якими ми працювали раніше, наприклад, Міністерство оборони Сполучених Штатів, які інвестували 8 ключових лабораторій України, які припинили співпрацю з Україною у 2009 році виключно через політичну кон’юнктуру, зараз готові повернутися в Україну, працювати з Україною, інвестуючи в нові модерні системи епіднагляду, включаючи лабораторії. Європейська комісія готова інвестувати в лабораторії, гарантуючи нашу національну і регіональну безпеку при одній умові, що ця система буде консолідованою, зрозумілою і чіткою.

Хочу звернути увагу на те, як працювало до 2009 року, мали 8 різних меморандумів в Україні. Не 1, наприклад, з Міністерством охорони здоров'я, а 8 з окремими інститутами, з підрозділами СЕС в регіонах, що явно не сприяло ні національній політиці, ні посиленні національної системи громадського здоров'я, коли запропонована концепція підтримується всіма ключовими партнерами-донорами і більшістю організацій, про які ви зараз сказали, за виключенням однієї, яка в силу меркантильних інтересів поки що, зберігаючи свою функцію продавання медичних довідок водіям, не хоче дослухатися до ідеї формування національної політики громадського здоров'я.

 

МУСІЙ О.С. Зрозуміло. Дякую вам, шановний заступнику Міністра охорони здоров'я пане Перегінець.

Як казав Шельменко денщик "все це воно так, тільки трішечки не так". Крім центру, про який ви згадали, насправді всі майже науково-дослідні інституту, яких ви чомусь… змішали речі, які взагалі сумістити неможливо. І чомусь вирішили центр ECDC, який існує в цьому світі, назвати Центром громадського здоров'я, сумістити інфекційні і неінфекційні захворювання і зробити таку кашу і хаос, який зараз абсолютно нікому не зрозумілий.

 

ПЕРЕГІНЕЦЬ І.Б. Це цікава теза від колишнього Міністра охорони здоров'я…

 

МУСІЙ О.С. Давайте коментарі свої будете давати пресі потім. Добре?

 

ПЕРЕГІНЕЦЬ І.Б. Звичайно.

 

МУСІЙ О.С. А не зараз під час засідання комітету. І прошу не перебивати народних депутатів і з повагою ставитися до виступів народних депутатів, в тому числі і ведучого засідання Комітету.

 Тому зараз ми, напевно, послухаємо всіх народних депутатів і не тільки народних депутатів. Я думаю, що Міністерство охорони здоров'я також варто послухати всіх учасників процесу, а не самому щось придумувати, тихенько кулуарно щось зробити, а потім судитися і не виконувати рішень судів, які були уже прийняті українськими законодавцями і українськими судами.

Тому зараз перейдемо до обговорення. Народні депутати, будь ласка, у кого є…

 

КОРЧИНСЬКА О.А. Спочатку нехай висловляться присутні.

 

МУСІЙ О.С. Присутні у нас представники науково-дослідних інститутів.

Будь ласка, слово директору Інституту медицини транспорту.

 

ГОЖЕНКО А.І. Уважаемые члены комитета, представители Министерства здравоохранения! Вопрос действительно чрезвычайно важный, он как бы делится на 2 части.

Первая часть: нужна ли система охраны здоровья здоровых. Нужны ли в этой части серьезные изменения, в том числе интеграционные.

И второе. Как это сделать?

По первой части я абсолютно солидарен с заместителем Министра. Он совершенно правильно говорит, что у современной медицины появляются возможности, необходимо сделать крен в вопросах охраны здоровья здоровых, и здесь очень важно и консолидировать усилия, разработать концепцию, единую схему и объединить усилия всех и не дублировать. Это совершенно верно.

Но я бы хотел отметить следующее. Первое. Хотя у нас системы здоровья в стране как таковой не было, но ее элементы существовали. И та же самая эпидслужба отрабатывала контроль над фактами окружающей среды и управления ними, влияние на здоровье – это элемент системы здоровья. Те же институты отрабатывали для них нормативы и так далее, и тому подобное. То есть элемент этой системы развивали.

Я вам приведу пример. Наш Институт медицины транспорта – это один из институтов, который занимался профессиональным здоровьем. У нас таких было 6 институтов: гигиены труда и профзаболеваний. Задача была заниматься специализированными вопросами профессионального здоровья отдельных профессиональных групп. И я считаю, что очень много было сделано. Это не мое мнение, это естественно. И да, мы подошли к новому этапу. Развитие привело к тому, что некоторые институты исчезли, некоторые потеряли свои возможности, некоторые наоборот. Мы удержались. И я считаю, что тот опыт, который был наработан по всем элементам системы общественного здоровья, которая существовала в Украине как элементы, надо использовать, объединить – это будет только на пользу.

Вот все конфликты возникли на основе организации этой системы. Первое. Мы сегодня с заместителем Министра говорили, и я согласен, что нужна интеграция. Но организационная интеграция, когда, допустим, в Центр войдут несколько десятков тысяч недифференцированных подразделений, оно приведет к нескольким последствиям.

Первое. Система становится неуправляемой. Это понятно. Ну, как можно... Это больше, чем Министерство здравоохранения.

Второе. Она все те, которые были, если они входят туда и теряют свою специфику и возможности, они больше теряют.

Я привожу пример. У нас институт хозрасчетный. 18 лет мы продолжаем заниматься наукой на хозрасчете, то есть Министерство нам дает от 100 до 500 тысяч в год, а это не хватает на коммуналку. На это мы живем, развиваем науку, разрабатываем нормативы и так далее. Сейчас, если мы теряем юридическое лицо и входим, я и мой институт, мои коллеги – мы хотим войти в эту систему и интегрироваться, нам это надо, мы понимаем, что это такое. Но вот в организационном таком понятии, когда мы исчезаем как структурное подразделение, вот за полгода нас не станет – финансовые основы рухнут, специалисты разойдутся, и все прекратится.

Поэтому я считаю, что вопрос очень важный, его надо решать, но организационно надо решать так, чтобы сохранить все то лучшее, что есть и что организованно существует. Не надо нам кивать на систему Запада. Во всех институтах есть институты профессионального здоровья: в Финляндии есть институт профессионального здоровья и 4 или 5 его филиалов, и так далее. Формы есть разные, и вот  создавая систему общественного здоровья, нам надо сохранить свое достояние, свои структурные элементы, свой кадровый состав, и тогда мы сделаем общее дело самым лучшим образом.

Наш институт, коллектив поставил вопрос передо мной: "Скажите, пожалуйста, куда нас переводят конкретно? Мы должны подписать. На какую должность?.."

 

МУСІЙ О.С. Зрозуміло. Дякую вам.

 

ГОЖЕНКО А.І. Поэтому я прошу комитет подключиться к этой очень важной проблеме. Я думаю, что это действительно государственная задача.

 

МУСІЙ О.С. Зараз представники профспілки. У нас є заступник голови профспілки Ірина Миколаївна Швець.

Будь ласка, вам слово.

 

ШВЕЦЬ І.М. Шановний головуючий, шановні народні депутати, тут прозвучало рішення суду, до якого апелював заступник Міністра. Це питання знищення Держсанепідслужби України, це не сьогоднішній рік, це вже питання з 2012 і закидають, як вони спрацьовують. Це з 2012 почалося, коли ми службу переполовинили просто, могли в той час в принципі зберегти територіальні органи управління як держслужбу і змогли створити лабораторні центри, де врятували і забезпечили нашим медичним працівника робочі місця, всі соціальні гарантії, які вони мали, і всі ті умови оплати праці. Це було дуже важливо, і це в принципі спрацювало на цьому етапі реформи.

Чому був цей позов? Позов – це був вже крайній засіб. Були і акції протесту, було і 32 тисячі підписів щодо скасування цього рішення. Не було ніякої реакції, не було проведено ніяких обговорень. Кабінет Міністрів в односторонньому порядку прийняв це рішення і вирішив повністю знищити Держсанепідслужбу України. Позов ми подали ще у 2014 році, і тільки сьогодні на етапі вже другого касаційного провадження прийнято було рішення, яке 8 лютого 2016 вступило в законну силу. І на сьогодні ми маємо ситуацію, яку і підтверджує, до речі, клопотання Кабінету Міністрів України, що воно має в цій частині, 442-а постанова була визнана неправомірною, була скасована, і неправомірність реорганізації Держсанепідслужби України доведена рішенням суду. І клопотання Кабінету Міністрів України підтверджує, що дійсно це є правовою підставою для того, щоб відновити діяльність вказаної служби. Це раз.

У нас теж є звернення. Наказ 604, він теж приймався на виконання постанови 442, це перша крім інших нормативних актів. Він не обговорювався з профспілкою, і всі ті застереження, які висловлюють, і на сьогодні у нас теж є звернення від трудових колективів буквально всіх закладів, турбує, по-перше, збереження статусу юридичної особи, збереження функцій, і дійсно подальша доля тих працівників, щоб їм були збережені робочі місця і, відповідно, пільги і гарантії. Це те, чим опікується профспілка, і це те, що нас спонукало до захисту членів профспілки.

 

МУСІЙ О.С. Скажіть, будь ласка, а 604-й наказ Міністерства охорони здоров'я, яким ліквідовуються юридичні особи всі: науково-дослідні інститути і там багато-багато інших підприємств, він погоджувався з профспілками?

 

ШВЕЦЬ І.М. Ні!

 

МУСІЙ О.С. Дякую вам.

Представник організації роботодавців.

Будь ласка, вам слово.

Тоді народні депутати.

 

ЗАГОРОДНІЙ В.В. Шановні народні депутати, шановні присутні, я постараюся бути лаконічним. Хочу нагадати і фахівцям у тому числі, що національна система охорони здоров'я, скажемо так, цивілізованих країн є невід'ємною кілька складових, що таке національна система. Це охорона громадського здоров'я, первинна медико-санітарна допомога, госпітальна допомога і екстрена медична допомога.

Якщо говорити про охорону громадського здоров'я, то, як правило, згадувалися Сполучені Штати Америки. Я працював дуже багато з цими партнерами. Справа в тому, що ви там лікарів менше всього найдете в цій структурі. Як правило, проблемами охорони громадського здоров'я займаються фахівці відповідної підготовки, хоча у нас трошки інша структура підготовки фахівців, все інше.

Проблема виникла тоді, коли появилося надто багато контролюючих органів: охорона навколишнього середовища, ветеринарний контроль, санепідслужба, захист прав споживачів, і далі будемо рахувати. Прийшов час, коли контрольні функції почали переплітатися, і бідні і комунальні установи, і державні, і недержавні не знали вже куди їм бігти. У 2012 році, коли питання вперше виникло з санітарною службою, пропонувалося урядові визначити чітко сьогоднішні функції тих чи інших органів. Подивіться, де вони дублюються, внесіть корективи, і подивіться яким чином збудувати державну службу нагляду і моніторингу за тими чи іншими критеріями, щоб це працювало.

На жаль, в останній концепції, яка була оприлюднена, красиво написано "питань немає", але в кінці кінців, якщо подивитися, який результат ми будемо мати з цього проекту щодо моніторингу за громадським здоров'ям, поки що відповіді на це питання немає. І головне, що те, кого долучають до цього, функції своєї люди не бачать. Для того, щоб їм передати якісь функції, вони мають знати і бути готовими, що їм потрібно буде робити в нинішніх умовах. Так як було, точно вже бути не може, але вони мають бути готові до того, що робити. Сьогодні не готові. І я впевнений, шановні народні депутати, думаю, що варто підтримати цю пропозицію. Є рішення суду, Міністерству охорони здоров'я і уряду треба призупинити або навіть відмінити попередні нормативно-правові акти, які були прийняті, вернутися з позиції державного управління таким відповідальним, як охорона громадського здоров'я, підійти по-державницьки, дотримавшись теорії прийняття рішень і законів для того, щоб ці рішення, прийняті далі, могли працювати.

Дякую.

 

МУСІЙ О.С. Дякую.

Заступник директора Наукового центру превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки Кравчук Олександр Павлович.

Будь ласка, вам слово.

 

КРАВЧУК О.П. Дякую, шановний Олеже Степановичу.

 

МУСІЙ О.С. Бо ви як ніхто, я так пам'ятаю, ми працювали тоді ще в колишньому Міністерстві охорони здоров'я, і знаєте ту ситуацію, яка склалася навколо санепідслужби, в першу чергу. І зараз особливо про спробу це все об'єднати, речі, які важко навіть уявити собі що об'єднуються.

 

КРАВЧУК О.П. Дякую, шановний Олеже Степановичу.

Ви пам'ятаєте, що я якраз тоді виконував обов'язки головного державного санітарного лікаря, коли ви були Міністром. І ви прекрасно пам'ятаєте, яким чином це рішення проводилося, і не потрібно до цього повертатися.

Я дійсно хочу подякувати Міністерству охорони здоров'я за ті кроки, які були зроблені для того, щоб зараз в цій системі хаосу служба до кінця не розвалилося. В принципі, те рішення, та постанова, про яку казав Ігор Богданович, вона дійсно ситуацію якимось чином врятувала. Тому що певна частина функцій, які взагалі підходили зараз під Міністерство сільського господарства, від Міністерства охорони здоров'я і система охорони здоров'я прибиралися. Але ця система, в принципі, ці функції до кінця не перебирає на систему охорони здоров'я.

Якщо ми візьмемо той же епіднагляд, ми можемо побачити, що, наприклад, епіднагляд на кордоні залишається зараз за новоутвореною службою, а епіднагляд уже після того як цей фактор перетнув кордон, воно переходить до системи Міністерства охорони здоров'я.

По-друге. Якщо зараз Держсанепідслужба має наглядові функції, має повноваження адміністративного втручання, то після здійснення цієї реформи, навіть після того, як Міністерство охорони здоров'я перебирає на себе частину функцій по епіднагляду, воно втрачає повністю адміністративні повноваження.

Добре це чи погано? З моєї точки зору, неможливо до кінця проводити епіднагляд, не маючи жодних повноважень. Скажімо, зайти без якихось додаткових заходів на той же об'єкт, на якому може виникнути небезпечна ситуація.

Тобто частина цих функцій втрачена. І з моєї точки зору, вона в принципі в систему охорони здоров'я має бути повернена. Зрозуміло, що не треба утворювати таку службу, яка знову ж таки тільки ходила по об'єктам і нічим іншим не займалася, але самі функції оці державні і можливість втрутитися в діяльність будь-якого об'єкту, якщо він може спричинити небезпеку для здоров'я людини, вона повинна залишатися в системі охорони здоров'я.

Що робити зараз у зв'язку з цим рішенням суду? Те, що його треба виконувати, я думаю, що про це навіть не може бути ніякої дискусії, це рішення є. Не зважаючи на те, що Кабінет Міністрів подав касаційну скаргу до касаційного суду і невідомо скільки буде тривати цей судовий позов. До речі, касаційний суд відмовив Кабінету Міністрів у призупиненні рішення апеляційного суду стосовно скасування того рішення про визнання незаконною тієї частини постанови про приєднання санепідслужби до цієї частини.

Що, з моєї точки зору, зараз би було б доцільно зробити? По-перше, система та, яка була до 2010 року до цієї реформи, вона діє, тому що фактично не зважаючи на те, що Держсанепідслужба розбалансована, деморалізована і так далі, вона сьогодні працює. І те, що сьогодні в державі здійснюється той же державний санепіднагляд, воно прописано в усіх законодавчих актах, і Держсанепідслужба працює.

Якщо зараз ця постанова буде реалізована без зміни в законодавстві України. Ви подивіться, той же Закон "Про забезпечення санепідблагополуччя", там скільки функцій покладено на головного державного санітарного лікаря України. Ця посада в тій новій структурі повністю ліквідується. Що робити зараз? Ми фактично дійдемо до законодавчого ступору.

Що, з моєї точки зору, зараз було б доцільно зробити? Так, дійсно, це рішення суду треба було б виконати, терміново сідати і робити новий документ, який би врахував оці всі нюанси, в тому числі із використанням тієї концепції, яка в принципі гарна, нормальна, але це концепція на майбутнє. Зараз треба вирішити що робити крок за кроком з урахуванням того, що ми маємо в нашому законодавстві.

 

МУСІЙ О.С. Дякую, пане Олександре.

Переходимо до дискусії народних депутатів.

Народний депутат Бахтеєва, будь ласка.

 

БАХТЕЄВА Т.Д. Уважаемые коллеги, вопрос создания Центра общественного МОЗ Украины впервые мы заслушиваем на заседании комитета. Это говорит о том, что Министерство работает изолировано от профильного комитета, и работает "тишком-нишком", чтобы никто ничего не слышал и не знал, так народные депутаты с очень многими вопросами, которые решает Министерство, категорически сегодня не согласны.

Мы услышали сегодня выступления руководителей, которые также очень встревожены этой критической ситуацией, которую сегодня делает Министерство здравоохранения. Во-первых, это приказ 604 Министерства здравоохранения в сентябре прошлого года, которое о реорганизации санитарной службы. Полностью уничтожает только, не улучшает абсолютно, не укрепляет санитарно-эпидемическую ситуацию в стране, а только ухудшает.

Почему-то сегодняшний состав Министерства здравоохранения работает настолько изолированно и не проводит по таким очень актуальным вопросам ни "круглые столы", уже не говоря о том, что привлекать народных депутатов, а советуются почему-то, проводит американская консалтинговая фирма "Деллойт". Почему это так делается? Почему в нашей стране должен кто-то работать, а мы только потом пожимать плечами: зачем мы это сделали, потому что уничтожили то, что работает годами?

Тот опыт, который внедрили по реорганизации санитарной службы, этот страны Грузия, а Грузия сегодня (к сведению Министерства здравоохранения) полностью возвращается к старой системе санитарно-эпидемиологической службы оказания именно такой помощи, которая была ранее.

Непонятно почему приказ 604 в условиях, когда Украина шагает уверенно и пропаганда всего: власти и всех законов идет на децентрализацию власти, на борьбу с коррупцией, Минздрав наоборот монополизирует, уничтожая децентрализацию. Это тоже непонятно, это тоже является сегодня неправильным и не в ногу сегодняшнего пути развития Украины, в том числе и медицины, как очень важного и ответственного отдела для всех украинцев 42-миллионной огромной страны. Но не брать пример Грузии, где проживает 3,5 миллиона, даже не 5 миллионов.

Конечно же, это монополия, это непонятные вообще структуры, которые будут. И я думаю, что это полностью делается второй МОЗ именно конкретно под кого-то с такими функциями серьезно уполномоченными. Я думаю, что в этих условиях это категорически недопустимо. О том, что мы обсуждаем это первый раз, это очень некорректно со стороны МОЗ, еще раз это повторяю. И считаю, что мы должны немедленно подготовить обращение в Кабинет Министров, Президенту о том, что это делается, что мы это впервые обсуждаем в то время, когда делаются те  моменты, которые сегодня являются...

 

ЗАГОРОДНІЙ В.В. Нехай рішення суду виконають!

 

БАХТЕЄВА Т.Д. Решение суда, которое не выполняется, поэтому обращение к Президенту, обращение к Премьер-министру о том, что категорически приостановить такую самодеятельность Министерства здравоохранения с американскими фирмами, и дать на общественное обсуждение на подготовку и полностью на профильный комитет, который будет давать однозначный ответ более детального изучения данного вопроса, возможно и привлечения к ответственности тех лиц, которые поработали против Украины, а не для Украины, к сожалению.

 

МУСІЙ О.С. Народний депутат Сисоєнко.

 

СИСОЄНКО І.В. Шановні колеги, я хочу зазначити, що під гаслами імплементації норм європейського законодавства все ж таки відбувається повна руйнація епідеміологічної служби в Україні. Я розумію, що виділяються великі гранди, великі кошти на певні реформи органів державної влади, але це не може бути підставою того, що зараз просто все, що було багато років створено в Україні і працювало на користь, в першу чергу, безпеки здоров'ю населення, зараз все це зруйнувати.

Я вважаю, що ті 42 установи, які відповідно до наказу повинні бути повністю скасовані, то це просто неприпустимо. І замість того створити один заклад не охорони здоров'я, а наукову установу з вченою радою, з наглядовою радою, кожному структурному підрозділу якої повинно працювати не менше 50 відсотків наукових співробітників, це також 20 тисяч працівників охорони здоров'я позбавляться статусу медичних працівників з відповідними усіма наслідками: втратою встановлених доплат, надбавок, вихідної допомоги і всіх соціальних пільг, що передбачені нормами чинного законодавства.

Також я повністю підтримую, що в форматі децентралізації країни, яка в нас іде, ми не повинні формувати орган, який повністю монополізує багато функцій різних установ та відомств. І найголовніше, що сьогодні Міністерство охорони здоров'я багато всього змінює, реформує, а в той час повністю відсутня система контролю за харчовими продуктами, за дитячим харчуванням. І у мене велике запитання: у форматі отих всіх реформ, скажіть, елементарні речі: дитячий садок, якщо будуть відбуватись певні отруєння, хто буде приходити туди, як не лікарі і не вирішувати ці питання. На підставі цієї всієї реформи я не знаю, які фахівці, окрім лікаря зможуть дійсно ефективно вирішувати такі речі.

Тому я повністю погоджуюся з тими всіма підставами, які викладені в рішенні апеляційного суду України. Я хочу наголосити, що рішення апеляційного суду набуває чинності з моменту його винесення, і наполягаю на тому, щоб дійсно наказ 604 Міністерства охорони здоров'я був скасований.

 

МУСІЙ О.С. Зрозуміло. Це стосується постанови Кабінету Міністрів, а в розвиток цієї постанови однозначно і наказ 604.

 

СИСОЄНКО І.В. Судове рішення стосувалось саме 604-о наказу в аналізі разом з постановою Кабінету Міністрів.

 

МУСІЙ О.С. Народні депутати, у когось ще будуть думки?

Будь ласка, Ігор Михайлович Шурма.

 

ШУРМА І.М. Шановні колеги, я зараз хочу всіх апелювати до здорового глузду. Ми давайте будемо говорити так: формат прийнятих рішень Міністерством охорони здоров'я це не їх самостійні рішення. Давайте правді дивитися в очі. Це квінтесенція речей, які приймалися Кабінетом Міністрів, де було посилання на Коаліційну Угоду і так далі. При чому це вже був завершальний етап, треба віддати належне. Люди, які на сьогоднішній день відчитуються, вони є заручниками. Тут немає головного "застрельщика" ліквідації санепідслужби.

Я був у Львові на зустрічі з Квіташвілі, який розказував про те "что это такое, их надо всех ликвидировать", він сюди не приходить. Я б взагалі на місці тих людей, які будуть давати оцінку Міністерству охорони здоров'я через якийсь період часу закрив кордон для виїзду за кордон, тому що за це треба буде відповідати.

Все, що називається реформами, це все зроблено "для галочки". Ви йдете в Європейський Союз, принаймні, тягнете по своїх стандартах. Кажу "ви" образно. От, уявіть собі, в Європейському Союзі – Німеччина, Франція, Польща, де уряд дає доручення профільному міністерству створити центр громадського здоров'я, неважливо який, у вересні. Через 2 тижні формально його створює. Сьогодні який вихід? Півроку пройшло. Де директор? Хто туди входить? Що відбувається? Нічого немає, це все "для галочки". Нічого немає, ні фінансування, це все "для галочки", тільки "для галочки" не для імені, для Галі, а "для галочки" ("для птички" на языке агрессора).

Найкраща децентралізація, те, що ви говорите, це з першого візиту Міністра, до Харкова я з ним їздив, я слухав його уважно, дав собі слово рік не рухати, бо рік треба на розкрутку. Крім цитати Авакова "б… б… б…" нічого не було. Тому що з тих слів найкраща децентралізація – це тотальна централізація. Це і закупівлі медикаментів, хотів розвалити фармацевтичну мафію, хоча відмахується, боровся з тим всім, поки не очолили процес закупівлі через міжнародні організації. Створили Центр громадського здоров'я на сьогоднішній день…

Ну, мені, я ще раз кажу, мені на пана Перегінця, чесно кажучи, язик не повертається в його бік кидати каміння, але його підставили, він сьогодні мусить щось відзвітувати. Але не відзвітувати він не може, не прийти не може, він говорить те, що йому дали. А сьогодні повинен був бути хто тут? Директор чи керівник Центру громадського здоров'я і сказати, як він виконує те, що записано в Програмі уряду, накази Міністерства охорони здоров'я, якщо б хотів політичного забарвлення, сказав би Коаліційну Угоду, міг би на це спертися, бо воно всюди тут проходить. А сьогодні давати коментарі – знаєте? – немає про що.

Я був на роботі виконавчої гілки влади, коли валили санепідслужбу. Скільки тоді говорили, що це недоцільно робити? Ще цього уряду не було. Це продовжили робити.

Я вам скажу ціну питання, рішення судів. Гулькин ніс. Людей позвільняли, людей поскорочували, люди, які десятками років працювали, професійні люди, позаганяли їх кого в Центр громадського здоров'я (я знаю, як по Харкову це робили), кого в лабораторії – чортзна-що де порозпихали, хоч щось далі, і на тому дякую. Але сьогодні говорити про те, що нам вдасться відновити роботи санепідслужби як такої – це буде дуже-дуже складно. Хоча там було дуже багато позитивних і хороших речей. І коли говорили, що санепідслужба непотрібна, то я кажу, на певному етапі розвитку держави при певному стані економіки вона і не потрібна. Яка потрібна санепідслужба 5-зірковому готелю? Там готель переживає за кожного клієнта, там на кухні краще, ніж у нас вдома, тому що, не дай Бог, який спалах, не дай Бог, якийсь таракан, не дай Бог, якісь нечистоти – туди клієнти не приїдуть, а це є збитки. І це все є еволюційний  процес. І у них внутрішня служба працює. Ні, треба було все валити.

А тепер на сьогоднішній день ми кажемо: наказ відмінити. Ну, давайте гіпотетично програємо ситуацію, давайте не будемо діяти так, як діяли наші попередники у короткотерміновій перспективі. Відміняємо наказ. І що? І що далі? Моральна сатисфакція? Погоджуюся. Але за ті речі хтось повинен нести відповідальність.

І друге питання. На сьогоднішній день треба припинити розвал того, що розвалюють. Припинити, щоб наукові заклади, державні підприємства не потерпіли так само, як потерпіла санепідслужба.

 

МУСІЙ О.С. Яка ваша пропозиція?

 

ШУРМА І.М. Квінтесенція така: те, що відбулося зі створенням оцього Центру громадського здоров'я, це конкретний приклад в медицині, як ту державу валять, розхитують. Поваляти – не будувати, і нічого не зроблено.

Тому, з моєї точки зору, рішення суду для моральної сатисфакції тих десятків тисяч працівників санепідслужби, напевно, його треба формально визнавати, а яка юридична сторона, я просто навіть не знаю. Це "для галочки", оце все, що зроблено, це вони будуть хитати головою так, а я так, тому що тут директора немає і він ні за що не відчитується.

 

МУСІЙ О.С. Дякую.

 

КОРЧИНСЬКА О.А. Можна питання до вас, пане Ігорю?

У вас дійсно є структура, є директор? Чи є підзаконні акти? Чи в даному разі є виділене Міністерством охорони здоров'я фінансування? Скажімо, є люди, котрі могли б прозвітувати про роботу цього центру?

 

БАХТЕЄВА Т.Д. Пропозиція від народних депутатів. Нічого немає.

 

КОРЧИНСЬКА О.А. Пані Тетяно, я запитала у виконавчої влади.

 

ПЕРЕГІНЕЦЬ І.Б. Ми надіслали презентацію на комітет, ось його структура.

 

КОРЧИНСЬКА О.А. Так, я бачила.

 

ПЕРЕГІНЕЦЬ І.Б. Центр зараз реєструється, є директор, виконуючий обов'язки так само, як і структура, яка формується. Є концепція, яка висвітлена на сайті.

Шановні колеги, звичайно, ми можемо всі емоційно спілкуватися завжди, ми можемо шукати рішення.

 

БАХТЕЄВА Т.Д. Что это даст, что он сейчас скажет, что есть директор или нет?

 

ПЕРЕГІНЕЦЬ І.Б. Це, принаймні, дасть, що можна просто почути раціональну думку, наприклад, дати можливість. Я ж тут не знаходжусь в якомусь такому форматі, щоб продавати якісь колготи, вибачте, я ж відповідаю за те, що я говорю.

 

БАХТЕЄВА Т.Д. Так країна продається, а не колготи. Колготи ще нормально було б.

 

ПЕРЕГІНЕЦЬ І.Б. Ну, не ми її почали продавати, якщо можна зауважити в результаті.

Дивіться, рішення про ліквідацію СЕС приймалося не нами. Рішення про формування національної системи охорони здоров'я формується відповідно до національних пріоритетів, які верифіковані ключовими експертами. Ми запрошуємо до дискусій на громадському обговоренні…

 

КОРЧИНСЬКА О.А. Пане Ігорю, я задала конкретне питання. 18-о числа був наказ, воно у вас створене. Чи функціонує це? Чи є в нього бюджетне фінансування? Я задала конкретне питання, не про загальне.

 

ПЕРЕГІНЕЦЬ І.Б. Центр реєструється. Бюджетне фінансування відповідно до того на базі чого формується центр, на базі центральної СЕС, яка зараз реорганізовується. Бюджетне фінансування, ми не можемо утримувати ту структуру, яка тільки формується.

 

МУСІЙ О.С. Шановні народні депутати, дозвольте мені ще буквально 2 слова сказати, якщо вдасться 2, напевно, не вдасться.

Ми є свідками підміни понять діяльністю теперішнього уряду і теперішнього керівництва Міністерства охорони здоров'я. Замість того, щоб створити щось нове і забезпечити функціонування нового за хорошими європейськими зразками, ми бачимо підміну понять і ліквідацію всього, чого тільки можна ліквідувати в Міністерстві охорони здоров'я. Як можна ліквідовувати цю структуру, яка функціонує ще з часів і є великим досягненням якраз, хоча я не є великим прихильником Радянського Союзу.

Протичумний інститут, наприклад, який відповідає за біобезпеку в державі, яким цікавляться, до речі, в тому числі і американський уряд і Центральне розвідувальне управління і Міністерство оборони США, яке було зацікавлене в тому, щоб збереглася ця структура, взяти штами і все інше, а зараз ми бачимо незрозуміле, абсолютно не пояснене рішення Міністерства охорони здоров'я ліквідувати таку структуру, якої навіть немає в Сполучених Штатах Америки, і назвати її " громадським здоров'ям". Громадське здоров'я і інфекційні захворювання це напевне трошки різні речі.

Наступне. Абсолютно не зрозуміло, і до речі, щодо того, хто звернувся до Комітету з питань охорони здоров'я – це було 9 звернень.

Шановне Міністерство охорони здоров'я, це як мінімум 20 народних депутатів України зі своїми зверненнями, це також звернення директора Інституту стратегічних досліджень пана Мельника, це також звернення Центру контролю моніторингу захворювання Міністерства охорони здоров'я України пані Некрасової, це також звернення профспілки Науково-дослідного інституту медицини транспорту, це також звернення директора протичумного інституту Мечникова (якого я згадував) пана Позднякова, це також звернення Центру безпеки дорожнього руху Чорного, і це звернення голови профспілки працівників охорони здоров'я Коваля, а це також звернення Львівського інституту епідеміології, який в повному шоці від тих "реформ" чи псевдореформ, які намагається провести Міністерство охорони здоров'я із ліквідацією всього, і, напевно, ліквідацією самого Міністерства охорони здоров'я.

І на превеликий жаль, дуже чітка тенденція прослідковується, що за красивими презентаціями, і ми чули цю оцінку від народного депутата Шурми, що презентація у вас красива на "п'ятірку", а насправді виконання її на "одиницю".

 

ШУРМА І.М. Я не так сказав. На "двійку".

 

МУСІЙ О.С. Тому не треба підміняти поняття. Якщо є рішення суду, то його ви зобов'язані виконати.

Далі. Щодо реорганізації санепідслужби. Я давав свої пояснення, в тому числі і суду про те, що мої підписи під цією сфальшованою, внесеною з голосу Міністерством юстиції, до речі, і Петром Петренком особисто, ліквідацію не було погоджено з Міністерством охорони здоров'я, не існує жодного документу "засилочного" про ліквідацію і жодного документу за моїм підписом вихідним з Міністерства охорони здоров'я, тому це ще буде або НАБУ розбиратися в цьому, насправді як була сфальшована урядом Яценюка  в тому числі оця постанова по ліквідації санепідслужби.

Тому – знаєте? – давайте ви виконуйте ті рішення, які є. Я розумію, що ви підлегла людина, але, слава Богу, для цього є Комітет з питань охорони здоров'я і народні депутати, які можуть і повинні впливати на ситуацію і рятувати. На превеликий жаль, за рік діяльності теперішнього Міністерства охорони здоров'я ми чомусь весь  час рятуємо ситуацію. Напевно, потрібно задуматися над тим, чому депутати повинні рятувати все, а не бути партнерами і допомагати вам.

І щодо громадського обговорення, яке не було проведено взагалі, відповідного наказу і організації. Я вважаю таку позицію Міністерства охорони здоров'я не тільки неприйнятною, а й злочинною.

Тому у мене є конкретна пропозиція: звернутися ще додатково від Комітету охорони здоров'я і до Президента України, і до уряду, і до Генеральної прокуратури щодо розслідування того, що відбувається зараз у Міністерстві охорони здоров'я з ліквідацією і неузгодженістю ні з профспілками… Ви порушили всі закони, які тільки можна порушити. Як ви можете зараз утворювати будь-що, порушуючи, наприклад, Закон "Про санепідблагополуччя населення". Напевне, потрібно було б внести зміни до чинного законодавства, а потім розробляти вже підзаконні акти на основі нового законодавства, а не зараз "нахімічили" невідомо що, зробили велику проблему для санепідслужби, для всіх науково-дослідних інститутів, для себе в тому числі. Якщо ви виконуєте завдання "Деллойт" чи когось іншого, насправді є український народ, є досягнення українського народу в тому числі, і української медицини, які попри те, що вона звісно в поганому стані, але знищити те, що ще хороші залишки є, це теж абсолютно неправильно було б.

Тому я пропоную відповідні звернення направити від Комітету з питань охорони здоров'я щодо неприпустимості, щодо негайного виконання рішень суду, по-перше. А друге, щодо залучення до процесу створення будь-яких центрів у Міністерстві охорони здоров'я чи громадського здоров'я, чи CDC чи як він там буде називатися, також і громадськості і профспілок і організація роботодавців, і обов'язково народних депутатів України.

 

ШУРМА І.М. Я хочу тільки ще одне поставити питання, на яке дасть відповідь. Я пропоную ще зробити звернення (розширити його) до Кабінету Міністрів: чи створення Центру громадського здоров'я є прописаним у затвердженій постановою Кабінету Міністрів концепції розвитку національної системи охорони здоров'я? Чи є така концепція?

 

МУСІЙ О.С. Так не існує цього!

 

ШУРМА І.М. Якщо її не існує, так на підставі чого? На підставі розпорядження? Нехай дадуть офіційну відповідь, документ.

 

КОРЧИНСЬКА О.А. Пропоную голосувати за пропозицію Олега Степановича.

 

МУСІЙ О.С. Шановні народні депутати, хто за висловлену мною пропозицію, прошу голосувати. Під корегуємо ми з секретаріатом текст, звісно, дамо народним депутатам. Прошу голосувати і підтримати.

Хто за? За: Яриніч, Шурма, Бахтеєва, Мусій, Корчинська, Сисоєнко, Колганова, Кириченко.

 

(Загальна дискусія).

 

МУСІЙ О.С. Дякую, шановні народні депутати.

Останнє маленьке питання народного депутата Сисоєнко.

 

СИСОЄНКО І.В. Шановні колеги, ми з вами за цей рік розглянули багато законопроектів, але ми з вами в порядку денному взагалі не бачимо наших з вами законопроектів. Ми їх не розглядаємо, ми не розглядаємо медицину вже більше року. Правда? Я вважаю, що це голова комітету неналежним чином на Погоджувальній раді представляє інтереси комітету. Це перше.

Друге. Ми можемо виправити зараз цю ситуацію, і від імені комітету зараз написати перелік законопроектів, які ми вже погодили, які пройшли обговорення. Пам'ятаєте, друге читання по вашому, пані Тетяно, законопроекту про екстрену медичну допомогу, про збільшення заробітних плат.

 

МУСІЙ О.С. Їх 18 уже, 18 законопроектів.

 

СИСОЄНКО І.В. Про трансплантологію, про автономізацію. Давайте підготуємо перелік і напишемо від комітету звернення до Президента України і до Голови Верховної Ради, щоб поставити в порядок денний на наступному пленарному тижні.

 

ШУРМА І.М. Я підтримую пані Ірину, але я категорично проти давати оцінку голові комітету в період її відсутності. Я дуже часто слухаю засідання Погоджувальної ради, де вона піднімає це питання. Я погоджуюся, що ми не слухаємо ці питання. Це питання не до Богомолець. Ми можемо її тут заслухати. Мене ніхто не звинуватить в якихось симпатіях чи лобіювання до Богомолець, але, ще раз кажу, в її відсутності це некоректно робити, тому що вона там є присутня. А до Голови Верховної Ради звернення зробити: чому не ставить в порядок денний.

 

КОРЧИНСЬКА О.А. Пане Шурма, вперше за півтора року я можу до вас приєднатись. Це некоректно, і прошу вилучити із стенограми зауваження, і у даному разі, думаю, що пані Ірина погодиться. Це було некоректно, ми не маємо права обговорювати, тому що голова завжди піднімає ці питання на всіх Погоджувальних радах. Якщо б ви бачили ці ефіри, ви б це бачили особисто. Вона всюди піднімає, і те що пан Гройсман спікер парламенту не дослухається, на жаль, до Комітету охорони здоров'я – це інша справа. Тому зараз виносимо звернення до спікера парламенту пана Гройсмана від Комітету стосовно того, що ми вимагаємо негайно в зал внести весь пакунок законопроектів по охороні здоров'я.

 

ШУРМА І.М. От, ви б частіше зі мною погоджувалися, більше би толку було б!

 

МУСІЙ О.С. Шановні народні депутати, я хочу звернутися до тих, хто є представниками політичних партій. Я позафракційний. Насправді існують у вас лідери ваших політичних партій: "Блоку Петра Порошенка", "Опозиційного блоку", пане Шурма, існує блок Ляшка, "Самопоміч", "Народного фронту". Прохання до вас, ваші голови партій сидять на Погоджувальній раді…

 

(Загальна дискусія).

 

МУСІЙ О.С. Хто за те, щоб звернутися до Голови Верховної Ради, прошу проголосувати.

 

ШУРМА І.М. І зобов'язати голову Комітету зачитати на Погоджувальній раді це звернення.

 

МУСІЙ О.С. Прошу голосувати.

Хто за? За: Яриніч, Шурма, Бахтеєва, Мусій, Корчинська, Сисоєнко, Колганова, Кириченко. Дякую.

Засідання оголошується закритим.

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку

Ще за розділом


“Стенограми”

28 травня 2019 14:30
26 лютого 2019 14:30
15 січня 2019 14:30
20 грудня 2018 12:15
04 грудня 2018 14:30
14 листопада 2018 15:00
06 листопада 2018 14:30
18 жовтня 2018 16:30
02 жовтня 2018 14:30
20 вересня 2018 14:30
Переглянути ще