Комітет Верховної Ради України

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України

з питань охорони здоров’я

11 лютого 2015 року

Веде засідання Голова Комітету Богомолець О.В.

БОГОМОЛЕЦЬ О.В. Шановні колеги, народні депутати, дозвольте розпочати засідання комітету. Сьогодні присутні народні депутати: Корчинська Оксана Анатоліївна – перший заступник голови комітету; Мусій Олег Степанович – заступник голови комітету; Донець Тетяна Анатоліївна – заступник голови комітету; Сисоєнко Ірина Володимирівна – заступник голови комітету та члени комітету – Бахтеєва Тетяна Дмитрівна, Кириченко Олексій Миколайович, Шипко Андрій Федорович, Шурма Ігор Михайлович та Яриніч Костянтин Володимирович. Кворум у нас є, і ми переходимо до нашого порядку денного.

Ви ознайомились з нашим порядком денним, і я хочу зазначити, що у нас будуть деякі зміни. Сьогодні на нашому засіданні присутній наш колега Насалик Ігор Степанович, і якщо ви не будете заперечувати, то його законопроект № 1483 розглянемо першим. Немає заперечень у колег? Немає.

Я прошу секретаріат комітету проінформувати щодо проекту закону № 1483.

РУДИЙ В.М. Шановні народні депутати, проект закону України про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров’я (щодо забезпечення конституційних гарантій надання громадянам безоплатної медичної допомоги), поданий народним депутатом Ігорем Насаликом ( р.№ 1483). Цим законопроектом передбачається внести зміни до Основ законодавства про охорону здоров’я, уточнивши визначення терміну «медична допомога», доповнити цей законодавчий акт новими визначеннями, такими як «якість медичної допомоги», «гарантований державою рівень надання медичної допомоги» і «доступність медичної допомоги».

Крім того, законопроектом пропонується запровадити договірні відносини між Міністерством охорони здоров’я і органами місцевого самоврядування, в межах яких передбачається співфінансування витрат на забезпечення безоплатної медичної допомоги населенню з державного та місцевого бюджетів. Для цього автор законопроекту пропонує внести зміни до 18 статті Основ законодавства України про охорону здоров’я, згідно з яким співфінансування витрат на забезпечення безоплатної медичної допомоги в умовах стаціонарного лікування має здійснюватись на паритетних умовах на підставі місцевих фінансових забезпечених програм, які є додатком до відповідної угоди між органами місцевого самоврядування та Міністерством охорони здоров’я України.

У вас у всіх на руках є проект висновку комітету, який був підготовлений фахівцями секретаріату. Рішення, безперечно, приймати народним депутатам, але ми б вважали за доцільне рекомендувати цей законопроект повернути на доопрацювання. Чому? Тому що дефініція поняття «медична допомога», якою передбачається доповнити статтю 3 Основ, на наш погляд, є не зовсім прийнятною. Вона звужує поняття медичної допомоги, виключаючи з нього такі важливі поняття як профілактика, діагностика і реабілітація.

В той же час до складу нової дефініції включено таку складову як оздоровлення, але справа в тому, що оздоровлення не завжди пов’язане з медичною допомогою.

Все-таки, якщо говорити про профілактику, навіть якщо ми розглядаємо таке втручання в такий вид допомоги як імунопрофілактика і щеплення, вона самою своєю назвою говорить про те, що це профілактичне втручання, і це є медична допомога. Тому навіть на такому прикладі видно, що це, мабуть, не зовсім вірний підхід.

Друге, таке дуже важливе, на наш погляд, концептуально важливе питання, яке пов’язане з врегулюванням визначення поняття «якість медичної допомоги». Справа в тому, що на сьогодні в світі немає чіткого універсального визначення  поняття «якість медичної допомоги». Його немає навіть на рівні такої поважної міжнародної організації, яка опікується охороною здоров’я, як ВООЗ.

Все, що на сьогодні існує на рівні ВООЗ, то це робоча дефініція, ми навели джерело, в якому ця дефініція представлена. Там не ідеться, власне, про визначення, а ідеться про 6 параметрів, відповідаючи яким, медична допомога може вважатись якісною. Вони все наведені в цьому проекті висновку.

Подібний підхід і подібне визначення надано такою високоповажною організацією як Інститут охорони здоров’я США. Він трактує таким же чином як і ВООЗ це поняття і наводить приблизно ті ж самі параметри.

Крім того, слід зауважити ще одну річ. В цій дефініції в якості медичної допомоги автор пов’язує якість медичної допомоги у відповідності з медичними стандартами. Але справа в тому, що відповідно до статті 14 зі значком 1 Основ законодавства України про охорону здоров’я медичні стандарти є одним з видів галузевих стандартів, які затверджуються відповідно до цього законодавчого акту Міністерством охорони здоров’я України.

Таким чином, можна говорити і про те, що оці параметри якості повинні бути складовою цих стандартів і вони повинні визначатись для кожного стандарту, для кожного виду медичної допомоги саме Міністерством охорони здоров’я в структурі цього стандарту.

Отже, можна говорити про те, що це поняття не повинно регулюватись, власне, на рівні закону, воно повинно регулюватись на рівні медичних стандартів, які затверджує Міністерство охорони здоров’я України.

І третє зауваження. Це те, що пропозиція автора, яка стосується внесення змін до статті 18 Основ все-таки є неприйнятною, оскільки відносини, які виникають у процесі складання, розгляду, затвердження та виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства регулюється не Основами законодавства України, а Бюджетним кодексом України. Отже для того, щоб врегулювати в той спосіб, який пропонує автор це питання, вносити зміни потрібно не до цього закону, а до Бюджетного кодексу України.

Власне через це ми як експерти пропонуємо цей проект закону повернути на доопрацювання, але рішення приймати народним депутатам.

БОГОМОЛЕЦЬ О.В. Дякую. Зараз я хочу надати слово автору Насалику Ігорю Степановичу, будь ласка.

НАСАЛИК І.С. Якщо дозволите, то скажу кілька слів. Дещо, що говорилось в юридичному висновку, зроблено свідомо. Ви всі як медики знаєте, що та субвенція, яка дається державою, вона забезпечує єдину заробітну плату, в деякій мірі енергоносії і харчування в розмірі 3 гривень на одного хворого. Це стосується всіх субвенцій, які даються на місто, на райони.

Зрозуміло, що при такій медичній субвенції надавати якісну медичну допомогу неможливо. Повинен сказати як міський голова, що в  цих медичних субвенціях не передбачено невідкладної допомоги, тобто все це лягає на плечі пацієнтів. Ми не розглядали діагностику, тому що забезпечити діагностикою є нереально.

Але чи зможемо забезпечити медичними препаратами і медичними засобами? Можемо. Я ж не кажу про якусь фантастику, оскільки протягом 5 років ця система існувала. Вона існувала на рівні Калуша і Калушського району, де майже 140 тисяч населення. По програмі місцевого самоврядування 5 років повністю надавались медикаменти, засоби медичного забезпечення всім без виключення мешканцям в умовах стаціонару.

Даний законопроект дає можливість тим містам, яким передбачалось під їх особисті програми  направлення на медицину, щоб рівно настільки ж компенсувала держава. От скільки коштує, скажімо, безкоштовна, умовно ми її називали, медицина на рівні міста та району? Вона коштує 15 гривень на кожного мешканця кожен місяць. Умовно кажучи, 15 гривень помножити на 40 мільйонів, то це 600 мільйонів гривень, які пропонується кожен місяць фінансувати на потреби стаціонарного лікування по всій Україні. По року це складає 6 мільярдів гривень.

Що пропонує законопроект? 3 мільярди передбачає держава і 3 мільярди – органи місцевого самоврядування. Звичайно, що не всі органи місцевого самоврядування можуть передбачити цю суму. І 3 мільярди, які передбачає держава, повинна компенсувати рівно ту суму, яку фінансують місцеві органи. І тоді це буде консолідована відповідальність як органів місцевого самоврядування, так і держави.

По цьому законопроекту я консультувався з нашим урядом, і звичайно, що цей законопроект не вступить в силу завтра чи післязавтра, а може вступити з 1 січня, коли буде формуватись бюджет на наступний рік. Я надав всі необхідні документи, де ми можемо знайти необхідні кошти саме на медицину, і один з цих напрямків – це консолідація в державних банках розрахункових рахунків  медичних працівників,  бюджетників,  державних монополій в єдиних банках. От тільки монополізація коштів в цих структурах дає плюс державі 18 мільярдів, і це є підтверджені дані. От і пропонується з цих 18 мільярдів дати 3 мільярди, а це максимальна сума, яка необхідна буде по забезпеченню управління охорони здоров’я.

 Цей закон просто дає право людям на життя. Якби ми не говорили, 85% громадян нашої держави знаходяться поза межою бідності. Цим законом ми можемо знайти кошти, і цьому будуть сприяти паливно-енергетичний комітет, комітет з питань податків. І я думаю, що на 1 січня ми вийдемо з цією сумою, яка буде стимулювати органи місцевого самоврядування.

Звичайно, закон повністю недосконалий, він розглядається у першому читанні, але ним займались наші та європейські юристи. Тому я прошу, щоб комітет допоміг у розробці цього документу, а моя задача як депутата Верховної Ради забезпечити ці 3 мільярди на 1 січня через закон.

У мене все. До речі, в мене є звернення профспілок Івано-Франківської області про підтримку цього закону.

БОГОМОЛЕЦЬ О.В. Дякую, пане Ігоре. Прошу висловити свою експертну думку представників Міністерства охорони здоров’я.

ХОТІНА С.Г. Міністерство охорони здоров’я погоджується з висновком експертів Верховної Ради, що закон необхідно доопрацювати. Я думаю, що пропозиції, які висловив народний депутат, вони потребують втілення через Бюджетний кодекс, і тоді ідея буде втілена в життя.

Позиція міністерства така, що закон потребує доопрацювання.

БОГОМОЛЕЦЬ О.В. Дякую. У кого  є ще бажання висловитись?

ШУРМА І.М. Шановні колеги, тут є дві складові в цьому питанні. З моєї точки зору, якщо  б ми говорили про фінансування і розвиток системи охорони здоров’я в тих умовах, в яких ми зараз є, його однозначно потрібно доопрацьовувати і однозначно треба це підтримувати.

Але наскільки я зрозумів з презентації реформи системи охорони здоров’я, представлену міністром Квіташвілі, представлення це відбувалось у Львівській області, і я був на цьому представленні, вчора воно відбувалось у Харківській області, цей законопроект навряд чи впишеться в тіло реформування системи охорони здоров’я.

Якщо ми погоджуємось з тим, що реформи не буде, що знову почнуться дотації, звичайно, що можна приймати. Якщо ми говоримо про те, що ми ідемо шляхом реформування, то цей закон, якщо реформування буде відбуватись такими темпами як декларує Міністерство охорони здоров’я, то цей закон, прийнявши, відразу припинить своє функціонування, тому що будемо говорити про фінансування закладів охорони здоров’я про те, що у нас не вистачає грошей. Нова реформа підходить зовсім по-іншому до фінансування.

Я теж мав можливість працювати заступником міського голови міста Харкова, і ми теж говорили про те, що грошей з бюджету ніколи не буде вистачати. Розроблялись міські програми і ми їх фінансували.

По цьому законопроекту, можливо я недопочув, але наскільки я розумію, паритетне фінансування плюс те, що фінансує місто потрібно фінансувати пізніше з загального  бюджету. Що це означає? А якщо грошей не буде? Завтра не буде пана Ігоря, пана Яриніча, пана Шурми і будуть інші депутати і невідомо чи вони захочуть вибивати ці гроші, чи вони будуть в силі добувати ці гроші, а може вони не будуть у правлячій коаліції, ніхто цього не знає.

На мій погляд, сама ідея заслуговує на увагу, але закон є «сирий», потребує доопрацювання. Висновки експертів нашого комітету мені здаються слушними і вичерпними. Тому моя пропозиція – направляти на доопрацювання.

ШИПКО А.Ф. Уважаемые коллеги, Игорь Степанович предложил очень  уникальную идею. Я представляю мажоритарный регион:  Никополь, Орджоникидзе, Марганец  и  понимаю уровень здравоохранения в этой местности. Я вижу, что на сегодняшний день ничего не могу придумать и ждать реформы, хотя Днепропетровская область – пилотный регион, у нас есть очень большие изменения, в том числе по оказанию экстренной медицинской помощи, есть хорошие наработки.

Но на сегодняшний день это очень интересная идея, о которой сказал Игорь Степанович, потому что она как бы предваряет введение страховой медицины и тем более, что он нашел деньги. Я хочу сказать, что опыт у Игоря Степановича есть, он был мэром известного города в Украине.

Поэтому мое предложение – поддержать законопроект, есть первое чтение, есть второе чтение, можно вносить изменения. Я не услышал такой серьезной позиции Министерства здравоохранения, если честно. Наш комитет дал более профессиональную оценку. Поэтому я буду поддерживать этот законопроект и призываю вас, коллеги, его поддержать.

ЯРИНІЧ К.В. Шановні колеги, у нас є два варіанти доопрацювання цього закону. Перший варіант – повернути на доопрацювання, другий варіант – залишити його і доопрацювати між двома читаннями.

Я абсолютно погоджуюсь з колегами, які за прийняття цього проекту закону у першому читанні, тому що це дає нам можливості прорахувати як ми будемо працювати до того як у нас почнуться якісь реформи в Україні. Ми сьогодні не бачимо ще ніяких реформ, ми не бачимо навіть законодавчої бази, можливо вона буде.

У нас будуть всі важелі між першим та другим читанням і можливо щось зміниться. Я думаю, що пан Ігор готовий разом з нами сприйняти ті зміни, які вже почнуться. Якщо вони не будуть вписуватись в контекст напрацювань, які бачить на сьогодні Міністерство охорони здоров’я, я думаю, що ми приймемо виважене рішення і можливо знімемо з заслуховування на пленарному засіданні.

На сьогоднішній день у нас є людина, яка імплементувала на теренах свого регіону, і бачить як це можна зробити. Сьогодні люди не мають можливості лікуватись. Єдине з чим я не погоджуюсь, можливо у вас така ситуація, а у нас на Кіровоградщині на 100 відсотків ми забезпечені екстреною медичною допомогою.

НАСАЛИК І.С. Я говорив про стаціонар і комунальні послуги.

ЯРИНІЧ К.В. Можливо я вас неправильно почув.

Але тут треба відпрацювати Бюджетний кодекс, треба правильно звертатись до певних інституцій. Я думаю, якщо ви звернулись до нашого комітету, щоб ми разом доопрацювали законопроект, то він має право на життя. Я хотів, щоб ми це підтримали нашим комітетом.

МУСІЙ О.С. Шановні члени комітету, шановний автор законопроекту, я також схиляюсь до думки, що це те чого не вистачає нашій системі охорони здоров’я, і невідомо, скільки нам треба чекати тих змін, які мало би запропонувати міністерство. Тому дуже виважений підхід стосовно того, що треба на паритетних засадах фінансувати, навпаки, це вам величезний плюс, що ви знаходите можливість, не чекаючи державного бюджету, знайти кошти і  потім кажете, а держава, яка буде ваша відповідь.

І це насправді буде стимулом для держави не по залишковому принципу фінансувати, а маючи таку законодавчу норму, долучитись на паритетних засадах до фінансування системи охорони здоров’я.

Тому, безумовно, потребує доопрацювання вказаний законопроект. Я думаю, що якраз між першим і другим читанням ми долучимось як члени комітету і фахівці в секретаріаті доопрацюють і зможуть надати конструктивніші пропозиції, які дадуть до другого читання у законодавчій формі. Тому я закликаю наших колег підтримати у першому читанні і доопрацювати його до другого читання.

БАХТЕЄВА Т.Д. Уважаемые коллеги, очень понятен смысл данного законопроекта Игоря Степановича, который вносит изменения особенно в статью 18 относительно софинансирования расходов на здравоохранения как из государственного, так и с местного бюджетов. По моему мнению, есть определенный смысл в том, чтобы делегировать часть полномочий в сфере здравоохранения на регионы, что в последующем даст право каждому человеку получить более эффективное и качественное лечение.

Я считаю, что нужно поддержать в первом чтении и качественно отработать ко второму чтению.

СИСОЄНКО І.В. Шановні колеги, я з великою подякою ставлюсь до автора законопроекту, тому що законопроект є дуже важливим і вкрай актуальним. Я підтримую колег з приводу того, що дійсно цей законопроект може мати право на життя, але він потребує доопрацювання.

Давайте ми тепер всі разом приймемо рішення, а коли саме він може бути доопрацьований: чи він повинен бути доопрацьований зараз, чи він може бути доопрацьований перед підготовкою до другого читання? Відповідно до статті 116 Закону про Регламент ми не можемо доопрацювати законопроект в тій частині, де не було внесено змін до Бюджетного кодексу України, тобто на тій стадії, на яку ми зараз пропонуємо перейти, ми не зможемо технічно, ми будемо іти з порушенням Регламенту.

Моя особиста пропозиція, що для того, щоб ми могли зробити якісний законопроект, а я ще раз наголошую на його актуальності, давайте ми в ньому передбачимо зміни до Бюджетного кодексу і тоді це буде правом на те, що цей законопроект стане у подальшому законом України. Ми це повинні зробити зараз.

БОГОМОЛЕЦЬ О.В. Шановні колеги, ще коментар від секретаріату.

РУДИЙ В.М. Я  повністю погоджуюсь з тим, що сказала Ірина Володимирівна. 116 стаття Регламенту не дозволить доопрацювати комітету цей законопроект до другого читання у цьому аспекті. Чому? Тому що вона говорить про те, що ми можемо працювати при підготовці закону до другого читання тільки з тими законодавчими актами, статтями, які були прийняті в першому читанні. На перше читання змін до Бюджетного кодексу немає.

Ще одна важлива, якщо дозволите, концептуальна річ. При всій привабливості законопроекту він все-таки буде породжувати нерівність в охороні здоров’я, а рівність, як ми вже говорили, у проекті висновку це є, це один з параметрів якості. Дивіться, що буде. З однієї сторони, ті регіони, які багатші, вони будуть мати  більше грошей на охорону здоров’я ніж ті, які бідні.

На сьогоднішній день бюджетна система України побудована на принципі субсидіарності і солідарності. Ми ці два наріжні камені цим законопроектом виб’ємо прямо з-під ніг.

Ми погоджуємось з тим, що потрібно вирішувати проблему співфінансування, але вона повинна вирішуватись не таким чином. І експерти Всеукраїнської асоціації міст та інші люди, які працюють у місцевому самоврядуванні, неодноразово говорили про те, що для фінансування охорони здоров’я треба залучати так званий другий кошик доходів. Така пропозиція, до речі, від голови комітету була тоді, коли приймалась оця нова редакція Бюджетного кодексу, яка у грудні була прийнята, така пропозиція була. На жаль, вона не була підтримана.

Це дійсно був би результативний вихід, тобто до тієї субвенції, яку передає держава, ті органи місцевого самоврядування, ті громади, які мають відповідні додаткові доходи, могли б ще фінансувати охорону здоров’я. Таким чином, все-таки не порушувалась би рівність при такому підході і ті, хто хоче це робити, вони б могли це робити.

НАСАЛИК І.С. Можна два слова?

БОГОМОЛЕЦЬ О.В. Будь ласка.

НАСАЛИК І.С. Якраз програми, які складаються по медицині, вони складаються з другого кошика власних доходів. Чому? Власні доходи як були, так і залишаються, вони формуються з тих 5 основних показників, які називаються акцизи, земельні податки і так далі. Тому власні доходи, які ми зараз перетрансформовуємо і це власні доходи міста, спонукає місто формувати програми і фінансувати медицину. Ця програма дає можливість стимулювати місцеві програми для того, щоб забезпечувати пацієнтів. 

Щодо Бюджетного кодексу. Бюджетний кодекс ми не можемо змінити, поки не змінимо саме законодавство. Якщо ми даємо імпульс до законодавства, то це дає імпульс до зміни Бюджетного кодексу. Я думаю, що в бюджетному комітеті ми можемо паралельно проводити якраз цю статтю загальних видатків.

На завершення я хочу сказати, що ми не маємо відношення в цій програмі, в цьому законі до державних субвенцій, ми їх абсолютно не зачіпаємо. Вони ішли по загальному формульному розрахунку, так і далі будуть іти по цьому розрахунку. Але ми передбачаємо подвійне фінансування з державного бюджету, яке стимулюється міським бюджетом. Не можна сказати по регіонам, що одні бідніші, а інші багатші.

Я вам скажу, що власні доходи Енергодару набагато більші, ніж Донецької, Дніпропетровської та Харківської областей, але це примусить громади, де величезна проблема отримання медичної допомоги, мається у напрямку забезпечення медпрепаратами, дасть можливість їм виділяти додаткові кошти.

ДОНЕЦЬ Т.А. Я хочу підтримати автора законопроекту. І те, що ми говоримо про те, що деякі регіони будуть хтось більше заробляти, а хтось менше, то насправді це гарний стимул для керівників.

БОГОМОЛЕЦЬ О.В. Дякую, шановні колеги. Я з вашого дозволу підведу підсумок, і ми перейдемо до голосування.

По-перше, від імені всіх вас я хочу подякувати пану Ігорю, тому що на сьогоднішній день з ключових законів по охороні здоров’я, який дозволяє змінити тенденцію, це поки що перший закон, який розглядався нашим комітетом, і я вважаю, що він дуже важливий. Він стає важливішим з кожним днем, тому що ми очікуємо всі з вами і  допомагаємо всім чим можемо Міністерству з охорони здоров’я, але поки що чітких кроків по реформуванню галузі ми не побачили.

І хотілось би зазначити, якщо протягом року не буде зроблено дуже активних кроків, то ми можемо прийти до моменту, якщо такого закону не буде прийнято, то, власне, будемо летіти з літака без запасного парашуту. Тому цей закон є вкрай важливим. Він дозволяє нам, я не погоджуюсь з тим, що він стимулює несправедливість, тому що сьогодні всі в нашій справедливій державі всі справедливо помирають, не маючи можливості і коштів купити ліки.

Власне, я вважаю, що нам потрібно докласти максимум зусиль, щоб ми підтримали цей закон і в тому числі стимулювали Міністерство охорони здоров’я і контролювали виконання і їх план щодо проведення реформ, які ми ще досі не отримали, хоча провели комітетські слухання. Тому ми очікуємо від міністерства чіткого плану, інакше нашому комітету треба буде приймати свої контрміри для того, щоб дати можливість людям не виживати, а жити.

У нас є дві пропозиції. Перша пропозиція – відправити на доопрацювання; друга пропозиція – підтримати в першому читанні,  потім доопрацьовувати і готувати до другого читання, а також співпрацювати з бюджетним комітетом.

Тому я зараз винесу першу пропозицію – підтримати закон в першому читанні, але зараз правки ми не можемо вносити. Тобто ми можемо підтримати в першому читанні і потім доопрацьовувати.

ЯРИНІЧ К.В. Не буде проблем зі змінами до Бюджетного кодексу? Не буде.

БОГОМОЛЕЦЬ О.В. Дивіться, якщо ми сьогодні не будемо приймати нестандартних ходів, якщо ми не будемо змушувати бюджетний комітет думати так само нестандартно і оперативно, давайте будемо пробувати.

СИСОЄНКО І.В. Давайте ми зараз разом доопрацюємо, зробимо ті зміни, які необхідні, з приводу змін до статті 89 Бюджетного кодексу, давайте зробимо якісний цей законопроект.

НАСАЛИК І.С. Дивіться, ми не зможемо внести зміну до Бюджетного кодексу, не маючи закон для зміни Бюджетного кодексу.

(Іде загальна дискусія)

БОГОМОЛЕЦЬ О.В. Шановні колеги, ми можемо поставити його на голосування, нам важливо, щоб ми працювали максимально ефективно. Я зараз намагаюсь зрозуміти, яка шкода може бути принесена законопроекту, якщо ми зараз його проголосуємо і якщо його буде повернуто назад з першого читання бюджетним комітетом чи експертною радою. Чи це зробить більшу шкоду, чи зараз його краще доопрацювати?

НАСАЛИК І.С. Пані Ольга, є процедура в Регламенті Верховної Ради, якщо комітет прийме до розгляду в першому читанні і виникнуть пробелми для розгляду,  то Верховна Рада має право перенести на додаткове перше читання.

СИСОЄНКО І.В. Зараз інші комітети ми не залучаємо. У нас зараз не залучений бюджетний комітет, тому що в нас цей законопроект не передбачає до них жодних змін. Тому ми єдиний комітет, який розглядає зараз даний законопроект.

Я впевнена, що без ознайомлення інших комітетів, якого не буде, ніхто навіть не зрозуміє про що там іде мова.

ШУРМА І.М. У мене запитання. Скажіть, будь ласка, якщо ми підтримуємо позицію пані Ірини про те, що його треба доопрацювати, ми можемо його розглянути, грубо кажучи, через півтора місяця?

СИСОЄНКО І.В. Ми можемо його розглянути через тиждень.

(Іде загальна дискусія)

БОГОМОЛЕЦЬ О.В. Ні, шановні колеги. Це потрібно буде його зняти, все наново. Це не можна буде зробити через тиждень фізично, тому що потрібно внести зміни. Він до комітету іде 10 днів як мінімум через Апарат Верховної Ради.

НАСАЛИК І.С. Колеги, ви тут приймете рішення, яке вважаєте за потрібне. Важливо, щоб законопроект запрацював, а в якій формі, то ви тут фахівці. Я не є фахівець в цій галузі.

БОГОМОЛЕЦЬ О.В. Я вважаю, що було б правильно, щоб кожен до своєї фракції доніс цей закон і щоб фракції його підтримали.

ШУРМА І.С. Процедурно. Скажіть, будь ласка, якщо ми в свій протокол не включаємо, що сьогодні його розглядали? Можна?

ДОНЕЦЬ Т.А. Якщо є бажання, то можна зробити альтернативний законопроект.

(Іде загальна дискусія)

КИРИЧЕНКО О.М. Ми повинні провести обговорення, повинні показати, що є модель.

БОГОМОЛЕЦЬ О.В. Пан Ігор бере закон, доопрацьовує, вносить те, що треба за рекомендацією секретаріату. Я вірно розумію?

НАСАЛИК І.С. У мене є така пропозиція, якщо це можливо. Ми запускаємо його в роботу, щоб можна було поговорити з бюджетним комітетом, з фракціями.

СИСОЄНКО І.В. Розумієте, в тому вигляді  нам немає з чим говорити в бюджетному комітеті, і новий зараз ми не об’єднаємо, тому що він був поданий 16 грудня.

НАСАЛИК І.С. А новий ми можемо зробити альтернативний.

СИСОЄНКО І.В. Ми їх ніколи не об’єднаємо потім.

НАСАЛИК І.С. Не треба.  Я його зніму, мені ж не важливо, що цей. Я свій зніму з розгляду, а з’явиться такий самий законопроект, який буде від комітету.

БОГОМОЛЕЦЬ О.В. Тобто ми зараз визначаємось, що підтримуємо в першому читанні, починаємо обговорення. Паралельно автор подає інший законопроект, який вже доопрацьований.

СИСОЄНКО І.В. Якщо ми вже домовились, то давайте візьмемо два тижні і зробимо нормальний законопроект.

(Іде загальна дискусія)

БОГОМОЛЕЦЬ О.В. Колеги, дозвольте вам пояснити до чого ми прийшли. Всі прийшли до такого висновку, що ідею ми підтримуємо і розглядаємо технічні можливості. Я розумію, що пан Ігор просить підтримати в першому читанні саме для того, щоб були підстави піти по іншим комітетам і отримати такі самі зауваження і пройти такі самі обговорення.

Чому ми не можемо внести зараз альтернативний законопроект швидко, бо вже немає часу. Якщо ми його зараз внесемо, то пан Ігор втратить час на ті обговорення, які він вже може проводити, він втратить як мінімум місяць.

Тому, на мій погляд, все ж таки було б правильно зараз підтримати його у першому читанні, щоб міг іти далі по комітетах і паралельно вносити другий закон і запускати в процес з усіма разом.

ЯРИНІЧ К.В. Колеги, ми плануємо ввести в дію цей законопроект 1 січня 2016 року, в нас ще є час.

(Іде загальна дискусія)

ШИПКО А.Ф. Я не в первый раз в парламенте и не в первый раз в комитете и я знаю, что такое рассмотрение законопроектов. Может год пройти, поэтому каждая неделя важна.

Ольга Вадимовна, вы сказали умную вещь,  поставте на голосование.

БОГОМОЛЕЦЬ О.В. Шановні колеги, поступило 2 пропозиції. Перша пропозиція – підтримати в першому читанні. Прошу голосувати за цю пропозицію. Хто за? Хто проти?  Хто утримався? Рішення прийнято.

Другу пропозицію на голосування не виносимо, оскільки перша прийнята.

НАСАЛИК І.С. Дякую.

БОГОМОЛЕЦЬ О.В. Шановні колеги, у нас є звернення народного депутата Соболєва про те, що він зараз проводить засідання свого комітету і не може бути присутнім сьогодні на засіданні нашого комітету на розгляді свого проекту закону. Він просить перенести розгляд законопроекту  (№1164) на наступне засідання комітету.

Не заперечуєте? Ні.

Тепер ми повертаємось до розгляду проекту закону України про внесення змін до Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» щодо соціальних гарантій працівників охорони здоров’я  (№ 1332), поданий народним депутатом Дирівим.

РУДИЙ В.М. Він просить перенести і без нього не розглядати.

БОГОМОЛЕЦЬ О.В. Не заперечуєте? Переносимо на наступне засідання комітету.

КИРИЧЕНКО О.М. Давайте його підтримаємо і не будемо переносити. У когось є зауваження до законопроекту? Немає.

БОГОМОЛЕЦЬ О.В. Міністерство охорони здоров’я не проти? Не проти.

Шановні народні депутати, прошу спочатку проголосувати за те, що ми маємо можливість розглянути без присутності автора. Хто за? Хто проти? -1. Хто утримався? Дякую.

Отже, розглядаємо у зв’язку з тим, що є більшість. Є експертна думка. Будь ласка, коротко, дві хвилини.

ЛЕБІДЄВА Л.В. Шановні народні депутати, даним законопроектом пропонується доповнити статтю 77 «Основ законодавства України про охорону здоров’я» положенням, згідно з яким медичним і фармацевтичним працівникам надається право на отримання щомісячної надбавки за вислугу років, щорічної грошової винагороди допомоги на оздоровлення. Дана законодавча ініціатива спрямована на підвищення соціального захисту медичних працівників, а також ця законодавча ініціатива урівняє медичних працівників з тими правами, які мають на сьогоднішній день на рівні законодавчих актів працівники освіти та працівники культури.

БОГОМОЛЕЦЬ О.В. Зауважень немає. Я можу ставити на голосування. Хто за те, щоб підтримати законопроект № 1332 за основу і в цілому, прошу голосувати. Хто проти? Хто утримався? Рішення прийнято.

Розглядаємо наступне питання. Про проект закону України про внесення змін до деяких законів України щодо захисту населення від інфекційних хвороб (р.№ 1729), поданий народними депутатами України Бахтеєвою Т.Д, Біловолом О.М., Мусієм О.С., Шипком А.Ф., Кириченком О.М.

Прошу, Тетяна Дмитрівна.

БАХТЕЄВА Т.Д. Уважаемые коллеги, на сегодняшний день инфекционные болезни остаются быть очень опасными для человечества и очень страшно, что в ХХІ веке от инфекционных заболеваний умирают дети. Ежегодно в  Украине умирает до 350 детей, половина из них это дети первого года жизни. Большинство этих детских смертей можно было предупредить вакцинопрофилактикой потому что это остается единственным эффективным способом борьбы с инфекционными заболеваниями.

К сожалению, в последние годы  ситуация по вакцинопрофилактике в Украине остается очень неблагоприятной. 5 лет назад уровень плановой вакцинации детского населения в Украине составлял 95%.

За 2014 год против такой опасной болезни как полиомелит провакцинировано всего лишь 39%; против дифтерии, коклюша, столбняка – 36%; кори, краснухи – 46%; против туберкулеза – 40%.

В результате растет заболеваемость инфекциями, на борьбу с которыми государство из года в год повышает значительные миллионы гривен. Так, если в 2002 году на эти цели выделялось 59 миллионов гривен, то в 2014 году – 286 миллионов гривен.

По данным Минздрава в 2014 году заболеваемость коклюшем выросла почти в 2,5 раза по сравнению с 2013 годом; корью – на 5%, краснухой – на 12%.

Такая ситуация обусловлена не только тем, что очень много проблем, которые связаны с организацией иммунопрофилактики, госзакупками, но и конечно же с несовершенной законодательной базой. Несмотря на изменения, которые происходят за последние 10 лет подхода к организации проведения профилактических прививок и расширения перечня инфекционных болезней, против которых они проводятся, наша законодательная база, к сожалению, не изменилась.

Законопроект о защите населения от инфекционных болезней был принят в 200о году и без изменений продолжает действовать закон Украины об обеспечении санитарно-эпидемиологического благополучия населения, который был принят еще в 1994 году.

Сегодня в действующих законах Украины и утвержденном Минздравом Календаре профилактических прививок определен различный перечень инфекционных болезней, против которых проводятся обязательные профилактические прививки. Сегодня это 6 инфекционных болезней, против которых вакцинопрофилактика является обязательной.

В свою очередь, закон Украины об утверждении общегосударственной программы  иммунопрофилактики защиты населения от инфекционных болезней на 2009- 2015 годы и Календарь профилактических прививок, нормативно-правовой акт Минздрава, утвержденный Минюстом, закрепляет обязательно вакцинацию от 10 болезней.

Но появляются новые болезни, и понятно, что перечень может быть увеличен, и свидетельствуют практические информации других европейских стран, США и Японии, о том, когда кому и как делать прививки определяет полностью орган здравоохранения и несет за это ответственность. Поэтому цифры могут изменяться. На сегодня в США проводится вакцинопрофилактика от 16 инфекций, во Франции – от 12, в Германии – от 13, в России – от 12.

И, конечно же, в связи с тем, что я уже сказала, что очень устаревшая законодательная база, то необходимо урегулировать эти вопросы законами. Во-первых, делегировать полномочия по утверждению перечня профилактических прививок и порядка их проведения центральному органу исполнительной власти в сфере охраны здоровья, то есть Министерству здравоохранения. Это устранит существующую коллизию в законодательстве и будет соответствовать общепринятой международной практике.

Вторая норма, и она есть новая в данном законопроекте – это требование относительно ежегодного пересмотра Календаря прививок с учетом эпидемиологической ситуации в Украине, а также в мире, который позволит быстро реагировать на изменения и своевременно принимать меры по защите населения от инфекционных заболеваний.

Третье очень важное. Это то, что давно требует пересмотра норма действующего закона о запрете посещения детских заведений детям, которые не привиты по Календарю прививок. Это необходимо сделать для того, чтобы не допустить сужения прав и ограничения законных интересов ребенка на охрану здоровья и на образование. Для этого в данном законопроекте предлагается отменить требования, которые есть на сегодняшний день, о запрете посещения детских заведений детям, которые не привиты по Календарю прививок. На замену этой нормы предлагается внести норму о временном отказе посещения детских заведений на период неблагополучной эпидобстановки, если ребенок не привит. Мы должны обеспечить разумный баланс между правами каждого ребенка и необходимостью защиты общественного здоровья.

Далее законопроектом предлагается также устранить существующую много лет законодательную коллизию, которая касается норм об обязательности прививок. Так в статье 12 Закона Украины о защите населения об инфекционных болезнях заложено 2 взаимоисключающие нормы: от обязательности прививок до возможности отказа от них, что не влечет за этим никаких правовых последствий.

В тоже время в «Основах законодательства Украины об охране здоровья» определено, что любое медицинское вмешательство, медицинская помощь проводится исключительно с согласия гражданина. Это касается и вакцинации, которая также является медицинским вмешательством. В новой редакции это противоречие полностью снимается. Определяются категории, которые подлежат обязательной вакцинации, это определенные профессии. При этом во всех других случаях и для других категорий человек вправе отказаться от вакцинации.

Нужно отметить, что принятие данного законопроекта не повлечет за собой никаких расходов с бюджета. Законопроект получил полностью позитивную оценку Главного научно-экспертного управления. Поэтому прошу поддержать за основу и в целом.

БОГОМОЛЕЦЬ О.В. Дякую. Чи є у депутатів зауваження, побажання? Будь ласка, я прошу експертний висновок комітету.

РУДИЙ В.М. Секретаріат комітету цей законопроект розглянув. Я хочу сказати, що цей проект закону розглядався у Верховній Раді минулого скликання, він навіть був підготовлений до другого читання і був погоджений Головним юридичним управлінням без зауважень. Його можна було приймати у другому читанні. Але з різних причин на друге читання він винесений не був. І так сталось, що його зняли з розгляду, і він не став перехідним.

Експертний висновок такий, що ми вважаємо, що цей проект закону може бути прийнятий за основу, він відповідає кращим міжнародним практикам.

БОГОМОЛЕЦЬ О.В. Хто з народних депутатів ще хоче висловитись?

МУСІЙ О.С. Дозвольте, будь ласка. Я просто вимушений зараз піти і свій голос віддаю за цей проект. Я хотів би зауважити на тих аргументах, які висловлюються щодо обов’язковості або необов’язковості щеплень дітей. Якщо іти за цією логікою, то всі діти в Україні зараз протягом двох останніх років не повинні ходити в школу, тому що щеплення від туберкульозу не проводиться.

Якщо ми маємо щеплення від поліомієліту 39%, то 60% дітей, згідно з цим законом, не можуть ходити в дитячі заклади. Це виглядає абсурдом. Тому однозначно моя позиція, що ми повинні підтримати цей законопроект і навіть з пропозицією не тільки в першому читанні, а в цілому і одразу.

БОГОМОЛЕЦЬ О.В. Шановний Олег Степанович, я хочу сказати, що я не бачила ще ні одного випадку, що дитина не могла ходити в школу чи в садочок через те, що в неї немає щеплення.

Я також хочу зазначити, що ви чудово знаєте і пам’ятаєте хвилю вакцинації проти грипу, яка на сьогоднішній день доведена міжнародними експертами, що вона не працює, неефективне і абсолютно корумповане використання величезної кількості бюджетних коштів. Крім того, перелік кількості вакцинацій порівняно з Англією є чіткий мінімальний перелік тієї вакцинації, яка є життєво важлива, все решта є необов’язковим. І дітям дозволяється ходити в школу, коли вони мають кір, вітряну оспу, бо вважається, що це стимулює і розвиває їх імунітет.

Я вважаю, що для того, щоб ми могли підтримати цей законопроект, ми маємо отримати щодо нього висновок Антикорупційного бюро, тому що у виробництві вакцин, їх продажі, тендерній закупівлі є величезна корумпована складова. Тому я просила, щоб ми все ж таки, я не знайшла в цьому законопроекті висновку Антикорупційного бюро, щоб ми могли абсолютно чітко розуміти, де і хто закопаний.

З цього закону це не зрозуміло, але я вважаю, що оскільки ми працюємо з суспільством абсолютно відкрито, то я винесу на голосування всі пропозиції, але ми повинні отримати висновок Антикорупційного бюро. Якщо Антикорупційне бюро скаже, що все в порядку….

БІЛОВОЛ О.М. Це ж не стоїть питання закупівлі.

БОГОМОЛЕЦЬ О.В. Справа в тому, що на підставі цього закону далі буде працювати Міністерство охорони здоров’я, і воно буде для нього базовим, щоб вже далі говорити про закупівлі. Не вам мені розповідати як це відбувається.

Я прошу висновок Міністерства охорони здоров’я.

ПАВЛЕНКО О.С. Дякую, Ольга Вадимівна, ви почали саме з того питання, яке я хотіла поставити, чому відсутній висновок. Тому що кожен раз ми отримуємо в пакеті документів висновки експертного управління Верховної Ради України,  а також стосовно питань антикорупційності.

По-друге, я вважаю, що даний законопроект можна оцінювати як окремий документ, але питання взагалі щодо щеплення, обов’язковості чи необов’язковості вакцинації, який це має вплив, подивитись динаміку останніх 10 років, зробити зріз і після того розглядати будь-які законодавчі ініціативи.

Справа в тому, що в Міністерстві охорони здоров’я існує статистика динаміки, враховуючи інформаційну політику, яка запускалась останнім часом з приводу необов’язковості вакцинації. Ви знаєте, що наслідком того став перехід на добровільну вакцинацію. Якщо зараз від МОЗу вимагається  експертний висновок саме даного законопроекту, то ми запросили з собою представника МОЗу Григоренко Аллу Анатоліївну, яка є начальником управління громадського здоров’я, вона пройдеться по конкретних пунктах, по яких ми вважаємо, що треба доопрацьовувати саме термінологію цієї дефініції, яка пропонується даним законопроектом. Ми вважаємо, що він потребує доопрацювання.

Окрім того, Тетяна Дмитрівна, вами було проголошено те, що у Головного науково-експертного управління немає жодних заперечень з того приводу. Але я зараз переглянула пакет документів, який був наданий, і для мене як для юриста питання політичної доцільності стають на другому плані, я дивлюсь лише юридичну сторону. Я бачу, що  принаймні до чотирьох норм Закону про захист населення від інфекційних хвороб є питання з приводу дефініцій і саме юридичного виписування цих норм.

Тому я вважаю, що некоректно говорити про те, що однозначна підтримка і немає ніяких зауважень з цього приводу. По-друге, хочу передати слово представнику МОЗу пані Григоренко, яка скаже, до яких статей і пропозицій у нас є коментарі або пропозиції до переформатування саме формулювань.

ДОНЕЦЬ Т.А. У мене є запитання. Цей закон говорить про те, що ми не розуміємо, скільки є в садках є щеплених дітей і скільки не щеплених дітей. Ми хочемо знати просто реальний зріз, про який ви говорите зараз, що не знаєте як МОЗ реальної ситуації.

Скажіть, будь ласка, стосовно Антикорупційного комітету, а де там є слово «закупівля», причому тут закупівля до справки у дитячий садок щодо того щеплена дитина чи ні? Скажіть, до якого пункту в цьому законі ви говорите слово «корупція»?

ПАВЛЕНКО О.С. Я не кажу слово «корупція». Я хочу дізнатись, чому майже по всім законопроектам надані такі висновки, а по цьому ні.

ДОНЕЦЬ Т.А. А до якої строчки в цьому законі можна задати питання стосовно корупції?

БОГОМОЛЕЦЬ О.В. Пані Тетяно, це я говорила і зараз поясню. У нас присутні представники Міністерства охорони здоров’я, які нададуть слово експертам. Давайте спочатку заслухаємо експертів, а потім  я дам слово народним депутатам.

ПАВЛЕНКО О.С. Пані Тетяно, це було сказано Ольгою Вадимівною, і я також підтримую це.

ДОНЕЦЬ Т.А. Скажіть, до якого пункту відноситься корупція?

БОГОМОЛЕЦЬ О.В. Пані Тетяно, я вам поясню, що я вкладаю в слово «корупція» в погляді на вакцинацію, яка відбувалась і відбувається на сьогодні в Україні.

А зараз ми заслухаємо експертів.

ГРИГОРЕНКО А.А. Шановні народні депутати, шановні присутні, у нас є пропозиції щодо статті 27, доповнені до запропонованого викладення  першого абзацу, все-таки залишити в статті 27. На сьогоднішній день пропонується народними депутатами вилучити інші абзаци, а ми би вважали за необхідне доповнити саме цю статтю 27 визначенням Календаря профілактичних щеплень і який орган охорони здоров’я, центральний орган виконавчої влади, який встановлює і затверджує цей Календар профілактичних щеплень.

Також у Законі про захист від інфекційних хвороб ми пропонуємо у статті 1 абзаці 25, викласти цей абзац саме в тій редакції, яку, якщо дозволите, я тоді продекларую. Післявакцинальні ускладнення – це значні порушення у стані здоров’я, що виникають внаслідок проведення профілактичного щеплення і характеризуються стійкими функціональними змінами в організмі, що виходять за межі фізіологічних коливань. Чим це викликано? Ми на сьогоднішній день визначення в нормативно-правовому акті Міністерства охорони здоров’я саме таке визначення, яке має наукове обґрунтування, і це тільки уточнення того визначення, яке дається у запропонованому законопроекті.

Також ми пропонуємо абзац перший в Законі про захист населення від інфекційних хвороб викласти його і привести у відповідність до статті 27 Закону про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя.

КИРИЧЕНКО О.М. А як можуть бути тривалі розлади здоров’я в межах фізіологічних коливань? Я хочу сказати, що розлади здоров’я – це вже вихід за межі фізіологічних коливань.

ГРИГОРЕНКО А.А. Є певні критерії, встановлені нормативно-правовими актами, які мають силу обов’язковості і зареєстровані в Міністерстві юстиції, певні відхилення від стану здоров’я, які характеризують межі фізіологічних коливань. Це відповідь на поставлене питання.

КИРИЧЕНКО О.М. Є визначення, що таке хвороба. За будь-яких умов це коливання за межами фізіологічних коливань.

ГРИГОРЕНКО А.А. Знову ж таки, переходячи професійно до дебатів, післявакцинальні ускладнення  - це не є хворобою в тому визначенні, яке відноситься до післявакцинального ускладнення. Це науково обґрунтоване визначення, яке діє в Україні протягом останніх 10-12 років.

Тому нами просто запропоновано уточнити це визначення. Це не міняє самої суті визначення.

КИРИЧЕНКО О.М. Є реакція, а є ускладнення. В даному разі ми кажемо про ускладнення.

ГРИГОРЕНКО А.А. Саме це визначення ми трактуємо у законі, тому що реакції – це є одне уточнення, а ускладнення – це є інше визначення.

Також дозвольте, стаття 12, ми пропонуємо перший абзац викласти в такій-то редакції. Чому? Тому що ми вважаємо, що сам процес профілактичних щеплень встановлюється Міністерством охорони здоров’я. Законодавець запропонував визначити це законом, проте закон не встановлює конкретно процедуру проведення профілактичних щеплень, оскільки це є медична маніпуляція, і ми вважаємо, що тут слово «законом» треба замінити «законодавством».

Ось такі є пропозиції. Дякую за увагу.

БОГОМОЛЕЦЬ О.В. Будь ласка, Міністерство охорони здоров’я.

ПАВЛЕНКО О.С. Я ще хочу добавити, що в пакет документів було надано лист Міністерства освіти та науки. Звісно, можна докладати будь-які документи на підтримку будь-якої ідеї. Я подивилась цей лист від початку до кінця і хочу сказати, що лист справді свідчить про те, що нам треба відкривати дискусію про зміну законодавства в цій частині.

У нас є певний проміжок часу, який показав, що динаміка зростання хвороб є. Ми зараз кажемо про те, що посилюємо законодавство, десь полегшуємо життя батькам, я це розумію, але з іншого боку у нас зараз іде  вимушена міграція, ідуть переселенці. Тетяна Дмитрівна, ви посилались на практику США, то я хочу сказати, що у них відмова від вакцинації взагалі вважається відсутністю батьківського піклування.

Якщо буде відкрита дискусія з цього приводу, ми надамо дуже велику кількість нормативного забезпечення в інших країнах і покажемо, яким чином у нас була…

БАХТЕЄВА Т.Д. Это неправда. Я не хочу слушать, когда вы говорите неправду. Там добровольная вакцинация.

(Шум у залі)

ПАВЛЕНКО О.С. Я хочу розділити на дві частини цю дискусію. Перше - по законопроекту. Якщо депутати вважають за потрібне його розглядати, у нас є зауваження з приводу певних формулювань. Просто візьміть ці зауваження і опрацюйте.

Якщо ми розуміємо ситуацію більш ширше, то ми б хотіли розпочати велику дискусію з приводу питання щеплення і обов’язковості цього процесу в Україні.

(Шум у залі)

БОГОМОЛЕЦЬ О.В. Будь ласка, пані Ірино.

СИСОЄНКО І.В. Я з великою повагою відношусь до наших колег, які є авторами даного законопроекту. Але мене особисто хвилює стаття 15 даного законопроекту. Відповідно до тієї редакції, яка викладена в даному законопроекті, ми маємо сьогодні таку ситуацію, що ми дозволяємо з врахуванням того, що провалили тендерні закупівлі на дитячі вакцини, ми їх сьогодні взагалі не маємо. І тепер на рівні закону легалізуємо можливість для батьків не щепити дітей.

Ми сьогодні говоримо про те, що передаємо питання закупівлі лікарських засобів, в тому числі питання вакцин на закупівлю міжнародним організаціям, до ЮНІСЕФу в тому числі. Це те, що стосується вакцин. Зараз буде подано ряд законопроектів, які нададуть можливість це зробити - закупити якісну вакцину і проводити щеплення.

Але ми не можемо з вам на рівні закону прийняти, що ми не маємо якісної вакцини, ми її не маємо взагалі і тому це може стати підставою для того, що у нас з’являться діти з інфекційними захворюваннями у дитячих садках і це може бути причиною епідемії. Такого на рівні закону ми допустити не можемо.

Тому, якщо автори законопроекту не мали на увазі надати зараз легалізацію саме відмови від обов’язкового щеплення, то давайте ми відкоригуємо в редакції саме цього питання статтю 15. Я готова внести свої поправки як народний депутат до вашого законопроекту, якщо за мету не ставиться питання, що ми повністю приймаємо обов’язкове щеплення дітей. Ми можемо визначити з вами, який може бути мінімальний пакет вакцин, які є загальнообов’язковими.

БОГОМОЛЕЦЬ О.В. Ми заслухали доповідь  секретаріату. Секретаріат вважає, що зауважень немає, хоча по тексту вони є. У нас є дисбаланс між тим, що секретаріат говорить і тим, що написано в паперах. І відповідно секретаріат після такої ситуації облікувати відмінними оцінками, які ми будемо ставити вам в атестацію,  вже не будемо. Це попередження для всього секретаріату. Все те, що ви робили в минулій каденції з попередньою владою, будь ласка, забудьте.

Зараз я звертаюсь до тих депутатів, які прийшли в нове скликання. Всіх тих підводних каменів, які є, ми з вами не знаємо. І дай боже, щоб  цей закон проаналізували ті, хто розбирається, щоб не стати заручниками системи,тому що всі закупівлі базуються на Календарі.

ДОНЕЦЬ Т.А. Так тут же немає Календаря.

БАХТЕЄВА Т.Д. Это МОЗ будет делать, это же не мы будем делать.

БОГОМОЛЕЦЬ О.В. Послухайте, не розповідайте мені, що МОЗ буде робити без закону і без вас.

КИРИЧЕНКО О.М. Если вы что-то подозреваете, то назовите вещи своими именами.

БОГОМОЛЕЦЬ О.В. Я висловлюю вам чітко свою позицію. Я вважаю, що на цей закон ми маємо отримати аналіз та рішення Антикорупційного комітету. Це все, що я проголосила. Як тільки ми його отримаємо, можемо приступати до наступних дій, тобто ми розділяємо відповідальність перед суспільством.

Ще я хочу сказати, що давала запит Міністерству охорони здоров’я і отримала абсолютно чітку інформацію по кожній області скільки дітей провакциновано. Воно все зареєстровано, і вся інформація є.

КИРИЧЕНКО О.М. У мене троє дітей і вони ходять у дитячий садочок. І я абсолютно свідомо вам заявляю, що більшість довідок не мають підстав для того, щоб їх заносити до статистики.

(Іде загальна дискусія)

ДОНЕЦЬ Т.А. Скажіть все ж таки, до якого пункту тут є питання Антикорупційного комітету? Мене це дуже цікавить. Я як юрист не розумію, на який пункт в даному законопроекті можна застосувати слово «корупція», оскільки Календар щеплень – це питання МОЗу, і він тут не прописаний.

Якби ми тут бачили Календар щеплень, то дійсно було б питання.

БОГОМОЛЕЦЬ О.В. Пані Тетяно, я висловила свою думку. Ви маєте повне право як народний депутат і член Комітету з питань охорони здоров’я вже не першого скликання з нею не погодитись.

Я хочу сказати, що надійшли наступні пропозиції. Підтримати закон у першому читанні – це  пропозиція авторів законопроекту.

Є наступна пропозиція – відкласти та отримати висновок Антикорупційного комітету,  вивчити його.

ЯРИНІЧ К.В. Шановні колеги, у нас тут є соціальні та медичні питання. У мене є своє бачення. Я тут дійсно впевнений, що через два тижні ми отримаємо висновок Антикорупційного комітету, що все добре.

Але я хочу сказати, що сьогодні у нас середній процент вакцинування складає 40%. Давайте пригадаємо, яку інформацію нам зараз надали депутати, що частина довідок куплені чи фіктивні, тобто у нас на сьогодні не 40%, а можливо 30%, і притому, що ми цим законом кажемо, що повинно бути обов’язкове вакцинування.

Якщо ми знімаємо цю норму, давайте намагатись надати відповідь, який процент ми отримаємо після вступу  в дію цього закону. Тут присутній голова Державної санітарно-епідеміологічної служби, він прекрасно все розуміє. Якщо рівень вакцинування менший, ніж 60%, ми не отримаємо взагалі ніякого ефекту.

БАХТЕЄВА Т.Д. Мы же пишем законы, что Министерство здравоохранения обязано каждый год пересматривать план прививок согласно эпидемиологической ситуации и несет полную ответственность за качество вакцин, потому что сегодня недоверие к вакцинации. Умирают дети.

ПАВЛЕНКО О.С. Недоверие к качеству вакцин.

БАХТЕЄВА Т.Д. В Этом законе четко записано, что МОЗ будет нести ответственность и за план, и за качество.

ПАВЛЕНКО О.С. Послушайте, за качество мы будем нести ответственность в момент государственных закупок. Напоминаю, что в коалиционном соглашении есть отдельный пункт относительно того, что закупка вакцин будет принадлежать международным организациям. Это не сказка, а уже подготовленный законопроект.

ШУРМА І.М. Ми депутати цієї Верховної Ради, а не коаліції.

(Шум у залі)

ПАВЛЕНКО О.С. Мне кажется, что смешно открывать дискуссию, когда мы говорим о том, что умирают дети и говорить о том, что они умирают потому что у нас обязательная вакцинация. Они умирают потому что качество вакцин низкое, они умирают еще от другой массы факторов.

Мы говорим, что справки утрудняют людям жизнь.

КИРИЧЕНКО О.М. С моей точки зрения, вы занимаетесь демагогией. Послушайте, мы за то, что вакцинация должна быть, перечень прививок должен разработать Минздрав.

(Іде загальна дискусія)

БОГОМОЛЕЦЬ О.В. Шановні колеги, я не виключаю, що у минулому скликанні в Комітеті з питань охорони здоров’я говорили всі разом і ніхто один одного не чув.

БАХТЕЄВА Т.Д. Нет, было все очень хорошо.

БОГОМОЛЕЦЬ О.В. Тетяна Дмитрівна, якщо вам щось не подобається.

БАХТЕЄВА Т.Д. Это мое право быть или не быть.

БОГОМОЛЕЦЬ О.В. Абсолютно ваше право.

Я зараз надаю слово Ігорю Михайловичу Шурмі і прошу народних депутатів чекати, поки вам буде надано слово, щоб Комітет з питань охорони здоров’я не перетворювався на базар.

Дякую вам, Ігор Михайлович, за вашу витривалість і політичну культуру та вміння вислухати колег.

ШУРМА І.М. Дякую. Я звертаюсь до всіх, ніхто не забирав права у депутата ініціювати ті чи інші законопроекти. Ми сьогодні є свідками того, що ряд депутатів запропонували проект закону. Є декілька думок.

Я пропоную зробити так, як у нас у Верховній Раді  робить коаліція. Ставимо на голосування, дискусії провели. Я прошу голову комітету поставити на голосування, яке наше рішення по цьому питанню. Одне було – підтримати у першому читанні; інше ще якесь. От у порядку надходження ставимо на голосування і визначаємось.

Я звертаюсь до всіх депутатів. Тут, крім нас, знаходяться люди, які дивляться на нас під певним кутом зору. Давайте не опускатись до якогось рівня дискусій, які не є притаманні людям, які носять звання депутата Верховної Ради України. На сьогоднішній день ми повинні мати повагу до себе і до тих людей, які нас слухали. Давайте поважати один одного.

Я вношу пропозицію. Ставте на голосування в порядку надходження пропозицій.

БОГОМОЛЕЦЬ О.В. Шановні колеги, надійшло 2 пропозиції. Перша пропозиція – підтримати цей законопроект; друга пропозиція – отримати  висновок  Антикорупційного комітету, внести туди необхідні доповнення і правки, зауваження Міністерства охорони здоров’я і знову винести на розгляд.

СИСОЄНКО І.В. У мене є ще одна пропозиція. Ви володієте правом написати у всі експертні установи, то я просто дуже прошу, розгляньте таке питання, не те, що  напишіть, а просто розгляньте. От написати в регіональне або центральне представництво ВООЗу з  приводу питання вакцинації і не по цьому законопроекту, а взагалі, щоб зрозуміти, що відбувається.

(Іде загальна дискусія)

БОГОМОЛЕЦЬ О.В. Шановні колеги, поступила ще одна пропозиція, що окрім висновку Антикорупційного комітету, отримати також висновок європейської організації ЮНІСЕФ, яка займається щепленнями і отримати їхні пропозиції щодо максимальної відповідності цього закону європейським стандартам.

ШУРМА І.М. У мене запитання, а хто з депутатів вніс цю пропозицію?

БОГОМОЛЕЦЬ О.В. Це вже моя особиста пропозиція.

СИСОЄНКО І.В. Яка міжнародна організація може це зробити? ЮНІСЕФ.

БОГОМОЛЕЦЬ О.В. Я внесла пропозицію щодо Антикорупційного комітету, а пані Ірина – щодо ЮНІСЕФ.

Шановні колеги, я пропоную другу пропозицію об’єднати, тобто отримати висновок Антикорупційного комітету і висновок ЮНІСЕФ для того, щоб той закон, який ми з вами зробимо, відповідав європейським вимогам і вимогам боротьби з корупцією в Україні. Це буде свідчити про нашу готовність бути прозорими, бути професійними і відповідати елементарним європейським стандартам здорового глузду.

Я вношу зараз на голосування  пропозицію щодо відтермінування розгляду, перенесення розгляду на наступне засідання комітету після отримання висновків Антикорупційного комітету і ЮНІСЕФ згідно європейським стандартам.

ШУРМА І.М. Це була друга пропозиція.

БАХТЕЄВА Т.Д. Перша пропозиція була – підтримати в першому читанні.

БОГОМОЛЕЦЬ О.В. Шановні народні депутати, вношу на голосування пропозицію про відтермінування розгляду, перенести його на засідання наступного комітету після отримання висновку Антикорупційного комітету і ЮНІСЕФ згідно європейським стандартам.

ШУРМА І.М. Ольга Вадимівна, от тепер у мене немає культури, давайте один одного поважати. Перша пропозиція була проголосувати за підтримку.

КОРЧИНСЬКА О.А. Ви маєте  взагалі  повагу до голови комітету?

ШУРМА І.М. Маю.

КОРЧИНСЬКА О.А. Якщо вона цю пропозицію, то для вас це принципово?

ШУРМА І.М. Так, принципово. Розумієте, є певний порядок. З моменту, коли тут працює незаконна кількість заступників, почали топтати закон, з  моменту, коли тут є 2 незаконних заступники.

(Шум у залі)

БОГОМОЛЕЦЬ О.В.  Для того, щоб не засмучувати не членів коаліції, згідно Регламенту виношу на розгляд першу пропозицію – підтримати закон без внесених правок. Прошу голосувати. Хто за? -7.

Хто за те, щоб відтермінувати розгляд закону, винести на наступне засідання комітету і отримати висновок Антикорупційного комітету та ЮНІСЕФ, прошу голосувати. Хто за? - 4.

Шановні колеги, преса, ви можете чітко подивитись, що в Комітеті з питань охорони здоров’я на сьогоднішній день внаслідок присутності великої кількості тих депутатів, які працювали в попередньому скликанні, особистого зацікавлення, в тому числі і серед нових депутатів, вони не готові розглядати висновок Антикорупційного комітету, не готові очікувати європейських пропозицій. Внаслідок цього відповідна робота буде проведена засобами масової інформації, відповідна робота буде проведена в коаліції щодо роз’яснення позиції депутатів, які сьогодні проголосували.

Дякую всім. Рішення прийнято.

(Шум у залі)

ШИПКО А.Ф. У меня большая просьба, чтобы глава комитета не давала оценки депутатам, я такой же депутат как  и она. Я избирался по мажоритарному округу, я знаю чаяния людей и знаю, почему нет вакцинации, потому что нет вакцин.

Я сейчас как расскажу на прессу, так вы прозреете. Поэтому не надо давать оценки депутатам. Я уважаю каждого депутата. Я категорически против такого подхода.

ШУРМА І.М. В законі про Регламент сказано, що під час засідання сесії Верховної Ради і комітетів головуючий не має права давати оціночні висновки.

БАХТЕЄВА Т.Д. Я не можу так більше працювати, коли ображають.

(Шум у залі)

БІЛОВОЛ О.М. Давайте поменяем тактику. Сегодня мы рассматриваем очень важные законы. В состав нашего комитета входят очень авторитетные и уважаемые люди. 80% членов комитета имеют отношение к медицине, работали министрами, первыми замами, главными санитарными врачами, являются профессионалами, блестящими хирургами и 20% людей, которые имеют отношение к юриспруденции.

Давайте мы объединим эти усилия, чтобы у нас была доминация профессиональной мысли.

БАХТЕЄВА Т.Д. Ольга Вадимовна, вот детский инфекционист Крамарев говорит, что это очень хороший закон, что нужно две руки поднять, потому что повышается ответственность Министерства здравоохранения, которое на сегодня ни одну вакцину не закупило.

БОГОМОЛЕЦЬ О.В. Тетяна Дмитрівна, ми мали його розглянути на наступному засіданні комітету після отримання висновку Антикорупційного комітету і європейських стандартів ЮНІСЕФ.

Я вам дякую за участь, ми сприяємо тільки прозорості в роботі.

БАХТЕЄВА Т.Д. Ольга Вадимовна, вы оскорбляете людей. Сами не умеете работать и на других грязь льете.

(Шум у залі)

ШУРМА І.М.  Емоції б’ють через край, пар вийшов. Я готовий завтра в обідню перерву нормально продовжити роботу комітету.

БОГОМОЛЕЦЬ О.В. Ігор Михайлович, у нас на сьогодні запрошені представники Інституту раку.

ШУРМА І.М. Якщо є питання Інституту раку, давайте розглядати.

БОГОМОЛЕЦЬ О.В. Шановні колеги, на сьогоднішній день ми просили від Міністерства охорони здоров’я їхній висновок і рекомендації з правового погляду на ті проблеми, які у нас виникли по Інституту раку.

Чи є нас тут присутні співробітники Інституту раку? Є. Я хочу спитати у народних депутатів, чи ми запрошуємо співробітників, чи ми заслухаємо позицію Міністерства охорони здоров’я?

ШУРМА І.М. Минулого разу їх чомусь не було, тепер вони є. Треба заслухати їхню точку зору.

КИРИЧЕНКО О.М. А там було дві профспілки, наскільки я пам’ятаю.

ШУРМА І.М. Вони всі запрошені.

БОГОМОЛЕЦЬ О.В. Шановні колеги, я зараз надаю слово першому заступнику міністра охорони здоров’я пані Олександрі Павленко. Нас цікавить правовий аспект вирішення проблеми щодо призначення та виборів.

ПАВЛЕНКО О.С. Спочатку хочу нагадати учасникам сьогоднішньої дискусії з приводу того, що на минулому засіданні комітету прозвучало два питання. Перше питання стосувалось статуту  Інституту раку, ви про це пам’ятаєте. Друге питання було з приводу  долі вже не чинного на сьогодні керівника Інституту. Тобто по двох питаннях я буду доповідати.

Коротко на початку хочу сказати. Юридичне питання з приводу статуту, як юрист точно запевняю, на даний момент не існує. Єдиний чинний статут, який на сьогоднішній день є зареєстрований  в установленому порядку, є той статут, який пройшов реєстрацію 19 січня 2005 року. 17 січня для того, щоб звучала ця дата і було пояснення, що це за дата, тому що вона іноді також звучить, це дата затвердження статуту Національного інституту раку, тобто затвердження і реєстрація.

Нас звинувачували в тому, що начебто існують дві паралельно підписані редакції статуту. Це неправильно. На даний момент кожна зацікавлена сторона може звернутись в органи реєстрації, ці дані відкриті, вони не захищені законом.

Хочу сказати, що остання діюча редакція статуту Національного інституту раку затверджує єдину можливість призначення керівника. Керівник на даний момент, згідно статуту, призначається за підписом міністра охорони здоров’я.

Нас звинувачували в тому, що начебто є незрозумілі конкурсні характеристики, конкурсні критерії, на даний момент вони не існують. Взагалі як зараз не існує жодного порядку з приводу проведення конкурсу. Є  у нас єдина можливість – це підписання відповідного наказу міністром охорони здоров’я.

Тепер з приводу того і дуже вдячна, що ми саме сьогодні проводимо дане засідання. Сьогодні, 11 лютого 2015 року, згідно законодавства завершується дія договору на попереднього керівника, це пан Щепотін, який з сьогоднішнього дня підлягає звільненню у зв’язку з закінченням терміну дії контракту. Знову ж таки, хочу підкреслити, що ніхто його окремо не звільняв, жодних підстав звертатись до суду на даний момент ми не вбачаємо. Ми вважаємо, що згідно того, що сьогодні спливає термін контракту, питання є вичерпним саме по собі згідно з нормами законодавства.

Звільнення пана Щепотіна з займаної посади погоджено головою КМДА паном  Кличком в зв’язку з закінченням строку дії контракту, також з посиланням на статтю 36 Кодексу законів про працю.

Для того, щоб не було дискусії, коли минулого разу від нас вимагали копію статуту, то на сьогодні я взяла копію цього погодження. 

Хочу також звернути увагу, що для того, щоб засоби масової інформації не маніпулювали різними даними, що дійсно 29 січня 2015 року від пана Щепотіна до Міністерства охорони здоров’я надійшла заявка про його прохання на продовження з ним трудового договору на посаді директора Інституту раку. Але те, що такий документ прийшов на МОЗ, жодним чином не означає, що МОЗ буде реагувати на нього позитивно. На сьогоднішній момент прийнято рішення, що з цією людиною контракт скінчився.

Далі я хочу звернути увагу, що на даний момент Міністерство охорони здоров’я перебуває в дуже складному становищі з приводу того, яким зараз чином призначити нову особу. Є трудовий колектив і все-таки треба звертати увагу на те, що у нас є законодавство, яке я минулий раз намагалась цитувати, але нас не дуже сильно чули. Я зараз зацитую: згідно з частиною першою статті 7 Закону України про наукову і науково-технічну діяльність наукова установа діє на підставі статуту. Повноваження органу управління, тобто МОЗ, відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, затверджують статут,  призначають і звільняють керівників. МОЗ відповідно до покладених на нього завдань затверджує в установленому порядку таких керівників.

Але в той же час не звертати увагу на те, що відбувається у трудовому колективі ми не можемо. Тому сьогодні за нашою ініціативою, ми розмовляли з представниками, що треба запрошувати представників різних ініціативних груп трудового колективу. На мою особисту думку, їх треба запрошувати. Через те, що завтра чи післязавтра, коли у МОЗу виникне певна кількість кандидатур, нас будуть звинувачувати в тому, що ми діємо не згідно закону. Але крапка полягає в тому, що в статуті просто зазначено, що міністр має призначити особу. Яким чином далі діяти МОЗу, враховуючи те, що трудовий колектив розділений на дві частини, і у кожної частини є певне бачення? Ми сьогодні намагались запросити дві сторони.

Давайте ми з вами приймемо політичне рішення, яким чином далі буде діяти Міністерство охорони здоров’я, якщо законодавство зупиняється лише на тому, що це просто наказ міністра? Яким чином ми маємо діяти? Або ми питаємо трудовий колектив, вони дають свої думки, ми їх розглядаємо, або ми ставимо до кандидатів певні, напевно, не умови, тому що у законодавстві умови відсутні, але прохання, наприклад, викласти позицію щодо розвитку Інституту раку, яким чином новий керівник буде діяти. Давайте з вами будемо зараз з’ясовувати.

З юридичної точки зору хочу сказати, що МОЗ є абсолютно чистим міністерством на сьогоднішній день.

БОГОМОЛЕЦЬ О.В. Дякую, пані Олександра. Чи є у народних депутатів коментарі з цього приводу?

ЯРИНІЧ К.В. У мене є запитання до пані Олександри. На наш комітет покладається можливість говорити в цій залі по процедурі, то  що ви очікуєте від комітету якісь рекомендації, чи від двох сторін, чи від колективу, то на кого ви покладаєте сподівання?

ПАВЛЕНКО О.С. Я звертаю вашу увагу на те, що ми є запрошеними гостями, МОЗ, в межах діяльності вашого комітету. Питання звучить так: про заходи, що вживаються МОЗом з метою нормалізації ситуації. Нас просили з юридичної точки зору окреслити момент, в якому зараз знаходиться Інститут. Ми його окреслили. З моєї сторони, я запропонувала, щоб були викликані сторони. Ми закликаємо обидві сторони висловитись.

Після того, якщо не буде рішення, ми закриємось в стінах МОЗу і вирішимо, яким чином ми поступимо, якщо законодавство зупиняється і ставить крапку.

ЯРИНІЧ К.В. Тобто зараз ви збираєте поради від комітету?

ПАВЛЕНКО О.С. Так.

БОГОМОЛЕЦЬ О.В. Будь ласка, Ігор Михайлович.

ШУРМА І.М. Шановні народні депутати, я хочу нагадати, що тут не проводиться ніяка нарада і не проводиться ніяка дискусія. Сьогодні відбувається засідання Комітету з питань охорони здоров’я Верховної Ради України, сьогодні народні депутати розглядають заяву колективу стосовно дій, з їхньої точки зору, неправильних дій Міністерства охорони здоров’я.

Нагадаю, минулого разу під час засідання у нас виникало запитання. Є два статути і нам треба було зрозуміти, принаймні, ми дійшли до такої точки зору, чому був підписаний міністром один статут, через якийсь період часу був підписаний  інший статут з суттєвими змінами, які стосуються кадрового призначення. Було запитання: чи зустрічалось міністерство з колективом перед тим, як підписати другий варіант  статуту? Відповідей ми не отримали.

Тому цілком вірно ми прийняли рішення про те, щоб сьогодні заслухати інформацію Міністерства охорони здоров’я про виконану роботу стосовно чинності статуту, почути чи міністерство зустрічалось з колективом і запросити сюди колектив, якщо міністерство не зустрічалось. Тому що ще раз кажу, що від нашого рішення, яке буде носити рекомендаційний характер, буде  залежати стабільність цього колективу.

Сьогодні міністерство відзвітувало за те, що вони зробили. Сьогодні є представники колективу, ми можемо заслухати їхню позицію.

БОГОМОЛЕЦЬ О.В. Дякую вам, Ігор Михайлович. На минулому засіданні комітету ми розглядали звернення двох профспілок, отримали від МОЗу чітке пояснення щодо двох статутів. Це питання закрили, зняли з порядку денного.

Сьогодні запросили МОЗ в день закінчення контракту, щоб МОЗ висловив свою чітку позицію. Я так розумію, що у нас присутні дві групи.

ШУРМА І.М. Ольга Вадимівна, я хочу, щоб ми всі зрозуміли. Міністерство має свою позицію, якщо воно збирає наші точки зору і хоче заслухати колектив, то це треба зробити в колективі.

БОГОМОЛЕЦЬ О.В. Ні. Це ми викликали представників МОЗу. На минулому засіданні комітету ми прийняли рішення про те, щоб просити Міністерство охорони здоров’я чітко озвучити свою позицію.

Будь ласка, представтесь, хто тут є і висловіть свою позицію щодо вашого бачення.

ПОЧИНОК Н.Т. Я голова профспілкового комітету Національного інституту раку і представляю 917 співробітників нашого інституту.

Є два статути. Один статут був погоджений трудовим колективом; зібрався трудовий колектив, 717 членів трудового колективу, був підписаний паном Квіташвілі і зареєстрований в Мін’юсті.

Рівно через місяць нам дають другий статут, теж підписаний паном Квіташвілі, але вже повністю забрано кваліфікаційні вимоги до директора інституту, повністю забрано, хто призначає, що іде на конкурсній основі. У першому статуті було на конкурсній основі і що обирається директор таємним голосуванням.

Тут, у другому статуті, повністю сьомий розділ забраний. Тут тільки стоїть: директора інституту призначає міністр охорони здоров’я.

БОГОМОЛЕЦЬ О.В. На минулому засіданні комітету ми розглядали проблему з вашими двома статутами і це питання знято. Зараз до вас є запитання: у вашого директора закінчився контракт, то яке ваше бачення?

ПОЧИНОК Н.Т. Наше бачення, щоб був проведений конкурс, щоб нашим інститутом керувала людина, яка була онкологом, яка б мала статус доктора медичних наук чи професора.

БОГОМОЛЕЦЬ О.В. Дякую, ми почули вашу пропозицію. Скажіть, будь ласка, ваш колектив не заперечував би, якщо керівником Інституту раку став громадянин іноземної держави?

ПОЧИНОК Н.Т. Ви знаєте, у нас стільки професури. Ось сидить професор Солодянникова? У нас дуже гарні онкологи в інституті. Ми б хотіли, щоб очолила інститут людина, яка обізнана в онкології, і я вважаю, що повинна бути наша людина.

КОРЧИНСЬКА О.А. Ви вважаєте, що онкологія в вашому інституті по рівню виліковності випереджає європейські показники?

ПОЧИНОК Н.Т. Хвилиночку, давайте дамо слово науковцю. Ось науковець сидить, професор Солодянникова.

КОРЧИНСЬКА О.А. Я кажу про європейські показники.

ПОЧИНОК Н.Т. А у нас не дуже вона і відстає. Ви, мабуть, погано знаєте кваліфікаційну справку Щепотіна Ігоря Борисовича, він теж за кордон працював.

А тепер ви скажіть мені, як може існувати наука, якщо ви нам на 40% її зрізали? Ви скорочуєте не тільки науку, ви скорочуєте життя хворих людей.

БОГОМОЛЕЦЬ О.В. Є запитання від народного депутата. Будь ласка, пані Ірино.

СИСОЄНКО І.В. Скажіть, будь ласка, чому ви наполягаєте, що саме доктор медичних наук повинен очолити цю посаду? Чому не кандидат медичних наук? Розумієте, в такій редакції, як ви зараз наголошуєте, то підпадає тільки одна особа на цю посаду.

А в мене питання, чому саме доктор медичних наук?

ПОЧИНОК Н.Т. Я вам скажу, що інститутом керує Вчена рада. До складу Вченої ради входять професори, доктори медичних наук. І скажіть, будь ласка, як може кандидат медичних наук розповідати доктору чи професору?

От скажіть, будь ласка: кандидат і доктор, то є якась різниця?

БОГОМОЛЕЦЬ О.В. Прошу пробачення, як ваше ім’я та по батькові?

ПОЧИНОК Н.Т. Наталія Трифонівна.

БОГОМОЛЕЦЬ О.В. Наталія Трифонівна, ким ви працюєте в інституті?

ПОЧИНОК Н.Т. Голова профспілкового комітету. Я звільнена, бо у мене 1100 співробітників.

БОГОМОЛЕЦЬ О.В. Яка у вас освіта?

ПОЧИНОК Н.Т. У мене освіта педагога.

БОГОМОЛЕЦЬ О.В. На якій посаді ви працювали в інституті?

ПОЧИНОК Н.Т. В інституті я працювала секретарем наукової частини.

БОГОМОЛЕЦЬ О.В. Добре, я вам дякую.

ШУРМА І.М. У мене є запитання.

БОГОМОЛЕЦЬ О.В. Будь ласка.

ШУРМА І.М. Я думаю, що після того як у нас Міністерство охорони здоров’я очолює історик, то питання освіти голови профкому не настільки суттєве.

Тепер по суті. Скажіть, будь ласка, чи зустрічалось Міністерство охорони здоров’я після зміни статуту з колективом? От міністр, заступник міністра і чи обговорювали дану проблему?

ПОЧИНОК Н.Т. Ви знаєте, ми написали листа, особисто я його відвезла в Міністерство охорони здоров’я, де особисто звернулась до пана Квіташвілі, щоб він зустрівся з трудовим колективом. Якщо пан Квіташвілі в силу своєї зайнятості не може приїхати до нас в інститут, щоб поспілкуватись з усім трудовим колективом, то ми навіть його просили, кого він вибере з представників трудового колективу, щоб прийняв у себе. Ніякої відповіді ми не отримали. Ніхто не приїхав і ніхто з нами не спілкувався.

БОГОМОЛЕЦЬ О.В. Дякую. На минулому засіданні комітету ми це питання розглядали і прийняли рішення, що група депутатів приїде і поспілкується зі співробітниками вашого інституту.

ПОЧИНОК Н.Т. Дуже дякую.

БОГОМОЛЕЦЬ О.В. Будь ласка, пані Тетяно.

ДОНЕЦЬ Т.А. У мене є пропозиція до Міністерства охорони здоров’я. Я бачила багато документів, які стосувались Щепотіна і бачила кількість «утерь» документів в структурах МВС при передачі документів. І от коли ми бачимо постійно «утерю» документів, то виникає питання, чому так стається. Це перше.

Але що стосується призначення якби особово міністром керівника такого великого інституту. Я дійсно вважаю, що не може колектив обирати собі керівника, тому що він буде з їхнього штату, це зрозуміло. Тому б радила все ж таки міністерству подумати як можна зробити при міністерстві, при Академії наук якийсь комітет, який був би конкурсним, для обрання людей на такі посади.

БОГОМОЛЕЦЬ О.В. Дякую, пані Тетяно.

(Шум у залі)

СОЛОДЯННИКОВА О.І. Я хочу трошки доповнити про кваліфікаційні вимоги до керівника науково-дослідного і клінічного закладу, до речі, мова іде про  інститут, якому 90 років. Цей інститут пройшов шлях від інституту радію до Національного інституту раку, і керівник повинен бути фаховим спеціалістом, онкологом або радіологом.

СИСОЄНКО І.В. Добре, ми вас почули.

СОЛОДЯННИКОВА О.І. У нас є Вчена рада, яка визначає наукові напрями, і кандидат наук не може осягнути на рівні доктора наук планування наукової роботи.

БОГОМОЛЕЦЬ О.В. Скажіть, будь ласка, чи керівник Вченої ради інституту обов’язково має бути директором? Чи згідно вашого статуту ці дві посади обов’язково об’єднуються, чи директором може бути менеджер, а наукою в інституті може керувати людина, яка має відповідний фах?

СОЛОДЯННИКОВА О.І. Статут інституту писався на тих традиціях, які були до цього часу. І практика радянської науки і теперішньої національної свідчить про те, що директор повинен керувати  науковим процесом і клінічним, а не тільки бути менеджером.

КАНАРОВСЬКА Л.В. Я хочу сказать, что представляю медработников. Мы работали с Ольгой Вадимовной, когда она была депутатом Киеврады, и она знает, что у нас есть 21 научно-исследовательских институтов, которые подчинены Академии медицинских наук.

Институт рака подчиняется Минздраву. Однако в институтах, которые подчинены Академии медицинских наук, проходят сначала выборы, то есть коллектив выдвигает директора. Потом Ученый совет Академии медицинских наук утверждает директора.

Я хочу сказать, что здесь возникла коллизия. И меня поддержат депутаты, потому что с Институтом рака у нас вышло нарушение законодательства.

КОРЧИНСЬКА О.А. Я хочу сказати, що не всі депутати вас підтримають, тому що Інститут раку вже давно не підпорядковується Академії медичних наук.

Я би хотіла почути думку другої групи.

БОГОМОЛЕЦЬ О.В. Будь ласка, представтесь.

СЕМИВОЛОС А.В. Я председатель независимого профсоюза Национального института рака, хирург-онколог. На сегодняшний день так называемый конфликт в институте преподносится администрацией и Щепотиным Игорем Борисовичем с единственной целью, чтобы удержаться на должности.

Сегодня это далеко уже не конфликт внутри коллектива, а широко освещенное журналистами событие, которое является уже политическим моментом, и  в зависимости от принятого решения, можно сказать, будет ли вообще реформирование в Украине или нет. То есть либо же остается все при старой системе и со старыми кадрами, которые будут саботировать продвижения к изменению, либо же будут приняты какие-то определенные изменения, и наша медицина будет изменена для пациентов, для медработников.

Вот такая позиция Национального института рака и прогрессивной его части.

БОГОМОЛЕЦЬ О.В. У кого з народних депутатів будуть запитання?

ЯРИНІЧ К.В. Скажіть, будь ласка, скільки у вашому незалежному комітеті членів?

СЕМИВОЛОС А.В. В нашем независимом профсоюзе 5% работников Национального института, однако хочу заметить, что по Закону о профсоюзах все профсоюзные организации имеют одинаковые права и полномочия.

КОРЧИНСЬКА О.А. Це ті достатньо молоді професіонали, які в даному разі залишились працювати в інституті, не зважаючи на великий тиск, тому що інші давно пішли з цього інституту. Більшість прогресивної молоді з цього інституту вже давно, на жаль, працюють в інших закладах.

ПАВЛЕНКО О.С. У мене є запитання. Скажіть, будь ласка, до моменту, коли цей конфлікт став масштабним, то чи були факти звільнення?

СЕМИВОЛОС А.В. К счастью, увольнений не было, так как наша  профсоюзная организация отстаивает интересы ее членов.

БОГОМОЛЕЦЬ О.В. У кого ще з народних депутатів є запитання?

ЯРИНІЧ К.В. У мене є запитання, тому що одній стороні ми задали це питання, а іншій – ні. Якою ви бачите процедуру призначення на сьогоднішній день директора Інституту раку?

СЕМИВОЛОС А.В. Открытый конкурс в министерстве с полным освещением в СМИ, а также с привлечением гражданских организаций, благотворительных фондов.

ЯРИНІЧ К.В. Тобто ви наполягаєте на тому, щоб була створена конкурсна комісія при Міністерстві охорони здоров’я, куди увійдуть сильні спеціалісти, громадські організації, депутати Верховної Ради. Значить, оберуть і міністр призначить директора Інституту раку.

СЕМИВОЛОС А.В. Совершенно верно. Мы с такой инициативой обращались к министру.

БОГОМОЛЕЦЬ О.В. Скажіть, будь ласка, чи ви потенційно розглядаєте можливість, що на такий конкурс міг би подати заяву щодо очолення інституту громадянин іншої держави, фахівець у відповідній галузі?

СЕМИВОЛОС А.В. Якщо це гарний спеціаліст в цій галузі, досить непоганий менеджер, то навіть краще буде, що це людина з іншої країни.

ЯРИНІЧ К.В. Це питання і до конкурсної комісії, правильно? Якщо  вирішать, що це легіонер, то хай буде легіонер.

БОГОМОЛЕЦЬ О.В. Ми хочемо порекомендувати Міністерству охорони здоров’я, що вони могли б включити в перелік тих людей, які можуть подавати, громадян інших держав, які мають фахову освіту і які жили та вчились закордоном  саме в цій галузі. Ми маємо бути відкритими.

БІЛОВОЛ О.М. Шановні колеги, давайте себе не принижувати подібними речами. У нас достатньо на сьогодні кваліфікованих фахових онкологів та радіологів. Це питання конкурсу та кваліфікаційної комісії, якщо вирішать так питання. І потім на відкритому конкурсі вирішать, що та людина, яка має вчене звання, вчений статус, матиме авторитет та підтримку колективу, тоді може пройти по конкурсу і може бути затверджена міністерством.

Але ще раз акцентую вашу увагу, що не треба принижувати кваліфікацію та авторитет наших вітчизняних медиків. Я можу вам зараз назвати 15-20 чоловік онкологів, ось сидить Яриніч, наш колега, який є провідним онкологом в нашій державі, який вже біля 30 років оперує, має прекрасні здобутки.

Ще одне питання. Міністерство охорони здоров’я є органом виконавчої влади, Національний інститут раку відноситься до Міністерства охорони здоров’я. Є розпорядження Кабінету Міністрів про відповідні вибори кваліфікаційної комісії і конкурсні справи. Потрібно звернутись до Кабміну за цим роз’ясненням. Це може бути відповідне розпорядження відносно цих речей і провести на загальнонаціональному рівні вибори директора Інституту раку на кваліфікованій основі і на цьому буде поставлена крапка. Але саме головне -  з врахуванням думки колективу.

БОГОМОЛЕЦЬ О.В. Я з вашого дозволу завершу ту думку, яку почала висловлювати. Я хочу сказати, що для всієї української спільноти, для пацієнтів, для медиків проблема Інституту раку вже не один рік є такою пухлиною на тілі медицини, охорони здоров’я, держави, суспільної моралі. І такої ситуації як в цьому Інституті раку, власне, який має бути тією установою, флагманом, на який мають рівнятись всі, тому що лікування раку на сьогодні в Україні, профілактика – це є ключові засади, і всі співробітники Інституту раку мають витрачати свій час на рятування життя людей, а не на отримання нагород, не на сварки, не на прес-конференції, не на з’ясовування стосунків і тиску на ті чи інші установи.

Якщо таке відбувається, то ми чудово розуміємо, що хтось за щось бореться, хтось не хоче щось упустити зі своїх рук. Ми дуже добре розуміємо, що це є залишки старого режиму, старої влади, старої корупції, яка роз’їла  всю нашу охорону здоров’я.

Моя пропозиція щодо залучення іноземного фахівця була абсолютно ніяк не пов’язана з приниженням або недооцінкою власних фахівців. Тому що коли у нас був запрошений міністр охорони здоров’я, громадянин іншої держави, він був рівновіддалений від всіх груп інтересів. І на сьогоднішній день співробітники Інституту раку знаходяться в протиріччі, люди, які мають між собою ворожнечу, хтось комусь заздрить, то вони завжди змушені будуть зайняти ту чи іншу позицію.

 До керівництва установи має прийти людина за ознаками високопрофесійна, рівновіддалена від всіх груп, які створились в Інституті раку, яка має зв’язки з європейськими країнами, з США для того, щоб дати за декілька років інституту такий поштовх розвитку, щоб всі громадяни України зрозуміли, що Україна змінилась і в них є шанс бути здоровими. Тому що, як тільки співробітники інституту змушені в колективі жити сварками, скаргами, кляузами, то яке це має відношення до здоров’я українців.

І мені дуже хочеться, щоб на цьому засіданні комітету закінчився термін. Сьогодні Інститут раку, можна сказати, вільний. І я сподіваюсь, що цей сором, який створений сьогодні у засобах масової інформації, лікарі мають лікувати, а не займатись з’ясовуванням стосунків. І я сподіваюсь, що цим засіданням ми поставимо в цій старій історії скарг, з’ясовування стосунків поставимо крапку і відкриємо нову сторінку в розвитку Інституту раку, де кожен професор, кандидат, доктор медичних наук буде поважатись, буде отримувати гідну зарплату, де він буде пишатись тим, що працює в Інституті раку. І ті люди, які будуть лікуватись в Інституті раку, будуть знати, що держава їм гарантує безкоштовний пакет, безкоштовний базовий гарантований обсяг ліків, а не так як сьогодні, що вони мусять  шукати гроші.

Тому я дякую всім співробітникам, я дякую молоді за те, що ви не боїтесь, тому що насправді за молодими наше майбутнє. Тому продовжуйте ставати докторами наук, і я абсолютно впевнена, що саме молоді доктори наук, вирощені в інституті, які знають англійську мову, будуть розвивати українську медицину.

І дуже хочеться всім нашим пацієнтам, які були ображені, які постраждали від цієї системи, принести вибачення і сказати, що ми зараз намагаємось зробити все максимальне, щоб цю ситуацію вирішити. І всім тим людям, які хочуть подякувати фахівцям Інституту раку за їх роботу, а відповідно тим фахівцям, які працюють, і прошу від Комітету з питань охорони здоров’я на вашому засіданні профспілок, і тих, і тих профспілок, тому що ми поважаємо роботу кожної медсестри, кожного лікаря, тих, які працюють з пацієнтами.

І я сподіваюсь, що рішення буде прийнято правильно, конкурс буде прозорий. Комітет з питань охорони здоров’я бере на себе відповідальність контролювати прозорість проведення конкурсу, висвітлення проведення конкурсу і відповідно старатись цю ситуацію контролювати.

У когось ще є бажання висловитись? Будь ласка.

КОРЧИНСЬКА О.А. Це унікальна ситуація, коли більшість депутатів, я сподіваюсь, довіряють нашому Міністерству з питань охорони здоров’я і переконані, що буде створена прозора комісія, куди будуть залучені і громадськість, і волонтерські організації, і молоді спеціалісти. Ці хлопці працюють, вони кандидати наук, і в даному разі це ті кадри, які є основою науки.

Тому довіру більшості депутатів до Міністерства охорони здоров’я в даному разі ми констатуємо. Нам пояснили ситуацію зі статутом і депутати підтримують Міністерство з питань охорони здоров’я.

ШУРМА І.М. У мене є пропозиція. Я все-таки наголошую на тому, що дуже важливо аби ситуація в колективі вгамувалась, то на моє глибоке переконання, Міністерство охорони здоров’я просто зобов’язане зустрітись з колективом і розставити всі крапки над «і».

Що стосується довіри до Міністерства охорони здоров’я, то воно сьогодні є у всіх депутатів, але відповідальність за діяльність міністерства несе коаліція, тому що саме ви брали участь у голосуванні за керівника цього закладу. А в кого яка буде довіра, то ми подивимось через певний період часу.

БОГОМОЛЕЦЬ О.В. Дякую, шановні колеги, дякую співробітникам Інституту раку.

Будь ласка, Олег Степанович.

МУСІЙ О.С. Я би хотів звернутись і маю надію, що ця правка вже в минулому і в негативному минулому, яке було в Інституті раку поставлене нарешті Міністерством охорони здоров’я. Якщо не знаєте як діяти, то дійте по закону. Є статут, в статуті чітко записано, що це є компетенцією міністра охорони здоров’я.

І добре, що станом на сьогодні це є компетенцією міністра охорони здоров’я в призначенні керівника, тому що в нездоровій ситуації і в нездоровому колективі не можна віддавати право призначення керівництва.

Ми були свідками, на превеликий жаль, маніпулювання колективом протягом багатьох років. І останнє, ганебне з моєї точки зору, що відбулось в Інституті раку, то це те, що вас використали, шановні співробітники, з метою дискредитації України. Коли ви вийшли на протест, засоби масової інформації Росії показали як погано живеться в Україні. Перед тим, як ви вчиняєте будь-які дії, думайте про наслідки, які можливі потім, тому що зараз непроста ситуація.

Я думаю, що СБУ обов’язково повинна розслідувати ініціаторів, я не кажу про звичайних обманутих людей, а ініціаторів того, що відбулось біля Інституту раку, щоб притягнути до відповідальності осіб, які влаштували на користь Росії ганьбу для України. Ніхто з українських ЗМІ не показав цього, а російські розтрубили, що подивіться на Україну. І це не соромно нам з вами за таку позицію.

Тому я закликаю і підтримую, я спілкувався з міністром охорони здоров’я, коли обговорювали минулого разу тему зміни статуту Інституту раку, і він пообіцяв публічно, що незважаючи на те, що прописана одна маленька лінійка – призначається міністром. Насправді було б абсолютно законно, щоб він взяв сьогодні  і видав наказ, але він пообіцяв, що це буде конкурс. Єдине уточнення було, що вивести цей конкурс за межі Інституту раку для того, щоб не було потім спекуляцій.

І я думаю, що прихід моральних категорій, а не юридичних категорій до діяльності лікарської професії, напевно, вже є на часі. І ми не повинні тільки думати, що тут юридично написано, а юридично не написано. Лікарі всього світу живуть за етичними нормами, за етичним кодексом лікаря України. Тому давайте будемо на крок попереду наших загальнодержавних стосунків, а включимо цю моральну складову, тому що лікар – це була моральна категорія. Прошу про це не забувати.

БОГОМОЛЕЦЬ О.В. Шановні колеги, я дякую. Прошу народних депутатів не розходитись, у нас є представники Міністерства охорони здоров’я, які запрошені сьогодні на звітування про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб.

Я хочу сказати, що у нас присутній виконуючий обов’язки голови Державної санітарно-епідеміологічної служби України. Ми давали доручення Міністерству з питань охорони здоров’я надати план санітарно-протиепідемічних заходів МОЗ України та Держсанепідслужби України на 2015 рік щодо внутрішньо переміщених осіб.

ПРОТАС С.В. Шановна Ольга Вадимівна, шановні народні депутати, відповідний план ми розробили, зараз його затверджуємо. І ситуація, яка зараз склалась з внутрішньо переміщеними особами, то їх на сьогодні за оперативними даними вже нараховується більше 700 тисяч. Але цікаве те, що в місцях організованого розміщення знаходиться тільки один відсоток – це десь 7,5 тисяч осіб. Всі інші особи розміщені або у родичів, або у приватному секторі.

Таких організованих місць розміщення внутрішньо переміщених осіб на сьогодні 858 по Україні, перелік  яких був сформований місцевою владою. Всі ці місця були комісійно обстежені як нашими співробітниками, так і за участю Служби з надзвичайних ситуацій. Перевірялись умови водопостачання, харчування, побуту, щоб ми не створили додаткових ризиків для розповсюдження інфекційних хвороб.

На сьогодні жодних ускладнень санітарно-епідемічної ситуації в групових місцях розміщення внутрішньо переміщених осіб немає. З ними проводиться відповідна роз’яснювальна робота, в умовах мораторію на перевірки це проводиться як моніторингові візити з відбором лабораторних зразків, з консультаціями для цих осіб, з врученням пам’яток. Усі необхідні лабораторні дослідження, які їм необхідні з медичних показів, так і з власної їхньої ініціативи, проводяться безкоштовно.

На сьогодні проблем з цими особами немає. Потенціал місць, які були підготовлені за переліком цих об’єктів, складає біля 50 тисяч, тобто органи місцевого самоврядування готові ще 50 тисяч осіб розмістити додатково. Дякую.

БОГОМОЛЕЦЬ О.В. Чи можете ви передати офіційну довідку з цього приводу?

ПРОТАС С.В. Безумовно.

БОГОМОЛЕЦЬ О.В. Я буду просити, щоб ви передали на секретаріат комітету, щоб народні депутати могли розуміти санітарно-епідемічну ситуацію. У кого будуть запитання?

КОРЧИНСЬКА О.А. Я перепрошую, можливо маю старі дані, але більше місяця тому я об’їхала 14 місць навколо міста Києва, це були табори, санаторії, де розмістились люди. Там у нас була проблема, тому що діти були непідконтрольними. Там були діти з гемофілією, які не стояли на обліку, виникла проблема з тим, щоб поставити їх на районний облік.

Яка зараз ситуація, тому що нам обіцяли все це виправити.

ПРОТАС С.В. Я перепрошую, це не сфера санепідемічного благополуччя, а це  департамент охорони здоров’я.

КОРЧИНСЬКА О.А. У нас прохання до вас, пані Олександро, тобто ще раз, тому що це було більше місяця тому, коли ми просили проїхати всі ці табори облздраву і подивитись чи підконтрольні всі ризиковані групи на захворювання як дитячі, так і дорослі. Ми обдзвонювали всіх волонтерів, які контролюють ці табори, і вони кажуть, що два місяці ніхто не з’являвся.

Потрібно, щоб ви, пані Олександро, всім облздравам доручили це зробити.

БОГОМОЛЕЦЬ О.В. Шановні колеги, чи  ще є запитання? Немає.  Я вам дякую.

КОРЧИНСЬКА О.А. Хвилинку, ще одне питання. Скажіть, будь ласка, ми просили зробити аналіз води в цих таборах, тому що в нас в деяких областях є інфекційні захворювання. Ви скрізь зробили аналіз води?

ПРОТАС С.В. Я перевірю.

БОГОМОЛЕЦЬ О.В. Шановні колеги, зараз у мене до вас і до заступника міністра є наступна інформація. У вересні в Адміністрації Президента я збирала нараду щодо психологічної реабілітації бійців. Ми збирали всіх психіатрів, психологів для того, щоб відпрацювати правильний план.

Як ви знаєте, бойова психічна травма, вона вражає насправді до 90% мобілізованих. Якщо говорити за статистикою в’єтнамської війни, в якій загинулдо 58 тисяч американських солдатів, то через 10 років після закінчення війни самогубством закінчило 62 тисячі. Це були наслідки бойової психічної травми.

У нас у вівторок розпочався в Києві семінар підготовки психологів, створення мережі психологів, які будуть кваліфіковані на лікування бойової психічної травми. Я хочу сказати, що в одній з областей я бачила кричуще порушення в психіатричній лікарні, куди не можна госпіталізувати тих, хто отримав бойову психічну травму.

Ми звертались до міністра, це було у вересні, про створення спеціальних відділень психосоматики або неврології у госпіталях ветеранів, де би лікували і спостерігали саме за пацієнтами з бойовою психічною травмою. Це переважно неврози, розлади і випадки діагностики психічних захворювань, їх можна тоді госпіталізувати у психіатрію. Тому що, власне, у психіатричній лікарні, де я була, там пройшла сотня пацієнтів, де десятки сидять за столом і малюють жовтою фарбою зайчиків, не задіяні ні в якій фізичній роботі, і це триває місяцями.

Це кричуще порушення, і я прошу, щоб ми зараз звернулись до Міністерства з питань охорони здоров’я, у вас лежить мій лист від вчорашнього дня, категорично заборонити госпіталізацію тих, хто повертається з зони АТО, без наявності прямих показань. Просимо вас дати  директиву, тому що ми давали вже на МОЗ неодноразово, воно не виконується.

Якщо їх госпіталізувати у психіатрію, у них інвалідизація буде значно вищою. За сербською статистикою після бойової психічної травми 10% людей залишається інвалідами по психіатрії, тобто вони не виходять з цього стану.

Тому я прошу вас взяти це на контроль, дати розпорядження міністра на керівників обласних управлінь. В кожному госпіталі ветеранів вітчизняної війни мають бути створені, у них є психосоматика, неврологія, вони знають, куди госпіталізувати, просто не хочуть.

КОРЧИНСЬКА О.А. Пані Олександро, що важливо. Ми дійдемо впритул до кримінальних відкриттів, якщо наших солдатів, наших бійців ще раз побачимо в психіатричних спеціалізованих лікарнях, де вони разом з психічнохворими людьми  сидять за одним столом, то це не просто погіршиться, ви фактично більшість солдатів робите заздалегідь хворими людьми. Я не знаю, куди дивляться наші правозахисні організації, але я думаю, що ми їм відкриємо очі.

БОГОМОЛЕЦЬ О.В. Там ще є другий аспект. Є деякі області, які на цьому спеціалізуються і спеціально просять поступити в ці заклади, щоб отримати мобільність за психіатрією. Тобто є медаль з двох боків.

КОРЧИНСЬКА О.А. Але ми зараз кажемо про реальних бійців, які повернулись з АТО і яких туди відправляють.

КИРИЧЕНКО О.М. Я просто не уловил. Если они туда попадают, их кто-то туда направляет, то Минздрав обязан об этом знать. Может это не знают военные или Минздрав. Кто-то должен давать эту команду, ведь об этом синдроме знают все, то есть психиатры должны об этом знать. Там есть какой-то механизм, который мы не уловили.

БОГОМОЛЕЦЬ О.В. Відповідаю вам на запитання. Механізм ми тільки зараз створюємо, механізм ми передали вам ідеально створений в Житомирській області.

У нас преси тут не залишилось? Преса є чи немає? Вийдіть, будь ласка.

КОРЧИНСЬКА О.А. Вибачте, будь ласка, дана тема закрита, тому що можуть бути спекуляції. Тут є питання, яке треба вирішити реально.

БОГОМОЛЕЦЬ О.В. Я прошу тут залишитись тільки народних депутатів і представників Міністерства охорони здоров’я.

……………………

БОГОМОЛЕЦЬ О.В. ………………

Шановні колеги, у нас ще залишилось два закони, які ми маємо розглянути. Це ті закони, по яким комітет не іде головним, і ми маємо висловити нашу позицію.

Прошу, пані Ірино, доповідайте.

СИСОЄНКО І.В. Перший законопроект (р. № 1380), автором якого є народний депутат Яценко, він сьогодні не з’явився. Законопроект про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності у виді довічного позбавлення волі за злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

По-перше, хочу наголосити на тому, що є висновок Головного управління з цього законопроекту, відповідно до якого є рекомендації, що законопроект містить ряд порушень.

Також є висновок секретаріату нашого комітету. Я прошу, щоб Світлана Зброжек доповіла нам по цьому законопроекту.

ЗБРОЖЕК С.І. Шановні народні депутати, цей законопроект направлений на те, щоб зменшити кількість злочинів у використанні наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів. Автором законопроекту пропонується посилити відповідальність за це шляхом встановлення довічного позбавлення волі за певні злочини.

Але ті пропозиції, які надаються щодо встановлення довічного позбавлення волі, вони не зовсім відповідають частині першій статті 64 цього ж Кримінального кодексу, де сказано, що довічне позбавлення волі встановлюється за вчинення особливо важких злочинів і застосовується лише у випадках, спеціально передбачених цим Кодексом, якщо суд не вважає за можливе застосувати покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк. Автор законопроекту позбавляє можливості суду вирішувати тяжкість злочину.

Але на що варто звернути увагу? Це зміни, які пропонується внести до статті 306 цього Кодексу. Ця стаття стосується можливості отримання коштів і використання їх за незаконний обіг наркотичних засобів та психотропних речовин і далі ця стаття поширюється на отруйні та сильнодіючі лікарські засоби. До недавнього часу до сильнодіючих  лікарських засобів  відносились навіть такі препарати як  анальгін.

Практична реалізація цієї 306 статті призведе до того, якщо аптека буде без рецепту відпускати отруйний лікарський засіб, який не викликає  загрози для суспільства, але врятує життя людини, то аптекаря можна притягнути до відповідальності і посадити довічно.

СИСОЄНКО І.В. Дякую вам, пані Світлано. У мене також є особиста думка щодо цього законопроекту. Я пропоную його не підтримувати, оскільки він містить ряд порушень чинного законодавства України.

Тому давайте ставити на голосування питання про відхилення даного законопроекту.

БОГОМОЛЕЦЬ О.В. Які будуть думки, шановні народні депутати?

КИРИЧЕНКО О.М. Давайте голосовать. Позиция в принципе ясна.

БОГОМОЛЕЦЬ О.В. У Міністерства охорони здоров’я є зауваження?

ПАВЛЕНКО О.С. У нас на виході та ж сама рекомендація, але з ще більшим додатковим обґрунтуванням.

БОГОМОЛЕЦЬ О.В. Хто за те, щоб відхилити даний законопроект, прошу голосувати. Дякую.

Будь ласка, наступний законопроект.

СИСОЄНКО І.В. Законопроект (р. № 1105) про внесення змін до закону України «Про засади внутрішньої та зовнішньої політики» щодо засад внутрішньої політики у сфері охорони здоров’я, поданий народними депутатами України Левченком Ю.В., Осуховським О.І., Іллєнком А.Ю., Бубликом Ю.В. та іншими. Це депутати політичної партії «Свобода».

Ми маємо висновки секретаріату комітету по цьому законопроекту, будь ласка.

РУДИЙ В.М. Я коротко скажу, що секретаріат комітету вважає, що цей проект закону доцільно відхилити, тому що він є чисто декларативним. Є висновок Науково-експертного управління з приводу того, що таким чином викладати його не можна. Чому? Тому що автори законопроекту вважають, що сфера охорони здоров’я не є складовою гуманітарної політики в цілому і вважають за необхідне викласти основні засади політики в охороні здоров’я окремою статтею.

Науково-експертне управління говорить про те, якщо це і треба робити, то його треба робити не окремою статтею, а в тілі тієї статті, яка на сьогоднішній день визначає політику  у всій гуманітарній сфері, і  робити таким чином, щоб не дублювати положення, які вже є в інших законодавчих актах. А так склалось, що пропозиції, про які пишуть автори законопроекту, вони тією чи іншою мірою задекларовані як основні напрямки гуманітарної політики.

Ми пропонуємо цей проект закону відхилити.

СИСОЄНКО І.В. Я підтримую думку секретаріату комітету і вважаю, що даний законопроект не вирішує жодного питання. Тому давайте ставити питання про його відхилення на голосування.

БОГОМОЛЕЦЬ О.В. Шановні колеги, хто ще хоче висловитись? Будь ласка, Міністерство охорони здоров’я.

ПАВЛЕНКО О.С. Ми з вами погоджуємось.

БОГОМОЛЕЦЬ О.В. Шановні колеги, виносимо на голосування проект закону (р.№ 1105). Хто за те, щоб цей проект закону відхилити, прошу голосувати. Хто проти? Хто утримався? - 1. Рішення прийнято.

Наступне питання.

АРОНОВА М.М. Проект закону (р. № 1336) про внесення змін до Закону України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо медичного забезпечення дітей, учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та евакуйованих із зони відчуження, поданий народним депутатом України Королевською Н.Ю. Законопроектом розширюється коло осіб, яких буде віднесено до постраждалих, а саме дітей, людей, які мають статус чорнобильців, інвалідів  з метою їх подальшого медичного забезпечення. 

Слід зазначити, що реалізація недотермінованих допорогових ефектів опромінення, якого зазнали учасники ліквідації наслідків Чорнобильської АЕС, можливе у других та третіх поколіннях нащадків. Цей висновок нам дало Міністерство охорони здоров’я. Є висновок Академії медичних наук України, яка теж підтримує законодавчу ініціативу щодо медичного спостереження таких осіб.

Але ми вважаємо, що у разі їх лікування потрібно все ж таки дотримуватись спеціальних профільних випадків, коли потрібно лікувати цих людей у профільних спеціалізованих закладах. В іншому випадку вони можуть отримувати медичну допомогу на загальних засадах.

БОГОМОЛЕЦЬ О.В. Дякую, ми зрозуміли. Цей закон взагалі не вписується у концепцію. Тому є пропозиція його відхилити, тому що він просто не вписується у концепцію.

Хто за те, щоб відхилити даний законопроект, прошу голосувати.  Дякую.

Розглядаємо наступний законопроект (р. № 1376) про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України (щодо зниження цін на лікарські засоби), поданий народним депутатом Яценком А.В.

Будь ласка, доповідайте.

ЗБРОЖЕК С.І. Шановні народні депутати, метою цього законопроекту, як зазначено у пояснювальній записці, це зниження цін на лікарські засоби. Знизити ціни пропонується введенням двох норм – це зниження ПДВ з 7% до 3% на постачання лікарських засобів; і обмеження оптових націнок на рівні 3% і роздрібних націнок на рівні 5% на всі без виключення лікарські засоби.

Перше зауваження, яке можна зробити, то це зменшення ПДВ з 7%до 3% призведе до зниження доходів до бюджету, на жаль, автором законопроекту не надано обґрунтування, які це матиме наслідки, і відповідно не надано джерел, з яких ці втрати можна буде покрити.

Стосовно запровадження обмеження граничних торгівельних надбавок, то варто зазначити наступне: Конституцією визначено, що цінову політику у нас провадить Кабінет Міністрів України. Закон про ціни та ціноутворення визначає, щонайменше 7 видів можливого регулювання. Які саме регулювання? Або обмеження торгівельних націнок, або це обмеження рентабельності підприємств, або  це фіксовані ціни. Право визначення, в який спосіб державне регулювання цін застосовувати, повинен зробити Кабмін.

Цей законопроект пропонує втрутитись в повноваження Кабінету Міністрів і зразу встановити, що ми застосовуємо тільки обмеження граничних націнок.  До чого це може призвести? Якщо ми встановлюємо 3% максимальна націнка на оптові і 5% - на роздрібні, то це вплине на дешеві препарати, вони просто будуть вимиватись з нашого ринку.

Наші фармацевтичні підприємства будуть не зацікавлені виробляти ту продукцію, з яких вони матимуть тільки 3%. І знову ж таки зменшується прибуток підприємств.

СИСОЄНКО І.В. Єдине гарне в цьому законопроекті – це його назва.

(Шум у залі)

ЯРИНІЧ К.В. Колеги, я хочу сказати, що це просто популістські речі, і ми не можемо голосувати за цей законопроект.

ЗБРОЖЕК С.І. Немає розрахунків.

КОРЧИНСЬКА О.А. Давайте відправимо на доопрацювання, нехай дадуть розрахунки.

БОГОМОЛЕЦЬ О.В. Якщо можна, то я надам слово юристу Марині Кучеренко.

КУЧЕРЕНКО М. Проблема не тільки в доопрацюванні. Спираючись на пункт 4.1.9. статті четвертої Податкового кодексу України, згідно з яким, податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватись протягом одного бюджетного року. Тому доопрацювання до першого чи другого читання не має сенсу.

СИСОЄНКО І.В. Я ще хотіла би доповнити, що цей законопроект суперечить пункту 3 статті 116 Конституції України, що саме Кабінет Міністрів України забезпечує проведення державної цінової політики.

Тому є пропозиція його відхилити.

БОГОМОЛЕЦЬ О.В. Шановні колеги, прошу вас голосувати. Було дві пропозиції. Перша пропозиція - відправити на доопрацювання. Так, пані Оксано?

КОРЧИНСЬКА О.А. Та ні, це я так сказала. Я її відкликаю.

БОГОМОЛЕЦЬ О.В. Добре.

Є тоді пропозиція – відхилити цей законопроект. Прошу народних депутатів голосувати. Дякую.

Шановні колеги, у нас ще є проект рішення про проведення парламентських слухань 20 травня 2015 року в залі пленарних засідань Верховної Ради України «Про військово-медичну доктрину України».  Проект рішення вам розданий.

Шановні колеги, прошу вас підтримати проведення парламентських  слухань. Прошу голосувати за цю пропозицію. Дякую.

І я ще раз нагадую про надзвичайну актуальність взагалі проблеми охорони здоров’я, і я вважаю, що нам потрібно ще проводити  парламентські слухання, які би стосувались і медичного забезпечення зони АТО, і реабілітації постраждалих.  Власне, парламентські та комітетські слухання – то це те, яким чином ми можемо привертати увагу міжнародної спільноти.

На п’ятницю у нас запланований круглий стіл щодо реабілітації учасників АТО. І я буду пропонувати на цей круглий стіл внести резолюцію, тому що ми парламентські слухання можемо провести лише після комітетських слухань. Після круглого столу ми приймемо рішення про те, щоб зробити парламентські слухання, але по розширеній темі, щоб визначити там і медичне забезпечення зони АТО, і по реабілітації постраждалих, щоб розбити на декілька частин.

КОРЧИНСЬКА О.А. Хвилину уваги, шановні колеги. Олексій зазначив прохання, коли ми з вами проголосували по Міністерству охорони здоров’я про гуманітарну допомогу, просив підтримати запит до Міністерства соціальної політики.

КИРИЧЕНКО О.М. У нас опікується гуманітарною допомогою Міністерство соціальної політики. Нам треба звертатись щодо звіту і до Міністерства соціальної політики.

БОГОМОЛЕЦЬ О.В. Голосуємо за третій лист від Комітету з питань охорони здоров’я, бо я не маю права сама його підписувати без вашого рішення, щодо звітності по отриманню кінцевих отримувачів за обсяги гуманітарної допомоги від Міністерства соціальної політики з лютого по січень 2015 року.

Хто за те, щоб підтримати цю пропозицію, прошу голосувати. Дякую, шановні колеги.

Ще є якісь питання?

РУДИЙ В.М. Є. Якщо ви погоджуєтесь з цим проектом постанови про проведення парламентських слухань, то треба його підписати.

БОГОМОЛЕЦЬ О.В. Шановні народні депутати, прошу підписати.

Всім дякую.