Повідомлення

Перейти до розділу
19 червня 16:50
Виїзне засідання Комітету з питань охорони здоров'я відбудеться 20 червня 2018 року о 15:00 за адресою: м. Київ, вул. В. Чорновола, 28/1, адміністративний корпус НДСЛ "Охматдит" МОЗ України, докладніше
13 червня 12:51
Засідання Комітету з питань охорони здоров'я відбудеться 19 червня 2018 року о 14:15 за адресою: м. Київ, вул. М. Грушевського, 26/1, готельний комплекс «Київ», 5-й поверх, докладніше
04 червня 16:51
14 червня 2018 року Комітет з питань охорони здоров’я спільно з Українською діабетичною федерацією проводитиме засідання «круглого столу» на тему: «Цукровий діабет. Міжнародний досвід. Проблеми та можливості в Україні»
        До уваги учасників засідання "круглого столу"! Змінено час його проведення
докладніше
19 червня 18:00
19 червня 2018 року відбулося засідання Комітету з питань охорони здоров'я докладніше
19 червня 14:00
Президент України підписав Закон України "Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині", прийнятий Верховною Радою України 17 травня 2018 року № 2427-VIII посилання...
15 червня 11:40
Вітаємо працівників охорони здоров'я з професійним святом - Днем медичного працівника! докладніше
14 червня 15:40
14 червня 2018 року Комітет з питань охорони здоров’я провів засідання "круглого столу" на тему: "Цукровий діабет. Міжнародний досвід. Проблеми та можливості в Україні" посилання...
14 червня 09:12
14 червня – Всесвітній день донора крові докладніше
05 червня 18:00
5 червня 2018 року відбулося засідання Комітету з питань охорони здоров’я докладніше
24 травня 17:14
Комітет з питань охорони здоров’я у межах своїх повноважень розглянув поданий Кабінетом Міністрів України проект Постанови Верховної Ради України про Основні напрями бюджетної політики на 2019-2021 роки (р. № 8357) докладніше
23 травня 19:30
23 травня 2018 року у приймальні Верховної Ради України провела особистий прийом громадян секретар Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я Олена Колганова посилання...
28 грудня 2016, 10:47

Рішення Комітету "Про затвердження Рекомендацій слухань у Комітеті Верховної Ради України з питань охорони здоров'я на тему: "Про виконання Державної програми "Репродуктивне здоров'я нації" на період до 2015 року та заходи, що вживаються МОЗ України з метою забезпечення охорони репродуктивного здоров'я населення"

 
 За результатами проведення слухань у Комітеті на тему: «Про виконання Державної програми «Репродуктивне здоров’я нації» на період до 2015 року та заходи, що вживаються МОЗ України з метою забезпечення охорони репродуктивного здоров’я населення», що відбулися 19 жовтня 2016 року,  Комітет Верховної Ради України з питань охорони здоров’я  у х в а л и в:

1.                     Затвердити Рекомендації учасників слухань у Комітеті Верховної Ради України з питань охорони здоров’я на тему: «Про виконання Державної програми «Репродуктивне здоров’я нації» на період до 2015 року та заходи, що вживаються МОЗ України з метою забезпечення охорони репродуктивного здоров’я населення» (додаються).

2.                     Направити Рішення Комітету Президенту України, Кабінету Міністрів України, Міністерству охорони здоров’я України, Міністерству освіти і науки України, Міністерству інформаційної політики України, Міністерству молоді та спорту України, Національній академії медичних наук України, Київській міській та обласним радам і державним адміністраціям з метою реалізації положень Рекомендацій.

 

 

          Голова Комітету                                                           О.В. Богомолець

 

 

7 грудня 2016 року      

   № 04-25/04-53


 

 

 

Ухвалено рішенням

Комітету Верховної Ради України

 з питань охорони здоров’я

від 7 грудня 2016 року

(протокол  № 53)

 

Р Е К О М Е Н Д А Ц І Ї

 

слухань у Комітеті Верховної Ради України з питань охорони здоров’я

на тему: «Про виконання Державної програми «Репродуктивне здоров’я нації» на період до 2015 року та заходи, що вживаються МОЗ України з метою забезпечення охорони репродуктивного здоров’я населення»

 

Репродуктивне здоров’я є невід’ємною складовою частиною здоров’я нації в цілому і має стратегічне значення для забезпечення сталого розвитку суспільства та підтримки національної безпеки держави.

Репродуктивні права людини ґрунтуються на визнанні основного права:

а) всіх подружніх пар та окремих осіб вільно приймати відповідальне рішення відносно кількості своїх дітей, інтервалів між їхнім народженням та часом їх народження;

б) мати необхідні для цього інформацію і засоби;

в) мати максимально високий рівень сексуального та репродуктивного здоров’я, включаючи право приймати рішення з питань, що стосуються репродуктивної поведінки в умовах відсутності дискримінації, примушування та насилля.

Стратегія з сексуального та репродуктивного здоров’я Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) 2001 року включає право кожної людини на:

·     найвищий досягнутий рівень сексуального здоров’я, включаючи доступ до  послуг з охорони сексуального і репродуктивного здоров’я; 

·     пошук, отримання та передачу інформації, яка відноситься до сексуальності; 

·     сексуальну освіту; 

·     повагу фізичної недоторканності; 

·     свободу у виборі партнера; 

·     самостійне прийняття рішення бути сексуально активним чи ні;

·     вступ у статевий зв’язок за згодою обох партнерів;

·     вступ у шлюб за згодою обох;

·     самостійне прийняття рішення мати дітей або ні і коли;

·     ведення задовільного, безпечного сексуального життя.

Репродуктивні права закріплені також й нормативними актами Європейського Союзу: Міжнародною конвенцією про громадянські і політичні права, Конвенцією про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок та Європейською конвенцією про права людини.

З метою покращення стану репродуктивного здоров’я населення України та на виконання Європейської регіональної стратегії ВООЗ з сексуального та репродуктивного здоров’я в Україні реалізувалася Державна цільова програма «Репродуктивне здоров’я нації» на період до 2015 року (далі – Програма).

Діяльність у рамках цієї  Програми, окрім національного рівня, включала реалізацію 25 обласних програм з визначеними цілями, відповідальними за виконання, джерелами фінансування та системою звітності.

Виконання заходів Програми було спрямовано на:

удосконалення нормативно-правової бази з питань охорони репродуктивного здоров’я сім’ї;

пропагування сімейних цінностей, забезпечення медико-соціальної підтримки молодої сім’ї;

охорону здоров’я соціально незахищених верств населення;

розроблення та реалізацію міжгалузевих стратегій, спрямованих на пропагування, формування і заохочення до здорового способу життя, відповідального батьківства та безпечного материнства;

інформування населення з питань відповідального ставлення до охорони особистого здоров’я;

проведення просвітницьких заходів з питань охорони здоров’я, пропагування здорового способу життя;

планування сім’ї, зміцнення репродуктивного здоров’я населення, охорони материнства, а також профілактику онкологічних захворювань;

забезпечення посилення профілактичної спрямованості медичних послуг щодо збереження репродуктивного здоров’я для кожної цільової групи;

забезпечення надання високоякісної медичної допомоги у сфері репродуктивного здоров’я та планування сім’ї відповідно до протоколів її надання;

забезпечення рівних для чоловіків та жінок умов надання послуг щодо збереження репродуктивного здоров’я;

розширення доступу до медичних послуг підлітків, а також сільського населення;

розроблення та впровадження новітніх технологій у сфері репродуктивного здоров’я на основі висновків науково-доказової медицини;

поліпшення матеріально-технічного забезпечення закладів охорони репродуктивного здоров’я;

удосконалення та оптимізацію системи планування сім’ї тощо.

За статистичними даними, офіційними звітами МОЗ України та міжнародних організацій, результатами загальнонаціональних опитувань широких верств населення, ситуація у сфері охорони репродуктивного здоров’я та планування сім’ї під час впровадження Програми поліпшилася, за багатьма показниками наблизившись до заявлених цілей.

За даними МОЗ України, в рамках Програми було виконано повною мірою такі заходи, як:

забезпечення акушерських відділень препаратами для надання невідкладної медичної допомоги у разі кровотечі;

впровадження клінічних протоколів із сучасних перинатальних технологій згідно з рекомендаціями ВООЗ;

розробка та впровадження системи інфекційного контролю в акушерських стаціонарах відповідно до Наказу МОЗ України від 10 травня 2007 року № 234 «Про організацію профілактики внутрішньолікарняних інфекцій в акушерських стаціонарах»;

безоплатне забезпечення контрацептивами жінок з тяжкими екстрагенітальними захворюваннями, за наявності яких вагітність та пологи загрожують життю жінки тощо.

Завдяки цьому вдалося суттєво знизити показники материнської та малюкової смертності. Так, показник материнської смертності у 2013 році становив 13,5 проти 17,6 у 2005 році, а показник малюкової смертності  знизився з 9,8  у 2006 році до 7,8  у  2014 році. Значно знизився і рівень смертності новонароджених від синдрому дихальних розладів з 5,5 на 1000 випадків у 2006 році до 0,67 на 1000 випадків у 2016 році.

На показник малюкової смертності (кількість померлих дітей віком
до 1 року життя на 1000 народжених живими) суттєво вплинули й закупки сучасного обладнання для надання допомоги новонародженим, що здійснювалися за Програмою.

Також за період 2006-2015 рр. завдяки Програмі на 16,5 відсотка збільшилась кількість жінок, які використовують гормональні контрацептиви. Для категорії жінок з екстрагенітальною патологією (одна з груп ризику) забезпечення контрацептивами передбачалось за рахунок державного бюджету за період 2010-2015 рр. у сумі 7604,7 тис. грн. Слід зазначити, що щорічно на закупівлю контрацептивів для цієї категорії жінок виділялось 98-100 відсотків коштів від запланованого.

Виконання заходів Програми сприяло також зниженню рівня штучного переривання вагітності в Україні: з 18,6 випадків на 1000 жінок фертильного віку у 2006 році до 9,8 – у 2015 році. Число абортів на 1000 жінок фертильного віку знижено на 47,4 відсотка.

Суттєво знизився показник штучного переривання вагітності у дівчат віком 15-17 років (з 4,77 на 1000 дівчат підлітків у 2006 році до 1,72 у 2015 році, тобто на 63,9 відсотка).

Порівняння динаміки зниження рівня підліткової вагітності та рівня абортів засвідчило, що молоді дівчата у випадку вагітності частіше вирішують народжувати дитину, а не переривати вагітність.

Відомо, що одним з основних показників стану репродуктивного здоров’я є рівень безпліддя, що становить прямі репродуктивні втрати. Сьогодні в Україні частота жіночого безпліддя складає 60 відсотків, а чоловічого – 40 відсотків.

У рамках реалізації Програми проводилися лікувальні цикли з лікування безпліддя із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій, зокрема екстракорпорального запліднення (ЕКЗ).

Протягом терміну реалізації Програми кількість таких циклів поступово збільшувалася. Так, у 2014 році було проведено 17 тисяч 87 таких лікувальних циклів (що у 14 разів більше у порівнянні з 1999 роком), у результаті чого протягом цього року народилися живими 6 тисяч немовлят.

Відбулося й зниження показника захворюваності на рак шийки матки - 18,0 у 2015 році  проти 20,3 на 100 000 населення у 2011 році.

Важливим здобутком Програми стало розроблення у 2010 році спеціального посібника для лікарів «Цитологічний скринінг раку шийки матки» та методичних рекомендацій для спеціалістів з акушерства та гінекології, цитології, онкогінекології «Організація скринінгу патології шийки матки».

Показники захворюваності на рак молочної залози також мали тенденцією до зниження: у 2011 році показник захворюваності на  рак молочної залози на 100 000 населення складав 66,1, у 2012 році – 67,3, у 2013 році - 67,9, у 2014 році – 58,7, у 2015 році – 61,3. У рамках Програми було розроблено клінічний протокол з діагностики та лікування раку молочної залози, а також здійснювалася закупівля відповідного діагностичного обладнання. Наприклад, у 2008 році за кошти державного  бюджету  були закуплені мамографи  на  суму 13 581 000 гривень, що становило 96 відсотків від передбаченого Програмою.

Для зниження на 30 відсотків рівня інфекцій, що передаються статевим шляхом, було здійснено низку заходів, зокрема: розроблені та затверджені протоколи з діагностики та лікування інфекцій, що передаються статевим шляхом (Наказ МОЗ України від 08 травня 2009 року  № 312 «Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги хворим на дерматовенерологічні захворювання». З 2007 по 2014 рік щорічно за рахунок державного бюджету МОЗ України закуповувало і розподіляло по регіонах тест-системи для обстеження на TORCH-інфекції. Крім того, у 2006 році було закуплено відповідне обладнання для обстеження на TORCH-інфекції, а у 2008 році – обладнання для забезпечення інфекційного контролю в пологових стаціонарах.

Одним з головних показників, який мав підтвердити результативність Програми,  було визначено рівень захворюваності на сифіліс. У ході реалізації заходів Програми цей показник значно зменшився і замість прогнозованих 30 відсотків його зниження відбулося на 77,9 відсотка (показник захворюваності на сифіліс на 100 тисяч населення у 2006 році складав 34,3, у 2015  році – 7,6).

Також за останні десять років на 43 відсотки зменшилася частка молодих людей віком 15-17 років, у яких уперше було виявлено ВІЛ-інфекцію. Водночас показник вперше виявлених випадків ВІЛ-інфекції серед дитячого населення  (0-17 років) на 100 тисяч населення  складав 3,0 у 2015 році проти 5,2 у 2006 році.  

Упродовж дії Програми була відпрацьована система проведення оцінки та переоцінки закладів охорони здоров’я на відповідність статусу «Лікарня, доброзичлива до дитини». Станом на 01 січня 2016 року статус «Лікарня, доброзичлива до дитини» мали 386 закладів охорони здоров’я без урахування тих установ, що знаходяться на територіях АР Крим, м. Севастополя, Донецької та Луганської областей.

Програмою також було передбачено впровадження системи надання медичних послуг підліткам та молоді на засадах «дружнього підходу» - «Клініка, дружня до молоді». На даний час статус «Клініка, дружня до молоді» отримали 139 закладів. Лише протягом 2015 року такі заклади відвідало майже 230 тисяч підлітків.

Важливим є й те, що цілі Програми збіглися з цілями Національного проекту з регіоналізації перинатальної допомоги «Нове життя. Нова якість охорони материнства та дитинства», що стартував у 2010 році.

За  період його реалізації було відкрито 12 регіональних перинатальних центрів (Кіровоградський РПЦ (31.01.2012 р.), ПЦ м. Київ (10.02.2012 р.), Харківський РПЦ (02.03.2012 р.), Донецький РПЦ (14.05.2012 р.), Дніпропетровський РПЦ (21.06.2012 р.), Житомирський РПЦ (05.07.2012 р.), Республіканський ПЦ АР Крим (11.12.2012 р.), Полтавський РПЦ (27.12.2012 р.), Рівненський РПЦ (26.02.2013 р.), Хмельницький РПЦ (23.05.2013 р.) та Луганський РПЦ (15.08.2013 р.)), в яких протягом двох років народилося понад 30 тисяч дітей.

Запровадження цього проекту позитивно вплинуло на досягнення завдань Програми в окремих областях, де нові перинатальні центри розпочали свою роботу. В результаті такої кооперації суттєво вдалося знизити показник  малюкової смертності в окремих регіонах України. Так, наприклад, у Кіровоградській області, де цей показник був одним із найвищих в Україні, він протягом року знизився на 28 відсотків.

У 2014 році вказаний Національний проект було зупинено через складну економічну ситуацію Постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2014 року № 71 «Деякі питання оптимізації державних цільових програм і національних проектів, економії бюджетних коштів та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України». Зокрема, не завершено будівництво перинатальних центрів у Львівській, Чернівецькій, Волинській, Тернопільській, Черкаській та Івано-Франківській областях.

На виконання заходів Програми було суттєво удосконалено і відповідну нормативно-правову базу. Були розроблені та затверджені: клінічна настанова «Планування сім’ї» та Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) і третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги (Наказ МОЗ України від 21 січня 2014 року № 59 «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги з питань планування сім’ї»).

Приділялася увага в рамках виконання Програми і зміцненню первинної ланки. Так, за спільним наказом МОЗ України та НАМН України від 29 листопада 2013 року № 1030/102 «Про удосконалення системи планування сім’ї та охорони репродуктивного здоров’я» створено Національний центр планування сім’ї та репродуктивного здоров’я, який розпочав свою роботу в 2014 році за підтримки Програми USAID «Здоров’я жінок України». Також було розроблено та впроваджено у практику клінічні протоколи та настанови щодо організації спостереження за здоровими вагітними на первинному рівні надання медичної допомоги

У рамках реалізації Стратегії було створено веб-сайт (www.planA.org.ua), на якому представлено інформацію про сучасні методи планування сім’ї, а також створено безкоштовну Всеукраїнську інформаційну лінію з питань репродуктивного здоров’я. Також були створені відеоролики та плакати зовнішньої соціальної реклами.

У 2014 році в рамках проекту USAID «Репродуктивне здоров’я в Україні», що виконує Благодійний фонд «Здоров’я жінки і планування сім`ї», було проведено незалежне оцінювання політик та послуг у галузі репродуктивного здоров’я та виконання Державної програми «Репродуктивне здоров’я нації» на період до 2015 року, за результатами якого було виявлено як успіхи в реалізації Програми, так і низку проблем, що перешкоджали досягненню поставлених нею завдань.

Основною причиною цих проблем став дефіцит бюджетного фінансування Програми, що протягом усієї її реалізації був суттєво меншим від запланованого і майже не покривав її профілактичний та інформаційно-просвітницький напрями.

Так, загальна очікувана вартість забезпечення виконання заходів Програми складала більше 760 мільйонів гривень за 10 років впровадження, з яких з державного бюджету мало бути профінансовано 60 відсотків, з місцевих бюджетів – 39 відсотків та з позабюджетних джерел – 1 відсоток.

Однак, фактично з державного бюджету фінансувалися лише окремі статті видатків, переважно спрямовані на здійснення централізованих закупівель (медичне обладнання та лікарські засоби), а коштом місцевих бюджетів потреби медичних установ покривались лише частково. Щорічно відбувалася лише централізована закупівля препаратів для лікування дихальних розладів новонароджених; антирезусного імуноглобуліну для запобігання гемолітичній хворобі новонароджених; препаратів для надання невідкладної медичної допомоги при кровотечах; тест-систем для обстеження груп ризику населення на TORCH-інфекції та інші інфекції, які передаються статевим шляхом; контрацептивів для жінок з тяжкими екстрагенітальними патологіями.

При цьому закупівля препаратів частково здійснювалася за рахунок місцевих бюджетів у рамках виконання обласних програм, а також надавалася проектом міжнародної технічної допомоги USAID «Разом до здоров’я».

Інформаційно-просвітницька робота з попередження та раннього виявлення раку молочної залози в рамках Програми також проводилася за позабюджетні кошти: благодійними фондами, громадськими організаціями та волонтерськими мережами пацієнтів, міжнародними донорами. Зокрема, в рамках соціальної програми «Разом проти раку грудей» Благодійним фондом «Здоров’я жінки і планування сім’ї» та компанією AVON зібрані кошти, на які закуплено сучасне діагностичне обладнання (стаціонарні та пересувні мамографічні комплекси, УЗД апарати), що передано 12 обласним онкологічним центрам.

Таким чином, через брак необхідного фінансування низку окремих важливих заходів, запланованих Програмою, неможливо було виконати належним чином і в повному обсязі. Наприклад, такі важливі заходи, як розроблення та впровадження новітніх технологій у сфері репродуктивного здоров’я на основі висновків науково-доказової медицини, поліпшення матеріально-технічного забезпечення закладів охорони репродуктивного здоров’я, проведення відповідної інформаційно-просвітницької роботи з населенням тощо.

Учасники слухань відзначили, що виконання Державної програми «Репродуктивне здоров’я нації» на період до 2015 року на національному та місцевому рівнях показало, що вона є дієвим стратегічним механізмом реалізації політики держави у поліпшенні здоров’я матерів та дітей, збереженні репродуктивного здоров’я населення та плануванні сім’ї, однак на сьогоднішній день в Україні залишається невирішеною низка проблем у сфері охорони репродуктивного здоров’я населення, таких як:    

посилення депопуляційних процесів;

неповноцінна система реалізації репродуктивних прав населення та забезпечення рівного доступу населення до послуг планування сім’ї та охорони репродуктивного здоров'я;

відсутність ефективних заходів щодо формування навичок статевої культури та  охорони репродуктивного здоров’я у підростаючого покоління;

значний рівень материнської та малюкової смертності, ускладнень під час вагітності та пологів;

високий рівень поширення інфекцій, що передаються статевим шляхом, включаючи ВІЛ-інфекцію;

зростання онкологічної захворюваності органів репродуктивної системи, в тому числі у підлітковому віці;

щорічне зростання безплідності у жінок і чоловіків та недостатня увага до проблем чоловічого сексуального і репродуктивного здоров’я тощо.

Міністерством охорони здоров’я України за підтримки проекту USAID «Репродуктивне здоров’я в Україні» розроблено проект Концепції нової Державної програми «Репродуктивне та статеве здоров'я нації на 2017-2021 роки», метою якого є комплексне вирішення більшості нагальних проблем у сфері охорони репродуктивного здоров’я населення відповідно до заходів, передбачених Європейським планом дій Всесвітньої організації охорони здоров’я з посилення охорони сексуального, репродуктивного здоров'я та прав на 2017-2021 роки.

Заслухавши та обговоривши інформацію Голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я Богомолець О.В., народного депутата України - члена Комітету Кириченка О.М. та інших народних депутатів України, доповіді головного позаштатного спеціаліста МОЗ України зі спеціальності «Дитяча гінекологія» Татарчук Т.Ф. щодо аналізу виконання Державної програми «Репродуктивне здоров’я нації» на період до 2015 року, директора Інституту демографії та соціальних  досліджень ім. М.В. Птухи НАН України Лібанової Е.М. щодо впливу стану репродуктивного здоров’я населення на демографічну ситуацію в Україні та тенденції до погіршення ситуації в контексті збройного конфлікту на сході України, голови правління БФ «Здоров’я жінки і планування сім’ї» Майструк Г.П. щодо Європейської стратегії у сфері охорони репродуктивного здоров’я та її адаптації в Україні, інформацію начальника Управління медичної допомоги матерям і дітям Медичного департаменту Міністерства охорони здоров’я України Боднарук Н.М. щодо шляхів покращення ситуації у сфері охорони репродуктивного здоров’я та проекту Концепції нової державної програми «Репродуктивне та статеве здоров’я нації на 2017-2021 роки», а також представників регіональних департаментів охорони здоров’я та інших установ і організацій, учасники слухань у Комітеті Верховної Ради України з питань охорони здоров’я  р е к о м е н д у ю т ь:

1.  Президенту України:

1.1. Проголосити наступний 2017 рік – роком збереження репродуктивного здоров’я нації.

2.  Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я:

2.1. Посилити парламентський контроль за діяльністю органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у частині забезпечення охорони репродуктивного здоров’я населення України.

2.2. У разі надходження до Верховної Ради України в установленому порядку законопроектів, спрямованих на удосконалення охорони репродуктивного здоров’я нації, забезпечувати їх першочерговий розгляд та супровід під час розгляду на пленарних засіданнях Верховної Ради України.

3.   Кабінету Міністрів України:

3.1. Забезпечити перегляд нормативно-правових актів з питань охорони материнства і дитинства, збереження репродуктивного здоров’я, заохочення та підвищення народжуваності з метою їх приведення у відповідність до Цілей сталого розвитку ООН у частині забезпечення універсального доступу населення до послуг з охорони репродуктивного здоров’я.

3.2. При внесенні змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» передбачити видатки на завершення розпочатої реконструкції перинатальних центрів третього рівня у Вінницькій, Волинській, Івано-Франківській, Львівській, Одеській, Тернопільській, Чернівецькій,   Черкаській областях та забезпечення їх матеріально-технічного оснащення відповідно до заявленої потреби.

3.3. Розглянути можливість виділення у наступних роках бюджетних коштів та залучення інших не заборонених законодавством джерел фінансування на будівництво перинатальних центрів ІІ-ІІІ рівнів у тих регіонах, де їх немає.

3.4. При підготовці змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» та формуванні державних бюджетів України на наступні роки розглянути можливість збільшення видатків за бюджетною програмою КПКВК 2301400 «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру» в межах виконання заходів за напрямом «Централізовані заходи з охорони репродуктивного здоров’я нації» для забезпечення у повному обсязі централізованої закупівлі:

препаратів для надання невідкладної медичної допомоги при кровотечах для  акушерських відділень з0акладів охорони здоров’я;

препаратів для лікування дихальних розладів новонароджених;

антирезусного імуноглобуліну для запобігання гемолітичної хвороби новонароджених;

контрацептивів для жінок з тяжкими захворюваннями, внаслідок яких вагітність та пологи загрожують життю;

медикаментів та дрібного лабораторного інвентарю для забезпечення проведення лікування безплідності жінок методами допоміжних  репродуктивних технологій.

3.5. Розробити та затвердити Національний план дій щодо охорони репродуктивного здоров’я нації, передбачивши в ньому, крім медичних, комплексні заходи щодо поліпшення демографічної ситуації та зміцнення соціального захисту сімей з дітьми, охорони материнства і дитинства.

3.6. Затвердити Концепцію Загальнодержавної програми  «Репродуктивне та статеве здоров’я нації на 2017-2021 роки», розроблену Міністерством охорони здоров’я України, прискорити розробку та подання на розгляд Верховної Ради України Загальнодержавної програми «Репродуктивне та статеве здоров’я нації на 2017-2021 роки» для її затвердження.

3.7. Забезпечити дієву міжсекторальну взаємодію з питань охорони    репродуктивного здоров’я населення.

4. Міністерству охорони здоров’я України:

4.1. У термін до 1 лютого 2017 року подати на затвердження Кабінету Міністрів України проект Концепції Загальнодержавної програми «Репродуктивне та статеве здоров’я нації на 2017-2021 роки».

4.2. Порушити перед Кабінетом Міністрів України клопотання про зняття встановленого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 року № 710 мораторію на розробку і прийняття державних програм, спрямованих на вирішення проблем охорони здоров’я населення, в тому числі  репродуктивного.

4.3. Забезпечити перегляд, розроблення та прийняття відповідних нормативно-правових актів і галузевих стандартів у сфері надання послуг з охорони репродуктивного здоров’я населення та планування сім’ї, їх гармонізацію з відповідними стандартами Європейського Союзу та  Всесвітньої організації охорони здоров’я для країн європейського регіону.

4.4. Удосконалити та впровадити у практику заходи щодо профілактики та лікування онкологічних захворювань репродуктивної системи та молочної залози, ендокринних захворювань, а також запальних захворювань статевих органів у жінок та чоловіків з урахуванням кращих міжнародних практик у цій сфері.

4.5. Впровадити проведення постійних програм раннього скринінгу раку шийки матки та раку молочної залози у жінок та дівчат у віці 11-17 років  згідно з міжнародними рекомендованими настановами (клінічними протоколами).

4.6. Розробити та впровадити  профілактичні програми щодо формування у населення відповідального ставлення до власного здоров’я, зокрема репродуктивного,  попередження ризикованої сексуальної поведінки насамперед серед малозабезпечених верств населення, сільських мешканців, мігрантів, представників етнічних меншин.

4.7. Охопити 100-відсотковим консультуванням щодо використання ефективних методів контрацепції жінок з екстрагенітальною патологією.

4.8. Поліпшити умови доступу чоловіків до послуг з  репродуктивного здоров'я.

4.9. Створити раціональний маршрут пацієнта у сфері надання послуг з репродуктивного здоров’я населення та планування сім’ї, що забезпечуватиме  безперервність медичної допомоги на всіх рівнях та її конфіденційність.

4.10. Інтегрувати у повному обсязі послуги з планування сім’ї, антенатального догляду, профілактики інфекцій, що передаються статевим шляхом, ВІЛ-інфекції, хронічних неінфекційних захворювань у систему первинної медичної допомоги.

4.11. Забезпечити безперешкодний доступ до послуг з охорони репродуктивного здоров’я та планування сім’ї внутрішньо переміщених осіб і постраждалих від бойових дій на сході України.

4.12. Забезпечити пріоритетність надання послуг з питань планування сім’ї та збереження репродуктивного здоров’я підліткам та молоді, завершити створення в Україні мережі «Клінік, дружніх до молоді».

4.13. Сприяти завершенню створення перинатальних центрів ІІ-ІІІ рівнів у всіх областях України та забезпеченню їх матеріально-технічного оснащення відповідно до затверджених нормативів.

4.14. Забезпечити підготовку лікарів та середнього медичного персоналу (в тому числі первинної ланки охорони здоров’я) на до- та післядипломному рівнях на основі найкращих світових практик у сфері охорони репродуктивного здоров’я та планування сім’ї і навичок ефективного консультування з питань планування сім’ї.

4.15. Розробити ключові індикатори з моніторингу стану охорони репродуктивного здоров'я населення України та відповідну інформаційну підтримку і інформатизацію цього моніторингу.

4.16. Посилити співпрацю з неурядовими українськими і міжнародними організаціями та приватними суб’єктами господарювання у питаннях забезпечення населення якісними  та доступними послугами з репродуктивного  здоров’я і планування сім’ї. 

5. Міністерству охорони здоров’я України спільно з Національною академією медичних наук України:

5.1. З метою подальшого впровадження у медичну практику наукових розробок, спрямованих на поліпшення репродуктивного здоров’я населення України, продовжити проведення науково-практичних досліджень щодо:

вивчення стану репродуктивного здоров’я у жінок і чоловіків та   визначення основних факторів ризику його порушень;

вивчення особливостей функціонування особистості жінок і чоловіків у період станов­лення  репродуктивної системи;

розробки новітніх технологій діагностики, хірургічних і консервативних методів лікування  захворювань статевої системи у чоловіків і жінок та безпліддя.

6. Міністерству охорони здоров’я України, Міністерству інформаційної політики України, Міністерству молоді та спорту України:

6.1. Розробити та реалізувати інформаційні заходи, спрямовані на формування репродуктивного та статевого здоров’я населення, пропаганду здорового способу життя, відповідального батьківства, культури взаємовідносин і сімейних цінностей та планування сім’ї з широким залученням засобів масової інформації та громадських організацій.

7. Міністерству охорони здоров’я України, Міністерству освіти і науки України, Міністерству молоді та спорту України:

7.1. Розробити методики психосоціальної підтримки підлітків у період становлення їх репродуктивної поведінки, спрямовані на підвищення їх загальних адаптаційних можливостей та оптимізацію життєдіяльності.

7.2.  Забезпечити подальше розроблення, вдосконалення та втілення у практику заходів щодо профілактики виникнення та корекції виявлених порушень кризової статевої поведінки молоді, зокрема шляхом розробки та впровадження сучасних комунікативних стратегій та програм статевого виховання дітей, підлітків та молоді з питань профілактики інфекцій, що передаються статевим шляхом та ВІЛ, запобігання підліткової вагітності, попередження статевого насильства тощо.

8. Міністерству освіти і науки України:

8.1. Переглянути навчальні програми середньої, професійно-технічної та вищої освіти, якими передбачено  набуття  знань з охорони репродуктивного здоров’я та статевого виховання  підлітків і молоді, адаптувавши їх до стандартів Європейського Союзу у цій сфері та основних принципів охорони репродуктивного здоров’я відповідної стратегії ВООЗ для країн європейського регіону.

9. Місцевим державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування:

9.1. Розробити та затвердити регіональні програми «Репродуктивне та статеве здоров’я регіону (області, міста)» із обов’язковим передбаченням у них заходів щодо збереження репродуктивного здоров’я соціально незахищених верств населення, забезпечити відповідне фінансування цих програм.

9.2. Забезпечити постійну матеріально-технічну і фінансову підтримку регіональних перинатальних центрів та центрів планування сім’ї.

9.3. При формуванні місцевих бюджетів віднайти можливість передбачати кошти на проведення вакцинації жіночого населення віком від 9 до 29 років проти вірусу папіломи людини. 

9.4.  Сприяти створенню у регіоні шкіл відповідального батьківства.

9.5. Продовжити створення у регіоні перинатальних центрів вторинного рівня, розширення мережі центрів планування сім’ї, а також закладів «Лікарня, доброзичлива до дитини» та «Клініка, дружня до молоді».

9.5. Вжити заходів щодо укомплектування закладів з охорони репродуктивного здоров’я та служб планування сім’ї відповідними медичними кадрами.

9.7. Забезпечити постійне проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи з питань планування сім’ї та охорони репродуктивного здоров’я з широким залученням громадськості та регіональних засобів масової інформації.

9.8. Провести громадські слухання з питань розвитку в регіоні послуг з планування сім’ї та охорони репродуктивного здоров’я.